ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року Справа № 909/249/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Ковтонюк Л. В., Карабаня В.Я.,розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 21.11.2016у справі№ 909/249/15 Господарського суду Івано-Франківської області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1) Коломийської центральної районної лікарні, 2) Івано-Франківської обласної ради Управління об'єктами спільної власності територіальних громад області обласної ради, Івано-Франківська обласна рада про за участю від позивача: від відповідача 1: від відповідача 2: від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: визнання договору оренди нерухомого майна кладеним між Івано-Франківською обласною радою, Коломийською центральною районною лікарнею та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на умовах проекта договору, ОСОБА_5, не з'явились, не з'явились, не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Заявою від 14.04.2015 позивач просив суд зобов'язати відповідачів укласти договір оренди нерухомого майна між Івано-Франківською обласною радою, Коломийською центральною районною лікарнею та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 від 01.02.2013 на умовах проекта договору.

Вказану заяву прийнято судом до розгляду.

Позов обґрунтовано наявністю підстав для продовження договору оренди та переважного права на укладення договору оренди на новий строк відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 777 Цивільного кодексу України, ст. ст. 641, 642 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2016 у справі № 909/249/15 (суддя Неверовська Л. М.) відмовлено у позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Коломийської центральної районної лікарні, Івано-Франківської обласної ради Управління об'єктами спільної власності територіальних громад області обласної ради про зобов'язання відповідачів укласти договір оренди нерухомого майна між Івано-Франківською обласною радою, Коломийською центральною районною лікарнею та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 від 01.02.2013 на умовах проекта договору.

Рішення мотивоване тим, що позивачем не наведено обґрунтувань наявності порушення переважного права на укладення договору оренди та підстав для застосування ст. 777 ЦК України у даних правовідносинах, оскільки відсутні докази наміру передачі відповідачем вказаних приміщень в оренду будь-якій іншій особі. Причиною відмови у продовженні договору оренди є необхідність використання приміщень Коломийською центральною лікарнею для власних потреб.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 у справі № 909/249/15 ( у складі колегії суддів: Дубник О. П. - головуючого, Матущака О. І., Скрипчук О. С.) рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2016 у справі № 909/249/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 у справі № 909/249/15, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 у справі № 909/249/15 Господарського суду Івано-Франківської області, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права судом першої та апеляційної інстанцій та неповне з'ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційних скарг, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між Івано-Франківською обласною радою в особі начальника управління майна спільної власності територіальних громад області обласної ради (орендодавець), ФОП ОСОБА_4 (орендар) та Коломийською центральною районною лікарнею (балансоутримувач) 01.02.2013 укладено договір оренди нерухомого майна (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину приміщень першого поверху загальною площею 38,24 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, що перебувають на балансі Коломийської центральної районної лікарні, а саме: приміщення першого поверху площею 36,1 кв.м; приміщення спільного користування площею 2,14 кв.м..

Відповідно до п. 7.1. договору цей договір діє з 01.02.2013 до 01.02.2015.

Договір оренди підлягає продовженню за умови, що орендар належним чином виконував умови цього договору, у тому числі своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату, і не пізніше як за 30 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору подав орендодавцеві письмову заяву на продовження терміну його дії.

Відповідно до п. 7.9., 7.9.1. договору договір оренди не підлягає продовженню у випадках необхідності використання об'єкта оренди для потреб власника.

Коломийською центральною районною лікарнею листом від 31.12.2014 № 712/01-02/01 повідомлено Івано-Франківську обласну раду про необхідність використання приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 38,25 кв. м. для власних потреб.

За підписом Голови Івано-Франківської обласної ради 28.01.2015 надано відповідь на звернення позивача щодо продовження договору оренди приміщень. Вказаним листом позивача повідомлено про те, що Коломийською центральною районною лікарнею, як балансоутримувачем, не погоджено поновлення договору оренди на новий строк, посилаючись на п. 5.2 Порядку передачі в оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням обласної ради від 10.06.2011 за № 166-6/2011. Договір продовженню не підлягає, а орендовані приміщення підлягає поверненню орендодавцю.

Предметом спору у справі є вимога позивача про зобов'язання відповідачів укласти договір оренди нерухомого майна між Івано-Франківською обласною радою, Коломийською центральною районною лікарнею та ФОП ОСОБА_4 від 01.02.2013 відповідно до умов проекта договору.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Судами встановлено, що договір оренди нерухомого майна від 01.02.2013 припинив свою дію 01.02.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Судами встановлено, що приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 38,25 кв. м. (об'єкт оренди) перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та на балансі Коломийської центральної районної лікарні.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону Україну " Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачено договором.

Судами встановлено, що листом від 28.01.2015 Івано-Франківської обласної ради повідомлено позивача про припинення договору оренди у зв'язку з непогодженням поновлення договору оренди на новий строк балансоутримувачем.

Відповідно до п. 5.2 Порядку передачі в оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням Івано-Франківської обласної ради від 10.06.2011 № 166-6/2011 пропозиції щодо оренди майна погоджуються з органом, уповноваженим управляти цим майном, який попередньо узгоджує таку передачу з балансоутримувачем.

Листом № 712/01-02/01 31.12.2014 Коломийської центральної районної лікарні (балансоутримувач орендованого майна) повідомлено Івано-Франківську обласну раду (орендодавця) про необхідність використання приміщення за адресою: АДРЕСА_1, для власних потреб, тому не погоджено продовження договору оренди на новий строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону Україну " Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", вирішуючи такі спори, господарські суди мають з'ясовувати наявність у орендаря переважного права на укладення договору оренди на новий строк з урахуванням наявності чи відсутності обставин, з якими закон пов'язує виникнення такого права, а також вчинення кожним з учасників спірних правовідносин певних дій на виконання вимог закону. При цьому судам слід також з'ясовувати, чи належним чином орендар виконував зобов'язання за договором. Судом також мають досліджуватися обставини, пов'язані з наміром власника використовувати для власних потреб майно, стосовно якого виник спір, в тому числі наявність доказів, які однозначно свідчать про відповідний намір.

Судами встановлено: з листа № 712/01-02/01 від 31.12.2014 вбачається, що причиною відмови у продовженні договору оренди є необхідність використання приміщень Коломийською центральною районною лікарнею для власних потреб. У матеріалах справи відсутні докази наміру передачі відповідачем вказаних приміщень в оренду будь-якій іншій особі.

Як зазначено відповідачем 1 у поясненнях зазначені приміщення будуть використовуватись Коломийською центральною районною лікарнею з метою прийому та видачі тіл померлих. Вказане приміщення є суміжним з секційним залом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Загальний порядок укладання господарських договорів передбачено ст. 181 ГК України.

Примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 ГК України та ст. 649 ЦК України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на: спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення; спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Разом з тим, норми чинного законодавства не містять імперативного припису про укладення договору оренди нерухомого майна, що перебуває у комунальній власності.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку щодо відмови у задоволенні позову ФОП ОСОБА_4 до Коломийської центральної районної лікарні, Івано-Франківської обласної ради Управління об'єктами спільної власності територіальних громад області обласної ради про зобов'язання відповідачів укласти договір оренди нерухомого майна між Івано-Франківською обласною радою, Коломийською центральною районною лікарнею та ФОП ОСОБА_4 від 01.02.2013 на умовах проекта договору.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 у справі № 909/249/15 Господарського суду Івано-Франківської області прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином постанова Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 у справі № 909/249/15 Господарського суду Івано-Франківської області підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 у справі № 909/249/15 Господарського суду Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 у справі № 909/249/15 Господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О. Судді:Ковтонюк Л. В. Карабань В. Я.