ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року Справа № 922/2941/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Грека Б.М., Вовка І.В.,розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Харківській областіна ухвалу та на постановуГосподарського суду Харківської області від 12.09.2016 Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2016у справі№ 922/2941/14 Господарського суду Харківської областіза позовомПершого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг"про за участю прокурора та представників від позивача: від відповідача:стягнення 411719 грн., Клюге Л. М., не з'явились, Ринкевич Ю. Б., Поліщук О. Л.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області від виконуючого обов'язки прокурора Харківської області 26.07.2016 надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2014 у справі № 922/2941/14 за нововиявленими обставинами. Заявник просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2014 у справі № 922/2941/14, і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Першого заступника прокурора м. Харкова про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" 411719,00 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2016 у справі № 922/2941/14 (суддя Хотенець П.В.) відмовлено у задоволенні заяви виконуючого обов'язки прокурора Харківської області про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2014 у справі № 922/2941/14 за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2014 у справі № 922/2941/14 залишено без змін.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі № 922/2941/14 (у складі колегії суддів: Медунця О. Є. - головуючого, Білецька А. М., Хачатрян В. С.) ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.09.2016 у справі №922/2941/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2016 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі № 922/2941/14, Заступник прокурора Харківській області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду від 12.09.2016 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі № 922/2941/14, і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Першого заступника прокурора м. Харкова про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" на користь держави 411719,00 грн. збитків, заподіяних самовільним надрокористуванням.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши прокурора, представників відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувсь до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача 411719 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Державною екологічною інспекцією у Харківській області, за результатами проведеної планової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" (відповідач) за період з 17.04.2014 по 13.05.2014 складено акт перевірки № 569/01-04/06-09, в якому встановлено, що ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг", в порушення вимог ст.ст. 15, 19, 21 Кодексу України про надра, за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 незаконно видобуто корисні копалини загальнодержавного значення - підземні води на виробничі потреби із артезіанської свердловини № 3, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1, без отримання спеціального дозволу на користування надрами, що спричинило державі матеріальну шкоду на загальну суму 411719 грн.

Прокурором в позові зазначено, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області за результатами перевірки, генеральному директору ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" надано припис від 19.05.2014 № 06-22-127, пред'явлено претензію до ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" за № 134 від 25.06.2014 на суму 411719 грн., яку залишено відповідачем без задоволення, що стало підставою звернення до господарського суду із позовом

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.11.2014 у справі № 922/2941/14 (суддя Шарко Л.В.) в позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що постановою Харківського окружного апеляційного адміністративного суду у справі № 820/13571/14 від 18.08.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014, визнано незаконним та скасовано пункт 5 припису від 19.05.2014 № 06-22-1 Державної екологічної інспекції у Харківській області про зобов'язання ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

Суд дійшов до висновку про відсутність протиправної поведінки відповідача, як необхідного елементу складу правопорушення, оскільки постановою Харківського окружного апеляційного адміністративного суду у справі № 820/13571/14 від 18.08.2014, яка набрала законної сили, вважається доведеним факт використання відповідачем у вказаний період водних ресурсів для власних господарських потреб в обсязі, що не перевищував 300 кубічних метрів води за добу, як того вимагає закон.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2014 у справі № 922/2941/14 залишено без змін.

Прокурор 26.07.2016 звернувсь до Господарського суду Харківської області із заявою про перегляд рішення суду від 14.11.2014 у справі № 922/2941/14 за нововиявленими обставинами, в якій просить суд вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Заяву обґрунтовано тим, що постановою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2016 у справі № К/800/59107/14 задоволено касаційну скаргу прокуратури Харківської області, скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду у справі від 18.08.2014, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014, та відмовлено у задоволені адміністративного позову ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" до Державної екологічної інспекції в Харківській області та державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Чорноморець М.С. про визнання незаконним та скасування припису в частині зобов'язання позивача отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

Вказаною постановою, як вказано прокурором, встановлено, що ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" використовувало у господарській діяльності воду не тільки для власних господарсько-побутових потреб, а й для виробничих, а отже, наявність спеціального дозволу на користування надрами є обов'язковою.

