ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року Справа № 10/5026/1082/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М.- головуючого (доповідач у справі), Катеринчук Л.Й., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргуліквідатора комунального підприємства "Чигиринське" Чигиринської міської ради - арбітражного керуючого Голінного А.М.на постанову та ухвалувід 14.06.2016 Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2016 господарського суду Черкаської області (№4) (за результатами розгляду клопотання ліквідатора про внесення змін до реєстру вимог кредиторів)у справі№ 10/5026/1082/2012 господарського суду Черкаської області за заявою доУправління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області комунального підприємства "Чигиринське" Чигиринської міської радипровизнання банкрутом

в судовому засіданні взяв участь представник:

ліквідатора арбітражний керуючий Голінний А.М., посвідч.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.07.2012 порушено провадження у справі № 10/5026/1082/2012 про банкрутство комунального підприємства "Чигиринське" Чигиринської міської ради (далі - Боржник, Підприємство) за заявою Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області в порядку норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.11.2012 затверджений реєстр вимог кредиторів, за яким визнані вимоги кредиторів у відповідних сумах та черговістю їх задоволення, у тому числі вимоги працівників Боржника із заборгованості по заробітній платі - на суму 309 782 грн. 08 коп., із задоволенням у другу чергу.

Постановою господарського суду Черкаської області від 06.12.2012 Підприємство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Голінного А.М., якого зобов'язано здійснити відповідні дії у ліквідаційній процедурі, які передбачено законодавством про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.04.2016 (суддя - Хабазня Ю.А.) відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора Підприємства - арбітражного керуючого Голінного А.М. про внесення змін до реєстру вимог кредиторів Боржника.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ліквідатор комунального підприємства "Чигиринське" - арбітражний керуючий Голінний А.М. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.04.2016 та прийняти нове рішення, яким клопотання ліквідатора Підприємства - арбітражного керуючого Голінного А.М. від 08.02.2016 задовольнити та внести зміни до реєстру вимог кредиторів Підприємства у справі, затвердженого ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.11.2012, в частині включених вимог працівників Боржника із заборгованості по заробітній платі на суму 309 782 грн. 08 коп. у другу чергу задоволення вимог, виключивши із реєстру вимог кредиторів вказану суму вимог, а також уточнити та зазначити суми, прізвища та черговість задоволення вимог кожного із працівників Боржника, і затвердити реєстр вимог кредиторів Підприємства з урахуванням внесених змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 (головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.04.2016 - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, ліквідатор комунального підприємства "Чигиринське" Чигиринської міської ради - арбітражний керуючий Голінний А.М. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.04.2016 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016, а справу в частині розгляду клопотання про внесення змін до реєстру вимог кредиторів передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 13, 15, 25, 31 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення арбітражного керуючого Голінного А.М., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні заяви ліквідатора Боржника - арбітражного керуючого Голінного А.М. про внесення змін до реєстру вимог кредиторів, суд першої інстанції виходив з того, що ухвала суду першої інстанції від 13.11.2012, якою затверджено реєстр вимог кредиторів, є судовим рішенням, яке набрало законної сили і є обов'язковим для виконання, в тому числі і судом у цій справі. Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості внесення змін судом першої інстанції до раніше винесеного ним судового рішення, а Закон про банкрутство не передбачає можливості та порядку внесення судом змін до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою суду. При цьому, місцевий господарський суд вказав, що внесення змін до ухвали суду, якою затверджений реєстр вимог кредиторів, може відбуватися в порядку здійснення апеляційного чи касаційного оскарження ухвали або у разі перегляду її за нововиявленими обставинами відповідно до ст.ст. 112 - 114 ГПК України. Також суд зазначив, що розпорядником майна не були належним чином виконані обов'язки щодо внесення в реєстр вимог із заборгованості із заробітної плати саме відповідно до законодавства, а тому виплата працівникам має відбуватись у черговості та у сумах згідно реєстру вимог кредиторів, приведеного до норм законодавства. В ухвалі ж від 24.03.2015 суд відхилив доводи ліквідатора про неможливість здійснення вказаних виплат в іншій черговості, ніж передбачено законом.

Погодившись із наведеними висновками місцевого суду, апеляційний суд додав, що законодавство надає право стороні звернутись до господарського суду за роз'ясненням судового рішення у справі в порядку норм ст. 89 ГПК України.

