ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Справа № 908/1623/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Білошкап О.В., Жукової Л.В.,розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києвіна постановугосподарського суду Запорізької області від 07.04.2015 рокута постановуДонецького апеляційного господарського суду від 22.06.2015 рокуу справі№ 908/1623/15-г господарського суду Запорізької областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Траст Фінанс"про визнання банкрутом,

за участю представників сторін: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.03.2015 року порушено провадження у справі № 908/1623/15-г про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Траст Фінанс" (далі - ТОВ"Траст Фінанс") в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Запорізької області від 07.04.2015 року у справі № 908/1623/15-г (суддя - Черкаський В.І.) ТОВ "Траст Фінанс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ТОВ "Траст Фінанс" голову ліквідаційної комісії Каракуліну Н.М.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.06.2015 року у справі № 908/1623/15-г (головуючий суддя - М'ясищев А.М., суддя - Будко Н.В., суддя - Сгара Е.В.) постанову господарського суду Запорізької області від 07.04.2015 року залишено без змін, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському р-ні ГУ ДФС у м. Києві) залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановою господарського суду Запорізької області від 07.04.2015 року та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.06.2015 року у справі № 908/1623/15-г, ДПІ у Печерському р-ні ГУ ДФС у м. Києві звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Запорізької області від 07.04.2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.06.2015 року у справі № 908/1623/15-г скасувати, провадження у справі припинити.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ліквідатор ДПІ у Печерському р-ні ГУ ДФС у м. Києві посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, а саме: ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та ст. ст. 1, 38, 95 Закону про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Залишаючи без змін постанову господарського суду Запорізької області від 07.04.2015 року у справі № 908/1623/15-г, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Загальними зборами учасників боржника 24.12.2014 року прийнято рішення про ліквідацію боржника, головою ліквідаційної комісії призначено Каракуліну Н.М.

З заявою про визнання вимог до боржника у встановлений Законом строк звернувся кредитор ТОВ "Інфотрейд компані" з вимогами на суму 52 800, 00 грн., які були визнані боржником у повному обсязі та включені до проміжного ліквідаційного балансу від 10.03.2015 року.

Заборгованість перед ТОВ "Інфотрейд компані" підтверджується договором купівлі-продажу цінних паперів № ДД45/0601/042 від 06.01.2015 року актом прийому-передачі цінних паперів від 06.01.2015 року вимогою вексельного платежу від 14.01.2015 року простим векселем АА № 2020155 на суму 52800, 00 грн., складеним 13.12.2012 року зі строком платежу - "за пред'явленням, але не раніше 03.12.2014 року", векселедавцем - ТОВ "Траст Фінанс".

Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідаційною комісією була здійснена інвентаризація активів боржника, про що складені акт контрольної інвентаризації цінностей від 10.03.2015 року.

Виходячи із заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, матеріалів інвентаризації, довідок боржника, Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 26.02.2015 року довідки РВ ФДМ України по Запорізькій області від 23.02.2015 року., витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.02.2015 року, інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.02.2015 року, витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна від 27.02.2015 року вбачається, що відповідно до проміжного балансу підприємства станом на 10.03.2015 року загальна сума кредиторської заборгованості боржника, що не оспорюється, складає 52800,00 грн., вартість активів - 379,55 грн. Боржником наданий проміжний ліквідаційний баланс підприємства станом на 10.03.2015 року, підписаний головою ліквідаційної комісії, який затверджений рішенням загальних зборів учасників від 10.03.2015 року. Згідно довідки ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 23.10.2015 року заборгованість перед бюджетом відсутня.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що боржник не має на момент порушення справи про банкрутство майна, достатнього для погашення вимог кредиторів.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає наступне.

Згідно зі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до осіб, що мають право апеляційного оскарження відносяться, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Відповідно до ч. 6 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство кредиторами є - юридична або фізична особа, а також органи доходів та зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановлено порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань боржника.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, визначені ч. 3 вказаної статті, які передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про припинення ТОВ "Траст Фінанс" у зв'язку з ліквідацією за рішенням власника, було опубліковано в "Бюлетені державної реєстрації" № 305 (35) від 30.12.2014 року.

Постановою господарського суду Запорізької області від 07.04.2015 року у справі № 908/1623/15-г ТОВ "Траст Фінанс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Повідомлення № 16646 про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури опубліковано 07.04.2015 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.

При цьому, в матеріалах справи не міститься доказів звернення органів ДПІ до суду з заявами про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство ТОВ"Траст Фінанс".

Суд касаційної інстанції зазначає, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно до ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

При цьому, у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не дав правової оцінки статусу ДПІ у Печерському р-ні ГУ ДФС у м. Києві у справі про банкрутство боржника у розумінні приписів Закону про банкрутство.

Вказана правова позиція знайшла своє відображення в постанові Вищого господарського суду України від 12.05.2015 року у справі № 916/3904/14.

Зважаючи на вищенаведене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню як така, що прийнята внаслідок помилкового застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а справа - передачі до Донецького апеляційного господарського суду.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 22.06.2015 року у справі № 908/1623/15-г підлягає скасуванню, а справа передачі до Донецького апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.06.2015 року у справі № 908/1623/15-г скасувати, справу передати на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий: Погребняк В.Я. Судді: Білошкап О.В. Жукова Л.В.