ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 910/29853/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіВовка І.В.,суддіЄмельянова А.С.,за участю представника відповідачаБарибіної К.Б.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово"на рішенняГосподарського суду міста Києва від 14.04.2016 рокута постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 рокуу справі№910/29853/15 Господарського суду міста Києваза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово"простягнення 295 706,67 грн

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (надалі - ФОП ОСОБА_5, позивач-1) та Фізична особа -підприємець ОСОБА_6 (надалі - ФОП ОСОБА_6, позивач-2) звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного підприємства "Страхова компанія "Здорово" (надалі - ПрАТ "СК "Здорово", відповідач) на користь позивача-1 28 540,02 грн заборгованості за договором доручення № 10.0.0024.00 від 18.01.2010 року та 7520,48 грн пені за період з 04.03.2015 року по 14.09.2015 року, на користь позивача-2 - 209764,24 грн заборгованості за договором доручення № 10.3.0018.00 від 22.01.2010 року та 49881,93 грн пені за період з 04.03.2015 року по 14.09.2015 року, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань в частині сплати винагороди повірених.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у позові відмовити, оскільки акти надання послуг, подані позивачами на підтвердження виконання ними зобов'язань за договорами доручення, підписані зі сторони відповідача не уповноваженими особами, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами у справі. Також відповідач вказує, що позивачі, у порядку встановленому п. 2.1.21 договорів, не надали звітів про укладені договори страхування, а тому не довели надання ними послуг за договорами доручення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 року у справі №910/29853/15 (суддя Борисенко І.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 року (колегія суддів: головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді: Смірнова Л.Г., Мартюк А.І.), позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь ФОП ОСОБА_5 23 358,36 грн заборгованості і 350,38 грн судового збору, на користь ФОП ОСОБА_6 120201,81 грн заборгованості і 1803,02 грн судового збору. В решіт позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

ПрАТ "СК "Здорово" у касаційній скарзі зазначає, що суди допустили порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки не врахували заперечень відповідача про ненадання позивачами звітів про укладені договори на підтвердження виконання ними п. 2.1.21 договорів доручення, а суд апеляційної інстанції не прийняв додатково подані відповідачем докази (видаткові касові ордери), що підтверджують виплату винагороди позивачу - 1 на загальну суму 23 358,33 грн та позивачу-2 - на суму 39155,17 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника відповідача, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 18.02.2010 року та 22.02.2010 року між ЗАТ "СК "Здорово" (змінено організаційно-правову форму на ПрАТ "СК "Здорово"), як довірителем, і ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6, як повіреними, були укладені договори доручення №10.3.0024.00 та №10.3.0018.00 відповідно, за умовами яких повірені зобов'язались за винагороду від імені, за рахунок та за дорученням довірителя вчинити певні юридичні дії (п. 1.1), а довіритель зобов'язався за виконання зазначених дій, сплачувати повіреним винагороду на підставі акту наданих послуг до 25 числа звітного місяця (за період з 1-го по 10-е число звітного місяця), до 5-го числа місяця, наступного за звітним (за період з 11-го по 20-е число звітного місяця), до 15-го числа місяця, наступного за звітним (за період з 21-го по 31-е (28, 29, 30) число звітного місяця) (п. 1.2, 3.6).

На виконання договору доручення № 10.3.0024.00 ФОП ОСОБА_5 були надані послуги на суму 23358,36 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами наданих послуг: № 9 від 08.04.2013 року (за період з 21.03.2013 року по 31.03.2013 року) на суму 4 636,51 грн; № 9 від 08.04.2013 року (за період з 21.03.2013 року по 31.03.2013 року на суму 11848,72 грн; № 9/1 від 08.04.2013 року (за період з 21.03.2013 року по 31.03.2013 року). Акт № 10 від 19.04.2013 року (за період з 01.04.2013 року по 10.04.2013 року) на суму 5181,66 грн суд відхилив, оскільки зі сторони відповідача підписаний неуповноваженою на те особою.

