ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2016 року Справа № 910/10134/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В.(головуючого, доповідача),Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 року у справі №910/10134/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2016 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з відповідача 6 777 700 грн. заборгованості, яка являє собою неповернуту фінансову допомогу за договорами про надання поворотної фінансової допомоги.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2016 року (суддя Ярмак О.М.) позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 6 777 700 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 року (судді Шапран В.В., Буравльов С.І., Андрієнко В.В.) апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на зазначене рішення суду першої інстанції припинено.

У касаційній скарзі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, оскільки рішення суду першої інстанції стосується його прав і обов'язків.

Відзиви на касаційну скаргу від сторін до суду не надходили.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.12.2016 року продовжено строк розгляду касаційної скарги на п'ятнадцять днів та її розгляд відкладено на 26.12.2016 року.

Заслухавши пояснення представників сторін та скаржника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняту в ній судову ухвалу, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" зазначило, що не дивлячись на те, що скаржник не є стороною в межах розгляду даної справи, проте вказане рішення суду зачіпає його інтереси та права, оскільки відповідач у справі є боржником банку на досить велику суму коштів, а майно, яке може бути реалізовано під час виконавчого провадженя в рахунок погашення заборгованості перед позивачем є іпотечним майном банку.

Апеляційний господарський суд, припиняючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" виходив з того, що предметом спору в межах даної конкретної справи є повернення саме коштів відповідачем позивачу, отриманих останнім на виконання умов договорів про надання поворотної фінансової допомоги, а скаржник не був стороною укладених договорів; умовами договорів та додатковими угодами до них було чітко передбачено спосіб повернення коштів; вказаний спір жодним чином не стосується його прав та інтересів, оскільки ані предмет, ані підстави позову про повернення поворотної фінансової допомоги не стосувались правовідносин, що виникли між скаржником та відповідачем на підставі кредитних договорів, то ці питання й не були предметом розгляду даної справи, відтак, у цій справі не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами справи, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження. Права скаржника оскарженим судовим рішенням не порушено, а питання про його права та обов'язки стосовно сторін у справі № 910/10134/16 судом першої інстанції не вирішувались.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Водночас, судове рішення, оскаржене не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або містити судження про права та обов'язки цієї особи у таких правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Апеляційним господарським судом встановлено, що рішенням суду першої інстанції в даній справі стягнуто з відповідача 6 777 700 грн. заборгованості, що є неповернутою фінансовою допомогою за договорами про надання поворотної фінансової допомоги. При цьому у рішенні зазначено, що спір між сторонами виник на підставі виконання ними договорів про надання поворотної фінансової допомоги, що укладались в період з 18.03.2013 року по 26.09.2014 року, які за своєю правовою природою є договорами позики.

Так, з аналізу вказаних договорів вбачається, що його предметами є надання позикодавцем (позивачем) позичальнику (відповідачу) поворотної фінансової допомоги, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених договорами.

За умовами вказаних договорів окремим пунктом була визначена дата, до якої позичальник мав повернути фінансову допомогу позикодавцю.

Крім того, до вказаних договорів поворотної фінансової допомоги між сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими внесено зміни до пункту договорів, що стосуються способу повернення фінансової допомоги, наданої позивачем відповідачу, а саме зазначено, що "у випадку неповернення поворотної фінансової допомоги до вказаної дати поворотна фінансова допомога повертається шляхом передачі позикодавцю права власності на приміщення, визначені позикодавцем, загальна площа яких відповідає площі, на яку збільшилась загальна площа будівлі внаслідок реконструкції".

Пізніше між позивачем та відповідачем до основних договорів про надання поворотної фінансової допомоги були укладені додаткові угоди № 2, якими сторони погодили внести зміни до пункту договорів, що регулюють порядок повернення фінансової допомоги, визначеної саме в первинній редакції договорів про надання поворотної фінансової допомоги, а саме: встановлена конкретна дата повернення поворотної фінансової допомоги у вигляді грошових коштів.

Тобто, сторони врегулювали між собою порядок виконання укладених договорів про надання поворотної фінансової допомоги: дату та спосіб повернення коштів.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що предметом спору в межах даної справи є повернення саме коштів відповідачем позивачу, отриманих останнім на виконання умов договорів про надання поворотної фінансової допомоги, оскільки скаржник не був стороною укладених договорів, умовами договорів та додатковими угодами до них було за узгодженням їх сторін передбачено спосіб повернення коштів, то вказаний спір жодним чином не стосується прав та інтересів ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

До того ж, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не приймало участі у розгляді справи судом першої інстанції та не є учасником спірних відносин і висновки суду першої інстанції при винесенні рішення про задоволення позову не містять посилань на його права і обов'язки, а тому скаржник не є належним суб'єктом апеляційного оскарження у розумінні ст. 91 ГПК України.

Отже, апеляційний господарський суд зробив правильний висновок про те, що права скаржника, який не брав участі в розгляді справи судом першої інстанції, рішенням суду першої інстанції не порушено та питання про його права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, а тому не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Разом з тим, у п. 52 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених Господарським процесуальним кодексом України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Беручи до уваги наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2016 року у зв'язку з відсутністю суб'єкта апеляційного оскарження.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.

За таких обставин, оскаржена ухвала апеляційного господарського суду як законна й обґрунтована підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

Л.Стратієнко