ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 907/1175/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Сибіги О.М.перевіривши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 у справі № 914/1175/15 господарського суду Закарпатської області за позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення 151 706,75грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- позивачаПалькевич Н.С. - довіреність № 07/23д від 04.01.2016 - відповідачане з'явились, повідомлені належно

В листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в якій просило суд стягнути з відповідача на користь позивача 151 706, 75 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) заборгованості за спожитий природний газ.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.01.16 (суддя Журавчак Л.С.), залишеним без змін, з тих же підстав, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 (головуючий Юрченко Я.О., судді: Зварич О.В., Хабіб М.І.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 32066, 42 грн. заборгованості та 481,00 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення господарського суду першої інстанції вмотивоване, зокрема тим, що актом обстеження газовикористовуючого обладнання та приладів обліку від 23.06.2015 підтверджено факт самовільного встановлення газоспоживного обладнання, а сумарна номінальна потужність всіх приладів перевищує діапазон обчислення газового лічильника відповідача.

Разом з цим, судом першої інстанції відмовлено в задоволенні стягнення 119640, 33 грн. (перерахунок згідно з заявою про збільшення позовних вимог) з огляду на те, що підписання сторонами актів приймання-передачі природного газу до договору № ТП-ПРк-1929-У/2013 від 30.04.2015 та 25.05.2015, а також наявність доказів їх оплати свідчать про те, що позивач не скористався своїм правом на перерахунок обсягів газу з врахуванням актів від 13.03.2015.

В задоволенні заявленого відповідачем клопотання про розстрочку виконання судового рішення судом відмовлено, з огляду на його недостатню обґрунтованість.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального, просить їх скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Доводи касаційної скарги ґрунтуються зокрема, на тому, що судами досліджувались також і акти від 13.03.2015 № 5106/03 № 5106/03/01 та від 02.06.2015 № 5604/06/, які підтверджують неможливість припинити порушення впродовж березня-червня 2015 року через не допуск працівників товариства на об'єкт відповідача.

Звертає увагу суду на те, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки акту обстеження та акту порушення від 13.03.2015, які є доказами, що підтверджують, як факт порушення відповідачем умов договору, Правил № 618 та № 1181, так і правомірність здійсненого позивачем перерахунку.

Вважає посилання судів на те, що товариство, звертаючись з даним позовом не скористалось правом на перерахунок об'ємів спожитого газу із 13.03.2015 хибним та таким, що не спростовує його право на стягнення перерахованого обсягу спожитого газу згідно з актами від 13.03.2015.

Посилання суду на підписані акти приймання-передачі природного газу, які не містять спірних сум, також вважає необґрунтованими, оскільки такі не могли бути відображені в актах приймання-передачі.

Відповідач не скористалась своїм правом передбаченим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, відзив на касаційну скаргу не надала. Проте в силу приписів згаданої норми відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.

В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" висловила свою позицію на підтримку касаційної скарги та просила задовольнити її з мотивів викладених у скарзі.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується наявними матеріалами справи, що між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (споживач) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №ТП-ПРк-1929-У/2013 від 07.12.2012, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання щодо постачання природного газу відповідачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб відповідача, а відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати вартість газу і наданих послуг у розмірі, строки та на умовах, встановлених у договорі.

Відповідно до п. 3.2 договору облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання.

Пунктом 5.3 договору передбачено обов'язок споживача дотримуватись дисципліни споживання газу, забезпечити відповідність системи газопостачання проектній, виконавчій та технічній документації, належний технічний стан та безпечну експлуатацію газового господарства тощо.

Додатком № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною, встановлено перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання за адресою споживання: м. Ужгород, вул. Корзо: котел 1 шт., Колонка ВПГ 1шт, плита ПГ-4 в кількості 2 шт.

За результатами проведеного 23.06.2015 працівниками ПАТ „Закарпатгаз" обстеження на об'єкті відповідача за адресою: м. Ужгород, вул. Корзо, 7 було виявлено самовільне встановлення газоспоживного обладнання: котла Веrettа - 1 шт. та газових плит ПГ-5 - 2 шт., внаслідок чого типорозмір лічильника не відповідає встановленому газоспоживному обладнанню. Пломби не ушкоджені. Результати обстеження оформлені актом обстеження від 23.06.2015 №5350/06 та актом про виявлені порушення №64-/006/15 від 23.06.2015

Пунктом 12.10 Правил № 618 передбачено, що за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, в т. ч. таких, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна).

