ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року Справа № 921/931/15-г/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Кролевець О.А., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"на рішення та постановугосподарського суду Тернопільської області від 16.11.2015 Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 у справі№ 921/931/15-г/16 господарського суду Тернопільської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Український професійний банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ М"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОД-КОЛОС" (третя особа-1); 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика" (третя особа-2); 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Аурум Фінанс" (третя особа-3)прозвернення стягнення на предмет іпотеки,за участю представників: від позивача Шабліовська В.В.від відповідачаСліпченко О.В.від третьої особи-1не з'явивсявід третьої особи-2Самборська Г.М.від третьої особи-3не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" (далі - ПАТ "УПБ") звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ М" (далі - ТОВ "РАЙЗ М") про (з урахуванням уточнень позовних вимог) стягнення кредитної заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 837 від 01.08.2014 у розмірі 5 428 516,48 грн. шляхом передачі ПАТ "УПБ" права власності на предмет іпотеки (відповідно до умов іпотечного договору, посвідченого 03.12.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстраційним № 4802), а саме: на нерухоме майно, яким є нежитлова будівля тракторної майстерні, загальною площею 1 582,8 кв.м, яка розташована за адресою: Тернопільська обл., Підволочиський р-н, с. Турівка, вул. Новий Світ, буд. 1Б, що належить ТОВ "РАЙЗ М" на праві власності на підставі свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Підволочиського районного нотаріального округу Журавель С.С. 07.08.2012 за реєстровим № 1057, зареєстрованого в бюро технічної інвентаризації Підволочиського району 09.08.2012, згідно з витягом № 35118966, за реєстровим № 36157253, номер запису: 10, в книзі 01.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.11.2015 у справі № 921/931/15-г/16 (суддя Хома С.О.) у позові ПАТ "УПБ" відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 (колегія суддів у складі: Желік М.Б. - головуючий, Данко Л.С., Костів Т.С.) рішення господарського суду Тернопільської області від 16.11.2015 у справі № 921/931/15-г/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.11.2015 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 у справі № 921/931/15-г/16, ПАТ "УПБ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УПБ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені рішення та постанову і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.09.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Кролевець О.А., Мележик Н.І. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "УПБ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УПБ" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 27.09.2016 о 10 год. 30 хв.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 26.09.2016 № 08.03-04/4336 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 921/931/15-г/16, оскільки згідно з постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 Мележик Н.І. звільнено з посади судді Вищого господарського суду України.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.09.2016 для розгляду касаційної скарги ПАТ "УПБ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УПБ" у справі № 921/931/15-г/16 визначено колегію суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий (доповідач), Кролевець О.А., Шевчук С.Р.

26.09.2016 до Вищого господарського суду України від позивача надійшли додаткові письмові пояснення до касаційної скарги.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "УПБ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УПБ", які надійшов через канцелярію Вищого господарського суду України 27.09.2016 до початку судового засідання, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика" (далі - ТОВ "КУА "Практика") проти касаційної скарги заперечує і просить суд відмовити у її задоволенні та залишити в силі попередні рішення судів у справі.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа-1 та третя особа-3 передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористались.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Аурум Фінанс" (далі - ТОВ "ФК Аурум Фінанс") про відкладення розгляду справи, яке надійшло через канцелярію Вищого господарського суду України 27.09.2016 до початку судового засідання, заслухавши представників учасників судового процесу, присутніх у судовому засіданні, зважаючи на те, що ухвалою Вищого господарського суду України від 12.09.2016 про призначення до розгляду касаційної скарги явка представників учасників судового процесу обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від учасників судового процесу не витребовувались, з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Також, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, встановлених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заявленого третьою особою-2 клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення справи № 910/10163/16 за позовом ПАТ "УПБ" до ТОВ "ФК Аурум Фінанс" та ТОВ "КУА "Практика" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Заслухавши представників позивача, відповідача та третьої особи-2, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.08.2014 між ПАТ "УПБ" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОД-КОЛОС" (далі - ТОВ "ПРОД-КОЛОС") (Позичальник) було укладено договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 837 (далі - Кредитний договір), згідно з п. 1.1 якого Банк зобов'язується відкрити Позичальнику відкличну невідновлювальну кредитну лінію в межах суми 5 100 000 грн. терміном до 30.11.2015 на поповнення обігових коштів, а відповідно до укладеного додаткового договору від 08.12.2014 Банк надає Позичальнику кредит у сумі 4 732 857 грн. терміном до 30.11.2015 зі сплатою 18% річних для виконання зобов'язань згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів № БВ-826/14 від 03.12.2014, який укладено з ТОВ "ЗЕМІС".

