ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 907/143/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л. А., Іванової Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Закарпатський рибокомбінат" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 7 липня 2016 року у справі Господарського суду Закарпатської області за позовом акціонера ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" ОСОБА_4 до Товариства з додатковою відповідальністю "Закарпатський рибокомбінат" про визнання недійсним рішення,

УСТАНОВИВ:

У березні 2016 року акціонер ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" (далі - відповідач, товариство) з позовом про визнання недійсним рішення генерального директора ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" про проведення незалежної оцінки ринкової вартості простих акцій, оформленого наказом № 52 від 15 жовтня 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що генеральний директор товариства видав наказ № 52 від 15 жовтня 2015 року, що відноситься до сфери корпоративних відносин, виходить за межі його компетенцій як першої посадової особи товариства та порушує права позивача на участь в управлінні акціонерним товариством.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 11 травня 2016 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано недійсним рішення генерального директора ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат", оформлене наказом № 52 від 15 жовтня 2015 року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 7 липня 2016 року апеляційну скаргу ТДВ "Закарпатський рибокомбінат" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Закарпатської області від 11 травня 2016 року - без змін.

У касаційній скарзі ТДВ "Закарпатський рибокомбінат" просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 7 липня 2016 року та рішення Господарського суду Закарпатської області від 11 травня 2016 року, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм ч. 2 ст. 33, ч. 2 ст. 51, ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства".

Вважає, що судами попередніх інстанцій не мотивовано, у чому саме полягає порушення прав позивача та чим оскаржений наказ генерального директора порушує права позивача.

Зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій помилково зроблено висновок про відсутність законних підстав для прийняття генеральним директором наказу щодо проведення незалежної оцінки ринкової вартості акцій товариства, оскільки статутом товариства генеральному директору надано таке право та відповідні повноваження не відносяться до виключної компетенції загальних зборів товариства.

Вказує на те, що 13 березня 2016 року була проведена державна реєстрація припинення ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" шляхом перетворення в ТДВ "Закарпатський рибокомбінат". 10 червня 2016 року загальними зборами учасників ТДВ "Закарпатський рибокомбінат" позивача виключено з числа учасників ТДВ. Таким чином, на думку заявника, оскаржуваний наказ не може порушити права позивача.

Представники сторін у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 30 жовтня 2016 року в бюлетені "Відомості НКЦПФР" №206 (2210) опубліковано повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Закарпатський рибокомбінат" з наступним порядком денним: обрання голови та секретаря зборів, членів лічильної комісії та затвердження регламенту загальних зборів товариства; про перетворення (реорганізацію) товариства у товариство з додатковою відповідальністю (приватного акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат" у товариство з додатковою відповідальністю "Закарпатський рибокомбінат"); про затвердження порядку та умов перетворення (реорганізації) товариства; про затвердження плану перетворення (реорганізації) товариства; про призначення комісії з припинення (реорганізації), обрання голови і членів комісії; про порядок та умови обміну акцій товариства на частки підприємницького товариства - правонаступника, що буде створене внаслідок перетворення (реорганізації).

3 листопада 2015 року представником акціонера ОСОБА_4 на адресу товариства надіслано вимогу про надання документів акціонеру для ознайомлення для прийняття рішення на загальних зборах акціонерів товариства з питань, пов'язаних з порядком денним зборів, призначених на 3 грудня 2015 року.

20 листопада 2015 року у відповідь на вимогу про надання документів товариство листом № 269 направило документи, необхідні для прийняття рішення на загальних зборах, серед них і наказ генерального директора товариства № 52 від 15 жовтня 2015 року "Щодо проведення незалежної оцінки ринкової вартості акцій товариства (простих) ".

Судами встановлено, що генеральним директором товариства прийнято рішення провести незалежну оцінку ринкової вартості простих акцій товариства станом на день, що передує дню опублікування повідомлення про скликання загальних зборів. Ціну викупу акцій встановити у розмірі ринкової вартості встановленої на підставі незалежної оцінки та залучити до проведення незалежної оцінки - ТОВ "Бізнес - Консалтинг", а контроль за виконанням цього наказу покласти на ОСОБА_5 (акціонера власника 175531 акцій, що складає 12,2441%).

Посилаючись на те, що прийняте рішення із вищезазначених питань (наказ № 52 від 15 жовтня 2015 року) генеральним директором як одноосібним виконавчим органом товариства прямо порушує права ОСОБА_4 як акціонера ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" та є таким, що прийняте з перевищенням компетенції, акціонер звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до товариства про визнання недійсним рішення генерального директора ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат", оформленого наказом № 52 від 15 жовтня 2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги акціонера ОСОБА_4, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що питання про прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, та встановлення розміру оплати його послуг відноситься до виключної компетенції наглядової ради товариства, а в разі її відсутності вказана функція виконується загальними зборами акціонерів, виключна компетенція яких доповнюється виключними повноваженнями наглядової ради, відтак, прийнятий генеральним директором товариства наказ № 52 від 15 жовтня 2015 року суперечить вимогам законодавства та є таким, що видано з перевищенням його повноважень.

