ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року Справа № 904/8828/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Короткевича О.Є., Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргуліквідатора ТОВ "Інвест Трейдінг Дніпро" Чикильдіна Олександра Миколайовичана постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 рокуу справі Господарського суду№ 904/8828/15 Дніпропетровської областіза заявоюліквідатора ТОВ "Інвест Трейдінг Дніпро" Чикильдіна О.М.провизнання банкрутом ТОВ "Інвест Трейдінг Дніпро"у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю представників:

у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області:

ТОВ "Інвест Трейдінг Дніпро": ліквідатор Чикильдін О.М., арбітражний керуючий,ОСОБА_5:адвокат Васіна Л.А., договір про надання правової допомоги №10 від 18.05.2015 року.В С Т А Н О В И В :

ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2015 року прийнято до розгляду в підготовчому засіданні заяву ліквідатора ТОВ "Інвест Трейдінг Дніпро" (далі - боржника) Чикильдіна О.М. про порушення справи про банкрутство боржника з урахуванням особливостей, передбачених статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1 - 2).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інвест Трейдінг Дніпро", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 63 - 65). Зазначена ухвала в апеляційному (та касаційному) порядку не оскаржувалася і набрала законної сили.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2015 року (суддя Камша Н.М.) боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців, до 24.05.2016 року; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Чикильдіна О.М.; постановлено оприлюднити повідомлення про визнання боржника банкрутом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет; зобов'язано ліквідатора до 20.01.2016 року надати господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в порядку частини 5 статті 23 Закону про банкрутство, скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження господарському суду; зобов'язано ліквідатора банкрута проводити заходи ліквідаційної процедури згідно з вимогами статей 37 - 48 Закону про банкрутство, кожного першого числа наступного місяця надавати господарському суду звіт про проведені дії в ліквідаційній процедурі з документами, які підтверджують проведення цих дій в ліквідаційній процедурі, подати на затвердження до господарського суду звіт, ліквідаційний баланс та документи, які підтверджують проведення ліквідаційної процедури за десять днів до закінчення строку ліквідаційної процедури; постановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури настають наслідки, передбачені частинами 1, 2 статті 38 Закону про банкрутство (том 1, а.с. 76 - 80).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2016 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з вимогами Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на суму 2 436 грн. у першу чергу задоволення та на суму 74 900, 51 грн. у четверту чергу задоволення; вимоги ТОВ "Дніпропетровський комп'ютерний центр" на суму 50 000 грн. відхилено (том 1, а.с. 109 - 111).