Надання кредиту підтверджується меморіальними ордерами: № 21707795 (#21707795) від 08.12.2014, № 21866476 (#21866476) від 30.12.2014.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що в забезпечення виконання грошових зобов'язань Позичальника за Кредитним договором 03.12.2014 між ПАТ "УПБ" (Іпотекодержатель) та ТОВ "РАЙЗ М" (Іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрований у реєстрі за № 4802 (далі - Іпотечний договір).

Згідно з п. 1 Іпотечного договору предметом цього Договору є надання Іпотекодавцем в іпотеку майна, зазначеного в п. 6 цього Договору, в забезпечення виконання грошових зобов'язань Позичальника перед Іпотекодержателем, в силу чого Іпотекодержатель має право в разі невиконання Іпотекодавцем грошових зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця.

Відповідно до п. 6 Іпотечного договору в забезпечення виконання грошових зобов'язань Позичальника за Кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю тракторної майстерні, загальною площею 1 582,8 кв.м, яка розташована за адресою: Тернопільська область, Підволочиський район, с. Турівка, вул. Новий Світ, 1Б, (надалі - предмет іпотеки).

Згідно з п. 11 Іпотечного договору сторони оцінюють предмет іпотеки в загальній сумі 2 788 445 грн. Сторони погоджуються з тим, що оціночна вартість предмета іпотеки, зазначена в цьому пункті, є приблизною вартістю предмета іпотеки на момент передачі його в іпотеку. Реалізація предмета іпотеки в будь-якому випадку буде здійснюватись за цінами, що реально складуться на ринку нерухомості на момент його реалізації.

Відповідно до п. 16.4.2 Іпотечного договору Іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця, зокрема, у разі невиконання чи неналежного виконання будь-якого із грошових зобов'язань, передбачених умовами Кредитного договору та цього Договору.

Відповідно до п. 16.6 Іпотечного договору у разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з п. 16.4 цього Договору Іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, неустойки, витрати на утримання предмета іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.

Згідно з п. 23 Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки буде здійснюватись одним з таких способів за вибором Іпотекодержателя: за рішенням суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених цим Договором застережень про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Позивач звертався до Позичальника з досудовою вимогою № 01-10/1138 від 07.05.2015 про виконання договірних зобов'язань та відповідача з вимогою № 01-10/1140 від 07.05.2015 про усунення порушень, однак вказані вимоги не виконані, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості шляхом передачі права власності на іпотечне майно.

Водночас, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.05.2015 між ПАТ "УПБ" (Первісний кредитор) та ТОВ "ФК Аурум Фінанс" (Новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги (далі - Договір відступлення права вимоги від 28.05.2015), згідно з п. 1 якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої права вимоги до ТОВ "ПРОД-КОЛОС" (Боржник), а Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, визначеній в п. 5 цього Договору, у порядку та строки, встановлені цим Договором, та набуває права вимоги Первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існують на момент переходу права вимоги за: договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 837 від 01.08.2014 з усіма додатковими угодами та змінами до нього, укладеним між Первісним кредитором та Боржником; договором поруки № 837-2 від 03.12.2014, укладеним між Первісним кредитором, Боржником та Приватним агропромисловим підприємством "Відродження"; іпотечним договором від 03.12.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим номером 4802, укладеним між Первісним кредитором та ТОВ "РАЙЗ М"; іпотечним договором від 03.12.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим номером 4804, укладеним між Первісним кредитором та Приватним агропромисловим підприємством "Відродження".

