ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року Справа № 914/3703/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Бакуліної С.В., Сибіги О.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 24.06.2016у справі№ 914/3703/15 Господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"за участю третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"простягнення 41 259 181,96 грн, з яких: 14 368 409,20 грн основний борг, 14 104 866,31 грн пеня, 2 245 849,92 грн 3% річних, 10 540 056,53 грн інфляційні втрати,за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"простягнення 193 220 539,37 грн,за участю представників

від позивача за первісним позовом: Громніцький Ю.П.;

від відповідача за первісним позовом: Замкова М.О., Гарбузюк Р.О.;

від третьої особи: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.03.2016 у справі № 914/3703/15 (суддя Цікало А.І.) відмовлено повністю в задоволенні позову ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про стягнення 41 259 181,96 грн (з яких: 14 368 409,20 грн - основний борг; 14 104 866,31 грн - пеня; 2 245 849,92 грн - 3% річних; 10 540 056,53 грн - інфляційні). Задоволено повністю зустрічний позов ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" до ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 193 220 539,37 грн. Стягнуто з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" 193 220 539,37 грн попередньої оплати.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2016 у справі № 914/3703/15 (головуючий суддя - Хабіб М.І., судді - Зварич О.В., Юрченко Я.О.) призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експертній установі - Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. У зв'язку з призначенням судово-економічної експертизи провадження у справі зупинено до надання судовим експертом висновку.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить повністю скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2016 у справі № 914/3703/15.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме: ст.ст. 41, 43, 47, 79 Господарського процесуального кодексу України.

16.09.2016 відповідачем за первісним позовом було подано до Вищого господарського суду відзив на касаційну скаргу в якому ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" просило відхилити касаційну скаргу, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

20.09.2016 ухвалою Вищого господарського суду України у справі № 914/3703/15 відкладено розгляд касаційної скарги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на 27.09.2016.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку із звільненням ОСОБА_8, ОСОБА_9 з посади судді Вищого господарського суду України згідно з постановою Верховної ради України від 22.09.2016 справу № 914/3703/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляк О.I. - головуючий, Бакуліна С.В., Сибіга О.М.

У призначене судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача за первісним позовом. Представник третьої особи не скористався своїм процесуальним правом на участь в призначеному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача за первісним позовом, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 15.03.2016 у справі № 914/3703/15 відмовлено повністю в задоволенні позову ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про стягнення 41 259 181,96 грн (з яких: 14 368 409,20 грн - основний борг; 14 104 866,31 грн - пеня; 2 245 849,92 грн - 3% річних; 10 540 056,53 грн - інфляційні). Задоволено повністю зустрічний позов ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" до ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 193 220 539,37 грн. Стягнуто з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" 193 220 539,37 грн попередньої оплати.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просило скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 15.03.2016 у справі № 914/3703/15, постановити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2016 у справі № 914/3703/15 призначено у справі № 914/3703/15 судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експертній установі - Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлено такі питання: 1) Які суми фактично сплачених ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" коштів за природний газ за договором № 13-260-Н на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013, в т.ч. сплачених ТОВ "Львівгаз збут" на підставі договору доручення № Д 0332260815 від 03.08.2015 (т. 5, а.с. 78 - 111), позивачу - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за період з 01.01.2013 по 05.10.2015 (за кожен місяць окремо) підтверджуються документально? 2) Чи підтверджуються документально суми фактичних оплат та суми боргу, вказані ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у графі 3 та графі 4 розрахунку 3% річних, пені та інфляційних втрат (т. 6, а.с. 235 - 258) станом на кожну дату, за період з 01.02.2013 по 05.10.2015? 3) Чи відповідають застосовані ПАТ "НАК "Нафтогаз України" при розрахунку втрат від інфляції та пені індекси інфляції та облікові ставки Національного Банку України у періоди їх нарахування, вказані у розрахунку (т. 6, а.с. 235 - 258), офіційно встановленим індексам інфляції та обліковим ставкам НБУ у ці періоди? 4) Чи були враховані при визначенні кількості днів прострочення оплати газу (графа 7 розрахунку, т. 6, а.с. 235 - 258), ті 19-ті числа місяців за період з 01.02.2013 по 20.07.2015, які були вихідними, святковими чи іншими неробочими днями? Відтак чи відповідає нормам ч. 5 ст. 254 ЦК України (якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, що визначений відповідно до закону, днем закінчення строку є перший за ним робочий день), кількість днів прострочення, визначена ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у графі 7 розрахунку (т. 6, а.с. 235 - 258)? Якщо ні, то якою є фактична кількість днів прострочення оплати з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, а звідси - якими є сума пені та 3% річних з урахуванням фактичних днів прострочення оплати? 5) Чи нараховані ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у розрахунку 3% річних, пеня та інфляційні втрати (т. 6, а.с. 235 - 258) підтверджуються документально, та чи їх нарахування проведено з урахуванням фактичної кількості днів прострочення та із застосуванням офіційно встановлених індексів інфляції та облікових ставок НБУ у період їх нарахування? Якщо ні, то якими є суми 3% річних, пені та інфляційних втрат, виходячи із документально підтверджених сум боргу на кожну дату, фактичної кількості днів прострочення та офіційно встановлених індексів інфляції та облікових ставок НБУ, за період з 01.02.2013 по 05.10.2015? В ухвалі суд також зазначив, що у разі якщо експерт під час проведення даної експертизи виявить факти, що мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, він може включити до висновку свої міркування про ці обставини. У зв'язку з призначенням судово-економічної експертизи провадження у справі зупинено до надання судовим експертом висновку.

