ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 924/248/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Карабаня В.Я., Кондратової І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Хмельницькстандартметрологія" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 року у справі № 924/248/16 за позовом приватного підприємства "Бондар" до державного підприємства "Хмельницькстандартметрологія" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 69 740,46 грн., пені в сумі 79 551,59 грн., 3% річних у сумі 9 451,03 грн. та 56 559,51 грн. інфляційних сум у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з оплати робіт за договором від 01.06.2011 року № 18/2011.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.05.2016 року (судді: Шпак В.О., Димбовський В.В., Гладюк Ю.В.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 69 740,46 грн., пеню в сумі 10 654,96 грн., 3% річних у сумі 6276,64 грн. та 13 723,89 грн. інфляційних сум, а в решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 року (судді: Коломис В.В., Огороднік К.М., Тимошенко О.М.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 01.06.2011 року між державним підприємством "Хмельницькстандартметрологія" (замовник) та приватним підприємством "Бондар" (підрядник) було укладено договір № 18/2011, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник в свою чергу забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельних робіт з капітального ремонту випробувальної лабораторії харчової продукції в адміністративному приміщенні ДП "Хмельницькстандартметрології" по вул. Свободи, 7 в м. Хмельницькому.

Об'єкт капітального ремонту: випробувальна лабораторія харчової продукції в адміністративному приміщені ДП "Хмельницькстандартметрології" по вул. Свободи, 7 в м. Хмельницькому. Адреса розташування об'єкта: м. Хмельницький, вул. Свободи, 7. Основні параметри: площа приміщення, що підлягає ремонту - 96 кв. м (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору підрядник розпочинає виконання робіт протягом трьох днів з дня виконання замовником зобов'язань щодо будівельного майданчика (фронту робіт), необхідних для виконання робіт матеріалів та передачі проектно-кошторисної документації і зобов'язується завершити виконання робіт до 01.09.2011 року.

За п. 3.1 договору загальна вартість робіт, згідно договірної ціни (кошторису) становить 84 319,55 грн., з ПДВ.

Відповідно до п. 12.1 договору фінансування робіт здійснюється за власні кошти замовника на загальну суму: 84 319,55 грн., з ПДВ.

Зобов'язання сторін щодо фінансування визначається загальними положеннями Загальних умов та узгодженого сторонами плану фінансування будівництва (додаток 2). План фінансування повинен бути поданий підряднику на узгодження протягом десяти робочих днів після узгодження календарного графіка виконання робіт.

Пунктом 13.2 договору сторони погодили, що протягом двадцяти робочих днів з моменту набрання чинності цим договором замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 50% від суми передбаченої пунктом 2.1 цього договору, що складає 42 159,78 грн., шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника, що вказаний у цьому договорі на підставі рахунку, виставленого підрядником.

Повна оплата виконаних робіт за договором здійснюється замовником у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт, на підставі підписаного сторонами Акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в, КБ-3), документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, акта здавання-приймання робіт шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок підрядника, що вказаний у цьому договорі (п. 13.4 договору підряду).

Відповідно до п. 14.1 договору приймання-передача закінчених робіт буде здійснюватись відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття виконаних ремонтних робіт.

Приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами за Актом приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в, КБ-3) на протязі трьох днів з моменту повідомлення замовлення про готовність предмету підряду до здачі (п. 14.2 договору).

За п. 16.7 договору у разі порушення замовником строків виконання зобов'язань, згідно умов договору більш ніж на десять днів, замовник зобов'язується сплатити підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості зобов'язань, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення до моменту остаточного виконання замовником умов даного договору.

Відповідно до п. 18.1 договору строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його укладання. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час договору (п. 18.2 договору підряду).

23.08.2011 року між ДП "Хмельницькстандартметрологія" (замовник) та ПП "Бондар" (підрядник) булло укладено Додаткову угоду №1 до договору від 01.06.2011 року № 18/2011, за умовами якої сторони внесли наступні зміни до договору підряду:

- Загальна вартість робіт, згідно договірної ціни (кошторису), становить: 134228,44 грн. (п. 3.1 договору підряду).

- Договірна ціна робіт визначається на основі твердого кошторису, що є невід'ємною частиною договору, є твердою і складає 134228,44 грн. (п. 3.2 договору підряду).

- Фінансування робіт здійснюється за власні кошти замовника на загальну суму: 134 228,44 грн., з ПДВ.

- Протягом двадцяти робочих днів з моменту набрання чинності цим договором замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 42159,78 грн., шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок підрядника, що вказаний у цьому договорі на підставі рахунка, виставленого підрядником (п.13.2 договору підряду).

