ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року Справа № 14/5026/1020/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Білошкап О.В., суддів -Куровського С.В., Удовиченка О.С., за участю представників сторін:

ТОВ "Техносоюз-Д" - Цирулевської М.В., Ахметової Л.Е.,

ліквідатора ЗАТ "Рось" Іванюка О.М. - Рачковської А.О.,

кредиторів: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 04.04.2016 у справі №14/5026/1020/2011 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рось" , -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.04.2016р. (суддя Боровик С.С.) задоволено заяву ЗАТ "Рось" від 25.04.2013 року №01-34/37 з уточненням від 19.11.2015 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ "Рось" від 27.04.2010 року №780, укладений між ЗАТ "Рось" та ТОВ "Техносоюз-Д", посвідчений 27.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А., стягнуто з ТОВ "Техносоюз-Д" на користь ЗАТ "Рось" судовий збір у розмірі 1147 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 (колегія суддів: Пантелієнко В.О. - головуючий, Доманська М.Л., Шипко В.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Техносоюз-Д" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 04.04.2016р. по справі №14/5026/1020/2011 - без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 04.04.2016 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора ЗАТ "Рось" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор ЗАТ "Рось" Іванюк О.М. звернувся до суду першої інстанції із заявою від 19.11.2015 року, в якій просив: визнати недійсним договір купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ "Рось" від 27.04.2010 року, посвідчений Виходцевим І.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 27.04.2010 року, реєстровий №780 (далі - договір-780); стягнути з ТОВ "Техносоюз-Д" на користь ЗАТ "Рось" судові витрати.

Задовольняючи заяву ліквідатора та визнаючи недійсним договір купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ "Рось" від 27.04.2010 року №780, укладеного між ЗАТ "Рось" та ТОВ "Техносоюз-Д", посвідчений 27.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А., суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виконанням договору-780 було завдано збитків боржнику і створено умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника (частина 10 статті 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"). Боржником було доведено розмір спричинених йому незаконною реалізацією майна ЦМК прямих збитків у розмірі 112 998,52 грн., оскільки на момент укладення договору-780, рішенням комітету кредиторів ліквідатор банкрута був уповноважений на продаж майна за ціною 902 000 грн., а не 814 423 грн., за якою його було продано. Ліквідатор банкрута при вчиненні правочину не мав права на зменшення ціни продажу та збільшення строків проведення розрахунків від тих, які були установлені комітетом кредиторів. Нову ціну і нові строки ліквідатор повинен був погоджувати з комітетом кредиторів.

За таких обставин, при укладенні договору-780 ліквідатор банкрута не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності (частина 2 статті 203 Цивільного кодексу України).

Крім того, судами попередніх інстанцій було встановлено, що ліквідатором банкрута, комітетом кредиторів, приватним нотаріусом було допущено порушення ст. 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо порядку реалізації майна (частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України).

Врахувавши встановлені обставини, суди дійшли висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ "Рось" від 27.04.2010 року №780, укладеного між ЗАТ "Рось" та ТОВ "Техносоюз-Д", посвідченого 27.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А.

В касаційній скарзі, як і в апеляційній скарзі, ТОВ "Техносоюз-Д" зазначило про те, що під час розгляду справи судом першої інстанції не було розглянуто подане 21.01.2016 представником ТОВ "Техносоюз-Д" клопотання про застосування строків позовної давності.

З тексту ухвали господарського суду Черкаської області від 04.04.2016р. вбачається, що клопотання про застосування строків позовної давності заявлено не було.

Однак, дане твердження суперечить матеріалам справи, оскільки в матеріалах справи (т.18, а.с. 89,90) міститься клопотання ТОВ "Техносоюз-Д" (вхідний № 1240/16 від 21.01.2016) про застосування строків позовної давності.

Вказане клопотання про застосування строків позовної давності судом першої інстанції розглянуто не було.

Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на вказані в апеляційній скарзі ТОВ "Техносоюз-Д" порушення суду першої інстанції та не надав їм належної правової оцінки.

Відповідно до статей 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Згідно частин 3, 4 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за наявності порушення прав особи, яка звернулася з позовом, та за заявою іншої сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявленою стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Вказану заяву може бути зроблено і в процесі нового розгляду справи, який здійснюється після скасування судового рішення (судових рішень) за результатами його касаційного перегляду.

Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду.

Відповідно до п 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2016 № 10 , якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права (ст.ст. 4, 43 ГПК України).

Відповідно до ст. 84 ГПК України, яка регламентує зміст судового рішення, описова частина рішення суду має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників судового процесу, опис дій, виконаних господарським судом. У мотивувальній частині вказуються, зокрема, доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін.

Не розглянувши клопотання ТОВ "Техносоюз-Д" щодо застосування строків позовної давності, судом першої інстанції було допущено порушення ст. 84 ГПК України.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене та враховуючи вимоги ст. 111-9 ГПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що суди попередніх інстанцій припустились порушень норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 та ухвала господарського суду Черкаської області від 04.04.2016 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

При новому розгляді справи суду належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи та розглянути клопотання ТОВ "Техносоюз-Д" щодо застосування строків позовної давності, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 04.04.2016 у справі №14/5026/1020/2011 скасувати .

Справу №14/5026/1020/2011 передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Куровський С.В. Удовиченко О.С.