Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 27.09.2016 року у справі №925/1934/15 Постанова ВГСУ від 27.09.2016 року у справі №925/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року Справа № 925/1934/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Ковтонюк Л.В., Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 та рішення господарського суду Черкаської області від 19.02.2016 у справі № 925/1934/15 господарського суду Черкаської області за позовомДепартаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської радидопублічного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод"простягнення 803 373, 58 грн.,за участю представників

позивача: Горшанової В.І.,

відповідача: Кириченка М.О.,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2015 року Департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод" про стягнення 803 373, 58 грн., а саме: 681 630, 10 грн. пені та 121 743, 48 грн. штрафу за рамковою угодою № 178-468 від 30.04.2014.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.02.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016, позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 681 630, 10 грн. пені та 121 743, 48 грн. штрафу.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову в позові, або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (генеральним замовником), Департаментом архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради (замовником) та публічним акціонерним товариством "Черкаський асфальтобетонний завод" (підрядником) 30.04.2014 укладено Рамкову угоду № 178-468 на виконання додаткових робіт, визначених договором підряду № 468 від 15.09.2011.

Відповідно до розділу першого угоди, підрядник зобов'язується виконати додаткові роботи з "Будівництва зливової каналізації по вул. Козацькій" в м. Черкаси до робіт, визначених договором підряду № 468 від 15.09.2011, за переліком, обсягами робіт та використовуючи матеріали, наведеними у додатках № 1-4 угоди, які є невід'ємними її частинами, а також згідно з проектно-кошторисною документацією на виконання цих робіт.

Пунктом 3.1. угоди встановлено ціну - 6 167 289 грн. Ціна угоди може бути з зменшена за взаємною згодою сторін. Платіжні зобов'язання замовника перед підрядником за угодою виникають при наявності у замовника відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань).

Відповідно до п. 4.1. угоди протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами угоди згідно з постановою КМУ від 09.10.2006 № 1404 замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 30% від ціни угоди, які підрядник зобов'язується використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій та виробів протягом 3 місяців з моменту отримання цих коштів. По закінченню вищевказаного терміну, протягом одного робочого дня, невикористана сума авансу має бути повернута замовнику.

За умовами п. 4.2. угоди остаточний розрахунок за виконанні роботи здійснюється протягом 60 банківських днів з моменту і на підставі підписаних замовником і підрядником актів виконаних робіт з формами № КБ-2в, № КБ-3.

Згідно з п. 5.1. угоди підрядник зобов'язаний розпочати роботи за угодою протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання ним на свій розрахунковий рахунок авансу згідно з п. 4.1. угоди (за умови виконання замовником вимог п. 6.1.1. угоди) і завершити виконання робіт з будівництва об'єкта протягом 9 місяців з дати укладання угоди з урахуванням графіку виконання робіт, наведеного у додатку № 5 до угоди.

Відповідно до п. 6.3.1. угоди, підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами виконувати всі роботи в обсязі і в терміни, передбачені угодою.

Пунктом 7.2. угоди визначено, що у разі несвоєчасного виконання робіт за угодою, у тому числі при виконанні гарантійних зобов'язань, визначених розділом 8 угоди, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування штрафних санкцій, від вартості непереданого підрядником збудованого об'єкта за кожний день затримки, а за прострочення виконання робіт за угодою понад 30 календарних днів, додатково, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 5 відсотків від вартості непереданого підрядником замовнику збудованого об'єкта.

Судами обох інстанцій встановлено, що Рамкова угода зареєстрована в органах казначейської служби 16.07.2014.

Відповідач 17.07.2014 та 18.07.2014 направив позивачу акти виконаних будівельних робіт № 1 та № 2 і довідки про вартість виконаних будівельних робіт на суму відповідно 3 089 738, 60 грн. та 534 601, 40 грн. щодо виконання додаткових робіт за Рамковою угодою.

У листах від 23.07.2014 № 8473-01-14 та № 8526-01-14 директор Департаменту повідомив директору підрядника, що направлені ним акти виконаних робіт розглянуті та повернуті без підписання для доопрацювання. Також у листах керівник позивача повідомив, що роботи будуть прийняті після перевірки уповноваженим представником замовника - сертифікованим технічним наглядом фактично виконаних робіт з проставлянням на всіх примірниках актів виконаних будівельних робіт підпису та особистої печатки технагляду.

Листом від 29.07.2014 № 150 відповідач направив позивачу доопрацьовані акти виконаних будівельних робіт, зокрема по Рамковій угоді на суму 3 089 738, 60 грн. та 108 079, 31 грн., а також комплекти виконавчої документації до них.

Позивач у листі від 07.08.2014 на вказане вище звернення відповідача відповів, що під час перевірки обсягів робіт, які включені в акти виконаних робіт та подані до оплати, виявлені порушення технологічної послідовності виконання робіт, передбачених договірної ціною та проектно-кошторисною документацією, та просив терміново надати пояснення із зазначеного питання.