Крім того, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що даний наказ позбавив позивача права на участь у вирішенні питання про обрання оцінювача та подання пропозицій щодо проведення незалежної оцінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Статтею 25 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства та отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Як встановлено судами, позивач є власником 149480 простих акцій ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат", що становить 10, 4269 %.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства" виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.

До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради.

Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор).

Права та обов'язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються Законом України "Про акціонерні товариства", іншими актами законодавства, статутом товариства та/або положенням про виконавчий орган товариства, а також контрактом, що укладається з кожним членом виконавчого органу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15 жовтня 2015 року генеральним директором ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" видано наказ № 52 про проведення незалежної оцінки ринкової вартості простих акцій товариства та обрано оцінщика - ТОВ "Бізнес-Консалтінг".

Відповідно до ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» ціна викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість. Ринкова вартість акцій визначається станом на день, що передує дню опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій. Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 Закону України "Про акціонерні товариства".

Статтею 8 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що рішення про залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства.

Відповідно до п. 20 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства" прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг належить до виключної компетенції наглядової ради.

Частиною 3 ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених цим Законом.

Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства, затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами) (ч. 3 ст. 8 Закону України "Про акціонерні товариства").

Доводи скаржника про те, що статутом товариства (п. 9.9 Статуту) генеральному директору надано повноваження щодо прийняття рішення про обрання оцінювача майна, затвердження умов договору з ним, а також затвердження ринкової вартості майна, не можуть бути прийняті до уваги з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про акціонерні товариства" установчим документом акціонерного товариства є його статут.

За змістом ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України статут юридичної особи є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Згідно з ст. 57 Господарського кодексу України статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Аналогічна вимога міститься в ч. 4 ст. 13 Закону України "Про акціонерні товариства" і в самому статуті товариства, а саме в п. 17.3 Статуту визначено, що положення цього статуту діють в тій частині, що не суперечать чинному законодавству.

З огляду на те, що законом визначено, що рішення про проведення незалежної оцінки ринкової вартості акцій товариства та обрання оцінювача майна товариства належить до виключної компетенції наглядової ради товариства або в разі її відсутності загальним зборам, а надані повноваження статутом товариства прямо суперечать нормам закону, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про визнання недійсним рішення генерального директора ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат", оформленого наказом № 52 від 15 жовтня 2015 року, з огляду на перевищення компетенції генеральним директором.

Доводи заявника щодо того, що оскаржуваний позивачем наказ не може ніяким чином порушити його права та інтереси, посилаючись на те, що на момент винесення оскаржуваного рішення (7 липня 2016 року) позивач не був акціонером ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" та учасником ТДВ "Закарпатський рибокомбінат", не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодекс України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Згідно ч. 1 ст. 167 Господарського кодекс України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Вимоги акціонера (учасника) товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на акції чи частку в статутному капіталі товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушеними.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент прийняття наказу № 52 від 15 жовтня 2015 року ОСОБА_4 був акціонером ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат".

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на загальних зборах акціонерів ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" 3 грудня 2015 року, оформлених протоколом № 1/3, розглядались питання щодо перетворення (реорганізації) товариства з ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" у ТДВ "Закарпатський рибокомбінат", а також питання порядку та умов обміну акцій товариства на частки підприємницького товариства - правонаступника, що буде створене внаслідок перетворення (реорганізації).

По шостому питанню щодо умов обов'язкового викупу акцій вирішено, що викуп акцій у акціонерів здійснюється за ціною, що дорівнює ринковій вартості, що складає 0,25 гривень за 1 акцію згідно оцінки, що була проведена станом на 29 жовтня 2015 року.

Така оцінка була проведена відповідно до наказу генерального директора №52 від 15 жовтня 2015 року ТОВ "Бізнес-консалтинг" (висновок про ринкову вартість сто відсоткового пакету простих іменних акцій ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" на 29 жовтня 2015 року).

З огляду на вищевикладене суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про порушення суб'єктивного права позивача на об'єктивне визначення ринкової вартості його акцій, відповідно до чинного законодавства.

Доводи скаржника щодо необхідності переоцінки доказів у справі, їх неналежності не приймаються до уваги судом касаційної інстанції, оскільки вчинення вказаних процесуальних дій виходить за межі повноважень суду, встановлених ст. ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, законна та обґрунтована постанова суду апеляційної інстанції прийнята за наслідками повного встановлення усіх істотних обставин справи, надання їм належної правової оцінки у сукупності та вірного застосування норм ст. ст.8, 32, 51, 52, 69 Закону України "Про акціонерні товариства", що регулюють спірні правовідносини, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 7 липня 2016 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Л . Іванова