ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 910/14240/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Малетича М.М., Плюшка І.А.,

розглянувши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осібна рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 26.09.2016 Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2016у справі№ 910/14240/16господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Укрінком"доФонду гарантування вкладів фізичних осібпровизнання договору недійсним,за участю представників: від позивача: Масловський І.А., Коростенський В.В., Климчук О.С., від відповідача: Герасименко Т.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.02.2017 касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справі №910/14240/16 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Малетича М.М., Плюшка І.А. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2017.

Заяву про зупинення провадження у справі судом касаційної інстанції відхилено як невмотивоване.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

ПАТ "Укрінком", як правонаступник ПАТ "УкрІнБанк", звернулося до господарського суду із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору іпотеки від 08.02.2016.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що договір іпотеки №112 від 08.02.2016, укладений між Державною організацією "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "Український інноваційний банк", є недійсним, оскільки підписаний зі сторони іпотекодавця за відсутності належних на те повноважень. Біла І.В. не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності у зв`язку з тим, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016 у справі №826/1162/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016, визнано незаконними та скасовано постанову Правління Національного банку України №934 від 24.12.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УкрІнБанк" до категорії неплатоспроможних" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УкрІнБанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.09.2016 у справі №910/14240/16 (суддя: Плотницька Н.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2016 (Андрієнко В.В. - головуючий, Буравльов С.І., Шапран В.В.), позов задоволено повністю, визнано недійсним іпотечний договір від 08.02.2016, посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за №112, укладений між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "Український інноваційний банк"; визнано недійсним договір цільової позики №42 від 01.02.2016, укладений між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "Український інноваційний банк".

Визнаючи недійсним договір іпотеки, господарські суди попередніх інстанцій виходили із того, що іпотечний договір від 08.02.2016 від іпотекодавця підписано уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" Білою Іриною Володимирівною, яка діяла на підставі постанови Правління Національного банку України №934 від 24.12.2015 та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 239 від 24.12.2015, протиправність яких встановлена адміністративним судом.

Суди послались на ст.ст. 215, 203 ЦК України.

Визнаючи недійсним договір позики №42 від 01.02.2016, суди застосували ст.83 ГПК України.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до господарського суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 203, 215 ЦК України та ст.83 ГПК України, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні.

Скаржник, зокрема, вказує, що на день укладення іпотечного договору постанова Правління НБУ №934 від 24.12.2015 та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 були чинними та ніким не скасованими, що спростовує твердження судів та позивача про відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Визнаючи недійсним договір позики суди не врахували, що згідно ст.4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд надає цільову позику банку для виплат вкладникам банку відповідно до п.1 ч.6 ст.36 цього Закону.

На виконання вимог закону та з метою забезпечення проведення виплат вкладниками ПАТ "Укрінбанк" було укладено договори позики та іпотеки, зобов`язання за якими залишаються невиконаними. Фондом була надана цільова позика.

Крім того, судове рішення, на яке посилаються суди, не виконано у зв`язку з неможливістю його виконати через відсутність законодавчо встановленого порядку відновлення платоспроможності банку у разі скасування рішень НБУ та Фонду. Це рішення не пред`явлено до примусового виконання згідно Закону України "Про виконавче провадження".

У скарзі відповідач посилається на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2016 у справі №826/1162/16, якою відмовлено у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення, проте зазначено: "що згідно з пунктами 2 та 3 резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016, визнано незаконним та скасовано постанову Правління Національного банку України №934 від 24.12.2015 "Про віднесення ПАТ "УкрІнБанк" до категорії неплатоспроможних" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УкрІнБанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", що, в свою чергу, свідчить на користь того, що з 14.04.2016 вказані рішення втратили чинність."

4. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "УкрІнБанк" вказує на безпідставність її доводів та просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позивач, зокрема, зазначає, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 у справі №826/1162/16 суд першої інстанції у мотивувальній її частині фактично вдався до надання оцінки тим фактам, в роз`ясненні яких відмовив, чим допустив порушення.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

На підставі постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення ПАТ "УкрІнБанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.12.2015 №239, яким у ПАТ "УкрІнБанк" запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 25.12.2015 до 24.03.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "УкрІнБанк", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Білій Ірині Володимирівні строком на три місяці з 25.12.2015 до 24.03.2016 включно.