В подальшому представниками сторін 15.09.2014 підписані акти виконаних робіт за формою КБ-2в № 1 на суму 3 089 738, 60 грн. та № 3 на суму 108 079,31 грн. Крім цього, 03.10.2014 сторони підписали також акт № 2 на суму 534 601,40 грн. за Рамковою угодою.

Вказані акти оплачені через казначейський рахунок позивача в період з 22.09.2014 по 08.10.2014 в повній сумі підписаних сторонами актів.

Зважаючи на те, що після отримання зазначених коштів відповідач виконання робіт припинив, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з їх доведеності та обґрунтованості, а також з недоведеності відповідачем, що неперерахування позивачем авансу стало безпосередньою причиною невиконання відповідачем замовленої йому роботи в установлений угодою строк.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 531 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Судами обох інстанцій встановлено, що відповідач виконав роботу, не отримавши від позивача аванс у встановлений угодою строк (до 08.05.2014), та надав позивачу акти приймання виконаних робіт за липень 2014 року і отримав кошти на суму виконаних робіт із зазначенням у платіжних дорученнях призначення платежу як за виконані роботи.

Крім цього, доказів розірвання Рамкової угоди місцевому та апеляційному господарським судам відповідачем не надано, а з позовом про розірвання Рамкової угоди відповідач не звертався.

Відповідно до умов п. 5.2 угоди, при виникненні обставин, що не залежать від підрядника і перешкоджають виконанню робіт, підрядник може ставити питання про перегляд цих строків саме перед замовником. Рішення про перегляд вищевказаних строків оформлюються додатковою угодою з обґрунтуванням обставин, які перешкоджають виконанню робіт, за підписами сторін.

Апеляційним господарським судом встановлено, що як вбачається з листа № 263 від 15.12.2014 відповідач просив позивача продовжити термін дії договору підряду та Рамкової угоди до вересня 2015 року. При цьому судом першої інстанції зазначено, що копія квитанції від 16.12.2014 не свідчить про те, що саме цей лист і саме на адресу позивача - Департаменту архітектури, містобудування та інспектування - був надісланий цього числа, оскільки отримувачем кореспонденції вказаний не Департамент, а Черкаська М Р. Про те, що цей лист не був отриманий позивачем, вказано у його листі на адресу відповідача від 05.06.2015 № 1286-01-14.

Разом з тим, скаржник посилається на те, що оскільки Департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради є структурним підрозділом Черкаської міської ради, тому лист №263 від 15.12.2014 направлено з вказівкою вірного отримувача.

Проте колегією суддів Вищого господарського суду України не приймаються зазначені доводи відповідача, оскільки судами попередніх інстанцій не встановлено наявності угоди про перегляд строків виконання робіт, як то передбачено п. 5.2 Рамкової угоди.

Таким чином, як встановлено судами, відповідачем виконано додаткові роботи, замовлені йому за Рамковою угодою лише частково на суму 3 732 419, 31 грн. та невиконаними станом на момент прийняття рішення суду першої інстанцій залишаються роботи на суму 2 434 869, 69 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно з п. 3 ч. 1 цієї норми, сплата неустойки.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Судами обох інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 7.2. угоди у разі несвоєчасного виконання робіт за угодою, у тому числі при виконанні гарантійних зобов'язань, визначених розділом 8 угоди, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування штрафних санкцій, від вартості непереданого підрядником збудованого об'єкта за кожний день затримки, а за прострочення виконання робіт за угодою понад 30 календарних днів, додатково, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 5 відсотків від вартості непереданого підрядником замовнику збудованого об'єкта.

Таким чином, враховуючи викладене та беручи до уваги встановлений судами факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо своєчасного виконання робіт за угодою, та недоведеність відповідачем, що неперерахування позивачем авансу стало безпосередньою причиною невиконання відповідачем замовленої йому роботи в установлений угодою строк, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про правомірність нарахування відповідачу штрафних санкцій у загальному розмірі 803 373,58 грн. на підставі п. 7.2. угоди.

Доводи скаржника про те, що нарахування пені можливе лише за прострочення виконання грошового зобов'язання, яким виконання робіт не являється, відхиляються колегію суддів з огляду на їх помилковість, оскільки право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено Цивільним кодексом України види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на викладене відхиляються доводи скаржника про те, що місцевий та апеляційний господарські суди порушили ст. 83 Господарського процесуального кодексу України не вийшовши за межі позовних вимог та не визнавши недійсним п. 7.2. угоди в частині нарахування пені.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішень господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів.

Керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 - без змін.

Головуючий суддя Могил С.К.Судді: Ковтонюк Л.В. Малетич М.М.

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст