ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2016 року Справа № 922/2681/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКартере В.І., Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_4на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 (головуючий суддя Барбашовап С.В., судді Гребенюк Н.В., Пушай В.І.)на ухвалуГосподарського суду Харківської області від 11.10.2016 (суддя Присяжнюк О.О.)за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодіжне містечко"проскасування державної реєстрації та визнання недійсним з моменту вчинення правочину,-у справі№ 922/2681/16 Господарського суду Харківської областіза позовом1) Фізичної особи - ОСОБА_6, 2) Фізичної особи - ОСОБА_7доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодіжне містечко"проскасування державної реєстрації,за участю представників: позивачівне з'явились,відповідачане з'явились,скаржникане з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 у справі №922/2681/16, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2016, позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - ОСОБА_4 від 07.10.2016 повернуто без розгляду на підставі п. 5 ст. 63 ГПК України.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на розгляд до місцевого суду.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, зокрема ст.ст. 4, 4-2, 63 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у даній справі місцевим судом порушено провадження за позовом фізичних осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12.09.2016) про:

1) визнання недійсними установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 21.04.2016;

2) визнання недійсним рішення установчих зборів власників приміщень у будинку АДРЕСА_1 від 21.04.2016;

3) визнання недійсним Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодіжне містечко", затвердженого рішенням установчих зборів від 21.04.2016;

4) визнання недійсною державної реєстрації Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодіжне містечко";

5) ліквідацію (припинення) юридичної особи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодіжне містечко";

6) скасування державної реєстрації Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодіжне містечко";

7) визнання недійсною приймання-передачі ОСББ "Молодіжне містечко" від ОК "Житлово-будівельному кооперативу ЖИТЛОБУД-1" технічної документації та ключів (від вхідних дверей допоміжних приміщень) будинку АДРЕСА_1, що відбулася на підставі акту приймання-передачі від 31.09.2016;

8) зобов'язання ОСББ "Молодіжне містечко" відновити становище, яке існувало до порушення прав та інтересів позивача, шляхом повернення ОК "Житлово- будівельному кооперативу ЖИТЛОБУД-1" технічної документації та ключів (від вхідних дверей допоміжних приміщень) будинку АДРЕСА_1, які передавалися відповідачу за актом приймання-передачі від 31.09.2016.

07.10.2016 від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - ОСОБА_4 надійшла позовна заява, в якій останній просить суд:

1) визнати недійсними установчі збори власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 21.04.2016;

2) визнати недійсними рішення установчих зборів власників приміщень у будинку АДРЕСА_1 від 21.04.2016;

3) визнати недійсним Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодіжне містечко", затверджений рішенням установчих зборів від 21.04.2016;

4) визнати недійсною державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодіжне містечко" від дати її проведення;

5) ліквідувати (припинити) юридичну особу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодіжне містечко";

6) скасувати державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодіжне містечко";

7) визнати недійсним з моменту вчинення правочин щодо приймання-передачі житлового будинку по АДРЕСА_1 з балансу на баланс, який оформлений актом приймання передачі від 31.08.2016 та повідомленням до АВІЗО № 1 від 31.08.2016, між ОК "Житлово- будівельному кооперативу ЖИТЛОБУД-1" та ОСББ "Молодіжне містечко";

8) зобов'язати ОСББ "Молодіжне містечко" повернути житловий будинок по АДРЕСА_1 (технічну документацію, ключі) на баланс ОК "Житлово- будівельному кооперативу ЖИТЛОБУД-1".

Відповідно до ст. 26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, - це ймовірні суб'єкти спірних матеріальних правовідносин, які вступають у чужий процес з метою захисту своїх суб'єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів.

Під час розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. Під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути здійснена через подання самостійного позову.

Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона і саме її право порушено відповідачем. Тож третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тому третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу. На відміну від цього вимоги співпозивачів спрямовані на той самий предмет спору, але не суперечать одна одній і взаємно не виключають одна одну.

Згідно з п. 1.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, із заявою про вступ у справу, як третя особа із самостійною вимогою на предмет спору. Вступ цієї особи у справу є можливим на будь-якій стадії провадження зі справи в місцевому господарському суду, але до прийняття ним рішення. Вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54 - 57 Господарського процесуального кодексу України, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду (стаття 26 Господарського процесуального кодексу України). Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61 - 63 Господарського процесуального кодексу України.

Позов - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі.

Предмет позову - це частина позову, яка складає матеріально-правову вимогу позивача до відповідача. Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов.

Як свідчать матеріали справи, вимогами за позовом ОСОБА_4 - третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, є визнання недійсними установчих зборів, визнання недійсними рішення установчих зборів, визнання недійсним статуту, визнання недійсною державної реєстрації, ліквідація юридичної особи, скасування державної реєстрації, визнання недійсним правочину щодо приймання-передачі та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовними вимогами ОСОБА_6 (з у рахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12.09.2016), яка звернулась із самостійним позовом, є визнання недійсними установчих зборів, визнання недійсним рішення установчих зборів, визнання недійсним статуту, визнання недійсною державної реєстрації, ліквідація (припинення) юридичної особи, скасування державної реєстрації юридичної особи, визнання недійсною приймання-передачі та зобов'язання відновити становище, яке існувало до порушення прав та інтересів позивача.

Позовні вимоги позивачів обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків, у зв'язку із чим були допущені порушення у вигляді недодержання відповідачем обов'язку щодо скликання всіх власників та письмового повідомлення кожного з них про проведення установчих зборів, передбаченого законом.

Отже, підставою і первісного позову, і позову третьої особи є неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків.

По перших шести вимогах предмети даних позовів повністю збігаються, що виключає їх альтернативність.

Водночас щодо двох останніх вимог предмети даних позовів дещо різняться.

Разом з тим колегія суддів погоджується з висновком судів, що фактично самостійні вимоги третьої особи (в частині про визнання недійсним правочину щодо приймання-передачі та про зобов'язання вчинити певні дії) безпосередньо не спрямовані на предмет спору між позивачем і відповідачем, а також не є тотожними вимогам за основним позовом.

У свою чергу такі обставини виключають можливість вступу ОСОБА_4 у дану справу за поданим позовом в якості третьої особи із вказаними самостійними вимогами, оскільки дві з них (визнання недійсним правочину щодо приймання-передачі будинку та зобов'язання вчинити певні дії) заявлені поза предметом спору у даній справі.

Згідно з п. 1.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом, позов третьої особи може бути повернуто на підставі пункту 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

Оскільки подана ОСОБА_4 позовна заява не є позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в розумінні ст. 26 ГПК України, місцевий суд правомірно повернув її без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 цього Кодексу, згідно з яким суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок судів про наявність правових підстав для повернення без розгляду позовної заяви скаржника є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі ухвали місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 у справі №922/2681/16 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіВ.І. Картере О.А. Кролевець