Суди також встановили, що на виконання договору доручення №№10.3.0018.00 ФОП ОСОБА_6 відповідачу були надані послуги на загальну суму 120201,81 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами наданих послуг: № 4 від 22.02.2013 року за грудень 2012 року на суму 48865,17 грн; № 5 від 26.03.2013 року за січень 2013 року на суму 22821,01 грн, № 6 від 26.03.2013 року за лютий 2013 року на суму 21397,63 грн; № 7 від 26.03.2013 року за березень 2013 року на суму 27118,00 грн. Акти № 09 від 26.06.2013 року за квітень 2013 року на суму 41587,77 грн; № 10 від 26.06.2013 року за травень 2013 року на суму 22249,94 грн; №14/1 від 21.08.2013 року (за період з 27.06.2013 року по 30.06.2013 року) на суму 1 232,67 грн; № 15/1 від 21.08.2013 року (за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року) на суму 12 841,64 грн; № 15 від 21.08.2013 року (за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року) на суму 1 031,82 грн; № 16 від 02.09.2013 року (за період з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року на суму 10618,24 грн) суди відхилили, оскільки вони зі сторони відповідача підписані не уповноваженими на те особами, тобто не доводять факт надання позивачем 2 послуг. Акти № 7 від 10.04.2013 року (за період з 01.03.2013 року по 10.03.2013 року) на суму 78,97 грн та №7/1 від 10.04.2013 року (за період з 01.03.2013 року по 10.03.2013 року) на суму 118,46 грн суди також відхили, оскільки ці акти були складені ПАТ "СК "Здорово" та ФОП ОСОБА_7 на виконання договору доручення № 10.3.0161.00, тобто, не стосуються предмета спору між сторонами у цій справі.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову і стягнення з відповідача на користь позивача -1 заборгованість в сумі 23358,36 грн та на користь позивача - 2 - 120201,81 грн, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, керуючись ст.ст. 525, 526, 1000 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), виходив з доведеності позивачами заявлених вимог на ці суми та наявності у відповідачем обов'язку сплатити плату за виконання повіреними своїх обов'язків за договорами доручення в обумовленому розмірі. У стягнення 7520,48 грн пені на користь позивача-1 та 49881,93 грн пені за користь позивача-2, суд відмовив, оскільки пеня була нарахована позивачем за межами шестимісячного строку з дня виникнення прострочення виконання зобов'язання, що не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (надалі - ГК України). Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу, нові докази відповідача (видаткові ордери), які не були подані до суду першої інстанції, не прийняв, оскільки відповідач не довів, що своєчасне неподання цих доказів було зумовлено поважними причинами (причин, що не залежали від відповідача).

Вищий господарський суд України вважає, що такі висновки судів є законними та обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах норм матеріального і процесуального права.

Доводи відповідача про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували його посилань на недотримання позивачами вимог п. 2.1.21 щодо необхідності надання звітності про укладені договори страхування, Вищий господарський суд України відхиляє, оскільки ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України передбачають, що зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору, а згідно п. 3.6 договорів доручення підставою для виплати винагороди є акти наданих послуг, які, відповідно до п. 3.5. цих договорів, формуються довірителем. Таким чином, дослідивши сформовані відповідачем акти наданих послуг, які були підписані уповноваженими відповідачем особами та завірені його печаткою, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивачі довели факт надання ними послуг відповідачу.

Посилання заявника касаційної скарги на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки не залучив до матеріалів справи та не дослідив видаткових касових ордерів, які підтверджують, що відповідач виплатив позивачу-1 винагороду у розмірі 23358,33 грн, а позивачу-2 - винагороду в сумі 39155,17 грн, Вищий господарський суд України також відхиляє, оскільки подання сторонами додаткових доказів апеляційному суду обмежено. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього (ч. 1 ст. 101 ГПК України). Отже, обґрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об'єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду. Суд апеляційної інстанції, оцінюючи наведені відповідачем причини неподання доказів до суду першої інстанції (за твердженням відповідача видаткові ордери були виявлені ним лише в ході інвентаризації, проведеної на підставі наказу № 2 від 28.04.2016 року), дійшов обґрунтованого висновку, що такі причини не свідчать про те, що заявник з об'єктивних та поважних причин не міг подати їх до суду першої інстанції, оскільки представник відповідача брав участь у засіданнях суду першої інстанції, розгляд справ неодноразово відкладався, і відповідач не обґрунтував чому проведення інвентаризації було неможливим до ухвалення рішення. В даному випадку такі докази не були подані до суду першої інстанції своєчасно внаслідок недбалості самого відповідача, а тому їх неприйняття судом апеляційної інстанції не може бути підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови апеляційного господарського суду, якою було залишено без змін рішення місцевого господарського суду. В такому випадку права боржника, з метою уникнення подвійного стягнення з нього суми заборгованості, підлягає захисту відповідно до вимог ст. 117 ГПК України, яка передбачає, що господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи вправі визнати виданий ним наказ таким, що не підлягає виконанню, у разі коли його видано помилково або обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За таких обставин, рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 року у справі №910/29853/15 - без змін.

Головуючий суддя Кондратова І.Д.СуддяВовк І.В.СуддяЄмельянов А.С.