Відповідно до положень п. 5 Договору відступлення права вимоги від 28.05.2015 за відступлені права вимоги за кредитними договорами Новий кредитор сплачує Первісному кредитору кошти в українських гривнях у розмірі 250 000 грн., які сплачуються протягом двох банківських днів з дня укладення цього Договору. Кошти перераховуються на рахунок Первісного кредитора за наступними реквізитами: отримувач платежу: ПАТ "УПБ"; № рахунку: 37393625360002; ідентифікаційний код: 19019775; призначення платежу: "оплата за Договором відступлення права вимоги від 28.05.2015 р.".

Права вимоги за Кредитним договором є такими, що передані Новому кредитору, з моменту підписання акта приймання-передачі права вимоги. Акт приймання-передачі права вимоги підписується виключно після отримання Первісним кредитором ціни продажу в повному обсязі (п. 6 Договору відступлення права вимоги від 28.05.2015).

02.07.2015 між ТОВ "ФК Аурум Фінанс" (Первісний кредитор) та ТОВ "КУА "Практика" (Новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги, згідно з п. 1.1 якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор в повному обсязі набуває права вимоги до ТОВ "ПРОД-КОЛОС" (Боржник) за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 837 від 01.08.2014 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього, які були укладені між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ПРОД-КОЛОС", а також за договорами, що забезпечують його виконання, вказаними в п. 1.2 цього Договору. Серед таких договорів забезпечення у пп. 1.2.2 даного Договору відступлення права вимоги є іпотечний договір від 03.12.2014, укладений між ПАТ "УПБ" і ТОВ "РАЙЗ М" та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим номером 4802.

20.07.2015 між ТОВ "ФК Аурум Фінанс" (Цедент) та ТОВ "КУА "Практика" (Цесіонарій) було укладено договір відступлення права вимоги за іпотечними договорами (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. та зареєстрований в реєстрі за № 2284), згідно з п. 1.1 якого Цедент передає та відступає, а Цесіонарій приймає права вимоги за іпотечним договором від 03.12.2014, укладеним між Банком та Приватним агропромисловим підприємством "Відродження", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим номером 4804, з усіма змінами та доповненнями; іпотечним договором від 03.12.2014, укладеним між Банком та ТОВ "РАЙЗ М", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим номером 4802, з усіма змінами та доповненнями. Сторони узгодили, що право вимоги за іпотечними договорами, вказаними у п. 1.1 цього Договору, вважається переданим з моменту укладення та нотаріального посвідчення цього Договору (п. 2.1).

Разом з тим, 28.05.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення № 107 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УПБ"", згідно з яким з 29.05.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "УПБ". Тимчасову адміністрацію у ПАТ "УПБ" запроваджено строком на 3 місяці з 29.05.2015 по 28.08.2015 включно.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції Закону України від 04.07.2014 № 1586-VII) протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Уповноважена особа Фонду:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Як встановили господарські суди попередніх інстанцій, згідно з протоколом № 4 від 30.06.2015 засідання комісії з перевірки договорів (інших правочинів) на виконання наказу № 26/ТА від 29.05.2015 встановлено, що відповідно до договору відступлення прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. 28.05.2015 за № 1619, Банк відступив Кредитору належні Банку майнові права за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 837 від 01.08.2014, однак вчинив такі дії з порушенням вимог постанови Національного банку України № 293/ТБ, яка забороняла Банку передавати в забезпечення третім особам майно та активи, відповідно до якої всі розрахунки в національній валюті повинні проводитися через кореспондентський рахунок Банку, відкритий у НБУ; договори відступлення прав вимоги містять ознаки нікчемності, встановлені п.п. 2, 3, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Відтак, було прийнято рішення про виявлення нікчемних правочинів, зокрема, договору відступлення прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. 28.05.2015 за № 1619, а також доручено юридичному департаменту та департаменту корпоративного бізнесу Банку здійснити дії щодо направлення повідомлення про нікчемність правочинів згідно зі ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ТОВ "ФК Аурум Фінанс", всім позичальникам, поручителям, заставодавцям, іптекодавцям; в разі необхідності розпочати претензійно-позовну роботу щодо застосування наслідків нікчемності правочину; в разі необхідності розпочати роботу щодо поновлення/накладання нового обтяження та заборони відчуження всього забезпечення за вищевказаними кредитними договорами, майнові права за якими були відступлені на умовах нікчемності правочинів.

