ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року Справа № 15/172-б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Білошкап О.В., суддів -Куровського С.В., Удовиченка О.С.,за участю представників сторін:

ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" - Лимаря Р.Р.,

Київського міського центру зайнятості - Гузь А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та ухвалу господарського суду м. Києва від 22.03.2016 в частині розгляду кредиторських вимог ОСОБА_6 у справі №15/172-б за заявою Управління Пенсійного Фонду України у Солом'янському районі м. Києва про банкрутство Промислової академії, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.03.2016р. (суддя Пасько М.В.) визнано кредиторами Промислової академії (ідентифікаційний код 14315017):

-Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі міста Києва (ідентифікаційний код 26063727) на суму 209.845, 23 грн., з яких: 2.436, 00 грн. - вимоги першої черги, 112.539, 32 грн. - вимоги другої черги, а 94.869, 91 грн. - вимоги третьої черги;

-Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39471390) на суму 922.168, 85 грн., з яких: 2.436, 00 грн. - вимоги першої черги, 359.385,66 грн. - вимоги другої черги, 198.510, 34 грн. - вимоги третьої черги, а 361.836,85 грн. - вимоги шостої черги;

-публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (ідентифікаційний код 03327664) на суму 11.129, 29 грн., з яких: 2.436, 00 грн. - вимоги першої черги, 8.693, 29 грн. - вимоги четвертої черги;

-публічне акціонерне товариство "Київенерго" (ідентифікаційний код 00131305) на суму 112.081,99 грн., з яких: 2.436, 00 грн. - вимоги першої черги, 96.308, 59 грн. - вимоги четвертої черги, а 13.337, 40 грн. - вимоги шостої черги.

Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів Промислової академії (ідентифікаційний код 14315017) до першої черги задоволення, вимоги наступних кредиторів:

-ОСОБА_10 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на суму 133.252, 94 грн.;

-ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на суму 522, 14 грн.;

-ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) на суму 137.281, 42 грн.;

-ОСОБА_11 (ідентифікаційний код НОМЕР_4) на суму 50.000, 00 грн.

Відмовлено у визнанні кредиторами Промислової академії (ідентифікаційний код 14315017) частково:

-публічному акціонерному товариству "Київенерго" (ідентифікаційний код 00131305) на суму 1.500, 00 грн.;

-Голосіївській міжрайонній виконавчій дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ідентифікаційний код 26080410) на суму 682, 51 грн.;

-товариству з обмеженою відповідальністю "Навчальний науково-виробничий центр "Промислова академія" (ідентифікаційний код 37739921) на суму 500.000, 00 грн.;

-ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на суму 785.228, 94 грн.;

-ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) на суму 182.878, 63 грн.;

-ОСОБА_12 (ідентифікаційний код НОМЕР_5) на суму 345.087, 03 грн.;

-ОСОБА_13 (ідентифікаційний код НОМЕР_6) на суму 106.457, 21 грн.

Затверджено реєстр вимог кредиторів зі змінами у зв'язку з включенням до нього вимог поточних кредиторів, які визнанні судом на загальну суму 3.699.488,48 грн.

Зобов'язано ліквідатора боржника арбітражного керуючого Нестеренка О.А. включити, розглянуті судом, вимоги поточних кредиторів до реєстру вимог кредиторів та його оновлену редакцію надати суду для долучення до матеріалів справи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 (колегія суддів: головуючий суддя Шипко В.В., судді: Верховець А.А., Сотніков С.В.) апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 22.03.2016р. в частині розгляду вимог ОСОБА_6 залишено без змін.

ОСОБА_6 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та ухвалу господарського суду м. Києва від 22.03.2016 в частині розгляду кредиторських вимог ОСОБА_6 та прийняти нове рішення про визнання грошових вимог ОСОБА_6 на суму 270059,47 грн., посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.11.2011р. порушено провадження у справі про визнання банкрутом Промислової академії.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.03.2012р. призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гусака Ю.М.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва від 25.12.2012р. затверджено реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.07.2015р. затверджено реєстр вимог кредиторів станом на 07.07.2015 на загальну суму 1.822.198, 66 грн.

Постановою господарського суду м. Києва від 22.10.2015р. визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Нестеренко О.А.

07.12.2015 ОСОБА_6 звернувся до господарського суду м. Києва із заявою з грошовими вимогами до боржника на суму 291859,05 грн.

Розглянувши заявлені кредиторські вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав вимоги ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) на суму 137.281, 42 грн. та відмовив ОСОБА_6 у визнанні кредитором Промислової академії на суму 182.878,63 грн.