На думку прокурора, постанова Вищого адміністративного суду України від 16.06.2016 у справі № К/800/59107/14 є нововиявленою обставиною у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2016 у справі № 922/2941/14 відмовлено у задоволенні заяви прокурора про перегляд рішення суду від 14.11.2014 за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2014 у справі № 922/2941/14 залишено без змін.

Вказану ухвалу мотивовано тим, що постановою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2016 у справі № К/800/59107/14 не встановлено факту завдання відповідачем збитків водним об'єктам, розмірів збитків. В ухвалі суду зазначено, що постанова Вищого адміністративного суду України від 16.06.2016 не спростовує висновків господарського суду, що в 2013 році ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" не порушило правила охорони вод, не завдало ніяких збитків водним об'єктам, не спричинило забруднення поверхневих чи підземних вод, водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміни їх природних властивостей виснаження водних джерел, не створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, а тому в його діях відсутній склад господарських правопорушень.

Суди дійшли до правильного висновку, що постанова Вищого адміністративного суду України не може вважатись належним доказом встановлення факту використання відповідачем підземних вод для виробничих потреб, адже суд касаційної інстанції незалежно від форми судочинства позбавлений права встановлювати фактичні обставини справи. Водночас жодних належних та допустимих доказів того, що відповідач видобував підземні прісні води саме для виробничих потреб не має.

Крім цього, під час винесення ухвали судом враховано, що в жовтні 2015 року ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" звернулось до Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної адміністрації, до Державної служби геології та надр (Держгеонадра України) щодо отримання відповідних спеціальних дозволів для використання підземних вод на виробничі потреби. Проте спеціальний дозвіл на користування надрами не був отриманий, оскільки з 01.01.2016 отримання такого дозволу не передбачено законом.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою на час розгляду справи.

Підставою для перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами, є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: їх існування на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 14.11.2014, яке переглядається за нововиявленими обставинами встановлено наступні обставини: на підставі наказу № 569/01-04 від 16.04.2014 Державною екологічною інспекцією у Харківській області (позивачем) проведено планову перевірку дотримання ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами; за результатами проведеної перевірки позивачем складено акт перевірки № 569/01-04/06-09 від 17.04.2014 - 13.05.2014; перевіркою ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" встановлено порушення природоохоронного законодавства, зокрема: ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" отримало дозвіл на спеціальне водокористування Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області від 25.12.2012 Укр. № 6150 А/Хар. з терміном дії до 14.11.2015 на видобування підземних вод для водокористування на виробничі та госппитні потреби та передачі абонентам із трьох артезіанських свердловин глибиною від 50 до 62,5 м, дебітом 2 та 3 м куб/год. відповідно до вказаного дозволом на спеціальне водокористування основні показники діяльності об'єкта-водокористувача: виробництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд. Водокористування дозволяється при дотриманні наступних умов: забір підземних вод не більше 68,52 м куб. на добу та 296,18 м куб на добу. Ліміт забору підземних вод встановлюється: 296,18 м куб. на добу та 68,52 тис. м куб на рік., в т.ч. підземна вода передається ВАТ "Харківстальконструкція" - 4,17 м куб на добу, 1,5 тис. м. куб. на рік; фактично забір води здійснюється відповідачем з однієї артезіанської свердловини на виробничі потреби підприємства, що підтверджується статистичною звітністю про використання води 2-ТП (водгосп); Державною екологічною інспекцією у Харківській області за результатами перевірки генеральному директору ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" надано припис від 19.05.2014 № 06-22-127, пред'явлено претензію до ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" за № 134 від 25.06.2014 на суму 411719 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що постановою Харківського окружного апеляційного адміністративного суду у справі № 820/13571/14 від 18.08.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014, визнано незаконним та скасовано пункт 5 припису від 19.05.2014 № 06-22-1 Державної екологічної інспекції у Харківській області про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

Судами правомірно прийнято до уваги викладені у постанові Харківського окружного апеляційного адміністративного суду у справі № 820/13571/14 від 18.08.2014 про те, що ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" має дозвіл на спеціальне водокористування від 25.12.2012 № 6150А/Хар., виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківські області терміном дії до 14.11.2015, яким визначено ліміт забору води: 68,52 тис.м куб/рік або 296,18 м куб/добу, і використовує підземні води для власних господарсько - побутових потреб в обсязі не більше 300 м куб/добу, на підставі чого у відповідності до ст.23 Кодексу України про надра має право не отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інсчтанції, дійшов до правильного висновку, що відсутня протиправна поведінка відповідача, як необхідний елемент складу правопорушення, оскільки постановою Харківського окружного апеляційного адміністративного суду у справі № 820/13571/14 від 18.08.2014, яка набрала законної сили, вважається доведеним факт використання відповідачем у вказаний період водних ресурсів для власних господарських потреб в обсязі, що не перевищував 300 кубічних метрів води за добу, як того вимагає закон.