01.02.2016 між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в особі директора - розпорядника Ворушиліна Костянтина Миколайовича, який діє на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ПАТ "Український інноваційний банк" як позичальником, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "УкрІнБанк" Білої Ірини Володимирівни, яка діє на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 та рішення виконавчої дирекції Фонду від 24.12.2015 № 239, укладено договір цільової позики №42.

Відповідно до умов договору позики фонд передає у власність позичальникові грошові кошти у розмірі 1 459 543 813,23 грн., а позичальник зобов`язується використати позику за цільовим призначенням та повернути її фонду в останній день здійснення тимчасової адміністрації, але не пізніше 24.03.2016, та сплатити 12,5 % річних за її користування.

08.02.2016 між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб як іпотекодержателем та ПАТ "УкрІнБанк" як іпотекодавцем укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солоковим О.Є. та зареєстровано в реєстрі за №112.

Відповідно до умов договору іпотеки забезпечуються часткове задоволення вимог іпотекодержателя в розмірі 156 405 700,00 грн., що випливають з договору цільової позики від 01.02.2016, з усіма змінами та доповненнями, що можуть бути внесені у майбутньому.

Згідно п.2.1 договору предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: нежилий будинок в цілому, загальною площею 4 377,40 кв. метрів, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Смирнова-Ласточкіна, 10 (десять)-А та належить іпотекодавцю на праві колективної власності.

Зі сторони ПАТ "Український інноваційний банк" договір іпотеки укладено в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "УкрІнБанк" Білої Ірини Володимирівни, яка діє на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 та рішення виконавчої дирекції Фонду від 24.12.2015 № 239.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016 у справі №826/1162/16, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.09.2016, визнано незаконними та скасовано постанову Правління Національного банку України № 934 від 24.12.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УкрІнБанк" до категорії неплатоспроможних" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УкрІнБанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

6. Норми права, на які звертається увага при вирішенні спору

Відповідно до п.12 ч.2 ст.4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, надає цільову позику банку для виплат вкладникам банку відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону, а також фінансування витрат для оплати роботи осіб відповідно до пункту 2 частини шостої статті 36, пунктів 7 і 8 частини другої статті 37 та частини четвертої статті 47 цього Закону, що здійснюються протягом дії тимчасової адміністрації.

За ч.6 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з метою забезпечення виконання зобов`язань банку, передбачених пунктом 1 цієї частини, Фонд має право надати банку цільову позику.

За ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

7. Норми права та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.1 ст.47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки місцевого та апеляційного господарських судів про визнання недійсним договорів іпотеки та цільової позики і застосування ст.83 ГПК України передчасними.

Господарські суди не звернули увагу на норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на підставі якого діяла уповноважена особа Фонду укладаючи спірні договори.

Крім того, судами не надано оцінки доводам відповідача щодо чинності постанови Правління НБУ №934 від 24.12.2015 та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 на момент вчинення спірних правочинів, не перевірено обставин виконання рішення адміністративного суду про скасування вказаних актів та не встановлено наслідків такого скасування, не досліджено обставин щодо наявності повноважень осіб при підписанні та обставин щодо фактичного виконання спірних договорів та наслідків такого виконання.

За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Вищий господарський суд України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій зроблено з неповним дослідженням доказів та з`ясуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.

З огляду на зазначене прийняті у цій справі рішення та постанова не відповідають наведеним нормам права, тому підлягають скасуванню, а справа направляється на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, на підставі комплексного дослідження обставин дійти мотивованого висновку про наявність чи відсутність підстав для задоволення позову в цій справі, в залежності від встановлених обставин у справі суду слід прийняти справедливе рішення у відповідності з нормами процесуального та матеріального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2016 у справі №910/14240/16 скасувати.

Справу №910/14240/16 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: М. Малетич

І. Плюшко