Не погоджуючись з постановою про визнання боржника банкрутом, ОСОБА_5, вважаючи, що постанова суду першої інстанції від 24.11.2015 року стосується його прав, як учасника боржника - ТОВ "Інвест Трейдінг Дніпро" з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 50%, звернувся 21.03.2016 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану постанову про визнання боржника банкрутом та припинити провадження у справі, мотивуючи передчасністю висновків місцевого господарського суду про наявність правових підстав для введення ліквідаційної процедури боржника, який розпочав процедуру самоліквідації з особливостями провадження за статтею 95 Закону про банкрутство, зазначаючи про невідповідність вимогам цивільного законодавства дій ліквідатора боржника у процедурі самоліквідації та непідтвердження належними доказами недостатності у боржника активів для задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 118 - 163).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Чус О.В., судді: Березкіна О.В., Величко Н.Л.) апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2015 року скасовано та припинено провадження у справі (том 1, а.с. 202 - 205).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ліквідатор боржника Чикильдін О.М. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 13.06.2016 року як таку, що не відповідає положенням статей 55, 129 Конституції України, статей 105, 110, 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 95 Закону про банкрутство, статті 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №419 від 28.02.2000 року, та статей 41, 32 - 34, 36, 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник доводить неповноту з'ясування апеляційним судом обставин справи на предмет наявності у ОСОБА_5, який вважає себе учасником товариства-боржника з часткою у його статутному капіталі в розмірі 50%, права на подання у березні 2016 року апеляційної скарги на постанову місцевого господарського суду від 24.11.2015 року про визнання боржника банкрутом з посиланням на те, що єдиним учасником боржника є ТОВ "КОНСАЛТ-ПРО" з часткою у його статутному капіталі в розмірі 100%, що підтверджується відомостями з ЄДР станом на 07.07.2016 року. При цьому, скаржник вважає правильними висновки суду першої інстанції про доведення ліквідатором факту неплатоспроможності боржника та належне виконання ним під час процедури самоліквідації боржника вимог статей 105 - 111 ЦК України, які зобов'язують ліквідатора звернутися до суду зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, встановивши його неплатоспроможність.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 року у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши присутніх у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області представника ОСОБА_5 - адвоката Васіну Л.А. та ліквідатора боржника Чикильдіна О.М., дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 105 ЦК України (в редакції, чинній на момент прийняття загальними зборами учасників підприємства-боржника рішення від 06.04.2015 року про його припинення шляхом ліквідації), учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 3 статті 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частинами 3, 4, 8 статті 111 ЦК України передбачено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Отже, складення проміжного ліквідаційного балансу є підсумковою дією ліквідатора у процедурі самоліквідації за статтями 105 - 111 ЦК України; перелік пред'явлених та визнаних вимог кредиторів боржника, відомості про склад активів боржника є додатком до проміжного ліквідаційного балансу, а загальна сума визнаних ліквідатором вимог повинна відповідати загальній сумі боргу, відображеній у проміжному ліквідаційному балансі; загальна сума активів боржника повинна кореспондуватися з відомостями про склад майна боржника та їх загальну вартість за даними балансу. Правильність складення проміжного ліквідаційного балансу ліквідатором боржника у процедурі самоліквідації є предметом дослідження судом за сукупністю доказів, поданих до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 95 Закону про банкрутство.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частинами 1, 2 статті 95 Закону про банкрутство передбачено, що якщо вартості майна боржника-юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Частиною 3 статті 11 Закону про банкрутство передбачено спеціальні вимоги щодо подання документів у випадку ініціювання провадження у справі боржником, серед яких зазначено бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату (проміжний ліквідаційний баланс) та 4 переліки (перелік кредиторів боржника з їх повною ідентифікацією, місцезнаходженням та сумою визнаних боржником вимог; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальної балансової вартості; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань та строки їх виконання за законом чи договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення), а також ряд інших документів, серед яких рішення компетентного органу управління боржника про затвердження проміжного ліквідаційного балансу та звернення до суду зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглядаючи заяву про порушення провадження у справі про банкрутство за спеціальною процедурою відповідно до статті 95 Закону про банкрутство, суд першої інстанції встановив, що 06.04.2015 року загальними позачерговими зборами ТОВ "Інвест Трейдінг Дніпро" в особі єдиного учасника ТОВ "КОНСАЛТ-ПРО" прийнято рішення про припинення товариства, як юридичної особи, шляхом його ліквідації у добровільному порядку та призначено ліквідатором товариства Чикильдіна О.М., про що складено протокол б/н від 06.04.2015 року (том 1, а.с. 13 - 14).

Судом встановлено, що про прийняте рішення щодо ліквідації підприємства повідомлено державного реєстратора, яким здійснено публікацію оголошення про ліквідацію боржника у спеціалізованому друкованому виданні - Бюлетені державної реєстрації №315 (10) від 16.04.2015 року (том 1, а.с. 15 - 17).

Судом встановлено обставини складення ліквідатором Чикильдіним О.М. проміжного ліквідаційного балансу станом на 30.08.2015 року, з якого вбачається, що кредиторська заборгованість становить 50 000 грн.; дебіторська заборгованість, основні засоби, товарно-матеріальні цінності та нематеріальні активи відсутні; грошові кошти на поточному рахунку боржника становлять 12 000 грн., а непокриті збитки від діяльності боржника складають 62 180 грн.; зазначений баланс затверджено загальними зборами учасників боржника, про що складено протокол №3 від 30.08.2015 року (том 1, а.с. 46 - 48).