Призначаючи судово-економічну експертизу та зупиняючи провадження у справі, апеляційний господарський суд виходив з того, що для вирішення спору необхідно встановити документальну підтвердженість та правильність здійсненого позивачем за первісним позовом розрахунку позовних вимог, що, враховуючи суперечливий характер розрахунку та пояснень сторін з цього приводу, а також враховуючи значний об'єм самого розрахунку (24 аркуші) та документів, які підлягають дослідженню (7 томів), потребує значного часу та спеціальних знань.

Колегія суддів, врахувавши норми ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, погоджується з доводами господарського суду апеляційної інстанції про необхідність зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК; сторона, на яку покладено оплату витрат з проведення судової експертизи; про попередження судового експерта про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому, в силу ст. 41 ГПК України господарський суд сам визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає, і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

При винесенні оскаржуваної ухвали апеляційний господарський суд виходив з того, що встановлення правильності здійсненого позивачем за первісним позовом розрахунку позовних вимог, враховуючи суперечливий характер розрахунку та значний об'єм документів, які підлягають дослідженню, потребує спеціальних знань.

Таким чином, призначаючи судово-економічну експертизу, господарський суд апеляційної інстанції діяв у межах наданих йому прав та у відповідності до норм Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, діючими нормами ГПК України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Якщо касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 11113 ГПК України не може бути розглянута господарським судом. У разі коли касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК).

Відповідно до ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у разі призначення господарським судом судової експертизи.

Отже, враховуючи, що на вирішення експерта поставлені питання щодо правильності визначення розміру заборгованості за поставлений природний газ, що входить до предмета доказування, а також з огляду на те, що направлення матеріалів справи № 914/3703/15 до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз унеможливлює подальший розгляд судом даної справи, апеляційний господарський суд правомірно зупинив провадження у справі № 914/3703/15 на підставі ст. 79 ГПК України у зв'язку з призначенням судової експертизи.

Доводи касаційної скарги щодо недоцільності призначення судової експертизи, і, як наслідок, зупинення провадження у справі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки, як зазначалося вище, призначаючи судово-економічну експертизу, господарський суд апеляційної інстанції діяв у межах наданих йому прав та у відповідності до процесуальних норм, а свої заперечення з цього приводу сторона вправі викласти у скарзі на судове рішення, яке буде прийнято за наслідками розгляду справи.

Що стосується посилання скаржника на порушення апеляційним господарським судом при призначенні судової експертизи прав сторін у зв'язку з тим, що судом не було надано можливості сторонам запропонувати питання та висловити свої заперечення проти проведення експертизи, то вказані доводи є необгрунтованими, оскільки, як вбачається з тексту оскаржуваної ухвали, у судовому засіданні представники сторін не заперечували проти призначення судово-економічної експертизи, на вирішення якої запропонували поставити питання щодо документальної підтвердженості та правильності проведених позивачем розрахунків 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Доводи касаційної скарги про невизначення апеляційним господарським судом в оскаржуваній ухвалі об'єктів, що підлягають експертному дослідженню також не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки з тексту оскаржуваної ухвали вбачається, що визначаючи питання для вирішення експертом, апеляційний господарський суд неодноразово вказав на документи, що потребують експертного дослідження.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2016 у справі № 914/3703/15 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2016 у справі № 914/3703/15 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2016 у справі № 914/3703/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

О.М. Сибіга