ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 910/19399/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Селіваненко В.П.,

розглянув касаційну скаргу Національного банку України, м. Київ,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016

за заявою Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Відділ ДВС), м. Київ,

про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2016

у справі № 910/19399/15

за позовом Національного банку України (далі - НБУ), м. Київ,

до публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - Товариство), м. Київ,

про стягнення 2 339 988,58 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

НБУ - Найда Т.І предст. (дов. від 15.07.2016)

Товариства - Варицький Є.В. предст. (дов. від 26.12.2016)

Відділ ДВС - не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.11.2016 (суддя Карабань Я.А.) відмовлено в задоволенні заяви Відділу ДВС про розстрочку виконання рішення суду у справі № 910/19399/15 за позовом НБУ до Товариства про стягнення 2 339 988,58 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 (судді Сітайло Л.Г. -головуючий, Пашкіна С.А., Баранець О.М.) задоволено апеляційну скаргу Товариства; згадану ухвалу місцевого господарського суду скасовано; заяву Відділу ДВС задоволено; розстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у справі № 910/19399/15 щодо стягнення 1 684 791,78 грн. терміном на 6 місяців рівними платежами по 280 798,63 грн. на місяць (перший платіж - до 01.01.2017, останній платіж - до 01.06.2017).

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України НБУ просить скасувати постанову апеляційної інстанцій з даної справи і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Відділу ДВС. Скаргу мотивовано прийняттям відповідної постанови з порушенням вимог чинного законодавства України, неповним з'ясуванням судом обставин справи та неповним дослідженням доказів у ній.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

За результатами цього розгляду, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Суд першої інстанції у винесенні ухвали від 01.11.2016 з даної справи виходив з таких обставин та висновків.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.02.2016 в даній справі, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 позов задоволено частково: стягнуто з Товариства на користь НБУ 1 078 677,81 грн. пені, 559 314,20 грн. штрафу та 46 799,77 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

20.04.2016 на виконання рішення суду видано наказ.

Відділом ДВС до господарського суду міста Києва подано заяву про розстрочку виконання рішення суду у справі № 910/19399/15. Як зазначив названий Відділ, до нього звернувся боржник із заявою, в якій вказував на своє скрутне матеріальне становище. Відділ ДВС просив розстрочити виконання рішення суду на 18 місяців рівними частками.

Ухвалами названого господарського суду від 23.09.2016 та від 03.10.2016 було зобов'язано боржника та заявника подати суду докази складного фінансового становища, фінансову звітність за 2014-2015 роки, виписки з банку щодо наявності грошових коштів на рахунку, інші докази неможливості виконання рішення суду та необхідності розстрочки виконання рішення суду.

Боржником надано три довідки з банків щодо залишку коштів на рахунках, проте не надано інформації щодо загальної кількості відкритих банківських рахунків у фінансових установах, та відповідно, наявності грошових коштів на них; також боржником надано судові рішення про стягнення з Товариства грошових коштів, проте не надано фінансової звітності та балансу боржника станом на 30.09.2016, у яких було б відображено дохід Товариства. Отже, заявником та боржником не надано будь-яких доказів на підтвердження скрутного матеріального становища боржника та неможливості виконання рішення господарського суду міста Києва.

Крім того, невиконання рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача (стягувача).

Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано та зазначено таке.

Заявник у заяві зазначав про те, що 80% акцій Товариства належать територіальній громаді міста Києва. При цьому значне фінансове навантаження щодо одноразової сплати на користь стягувача присудженої суми коштів створить значні ризики нестабільної господарської діяльності боржника та зумовить неможливість погасити заборгованість за іншими платежами, податками, зборами.

Боржником надано до суду першої інстанції докази (копії судових рішень) на підтвердження наявності значної суми основного боргу щодо виконання зобов'язань перед іншими контрагентами, заборгованість перед якими вже присуджена до стягнення згідно із судовими рішеннями.

В обґрунтування доводів щодо отримання доходів для забезпечення поступового виконання даного рішення суду заявник вказував на те, що рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2013 зі справи № 910/5946/13, яке набрало законної сили, присуджено до стягнення на користь Товариства з ДП "НСК "Олімпійський" 32 229 440,85 грн., і виконання даного рішення здійснюється Державною казначейською службою, яка письмово повідомила Товариство про безперечність виконання рішення суду.

Відповідно до програми будівництва на 2017 рік, затвердженої рішенням правління Товариства від 25.03.2016 на даний час на різних стадіях готовності перебуває будівництво нових об'єктів, введення яких в експлуатацію планується у 2017 році, і всі кошти спрямовуються на виконання будівельних та проектних робіт. Присуджені ж у даній справі кошти є штрафними санкціями (пенею та штрафом), і не могли бути передбачені при плануванні бюджету Товариства на рік. Вилучення коштів з будівництва призведе до зупинення будівництва, покладення на боржника додаткових санкцій, а також до напруженої соціальної ситуації навколо об'єктів будівництва.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода НБУ із здійсненою апеляційним господарським судом розстрочкою виконання судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до інших положень названого Кодексу:

- господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, розстрочити виконання рішення (пункт 6 статті 83);

- при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (частина перша статті 121 у редакції, чинній на час подання заяви про розстрочку виконання судового рішення в даній справі).

Суд апеляційної інстанції з огляду на зазначені законодавчі приписи та з'ясувавши що: матеріали справи містять достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження скрутного матеріального (фінансового) становища Товариства, прострочення виконання зобов'язання відбулося на невеликий строк; беручи до уваги соціальну спрямованість діяльності Товариства (житлове будівництво в м. Києві), складні умови для здійснення господарської діяльності, фактичне досягнення позивачем мети, обумовленої договором (отримання об'єктів будівництва), - у межах наданих йому процесуальним законом прав та повноважень дійшов такого, що не суперечить законові, висновку про можливість розстрочки виконання судового рішення на 6 місяців.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.

Крім того, Вищий господарський суд України враховує, що надання Товариству розстрочки виконання рішення суду на шість місяців надасть боржникові можливість поступового погашення заборгованості без значного одноразового фінансового навантаження на нього, а стягувачеві - можливість реального отримання присуджених до стягнення коштів, тобто забезпечить необхідний баланс інтересів обох сторін.

НБУ у касаційній скарзі посилається також на те, що судом апеляційної інстанції не було оцінено подані ним до суду першої інстанції консолідовані звіти про фінансові результати Товариства за 2014 та 2015 роки, проте, по-перше, у розгляді заяви про розстрочку виконання рішення зі справи такі звіти НБУ не подавалися; по-друге, звіт за 2014 рік подавався НБУ у розгляді справи по суті (до прийняття рішення місцевим господарським судом зі справи), у той час як звіт за 2015 рік у матеріалах справи відсутній. При цьому, звіт про фінансові результати Товариства за 2014 рік не може містити відомостей про фінансовий стан Товариства за результатами діяльності протягом першого півріччя 2016 року (з урахуванням того, що наказ про примусове виконання рішення суду було пред'явлено до виконання у серпні 2016 року).

Зазначаючи про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, скаржник фактично вдається до заперечення обставин, встановлених цим судом, та спростування здійсненої ним оцінки доказів у справі.

Проте, перевірка відповідних доводів перебуває поза визначеними цією статтею ГПК України межами перегляду справи в суді касаційній інстанції. При цьому скаржником не наведено обґрунтованих доводів стосовно порушення апеляційною інстанцією передбачених статтею 43 ГПК України правил оцінки доказів.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваного судового акта не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 зі справи № 910/19399/15 залишити без змін, а касаційну скаргу Національного банку України - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя І. Васищак

Суддя В. Селіваненко