З огляду на встановлене та враховуючи те, що за даними проміжного ліквідаційного балансу станом на 30.08.2015 року розмір пасиву боржника перевищує його активи, суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання боржником процедури самоліквідації в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, та можливість визнання боржника банкрутом, введення щодо нього ліквідаційної процедури за особливостями провадження згідно зі статтею 95 Закону про банкрутство (том 1, а.с. 76 - 80).

Також, зважаючи на обставини прийняття 06.04.2015 року загальними позачерговими зборами учасників боржника рішення про призначення ліквідатором ТОВ "Інвест Трейдінг Дніпро" Чикильдіна О.М. та встановивши, що він не є заінтересованим щодо боржника в розумінні статті 1 Закону про банкрутство, місцевий господарський суд призначив ліквідатором у даній справі про банкрутство Чикильдіна О.М., який виконував повноваження ліквідатора боржника в процедурі його ліквідації в досудовому порядку.

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції про належне виконання ліквідатором досудової процедури ліквідації боржника відповідно до вимог статей 105, 110, 111 ЦК України, скасував прийняту ним постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та припинив провадження у справі в цілому (том 1, а.с. 202 - 205).

Апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції не було належним чином перевірено дотримання процедури добровільної ліквідації боржника як юридичної особи, не досліджено фінансово-майнового стану боржника, не з'ясовано чи мав боржник станом на день прийняття його засновником рішення про ліквідацію недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами, не перевірено факту закриття рахунків боржника в банківських установах.

Також, суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність в матеріалах справи доказів надання ліквідатором до органів доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів товариства, в тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірки та визначення наявності чи відсутності заборгованості, а також інформації щодо повернення документів дозвільного характеру органам державної влади, органам місцевого самоврядування у разі їх наявності.

З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов висновку про неповноту вжитих ліквідатором заходів щодо добровільної процедури ліквідації боржника, як необхідної передумови для порушення щодо боржника справи про банкрутство за особливостями провадження відповідно до статті 95 Закону про банкрутство.

Спростовуючи доводи ліквідатора Чикильдіна О.М. про відсутність у ОСОБА_5 права на апеляційне оскарження постанови місцевого господарського суду від 24.11.2015 року про визнання боржника банкрутом, суд апеляційної інстанції зазначив, що на момент звернення з апеляційною скаргою 21.03.2016 року ОСОБА_5 мав статус учасника товариства-боржника із часткою у його статутному капіталі в розмірі 50%, оскільки рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2016 року у справі №904/4837/15, яке залишено без змін постановою апеляційного суду від 25.05.2016 року, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Інвест Трейдінг Дніпро" від 18.09.2014 року, оформлене протоколом №2/09/2014, про звільнення ОСОБА_5 з посади директора ТОВ "Інвест Трейдінг Дніпро" з 18.09.2014 року та перерозподіл часток у статутному капіталі ТОВ "Інвест Трейдінг Дніпро" із визначенням частки ТОВ "КОНСАЛТ-ПРО" в розмірі 95% та частки ОСОБА_5 в розмірі 5% (том 1, а.с. 250 - 260).

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає про неповноту дослідження судами обставин справи як на предмет обґрунтованості введення ліквідаційної процедури за статтею 95 Закону про банкрутство судом першої інстанції, так на предмет припинення провадження у справі на етапі введення ліквідаційної процедури із збереженням чинною ухвали суду першої інстанції про порушення справи про банкрутство такого боржника, виходячи з повноважень апеляційного суду щодо перегляду справи в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на виконання вимог статті 111 ЦК України, після закінчення строку для пред'явлення кредиторських вимог ліквідатором боржника складено проміжний ліквідаційний баланс станом на 30.08.2015 року, який містить загальні відомості про активи та пасиви боржника. Однак, в матеріалах справи відсутні додатки до зазначеного балансу, які б розшифровували відомості його рядків про активи та пасиви боржника, а також перелік кредиторів, вимоги яких визнано ліквідатором підприємства-боржника.

