ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2016 року Справа № 5013/462/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Короткевича О.Є., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу Знам'янського комунального підприємства теплових мереж в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пашковського Андрія Анатолійовича, м. Олександрія Кіровоградської області на постанову та ухвалу від 10.11.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 господарського суду Кіровоградської областіу справі№ 5013/462/12 господарського суду Кіровоградської області

за заявою ліквідаційної комісії Знам'янського комунального підприємства теплових мереж, м. Знам'янка Кіровоградської області до боржникаЗнам'янського комунального підприємства теплових мереж, м. Знам'янка Кіровоградської області провизнання банкрутомліквідатор арбітражний керуючий Пашковський А.А. та заявою Знам'янського комунального підприємства теплових мереж в особі ліквідатора -арбітражного керуючого Пашковського Андрія Анатолійовича, м. Олександрія Кіровоградської області до відповідачів1. фізичної особи ОСОБА_5, м. Знам'янка Кіровоградської області 2. фізичної особи ОСОБА_6, м. Знам'янка Кіровоградської області 3. приватного підприємства "Експертне агентство", м. Кіровоград прозастосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу, укладеного в ліквідаційній процедурі та визнаного господарським судом в межах провадження у справі про банкрутство недійсним

в судовому засіданні взяли участь представники:

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"Юзвенко В.Г., довір., ліквідатора Пашковського А.А. арбітражний керуючий Пашковський А.А., посвідч.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 10.05.2012 порушено провадження у справі № 5013/462/12 про банкрутство Знам'янського комунального підприємства теплових мереж (далі - Боржник, Підприємство) за заявою ліквідаційної комісії Знам'янського комунального підприємства теплових мереж в порядку норм ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2012 визнано банкрутом Знам'янське комунальне підприємство теплових мереж, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Пахаєва Алі Махмудовича тощо.

В подальшому ухвалами суду першої інстанції ліквідатори Боржника неодноразово змінювалися, строк ліквідаційної процедури неодноразово продовжувався.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 08.04.2015 припинено повноваження ліквідатора Підприємства - арбітражного керуючого Савоніної О.Є. з 08.04.2015, та призначено ліквідатором Підприємства - арбітражного керуючого Пашковського Андрія Анатолійовича.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 05.10.2016 (суддя - Коваленко Н.М.) відмовлено у прийнятті заяви № 02-01/1-60 від 29.09.2016, поданої Знам'янським комунальним підприємством теплових мереж в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пашковського А.А. - про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу, укладеного в ліквідаційній процедурі та визнаного господарським судом в межах провадження у справі про банкрутство недійсним. При цьому, позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто заявнику.

Не погодившись із цією ухвалою суду, ліквідатор Знам'янського комунального підприємства теплових мереж - арбітражний керуючий Пашковський А.А. звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 05.10.2016 та передати заяву № 02-01/1-60 від 29.09.2016 на розгляд до господарського суду Кіровоградської області в межах провадження у справі про банкрутство Знам'янського комунального підприємства теплових мереж.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 (головуючий суддя - Кузнецов В.О., судді: Науменко І.М., Вечірко І.О.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 05.10.2016 - без змін.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, Знам'янське комунальне підприємство теплових мереж в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пашковського Андрія Анатолійовича звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 05.10.2016, так і постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 та передати заяву № 02-01/1-60 від 29.09.2016 на розгляд до господарського суду Кіровоградської області в межах провадження у справі про банкрутство Знам'янського комунального підприємства теплових мереж.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 25, 26 Закону про банкрутство, ст.ст. 10, 20, 30, 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції із змінами та доповненнями, що набрали законної сили з 19.01.2013), а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення скаржника та представника кредитора - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так ухвалюючи рішення про відмову в прийнятті заяви ліквідатора Знам'янського комунального підприємства теплових мереж - арбітражного керуючого Пашковського А.А., про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу, укладеного в ліквідаційній процедурі та визнаного господарським судом в межах провадження у справі про банкрутство недійсним на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, суд першої інстанції виходив з того, що заява Боржника підлягає розгляду в окремому позовному провадженні, зі сплатою судового збору у встановленому порядку та розмірі, а не в межах справи про банкрутство, оскільки прикінцевими та перехідними положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) обмежена дія такого Закону стосовно боржників, провадження щодо яких порушено до 19.01.2013; до того ж вимоги, заявлені банкрутом, в тому числі, до фізичних осіб, є спором банкрута до третіх осіб, а не навпаки. З вказаним висновком повністю погодився суд апеляційної інстанції, пославшись при цьому на судову практику Верховного Суду України.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними висновками судів, оскільки вони зроблені всупереч встановлених обставин справи та норм законодавства.

Так, як встановлено місцевим та апеляційним судами, ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 10.05.2012 порушено провадження у даній справі про банкрутство Знам'янського комунального підприємства теплових мереж, а Боржника визнано банкрутом та стосовно нього відкрито процедуру ліквідації постановою суду від 07.06.2012.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено заявником в касаційній скарзі в подальшому, в межах справи про банкрутство за поданою заявою ліквідатора Пашковського А.А. про визнання недійсним результатів аукціонів з продажу майна Боржника, проведеного 10.01.2013, та про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених за результатами проведення вказаного аукціону, ухвалою від 18.02.2016 господарський суд визнав недійсними результати цього аукціону та укладені за результатами його проведення договори купівлі-продажу нерухомого майна Боржника (у тому числі договір № 1-а від 15.03.2013). Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2016 ухвала місцевого суду від 18.02.2016 була залишена без змін.

