ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року Справа № 910/2487/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Вовк І.В., Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 та рішення господарського суду Київської області від 26.04.2016 у справі № 910/2487/16 господарського суду Київської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг"простягнення 28 765, 64 грн.,за участю представників

позивача: не з'явились,

відповідача: Заторської О.А.,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг" про стягнення 28 765, 64 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2016 передано позовну заяву з доданими до неї документами за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.04.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між державним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (замовником), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", та товариством з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг" (підрядником) 23.07.2013 укладено договір підряду № 618, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи перелічені в п. п. 1.2 та 1.3 договору, а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи, а саме: "Реконструкція з розширенням титанового виробництва. Реконструкція з розширенням виробництва титанового шлаку потужністю 150 тис.т./год. Проведення випробування паль".

Відповідно до п. 3.1 договору, договірна ціна (додаток № 1) визначається згідно з кошторисом і складає 525 880, 80 грн., у тому числі ПДВ - 87 646, 80 грн. Договірна ціна є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що приймання робіт сторонами виконується шляхом оформлення акта приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 і довідки за формою КБ-3 для визначення вартості виконаних об'ємів підрядних робіт та проведення подальших розрахунків.

Згідно з актом за формою № КБ-2в за вересень 2013 року № 1 та довідки КБ-3 за вересень 2013 року підрядником виконано робіт на вказаному об'єкті на загальну суму 525 870, 08 грн., які замовником оплачені повністю, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

В подальшому в ході ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" за період з 01.10.2011 по 31.10.2013, проведеною Державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області встановлено, що при визначені вартості робіт, вказаних в акті за формою № КБ-2в за вересень 2013 року № 1 при виконанні робіт "Занурення одиночних складових залізобетонних паль довжиною до 20 м в ґрунтах гр1" та "Занурення одиночних складових залізобетонних паль довжиною більше 20 м в ґрунтах гр1" підрядником фактично використано механізм "Гідравлічний свайний копер ZYJ240" в кількості 264 маш/год вартістю 282, 39 грн. за 1 маш/год, замість передбачених розцінками Е5-27-1 та Е5-27-3 механізмів "Крани на автомобільному ходу, в\п 1 От" та "Копри універсальні з дизель-молотом масою 2,5т". Замовником на виконання умов укладеного договору прийнято у підрядника акт за формою № КБ-2в за вересень 2013 року № 1, в якому в порушення п. 1.4.2 ДБН Д.1.-1-2000 підрядником замінено механізми, передбачені ресурсними кошторисними нормами на інший, що призвело до завищення вартості робіт на загальну суму 28 765, 64 грн., які оплачені державним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат" за рахунок власних коштів, внаслідок чого останньому завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.01.2015 у справі № 808/4931/14 за позовом Державної фінансової інспекції у Запорізькій області до державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про зобов'язання виконати обов'язкові вимоги щодо усунення порушень фінансової дисципліни, зобов'язано державне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат" виконати пункт 3 вимоги Державної фінансової інспекції у Запорізькій області від 03.02.2014 № 08-06-14-14/879, а саме скласти акт за формою № КБ-2в та довідку за формою № КБ-3 на зменшення вартості підрядних робіт, на підставі яких відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість у сумі 28 765, 64 грн.

З посиланням на ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, позивачем відображено заборгованість в сумі 28 765, 64 грн. в бухгалтерському обліку та надіслано листом за № 16-07/01-88 від 15.07.2015 на адресу відповідача акти за формою № КБ-2в за липень 2015 року приймання виконаних будівельних робіт та довідку за формою № КБ-3 за липень 2015 року на зменшення вартості підрядних робіт на суму 28 765, 64 грн. для їх підписання.