- Повна оплата виконаних робіт, в тому числі додаткових робіт, визначених в додатках 9, 10 та 11, здійснюється замовником у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт, на підставі підписаного сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в, КБ-3), документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, акта здавання-приймання робіт шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок підрядника, що вказаний у цьому договорі (п. 13.4 договору підряду).

На виконання умов договору підряду сторонами підписаний та скріплений їх печатками акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року на суму 96 076,92 грн., з яких 26 336,46 грн. - вартість матеріальних ресурсів поставки замовника.

26 серпня 2011 року сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2011 року, згідно якої вартість будівельних робіт по будові з урахуванням ПДВ становить 96076,92 грн.

За твердженням позивача, відповідач оплату за виконані роботи згідно з актом №1 за серпень 2011 року не здійснив, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в розмірі 69740,46 грн. (96 076,92 грн. (вартість виконаних робіт за актом №1) - 26336,46 грн. (вартість матеріальних ресурсів поставки замовника з ПДВ)).

Предметом даного судового розгляду є вимоги підрядника до замовника про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних сум у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з оплати виконаних робіт на підставі договору.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги виходив з доведеності правових підстав для стягнення з відповідача основного боргу в повному обсязі, а пені, 3% річних та інфляційних сум, нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, лише в межах позовної давності.

Крім того, визнаючи поважними причини пропуску позовної давності позивачем щодо вимог про стягнення основного боргу, суд першої інстанції взяв до уваги існування між сторонами довгострокових договірних відносин з виконання робіт, неодноразові звернення позивача з вимогами про погашення заборгованості, визнання відповідачем боргу в сумі 96 076,92 грн. підписанням довідки про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, а також вирішення питання визнання поважності причин пропуску позовної давності за договором підряду від 01.06.2011 року № 18/2011 під час розгляду господарської справи № 924/1888/15.

Апеляційний господарський суд в якості додаткових підстав визнання поважності причин пропуску позивачем позовної давності врахував обставини набрання 16.03.2015 року законної рішенням у справі № 624/1520/14, яким встановлено, що кошти в сумі 64 091,56 грн. є складовою частиною акта № 3 за січень 2012 року, в зв'язку з чим позивачу саме тоді стало відомо про неможливість зарахувати сплачену суму в розмірі 64 091,56 грн. в погашення заборгованості за договором підряду № 18/2011 та акту № 1 за серпень 2011 року.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що виконання позивачем робіт за договором № 18/2011 підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом № 1 та довідкою про вартість виконаних робіт, а обставин їх оплати у встановлений договором строк відповідачем не доведено.

В той же час, судом апеляційної інстанції відхилено доводи відповідача про часткову оплату вказаних робіт шляхом перерахування коштів позивачу на суму 56815,39 грн., що підтверджується виписками банків, з огляду на існування між сторонами правовідносин підряду за іншими договорами, в той час як із поданих виписок не вбачається, що призначеннями платежу у них є саме оплата за виконання будівельних робіт за договором підряду від 01.06.2011 року №18/2011 і зокрема, згідно з актом № 1 за серпень 2011.

Крім того, апеляційним судом надано оцінку твердженням відповідача про те, що у відповідності до умов договору підряду договірна ціна робіт є твердою і складає 134 228,44 грн., тоді як загальна вартість виконаних робіт є значно більшою, при цьому додаткові роботи були виконані підрядником без узгодження з замовником, та визнано такі доводи безпідставними, оскільки вказані роботи на спірну суму були прийняті замовником, що підтверджується актом виконаних робіт №1 за серпень 2011 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року (типова форма КБ-3) на суму 96076,92 грн., підписаними ген. директором ДП "Хмельницькстандартметрологія" без будь-яких зауважень та скріпленими печаткою підприємства.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про правомірність вимог позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 69740,46 грн.

При цьому, попередніми судовими інстанціями обгрунтовано визнано поважними обставини, за яких позивач звернувся до суду із цим позовом в частині стягнення основної заборгованості із пропуском позовної давності, з врахуванням вимог ст.ст. 261, 267 ЦК України.

Разом з тим, ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України та частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Врахувавши наведені положення закону та умови п. 16.7 договору, яким визначено інший період нарахування пені, й виходячи з приписів ст. 257, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, за якими стягнення 3% річних та інфляційних сум можливе в межах позовної давності тривалістю у три роки, а пені - в межах позовної давності в один рік, суди дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення зазначених нарахувань за прострочення виконання грошового зобов'язання лише частково, а саме: пені в сумі 10 654,96 грн., 3% річних в сумі 6276,64 грн. та 13 723,89 грн. інфляційних сум.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суди обох інстанцій дійшли вірного висновку про часткове задоволення позову про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних сум зв'язку з обгрунтованістю.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

До того ж, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими, а тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 1211 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Хмельницькстандартметрологія" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 року - без змін.

Поновити виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 24.05.2016 року.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді В.Карабань

І.Кондратова