Слід зауважити, що в подальшому вказані судові рішення в касаційному порядку не оскаржувались та не були скасовані, а розгляд та вирішення по суті заяви ліквідатора Пашковського А.А. про визнання недійсним результатів аукціонів з продажу майна Боржника, проведеного 10.01.2013 та про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених за результатами проведення вказаного аукціону згідно зазначених судових рішень відбувся в порядку норм Закону про банкрутство в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін.

Отже, вирішення питання про визнання недійсним результатів аукціонів з продажу майна Боржника та про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених за результатами проведення вказаного аукціону відбулось у межах справи про банкрутство Боржника та в порядку норм Закону про банкрутство в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін.

Саме внаслідок ухвалення вказаних рішень ліквідатором Пашковським А.А. була подана заява № 02-01/1-60 від 29.09.2016 про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу, укладеного в ліквідаційній процедурі та визнаного господарським судом в межах провадження у справі про банкрутство недійсним, у прийнятті якої було відмовлено згідно оскаржуваних судових рішень.

У зв'язку із викладеним, виходячи з приписів п. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, положень п. 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212- VІ)" та враховуючи, що згаданий вище аукціон та продаж майна Боржника відбулися до набрання чинності вказаної редакції Закону про банкрутство, касаційний суд погоджується із висновком судів в оскаржуваних рішеннях, що стосовно спірного питання мають застосовуватись норми Закону про банкрутство в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, а не норми цього закону у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, як помилково вважає скаржник.

Поряд з цим, висновок судів попередніх інстанцій по суті вирішеного питання - про відмову в прийнятті заяви Знам'янського комунального підприємства теплових мереж в особі ліквідатора Пашковського А.А. № 02-01/1-60 від 29.09.2016 про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу, укладеного в ліквідаційній процедурі та визнаного господарським судом в межах провадження у справі про банкрутство недійсним, був зроблений неправомірно, а норми Закону про банкрутство в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін і процесуальні норми були застосовані цими судами невірно.

Так, відповідно до положень статті 41 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з пунктами 2, 7 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Частиною дев'ятою статті 16 ГПК України (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Аналіз положень Закону про банкрутство (як у редакції, чинній до 19.01.2013, так і після 19.01.2013) дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

При цьому, як було зазначено Верховним Судом України у постановах від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14 та від 16.11.2016 у справі № 908/560/16, "за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів".

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що спір (за заявою ліквідатора Пашковського А.А. № 02-01/1-60 від 29.09.2016) про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу № 1-а від 15.03.2013, укладеного в ліквідаційній процедурі та визнаного недійсним ухвалою суду у даній справі, безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство Знам'янського комунального підприємства теплових мереж, оскільки розгляд за вказаною заявою вимог про вилучення та передачі Боржнику одержаного покупцем-фізичною особою нерухомого майна впливає на формування та розмір ліквідаційної маси Боржника, а тому підлягає розгляду в межах даної справи про банкрутство останнього. До того ж, як вже було вказано вище, розгляд зазначеного спору в межах справи про банкрутство не суперечить вимогам Закону про банкрутство (в редакції, чинній до 19.01.2013) та нормам ГПК України.

Поряд з викладеним, касаційний суд звертає увагу на те, що звертаючись у межах даної справи із вимогами про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу та визнаного господарським судом в межах провадження у справі про банкрутство недійсним, ліквідатор Пашковський А.А. обґрунтував свої вимоги з посиланням, у тому числі на норми ст. 216 Цивільного кодексу України (правові наслідки недійсності правочину). А норми ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство відносять до повноважень ліквідатора вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Отже, вимоги у вказаній заяві ліквідатора Боржника є продовженням розгляду вимог про визнання недійсними результатів аукціону та договорів купівлі-продажу, розгляд та вирішення яких відбулись згідно ухваленого у межах даної справи про банкрутство судового рішення від 18.02.2016 (залишеного без змін апеляційним судом згідно постанови від 20.04.2016), а також відповідають повноваженням ліквідатора у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 55, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України; до основних засад судочинства відноситься обов'язковість рішень суду.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

До того ж, у преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, що була ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 (далі - Конвенція), рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України" (заява № 48553/99), а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії" (заява № 28342/95) встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, судові рішення у даній справі є обов'язковими до виконання.

Відмова ж у розгляді заяви ліквідатора Боржника в межах даної справи про банкрутство суперечить наведеним нормам Конституції України, приписам Основного Закону щодо доступу до правосуддя, а також положенням ст.ст. 6, 13 Конвенції, оскільки порушує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, та право на ефективний засіб юридичного захисту прав та свобод.

У зв'язку з наведеним, є незаконними та необґрунтованими висновки місцевого та апеляційного судів про відмову в прийнятті заяви ліквідатора Знам'янського комунального підприємства теплових мереж -арбітражного керуючого Пашковського А.А. про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу, укладеного в ліквідаційній процедурі та визнаного господарським судом в межах провадження у справі про банкрутство недійсним.

А тому, виходячи з повноважень касаційного суду, передбачених нормами ч. 3 ст. 1119 ГПК України, оскаржувані ухвала місцевого суду та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню, як такі, що суперечать нормам законодавства та обставинам справи, а справа - в частині розгляду заяви ліквідатора Пашковського А.А. № 02-01/1-60 від 29.09.2016 - передачі на розгляд до місцевого господарського суду.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 55, 124, 129 Конституції України, нормами ст.ст. 1, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін), Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI), ст. 216 Цивільного кодексу України та ст.ст. 12, 16, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Знам'янського комунального підприємства теплових мереж в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пашковського Андрія Анатолійовича задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 та ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 05.10.2016 у справі № 5013/462/12 скасувати.

3. Справу № 5013/462/12 в частині розгляду заяви ліквідатора Пашковського А.А. № 02-01/1-60 від 29.09.2016 передати на розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

В.Я. Погребняк

Постанова виготовлена та підписана 27.12.2016