Рішення Господарського суду Харківської області ґрунтується на преюдиціальній обставині, що, на думку місцевого господарського суду, встановлено постановою Харківського окружного апеляційного адміністративного суду у справі № 820/13571/14 від 18.08.2014, яка набрала законної сили, а саме: встановленого факту використання відповідачем водних ресурсів для власних господарських потреб в обсязі, що не перевищував 300 кубічних метрів води за добу, як того вимагає закон та відсутність обов'язку у відповідача отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами.

В якості нововиявленої обставини прокурор посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 16.06.2016 у справі № К/800/59107/14, якою скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду у справі від 18.08.2014, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 та відмовлено у задоволені адміністративного позову ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" до Державної екологічної інспекції в Харківській області про визнання незаконним та скасування припису в частині зобов'язання позивача отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

Приймаючи вказану постанову, суд дійшов до висновку, що оскільки ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" використовувало у господарській діяльності воду не тільки для власних господарсько-побутових потреб, а й для виробничих, то останньому обов'язкова наявність спеціального дозволу на користування надрами.

Вищим адміністративним судом в постанові від 16.06.2016, зазначено, що видобувати підземні води без отримання спеціального дозволу на користування надрами при використанні підземних вод за умови не перевищення продуктивності забору води в обсязі 300 куб. м. мають право суб'єкти господарювання тільки для власних господарсько-побутових потреб, а для видобутку підземних вод для здійснення господарської діяльності необхідне отримання спеціального дозволу уповноваженого державного органу.

Вказану правову позицію зазначено Верховним Судом України у постановах від 01.04.2015 №3-32гс15, від 23.06.2015 у справі № 21 -431а14, від 29.09.2015 у справі № 21 -1701а15 та від 13.10.2015 у справі № 21-2828а15.

У вказаній постанові Вищого адміністративного суду України зазначено, що застосування до спірних правовідносин положень абзацу 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі" від 08.12.2015 № 867-VIII є безпідставним, оскільки під дію даного пункту підпадають землевласники та землекористувачі, які на момент набрання чинності вищезазначеного закону, розпочали, відповідно до вимог законодавства, процес отримання спеціальних дозволів та гірничого відводу, тоді як з матеріалів справи не вбачається вчинення відповідачем таких дій.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що необхідно досліджувати обставини справи за наявними доказами, оскільки преюдиціальні факти, які слугували підставою для прийняття Господарським судом Харківської області рішення, яке переглядається, зникли, у зв'язку із скасуванням Вищим адміністративним судом постанови Харківського окружного адміністративного суду у справі від 18.08.2014 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014.

Відповідно до ст. ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб'єкти мають право видобувати підземні води без спеціального дозволу (стаття 21 Кодексу України про надра).

Статтею 23 Кодексу України про надра (в редакції, чинній на час проведення перевірки інспекцією) передбачено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Однією з обов'язкових умов для звільнення суб'єкта господарювання від необхідності отримання дозволу на користування надрами є видобування води з метою її використання для власних господарсько-побутових потреб.

Судами встановлено, що відповідно до акта позивача № 569/01-04/06-09 від 17.04.2014-13.05.2014 та пояснень представника позивача в судовому засіданні 25.10.2016, відповідачем видобувано воду на виробничі потреби підприємства, про що зазначено в статистичній звітності відповідача про використання води за формою 2-тп.

Водночас чинне законодавство не містить норм, які тлумачать поняття "господарсько-побутові потреби".

Із системного аналізу приписів глави 11 (спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення), глави 13 (особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для потреб галузей економіки) ВК та приписів глави 2 (надання надр у користування), глави 4 (плата за користування надрами) Кодексу України про надра вбачається, що законодавець відносить господарсько-побутові потреби до потреб населення, натомість виробничі потреби підприємства охоплюються поняттями "водокористування для потреб галузей економіки" та "промислові потреби".