Акт, підписаний представниками сторін, може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого - переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у пункті 5.13 цих Правил у випадку непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу; або умов договору у випадках виявлення недоліків, які не передбачені цими Правилами.

У разі виникнення спірних питань під час підписання акта представник сторони, яка перевіряється, підписує акт з викладенням окремої думки.

У зв'язку з виявленими порушеннями, що впливають на результати вимірювання об'єму газу на підставі п. 12.10 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання (Правила №618) за період з 01.06.15 по 26.06.2015 позивачем складено технічний розрахунок.

Керуючись п. 3.12.4 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 N 1181, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 за N 1715/22027 (чинних на момент проведення обстеження), відповідно до якого, якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються газорозподільним/газотранспортним підприємством за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Відповідно до п. 5.13.1 Правил № 618 перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. У разі, якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з обліковою організацією.

На підставі складених актів позивачем проведено перерахунок обсягів спожитого газу за період з 01.06.15 по 26.06.15, який склав 3576,48 куб.м на суму 32 066, 42 грн (технічний розрахунок від 13.07.2015, примірник якого представник відповідача отримав 31.08.2015).

17 вересня 2015 року позивач направив відповідачу лист, 05.11.2015 вимогу №07/3864 про сплату заборгованості за спожитий газ у розмірі 32 066, 42 грн., долучивши складений ним примірник акту приймання-передачі природного газу для підписання, які відповідачем залишені без задоволення.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач збільшив позовні вимоги до 151 706, 75 грн. у зв'язку з перерахуванням ним обсягів газу з часу попереднього обстеження газоспоживаючого обладнання відповідача на підставі акту обстеження від 13.03.2015 №5106/03/15 та акту про виявлені порушення №5106/1/03/15, якими зафіксовано цей же факт самовільного встановлення газоспоживного обладнання, а також проведений у зв'язку з встановленим порушенням технічний розрахунок, датований 30.12.2016, складений за період з 01.03.2015 по 26.06.2015. Вказаний технічний розрахунок складено на виконання зобов'язань по договору № ТП-ПРк-1929-У\2015 від 04.01.2015, в той час, як технічний розрахунок від 13.07.2015 складено на виконання договірних зобов'язань по договору № ТП-ПРк-1929-У\2015 від 07.12.2015. Крім того, технічний розрахунок датований 30.12.2016 підписаний невідомою особою.

Розрахунок датований 30.12.2016 було направлено відповідачу рекомендованим листом 15.01.2016.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів, поданих відповідачем, вказана заява про збільшення позовних вимог отримана відповідачем 29.01.2016.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Так, укладеним між сторонами у спорі договором передбачено обов'язок споживача дотримуватись дисципліни споживання газу, забезпечити відповідність системи газопостачання проектній, виконавчій та технічній документації, належний технічний стан та безпечну експлуатацію газового господарства тощо (пункт 5.3).

Вказаний пункт договору відповідачем порушено, оскільки актом обстеження від 23.06.2015 №5350/06 та актом про виявлені порушення №64-/006/15 від 23.06.2015, зафіксовано факт самовільного встановлення газоспоживного обладнання. Зокрема, відповідачем самовільно встановлено котел Beretta-1шт. та газові плити ПГ-5 - 2 шт.

Відповідно до пункту 5.8 Правил № 618 вимірювання параметрів газу, об'єму та об'ємної витрати газу повинні проводитись у діапазонах, у яких відносна похибка вимірювання не перевищує зазначену у пункті 10.2 та пункті 10.3 цих Правил.

Відповідно до паспорту лічильник газу мембранний типорозміру G6, який встановлений у відповідача, має діапазон вимірювання витрат газу Qmin=0.6 куб.м/год./Qmax=10куб.м/год., тобто загальна сукупна потужність встановленого газоспоживаючого обладнання, яка повинна відповідати технічним характеристикам, повинна бути не більшою 10 куб.м/год.

Також, технічні характеристика вказаного лічильника визначають границі допустимої відносної похибки за температури (20±2) °С, а саме, в діапазоні витрат від Q мін до 0,1 Q мак ± 3,0 %, в діапазоні витрат від 0, 1 Q мак до Q мін ±1, 5 %.

Виходячи з положень п. п. 4, 6.4 Правил обліку №618 вибір типорозміру лічильника залежить від наявного газоспоживного обладнання, тобто максимальна витрата газу, яку може облікувати лічильник та за якої забезпечуються комерційний облік газу, повинна бути більшою чи дорівнювати максимальній об'ємній витраті газу встановленого газоспоживного обладнання, оскільки у разі перевищення вимірюваної витрати покази лічильника не можуть вважатися достовірними.

