Постанова ВГСУ від 28.09.2016 року у справі №910/7153/16

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року Справа № 910/7153/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Данилової М.В., - головуючий Алєєвої.В., Ходаківської І.П.за участю представників:позивача Порайко А.М. (дов. від 05.01.2016 р. №4)відповідачів1) не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) 2) не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) 3) Клим Л.В. (дов. від 22.03.2016 р. б/н)розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 р.у справі№910/7153/16 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лювада"до1. Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент"; 2. Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"; 3. Публічного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна"провизнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лювада" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент", Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", Публічного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" про визнання недійсним договору експлуатації залізничної під'їзної колії від 03.03.2014 р. №Л/ДН-3/14/498/М/П.

21.04.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лювада" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову.

12.05.2016 р. Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" Регіональної філії "Львівська залізниця" звернулось до господарського суду міста Києва із клопотанням про зупинення провадження по даній справі до отримання висновку Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз.

17.05.2016 р. Публічне акціонерне товариство "Волинь-Цемент" та Публічне акціонерне товариство "Дікергофф Цемент Україна" звернулись до господарського суду міста Києва із клопотаннями про зупинення провадження по даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи №918/890/14.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2016 р. (суддя Комарова О.С.), клопотання Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент" та Публічного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" задоволені. Зупинено провадження у даній справі до розгляду господарським судом Рівненської області справи №918/890/14.

Зупиняючи провадження у цій справі, суд першої інстанції виходив з пов'язаності справ № 910/7153/16 та № 918/890/14.

На підтвердження зазначеної позиції суд першої інстанції послався на те, що обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійним спірного договору позивач вказав на те, що цей договір укладений без згоди позивача, який є власником під'їзних залізничних колій (підтверджується свідоцтвом про право власності № 8116108 від 17.08.2013 р., виданим Реєстраційною службою Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 8116265 від 17.08.2013 р.), а відтак для повного та всебічного розгляду даної справи необхідно встановити факт належності позивачу під'їзних залізничних колій, проте спір щодо визнання недійсними вказаних документів є предметом розгляду у справі № 918/890/14.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Пашкіна С.А., судді Баранець О.М., Сітайло Л.Г.), ухвалу господарського суду міста Києва від 17.05.2016 р. скасовано. Відмовлено у задоволенні клопотань Публічного акціонерного товариства "Волинь-Цемент" та Публічного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" про зупинення провадження у цій справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 918/890/14 господарським судом Рівненської області. Справу № 910/7153/16 передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, Публічне акціонерне товариство "Дікергофф Цемент Україна" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21.09.2016 р. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Корсак В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.09.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27.09.2016 р., у зв'язку з постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 р. ОСОБА_5 звільнено з посади судді Вищого господарського суду України та у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А., визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Алєєва І.В., Ходаківська І.П.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 28.09.2016 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Так, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

З огляду на матеріали справи, предметом позову у даній справі є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лювада" про визнання недійсним укладеного між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "Волинь-Цемент", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дікергофф Цемент Україна", договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Здолбунів Львівської залізниці № Л/ДН-3/14/498/М/П від 03.03.2014 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що договір суперечить ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 317, ч.1 ст. 319 Цивільного кодексу України, п.77 Статуту залізниць України, п.2.1 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, оскільки укладений без згоди позивача, який є власником під'їзних залізничних колій (підтверджується свідоцтвом про право власності № 8116108 від 17.08.2013 р., виданим Реєстраційною службою Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 8116265 від 17.08.2013 р.)

Під час розгляду даної справи в суді першої інстанції Публічне акціонерне товариство "Волинь-Цемент" та Публічне акціонерне товариство "Дікергофф Цемент Україна" звернулись до господарського суду міста Києва із клопотаннями про зупинення провадження по даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи №918/890/14.

Частина 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пунктом 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин;

Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Господарський суд міста Києва від 17.05.2016 р. в ухвалі зазначив, що справа № 910/7153/16 безпосередньо пов'язана зі справою № 918/890/14.

Разом з тим, як вірно зауважив суд апеляційної інстанції, при вирішенні спору у даній справі суд першої інстанції в межах наданих йому повноважень та враховуючи предмет спору, може та повинен самостійно встановити чи є позивач власником спірних під'їзних колій, а тому помилковим є висновок суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у цій справі до розгляду господарським судом Рівненської області справи № 918/890/14 та набрання рішенням законної сили.

У відповідності до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає висновок суду обґрунтованим та правомірним.

Натомість, викладені у касаційній скарзі доводи не є такими, що тягнуть за собою скасування оскаржуваної постанови, а тому касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-