Вказану правову позицію зазначено Верховним Судом України у постановах від 01.04.2015 № 3-32гс15, від 23.06.2015 у справі № 21 -431а14, від 29.09.2015 у справі № 21 -1701а15 та від 13.10.2015 у справі № 21-2828а15.

Судами встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області (позивачем) проведено планову перевірку дотримання ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт № 569/01-04/06-09 від 17.04.2014-13.05.2014.

В акті зазначено, що відповідно до дозволу на спеціальне водокористування від 25.12.2012 Укр.№ 6150 А/Хар. водопостачання підприємства відповідача здійснюється із трьох артезіанських свердловин на виробничі та госппитні потреби, а також вода передається ВАТ "Харківстальконструкція". Забір підземних вод не більше 296,18 м3/добу або 68,52 тис. м3/рік. Термін дії дозволу до 14.11.2015.

Під час перевірки встановлено, що фактично забір води здійснюється відповідачем з однієї артезіанської свердловини на виробничі потреби підприємства, що підтверджується статистичною звітністю про використання води 2-ТП (водгосп).

В акті вказано, що відповідно до статистичної звітності про використання води за формою 2-тп (водгосп) за 2013 рік відповідачем з артезіанської свердловини забрано 7700 м3 підземної води на виробничі потреби, за перший квартал 2014 року забір води з підземного джерела не здійснювався, що також відповідає журналу обліку води з артезіанської свердловини № 3 за формою ПОД-11.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області в акті зафіксовано, що спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води) у відповідача відсутній.

Судами встановлено, що на момент проведення інспекцією перевірки, стаття 23 Кодексу України про надра діяла в редакції, відповідно до якої видобувати підземні води без отримання спеціального дозволу на користування надрами за умови неперевищення продуктивності забору води в обсязі 300 куб. м на добу, мали право суб'єкти господарювання тільки для власних господарсько-побутових потреб, а видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагав отримання спеціального дозволу.

Враховуючи, що відповідач використовував воду у спірний період для власних господарсько-побутових потреб та для виробничих, обов'язкова була наявність спеціального дозволу на користування надрами .

Державною екологічною інспекцією у Харківській області, відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства щодо охорони та раціонального використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України № 389 від 20.07.2009, здійснено розрахунок збитків за самовільне користування відповідачем надрами (підземною водою) у розмірі 411719 грн.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області внесено припис за № 06-22-127, яким ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" 19.05.2014 зобов'язано здійснити ряд заходів для усунення порушень, зокрема, відповідно до пункту 5 цього припису, відповідача зобов'язано отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

Правомірність внесення Державною екологічною інспекцією у Харківській області вказаного припису підтверджено постановою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2016 у справі № К/800/59107/14.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі" від 08.12.2015 № 867-VIII внесено зміни до ст.21 та ст.23 Кодексу України про надра, якими визнано право землевласників та землекористувачів видобувати в межах наданих їм земельних ділянок підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, без спеціальних дозволів та гірничого відводу за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Вказаний закон, яким скасовано низку дозвільних процедур, набрав чинності з 01.01.2016.

Відповідно до положення абзацу 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі" від 08.12.2015 № 867-VIII землевласники і землекористувачі, які на момент набрання чинності цим Законом розпочали відповідно до вимог законодавства процес отримання спеціальних дозволів та гірничного відводу, не потребують з моменту набрання чинності цим Законом таких спеціальних дозволів та гірничного відводу для видобування підземних вод (крім мінеральних), а також не несуть відповідальності за видобування до набрання чинності цим Законом підземних вод (крім мінеральних) без таких спеціальних дозволів та гірничого відводу у разі, якщо таке видобування здійснювалося в обсягах, передбачених частиною першою статті 23 Кодексу України про надра.

Положення зазначеної правової норми містять вказівку на зворотну дію цього Закону щодо звільнення землекористувачів від відповідальності за видобування підземних вод до набрання ним чинності.

Судами встановлено, що у листопаді 2015 року відповідач звернувся до Державної геологічної служби України із заявою № 226 про надання ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" спеціального дозволу на користування надрами для видобування підземних вод з артезіанської свердловини № 3, розташованої на промисловому майданчику підприємства за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1, відповідно до раніше наданих документів.