При цьому, суди попередніх інстанцій послались на те, що розмір заробітної плати ОСОБА_6 вже був предметом розгляду в судах, ними перевірений, отже є встановленим фактом, а відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З тих же підстав судами не визнано додаткові грошові вимоги про збільшення суми перерахунку розміру заробітної плати до 28.301,00 грн.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони зроблені без дослідження всіх суттєвих обставин справи .

Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги кредитора ОСОБА_6 до боржника на суму 320 160, 05 грн. складаються із: 271629,05 грн. - заборгованість із заробітної плати та 20230,00 грн. відшкодування коштів за будматеріали та виконані роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду м. Києва від 25.12.2012р. затверджено реєстр вимог кредиторів у якому окремо зазначено заборгованість перед працівниками Промислової академії з виплати заробітної плати у розмірі 261284,72 грн., з яких заборгованість перед ОСОБА_6 складала 117979,70 грн.

Наказом Солом'янського районного суду м. Києва від 16.05.2012 у справі № 2-Н-516/12 стягнуто з Промислової академії на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі у загальній сумі 113.087, 35 грн. яка виникла станом на 01.05.2012

Рішеннями Оболонського районного суду м. Києва від 01.12.2014 у справі № 756/2544/14-ц та від 01.12.2015 у справі № 756/6822/15-ц стягнуто з Промислової академії на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі на суму 68072, 92 грн. та 69208, 50 грн. відповідно.

Пославшись на те, що вказані рішення охоплюють весь період, який ОСОБА_6 працював у Промисловій академії та не отримував повністю або частково заробітну плату, суди не перевірили, за який період було стягнуто з Промислової академії на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі, а також суди не перевірили за який період ОСОБА_6 та чи відповідає він періоду, за який ОСОБА_6 просить визнати його кредитором у даній справі.

Крім цього, посилаючись на те, що протягом травня 2012 - січня 2014 років підприємство здійснювало виплати заборгованості із заробітної плати за період 2010-2011 роки і згідно видаткових касових ордерів ОСОБА_6 виплачено коштів за липень 2010 - лютий 2011 років на суму 33 732, 65 грн., суди не перевірили, чи співпадають вказані суми з сумами грошових вимог, з якими ОСОБА_6 як кредитор звернувся до Промислової академії у справі про банкрутство та не вказали, чим підтверджуються його вимоги, не встановили природу та характер кредиторських вимог заявника.

Пославшись на те, що грошові вимоги на суму 20230,00 грн. у якості відшкодування коштів за будматеріали та виконані роботи не можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів, оскільки вже були предметом розгляду господарського суду м. Києва під час затвердження реєстру вимог кредиторів 25.12.2012, яким відмовлено у визнанні, зокрема, і цих вимог, судами попередніх інстанцій не враховано, що в судовому засіданні розглядалась вимога всіх працівників Промислової академії, а не особисто ОСОБА_6 і сума вимог була значно більшою. Отже, суди не перевірили, якими доказами підтверджуються вимоги ОСОБА_6 на суму 20230,00 грн. та не надали правового аналізу поданим доказам.

Встановивши в судовому засіданні, що грошові вимоги кредитора ОСОБА_6 до боржника на суму 320 160, 05 грн. складаються із 271629,05 грн. - заборгованість із заробітної плати та 20230,00 грн. відшкодування коштів за будматеріали та виконані роботи, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що наявна заборгованість в розмірі 271629,05 грн. та 20230,00 грн. разом складають 291859,05 грн., а не 320 160, 05 грн., як вказано в оскаржуваних судових рішеннях.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника,

Грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Розгляд поточних грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і конкурсних грошових вимог.

Згідно ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедури банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому на вимоги щодо стягнення заробітної плати наслідки пропущення вказаного строку не розповсюджуються.

Обов'язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу поданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог покладений на господарський суд.

Незважаючи на визнання чи невизнання боржником грошових вимог кредиторів, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам закону не відповідають.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно ч.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного та виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та ухвала господарського суду м. Києва від 22.03.2016 в частині розгляду кредиторських вимог ОСОБА_6 прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягають скасуванню, а справа в скасованій частині - передачі на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

При новому розгляді справи суду першої інстанції належить врахувати вищевикладене, розглянути спірні вимоги із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство та законодавства про оплату праці, оскільки розгляд таких вимог має певну специфіку, що відрізняє процедуру розгляду вимог по заробітній платі від розгляду спірних вимог конкурсного кредитора, повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та ухвалу господарського суду м. Києва від 22.03.2016 в частині розгляду кредиторських вимог ОСОБА_6 у справі №15/172-б скасувати.

Справу №15/172-б в скасованій частині передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Куровський С.В. Удовиченко О.С.