Заперечуючи викладені висновки судів попередніх інстанцій, заявник в скарзі вказує, що його клопотання не стосується внесення змін до ухвали від 13.11.2012, а зводиться до уточнення даних та персоналізації тієї суми вимог із заробітної плати, що вже була визнана ухвалою суду від 13.11.2012, оскільки ця інформація відсутня в такій ухвалі і це має бути зроблено саме судом. А в ухвалі від 24.03.2015 суд вимагає, щоб ліквідатор самостійно зробив перерозподіл коштів при здійсненні погашення кредиторських вимог перед працівниками Підприємства. Висновки ж в ухвалі від 24.03.2015 та оскаржуваній ухвалі суперечать один одному. Посилаючись на судову практику, скаржник вказує на визначення судами механізму внесення змін до реєстру вимог кредиторів - тільки за рішенням суду.

Однак суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені без урахування встановлених судами обставин справи та з невірним тлумаченням норм законодавства про банкрутства.

Як було зазначено в оскаржуваних судових рішеннях, відповідно до положень п. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство, в редакції із змінами та доповненнями, що діяли з 19.01.2013, у даній справі застосовуються положення цього закону в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін.

Виходячи з приписів ст.ст. 13-16 Закону про банкрутство та розділу 3 цього закону внесення змін до реєстру вимог кредиторів, який був затверджений ухвалою суду, що не змінена, не скасована за результатами її перегляду, та винесення судом у зв'язку із цим відповідного рішення не допускається, а тому є незаконною вимога ліквідатора про винесення судом вже на стадії ліквідаційної процедури, коли відбувається погашення вимог кредиторів, будь-якого подібного рішення (ухвали тощо), як такого, ухвалення якого не передбачено нормою законодавства. Відповідно є таким, що суперечить нормам законодавства і клопотання ліквідатора до суду про внесення змін до реєстру вимог кредиторів.

Що ж до вимог кредиторів, внесених та затверджених згідно реєстру, по заборгованості із заробітної плати перед працівниками Підприємства, колегія суддів звертає увагу на те, як встановили і суд першої інстанції, і апеляційний суд в оскаржуваних рішеннях, невідповідність нормам законодавства затвердженого реєстру вимог кредиторів у вказаній частині відбулась саме з вини розпорядника майна і про це зазначено в ухвалі від 24.03.2015. Саме тому, ухвалюючи на стадії ліквідаційної процедури рішення від 22.04.2016 року (щодо обов'язку ліквідатора Підприємства - арбітражного керуючого Голінного А.М. виконати вимоги ч. 2 ст. 31 Закону про банкрутство щодо розподілу по чергам наявних коштів для виплати заборгованості - т. 10 а.с. 149-153) суд зобов'язав вже ліквідатора Боржника виконати його обов'язки у той спосіб, який і не передбачений нормами Закону про банкрутство про банкрутство, однак таким нормам не суперечить - відповідно до покладених вказаним законом обов'язків ліквідатора та вимог цієї стадії судової процедури у справі про банкрутство (ст.ст. 25, 31 Закону про банкрутство).

Отже, під час здійснення провадження у даній справі, у тому числі і при винесенні оскаржуваних ухвали та постанови, суди обох інстанцій зробили висновок щодо єдиного правового рішення для здійснення виплат заборгованості із заробітної плати працівникам Боржника - за черговістю, передбачену нормами законодавства.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує правильний та такий, що відповідає обставинам справи та нормам законодавства, висновок судів попередніх інстанцій про відмову ліквідатору Підприємства - арбітражному керуючому Голінному А.М. в задоволенні клопотання про внесення змін до реєстру вимог кредиторів Боржника.

За таких обставин доводи касаційної скарги ліквідатора комунального підприємства "Чигиринське" Чигиринської міської ради - арбітражного керуючого Голінного А.М. не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 13, 14, 15, 25, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін) та ст.ст. 35, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора комунального підприємства "Чигиринське" Чигиринської міської ради - арбітражного керуючого Голінного А.М. залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.04.2016 у справі № 10/5026/1082/2012 залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді Л.Й. Катеринчук

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 29.09.2016