В даному випадку сукупність встановленого, в т. ч. самовільно, газоспоживного обладнання становить 17,94 куб.м/год., тоді як верхня межа встановленого типорозміру мембранного лічильника у відповідача становить 10 куб.м/год.

Заперечення відповідача стосовно невідповідностей у технічному розрахунку від 13.07.2015, спростовуються тим, що потужність опалювальних котлів не була включена позивачем до технічного розрахунку, що, однак, не свідчить про те, що відповідачем не допущено порушення, які стали підставою для перерахунку об'ємів спожитого природного газу.

Врахування чи не врахування котлів у технічному розрахунку є виключно правом газопостачального підприємства, оскільки п. 5.13.2 Правил обліку передбачає перерахунок відповідно до наявного неопломбованого газоспоживного обладнання, а встановлені на об'єкті відповідача котли були підключені до системи газопостачання та не опломбовані.

Отже, з огляду на те, що відповідач порушив умови договору та самовільно приєднав газоспоживне обладнання, номінальна потужність якого в сукупності з обладнанням, вказаним в додатку № 1 до договору значно перевищує верхню межу обліку лічильника типу G6, місцевим господарським судом правомірно присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 32 066, 42 грн. на підставі актів від 23.06.2015.

Разом з цим, звернувшись в листопаді 2015 року з даним позовом до суду, позивач вказав, як підставу позовних вимог складені 23.06.2015 акти про обстеження та виявлення порушення, на підставі яких проведено перерахунок об'єму протранспортованого газу.

Тобто на момент подання позовної заяви на підставі актів від 23.06.2015 позивач мав акт про виявлення порушення від 13.03.2015, який відповідно до положень п. 12.10 Правил обліку може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого - переданого газу, однак позивачем не враховано наявність такого, оскільки первинний розрахунок зроблено з контрактної доби поточного календарного місяця, тобто на підставі абз. 2 п. 5.13.1 Правил №618, перерахунок же на суму 151706, 75 грн. проведений на підставі абз.1 п. 5.13.1 цих Правил.

Крім того, відповідно до п. 2.6 договору ТП-ПРк-1929-У/2013 від 07.12.12, послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. Такі акти є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Матеріали справи містять акти приймання-передачі природного газу до договору від 31.03.2015, від 30.04.2015 та від 25.05.2015, складені позивачем та підписані обома сторонами, а також платіжні доручення про оплату вартості поставленого і спожитого газу. Вказані акти свідчать про те, що остаточний об'єм та вартість фактично спожитого газу є погодженою.

Судами попередніх інстанцій зроблено вірний висновок, що підписання згаданих актів приймання-передачі зазначеного в них обсягу газу свідчить про те, що позивач не скористався своїм правом на перерахунок обсягів газу з врахуванням актів від 13.03.2015.

Крім того, станом на 06 жовтня 2015 року відповідно до даних двохстороннього акту звіряння взаємних розрахунків за І півріччя 2015 року, позивачем підтверджено відсутність у відповідача заборгованості перед ним.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення збільшених на 119640, 33 грн. позовних вимог на підставі актів від 13.03.2015.

Апеляційний господарський суд вірно звернув увагу на відсутність у матеріалах справи актів від 13.03.2015 № 5106/03 № 5106/03/01 та від 02.06.2015 № 5604/06/, які підтверджують неможливість припинити порушення впродовж березня-червня 2015 року через не допуск працівників товариства на об'єкт відповідача.

Доводи скаржника, що вартість природного газу, яка була перерахована відповідачу не могла бути відображена ні в актах здачі-прийняття, ні в акті звірки взаєморозрахунків є також безпідставними, оскільки позивач мав виставити відповідачу акт приймання-передачі природного газу на підставі технічного розрахунку від 30.12.2015 відповідно до п.п. 5.13, 12.10 Правил обліку газу під час його транспортування газорозподільними газопроводами - порушення, що впливають на результати вимірювань об'єму газу. Саме акти приймання-передачі газу (акти про надані послуги) є підставою для остаточних розрахунків. Поряд з цим, такого акту матеріали справи не містять.

Колегія вважає зазначені висновки правильними та достатньо обґрунтованими.

Відповідно до приписів статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

В своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить вирішити питання про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 у справі № 907/1175/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

Судді М. В. Данилова

О. М. Сибіга