З'ясовуючи фінансово-майновий стан боржника у судовому засіданні від 24.11.2015 року, суд першої інстанції не надав належної оцінки діям ліквідатора Чикильдіна О.М. на предмет повноти виявлення ним активів боржника у процедурі його самоліквідації. Так, на підтвердження відсутності у боржника майна, в тому числі майна, що перебуває в заставі чи обтяжене в інший спосіб, місцевому господарському суду надано довідку №2 від 30.08.2015 року за підписом ліквідатора Чикильдіна О.М. (том 1, а.с. 44); однак, з матеріалів справи не вбачається надіслання ліквідатором запитів до відповідних реєструючих органів та надання ними довідок (витягів) з державних реєстрів рухомого та нерухомого майна, державного реєстру застав з відомостями щодо наявності (відсутності) у боржника активів та їх обтяжень.

Місцевим господарським судом не перевірено достовірності результатів проведеної ліквідатором Чикильдіним О.М. інвентаризації грошових коштів боржника, зважаючи на обставини зазначення ліквідатором у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство про виявлення у боржника в ході інвентаризації станом на 30.08.2015 року грошових коштів на суму 22 000 грн., тоді як в акті №1 про результати інвентаризації наявних коштів від 30.08.2015 року відображено дані про грошові кошти підприємства-боржника в розмірі 12 180 грн. (том 1, а.с. 5, 38).

Також, судом першої інстанції не надано оцінки належності дій ліквідатора на предмет виконання вимог частини 3 статті 111 ЦК України щодо закриття усіх рахунків боржника, відкритих у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи, та надання суду довідки органу державної фіскальної служби про рахунки боржника у банківських установах з відомостями про їх стан на час проведення заходів з ліквідації боржника та довідок відповідних банків про їх закриття.

Відтак, досліджуючи процедуру формування активу та пасиву боржника в ході його добровільної ліквідації, місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини справи, не перевірив на предмет належності та достатності наданих ліквідатором доказів неплатоспроможності боржника, якими згідно особливостей провадження за статтею 95 Закону про банкрутство є проміжний ліквідаційний баланс боржника з відповідними додатками (переліками активів та пасивів) та інші документи, що вимагаються згідно з частиною 3 статті 11 цього Закону, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про можливість введення ліквідаційної процедури у даній справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає передчасними висновки суду першої інстанції про призначення ліквідатором у даній справі Чикильдіна О.М., який призначений загальними зборами учасників товариства виконувати повноваження ліквідатора боржника в досудовому порядку, та зазначає про таке.

Положеннями частини 2 статті 95 Закону про банкрутство передбачено, що у разі визнання боржника, що ліквідується власником, банкрутом, та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури, господарський суд призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. При цьому, обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону про банкрутство, кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Пунктами 4.2., 4.3., 4.6. Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №1 від 16.01.2013 року, передбачено, що у разі надходження заяви про порушення справи про банкрутство та прийняття суддею рішення про наявність підстав для її прийняття, до винесення відповідної ухвали суддя до дванадцятої години робочого дня в межах строку, встановленого частиною 1 статті 12 Закону про банкрутство, визначає коефіцієнт складності справи про банкрутство та вчиняє електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого. Справи за коефіцієнтом складності поділяються на п'ять категорій, зокрема, до першої категорії відносять справи за спрощеним порядком провадження, передбаченим статтею 95 Закону про банкрутство. Електронний запит на автоматизований відбір кандидата арбітражного керуючого здійснюється за встановленою формою з обов'язковим зазначенням коефіцієнту складності справи і необхідної для розгляду конкретної справи спеціалізації арбітражного керуючого та є підставою для проведення автоматизованого відбору кандидата арбітражного керуючого.