Відповідач, на момент набрання чинності Законом від 08.12.2015 № 867-VIII, розпочав відповідно до вимог законодавства процес отримання спеціального дозволу на користування надрами, про що свідчить направлення відповідної заяви до Державної геологічної служби України.

Позивачем у письмових поясненнях суду від 21.10.2016 № 4813/01-25/08-14, а також в поясненнях представника у судовому засіданні 25.10.2016 зазначено, що "під час розгляду справи відсутні фактичні докази звернення відповідача до відповідного дозвільного органу щодо отримання дозволу на користування надрами і зазначив, що аналогічна позиція викладена у постанові ВАСУ від 16.06.2016 у справі № К/800/59107/14".

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що факт направлення відповідачем заяви до Державної геологічної служби України, підтверджений матеріалами справи є доказом початку відповідачем процесу отримання спеціального дозволу на користування надрами, у з'язку із чим не є необхідним досліджувати інші матеріали, що стосуються подальших правовідносин сторін в процесі отримання такого дозволу.

Крім цього, вказані пояснення позивача щодо висновків Вищого адміністративного суду України, викладених у постанові від 16.06.2016, не відповідають дійсності, оскільки касаційним судом лише зазначено, що "з матеріалів справ не вбачається вчинення відповідачем таких дій".

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що відсутність обов'язку у відповідача отримувати дозвіл на користування надрами у 2016 році не спростовує необхідність одержання такого дозволу відповідачем у 2013 році.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що відповідач повинен був отримати дозвіл на користування надрами у 2013 році.

На час вирішення апеляційним господарським судом у справі питання про застосування відповідальності, судом апеляційної інстанції враховано, що на даний час діють положення абзацу 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі" від 08.12.2015 № 867-VIII, якими законодавцем застосовано зворотну дію закону в частині скасування відповідальності за видобування підземних вод без спеціальних дозволів.

Державною екологічною інспекцією під час перевірки встановлено, що фактично забір води у 2013 році здійснювався відповідачем з однієї артезіанської свердловини на виробничі потреби підприємства в обсязі не більше 296,18 м3/добу, що підтверджується статистичною звітністю про використання води 2-ТП (водгосп).

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положення абзацу 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі" від 08.12.2015 № 867-VIII, оскільки питання про наявність правових підстав для притягнення ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" до відповідальності у вигляді стягнення збитків за порушення вимог природоохоронного законодавства вирішується на даний час, у зв'язку зі поданням прокурором заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

З урахуванням встановленого факту видобування відповідачем підземних вод у межах обсягів, передбачених частиною першою статті 23 Кодексу України про надра, тобто до 300 м.куб. на добу (як встановлено позивачем в акті перевірки №569/01-04/06-09 від 17.04.2014-13.05.2014 р.), а також наявності доказів про початок у листопаді 2015 році відповідачем процесу отримання спеціального дозволу на користування надрами, в силу прямої вказівки в законі, ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" не несе відповідальності за видобування до набрання чинності цим Законом підземних вод без спеціальних дозволів.

Суди дійшли до правильного висновку, що обставини, на які посилається прокурор, не можуть слугувати підставою для скасування рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2014, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви прокурора про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами.

Судами зазначено, що оскаржувану ухвалу суду мотивовано тим, що постановою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2016 у справі № К/800/59107/14 не встановлено факту завдання відповідачем збитків водним об'єктам, розмірів збитків. ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" не порушило правила охорони вод, не завдало ніяких збитків водним об'єктам, не спричинило забруднення поверхневих чи підземних вод, водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміни їх природних властивостей виснаження водних джерел, не створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, а тому в його діях відсутній склад господарських правопорушень.

Частиною 2 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що самовільне спеціальне використання природних ресурсів є безумовною підставою для юридичної відповідальності, у тому числі і цивільної.

Спеціальне водокористування без дозволу є закінченим правопорушенням і не вимагає встановлення наслідків такого використання.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.09.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі № 922/2941/14 Господарського суду Харківської області прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином ухвала Господарського суду Харківської області від 12.09.2016 та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі № 922/2941/14 Господарського суду Харківської області підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківській області на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.09.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі № 922/2941/14 Господарського суду Харківської області залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.09.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі № 922/2941/14 Господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О. Судді:Грек Б.М. Вовк І. В.