Повідомлення від 21.07.2015 про нікчемність Договору відступлення права вимоги від 28.05.2015 було надіслано Позичальнику та ТОВ "ФК Аурум Фінанс" 27.07.2015, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що договори відступлення права вимоги від 02.07.2015 та від 20.07.2015 не визнані недійсними у судовому порядку, а відтак є чинними; іпотекодержателем спірних об'єктів нерухомості, належних ТОВ "РАЙЗ М", є ТОВ "КУА "Практика", права якого як іпотекодержателя підтверджуються витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 40922570 від 20.07.2015 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 40922263; позивач не є іпотекодержателем спірних об'єктів нерухомості; у зв'язку з цим у позивача станом на час вирішення справи в суді відсутнє право вимоги за Кредитним договором та право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі права власності відповідно до Іпотечного договору.

Апеляційний господарський суд, погоджуючись із висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, вказав, що позивачем не доведено наявність підстав нікчемності Договору відступлення права вимоги від 28.05.2015, зазначених у ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність у матеріалах справи доказів нікчемності, оспорювання чи визнання судом недійсними договорів відступлення права вимоги від 02.07.2015 та від 20.07.2015.

Також, апеляційний господарський суд вказав, що позивачем не було подано достатні та достовірні докази щодо захисту Уповноваженою особою Фонду свого права шляхом вжиття дій щодо застосування наслідків нікчемності договорів, щодо витребування (повернення) майна (коштів) Банку, переданого за такими договорами, тощо.

Крім того, суд апеляційної інстанції послався на відсутність у матеріалах справи доказів скасування в Державному реєстрі прав запису, згідно з яким іпотекодержателем спірного нерухомого майна є ТОВ "КУА "Практика".

Проте висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України у мотивувальній частині рішення господарського суду вказуються обставини справи, встановлені господарським судом, доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом (п.п. 1, 2, 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").

Так, при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій не враховано, що в силу положень ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а відповідно до ч. 1 ст. 236 цього Кодексу нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Вирішуючи спір, місцевий господарський суд не перевірив доводи скаржника щодо наявності ознак нікчемності Договору відступлення права вимоги від 28.05.2015, визначених ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи позивача щодо нікчемності Договору відступлення права вимоги від 28.05.2015, не надав належної правової оцінки твердженням позивача про те, що укладаючи вказаний договір, Банк здійснив безоплатне відчуження майна та відмовився від власних майнових вимог, оскільки розрахунки за цим Договором проводились шляхом перерахування коштів з поточного рахунку кредитора ТОВ "ФК Аурум Фінанс", відкритого в Банку, на рахунок Банку № 37393625360002, який є внутрішньобанківським розподільчим рахунком, тоді як відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30.04.2015 № 293/БТ всі розрахунки в національній валюті повинні проводитись через кореспондентський рахунок Банку, відкритий у Національному банку України.

При цьому, судами не досліджувалось питання щодо фактичного надходження до Банку коштів у якості оплати за Договором відступлення права вимоги від 28.05.2015.

Крім того, висновки суду апеляційної інстанції про те, що позивачем не доведено наявності підстави нікчемності правочину, визначеної п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком)), оскільки вказаною нормою передбачено відчуження майна, оплату робіт/послуг, тоді як предметом Договору відступлення права вимоги від 28.05.2015 було право майнової вимоги, є такими, що зроблені без урахування ст. 190 ЦК України, в силу приписів якої майнові права є майном. Крім того, висновки суду зроблені без урахування положень законодавства, які визначають поняття "звичайна ціна" (зокрема, п. 14.1.71 Податкового кодексу України).

Таким чином, оскаржувані судові рішення прийнято без належної правової оцінки спірних правовідносин з урахуванням вищевикладеного, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Отже, суди попередніх інстанцій припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.

Враховуючи встановлені ст. 1117 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають права касаційній інстанції встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 та рішення господарського суду Тернопільської області від 16.11.2015 у справі № 921/931/15-г/16 скасувати.

Справу № 921/931/15-г/16 передати на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді О.А. Кролевець

С.Р. Шевчук