Отже, законодавством про банкрутство не передбачено винятків щодо вчинення суддею, якому передано на розгляд заяву про порушення справи про банкрутство боржника в порядку статті 95 Закону про банкрутство, електронного запиту щодо автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатором підприємства-боржника, за наявності правових підстав для прийняття такої заяви до розгляду.

При цьому, враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство за статтею 95 Закону про банкрутство, господарський суд не позбавлений можливості відхилити визначену автоматизованою системою відбору арбітражних керуючих кандидатуру арбітражного керуючого та призначити ліквідатором боржника, що ліквідується власником, особу, яка виконувала повноваження ліквідатора в досудовому порядку, виходячи з власної оцінки кандидатур та обставин справи.

Відтак, призначивши ліквідатором банкрута Чикильдіна О.М., що виконував повноваження ліквідатора боржника в процедурі його самоліквідації, без вчинення у даній справі електронного запиту на автоматичне визначення кандидатури ліквідатора на стадії вирішення питання про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство боржника до розгляду, суд першої інстанції порушив процедуру призначення арбітражних керуючих у справах про банкрутство, яка не має винятків щодо порядку відбору кандидатів у ліквідатори підприємств, що ліквідуються власниками, за особливостями провадження відповідно до статті 95 Закону про банкрутство.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі обмежився посиланнями на неповноту дій ліквідатора з проведення досудової ліквідації боржника, однак не зазначив конкретно, які докази ліквідатором не надано та які дії ним не вчинено. Колегія суддів касаційного суду зазначає про те, що посилання апеляційного суду на порушення ліквідатором вимог частини 7 статті 111 ЦК України є невірними, оскільки в силу зазначеної норми права ліквідатор зобов'язується надати документи бухгалтерського обліку для проведення перевірки, яка буде проводитись податковим органом (органом Пенсійного фонду України) на вимогу перевіряючого органу після початку проведення перевірки і вчинення таких дій ліквідатором не є передумовою згідно статті 95 Закону про банкрутство для порушення провадження у справі.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову апеляційного суду від 13.06.2016 року та постанову суду першої інстанції від 24.11.2015 року у даній справі необхідно скасувати як такі, що прийняті з порушенням законодавства про банкрутство та процесуального права, а справу передати для розгляду до місцевого господарського суду в іншому складі суду в судовому засіданні з введення ліквідаційної процедури чи припинення провадження у справі про банкрутство за недоведенням обставин неплатоспроможності боржника.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що при подальшому розгляді справи суду належить дослідити повноту здійснених ліквідатором боржника заходів щодо формування його активу та пасиву, наявність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат у справі, зокрема, на оплату послуг ліквідатора, зважаючи на порушення даної справи про банкрутство за заявою боржника, та з огляду на встановлене дійти висновку про можливість здійснення подальшого провадження у справі та введення щодо боржника ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатора із застосуванням автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство.

Також, колегія суддів касаційного суду зазначає про необхідність дослідження судом правомірності дій засновника боржника ОСОБА_5, який за наявності корпоративного конфлікту з іншим засновником ТОВ "КОНСАЛТ-ПРО" всупереч вимогам частини 3 статті 4 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", після припинення провадження у справі апеляційним судом, змінив адресу місцезнаходження боржника з АДРЕСА_1, дослідження правомірності призначення його керівником боржника, дослідження правомірності дій державного реєстратора Довгої В.В. Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради з внесення таких змін до ЄДР з фактичним виведенням боржника цілісним майновим комплексом на непідконтрольну Україні територію, що унеможливить здійснення ним господарської діяльності на території України з відповідним повідомленням правоохоронних органів на предмет наявності складу злочину (стаття 256 Кримінального кодексу України).

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Інвест Трейдінг Дніпро" Чикильдіна Олександра Миколайовича задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 року та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2015 року у справі №904/8828/15 скасувати.

Справу №904/8828/15 передати для розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді О.Є. Короткевич

С.В. Куровський