В свою чергу відповідач відмовився від підписання зазначених довідки та акта, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності протиправної поведінки відповідача внаслідок якої позивачу були завдані збитки та причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заподіянням позивачеві збитків, а також недоведеності повного складу цивільного правопорушення.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, з огляду на таке.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 844 Цивільного кодексу України кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями п. 3.2.7.7 Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 № 174 (ДБН Д.1.1-1-2000) (чинними на момент виникнення правовідносин та підписання акта виконаних робіт) передбачено, що при розрахунках вартості експлуатації будівельних машин і механізмів, якщо внаслідок об'єктивних причин (ускладнені умови виконання робіт через обмеженість території будівельного майданчика, неможливість розміщення підйомних механізмів, відсутність у підрядника машин і механізмів, передбачених нормами, тощо) будівельні (ремонтно-будівельні) роботи планується виконувати без застосування машин і механізмів як для внутрішньобудівельного транспортування матеріальних ресурсів (горизонтального і вертикального), так і для виконання робіт, або із застосуванням наявних у підрядній організації не передбачених нормами машин і механізмів, вартість таких робіт визначається з урахуванням змінених умов виконання робіт з відповідними технічними (у проекті виробництва робіт) та економічними обґрунтуваннями.

В економічному обґрунтуванні провадиться співставлення вартості експлуатації машин і механізмів, передбачених ресурсними елементними кошторисними нормами для внутрішньобудівельного транспортування матеріальних ресурсів і механізації технологічних процесів, розрахованої на підставі нормативного часу роботи та вартості машино-години цих машин, що склалася в регіоні, або (за їх відсутності) за усередненими даними Держбуду, з відповідною вартістю зазначених робіт, що планується виконувати із застосуванням ручної праці чи наявних у підрядній організації машин і механізмів. Розрахунками, проведеними для зазначеного співставлення, враховуються також загальновиробничі витрати.

У випадку, якщо обґрунтовані витрати підрядника, спричинені зміною умов виконання робіт, перевищують відповідну нормативно-розрахункову вартість робіт, підрядник може вносити пропозицію щодо розроблення та затвердження індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм в складі проекту.

Відповідно до ст. 845 Цивільного кодексу України підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.

Судами обох інстанцій встановлено, що за ініціативою та погодженням замовника, відповідачем було виконано роботи іншими механізмами, що призвело до зміни вартості відповідних робіт, в той же час така заміна механізмів призвела також до зміни обсягу робіт в сторону зменшення, і в загальному циклі виконання робіт, відповідна заміна призвела до економії в порівнянні з затвердженою кошторисною документацією, в розмірі якої роботи підлягають оплаті, що також свідчить про заощадливість підрядника.

Відповідно до ч. 1 ст. 878 Цивільного кодексу України замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором.

Нормами ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що акти виконаних робіт (за вересень 2013 року) своєчасно підписані обома сторонами без зауважень щодо якості та обсягів виконаних робіт; недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені, під час прийняття робіт не виявлено; роботи оплачені замовником згідно з підписаним сторонам актом в межах твердого кошторису до договору. Заміна механізмів відбулась за погодженням з підрядником і не призвела ні до погіршення результату робіт, ні до необґрунтованого збільшення кошторисної вартості робіт, що свідчить про відсутність зі сторони підрядника будь-яких порушень умов договору під час здійснення ним господарської діяльності.

Крім цього, як правильно зазначено місцевим та апеляційним господарськими судами, обставини, викладені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 14.01.2015 у справі № 808/4931/14 не мають преюдиційного значення для даної справи, оскільки стосуються виключно правовідносин між позивачем та контролюючим органом.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачений такий правовий наслідок порушення зобов'язання як відшкодування збитків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частиною 1 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Виходячи з наведених норм, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов'язань у вигляді відшкодування збитків.

Колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача збитків є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Враховуючи викладене та беручи до уваги відсутність протиправної поведінки у діях відповідача, причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача під час виконання робіт за договором та завданням позивачеві шкоди (збитків) внаслідок відмови відповідача від підписання акта за формою № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт та довідки за формою № КБ-3 на зменшення вартості підрядних робіт на суму 28 765, 64 грн., відображеної позивачем в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що склад цивільного правопорушення є недоведеним, у зв'язку з чим правомірно відмовили у задоволенні позову.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішень господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів.

Керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 - без змін.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Вовк І.В. Малетич М.М.