ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 904/2886/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівПоляк О.І., Ходаківської І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиКомунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради", м. Жовті Води, Дніпропетровська обл.на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 рокуу справі господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.до Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради", м. Жовті Води, Дніпропетровська обл.простягнення 246 963, 41 грн.

за участю представників

позивача: Дремлюга Т.В.,

відповідача: Авраменко Т.М.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Криворіжіндустрбуд" (далі за текстом - ПАТ "Криворіжіндустрбуд") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради" (далі за текстом - КП "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради") про стягнення основного боргу у розмірі 162 172, 77 грн., інфляційних втрат у розмірі 78 329, 45 грн. та 3 % річних у розмірі 6 461, 19 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016 року залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 року позов задоволено частково: присуджено до стягнення з КП "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради" на користь ПАТ "Криворіжіндустрбуд" основноий борг у розмірі 162 172, 77 грн., 3 % річних у розмірі 6 461, 16 грн., інфляційних втрат у розмірі 78 329, 45 грн. та судовий збір; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання за Договором підряду № 44 від 27.08.2012 року щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 162 172, 77 грн.; при цьому, враховуючи факт прострочення виконання грошового зобов'язання суди дійшли висновків про наявність правових підстав для нарахування інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, однак перевіривши їх розрахунок встановлено, що позивачем невірно визначено термін прострочення виконання зобов'язання при нарахуванні 3 % річних, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити частково у розмірі 78 329, 45 грн. інфляційних втрат та 6 461, 16 грн. 3 % річних; в іншій частині позову слід відмовити.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, КП "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

ПАТ "Криворіжіндустрбуд" до Вищого господарського суду України подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, а представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.08.2012 року КП "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради" (замовник) та ПАТ "Криворіжіндустрбуд" (підрядник) укладено Договір підряду № 44 (далі за текстом - Договір), відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов'язаний виконати роботи згідно затвердженого робочого проекту "Капітальний ремонт проїжджої частини вулиці Хмельницького м. Жовті Води" в строки та на умовах передбачених цим Договором, а замовник в свою чергу зобов'язується прийняти й оплатити вищезазначені роботи.

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість по капітальному ремонту проїжджої частини вулиці Хмельницького м. Жовті Води складає 3 091 840, 80 грн. в тому числі ПДВ 515 360, 80 грн.

Додатковою угодою № 1 від 12.04.2013 року до Договору сторонами продовжено строк дії Договору підряду № 44 від 12.04.2013 року до 31.12.2013 року та внесено зміни до інших пунктів Договору.

Згідно з п. 2.2. Договору (в редакції Додаткової угоди № 1) вартість робіт по капітальному ремонту проїжджої частини вулиці Хмельницького м. Жовті Води в 2013 році складає 782 681, 60 грн. в тому числі ПДВ 130 446, 93 грн.

В п. 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1) визначено, що роботи по капітальному ремонту проїжджої частини вулиці Хмельницького м. Жовті Води здійснюються в межах виділених коштів і повинні розпочатися у квітні 2013 року та здійснюватись у терміни згідно узгодженого графіку.

Відповідно до п. 4.1 Договору замовник забезпечує оплату виконаних робіт в межах бюджетних призначень, фактично наданих бюджетних коштів та може зменшувати обсяги робіт в залежності від реального фінансування.

В п. 4.1.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1) сторони визначили, що оплата замовником виконаних робіт проводиться шляхом перерахування на рахунок підрядника грошових коштів на основі підписаного акту здачі-приймання виконаних робіт та пред'явленого рахунку. Передоплата на закупівлю матеріалів складає 30 % від загальної вартості Договору.

Згідно з п. 4.2 Договору замовник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи на підставі довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3), а також акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), підписаними уповноваженими представниками сторін та після здійснення технічного нагляду КП УКБ. Акт на виконані роботи готує підрядник і передає для підписання замовнику не пізніше 25 числа поточного місяця після виконання робіт. Уповноважені представники замовника та КП УКБ протягом трьох днів перевіряють реальність акту і підписують його в частині фактично виконаних обсягів робіт.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Криворіжіндустрбуд" відповідно до умов Договору підряду № 44 від 27.08.2012 року виконало, а КП "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради" прийняло роботи по капітальному ремонту проїжджої частини вулиці Хмельницького м. Жовті Води, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт: № 02-11-13 за листопад 2013 року на суму 390 243, 60 грн., № 03-11-13 за листопад 2013 року на суму 21 856, 80 грн., а всього за листопад 2013 року на суму 412 100, 40 грн. та № 1 за жовтень 2014 року на суму 315 327,60 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

Також, сторонами підписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ (форма № КБ-3) за листопад 2013 року на суму 412 100, 40 грн., на підставі актів виконаних робіт № 02-11-13 та № 03-11-13 та за жовтень 2014 року на суму 20 652, 60 грн. на підставі акту № 1 (в довідці зазначена вартість виконаних робіт - 315 327, 60 грн. та сума передоплати - 294 675 грн.).

ПАТ "Криворіжіндустрбуд" на оплату виконаних робіт виставило КП "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання "Жовтоводської міської ради" рахунки-фактури: № 278/02 від 21.11.2013 року на суму 412 100, 40 грн. та № 264/02 від 30.10.2014 року на суму 20 652,60 грн., які оплачені останнім частково, що підтверджується платіжним дорученням № 77 від 11.11.2014 року на суму 20 652, 60 грн. за жовтень 2014 року та платіжним дорученням № 91 від 18.11.2014 року на суму 249 927, 63 грн. за листопад 2013 року.

Оскільки в порушення умов Договору підряду відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт належним чином не виконав, позивач звернуся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 162 172, 77 грн., а також нарахованих на суму заборгованості відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат у розмірі 78 329, 45 грн. та 3 % річних у розмірі 6 461, 19 грн.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є стягнення основної заборгованості, інфляційних втрат та відсотків річних за невиконання умов Договору підряду в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до положень ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вірно встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, всупереч наведених правових приписів та умов укладеного сторонами Договору підряду відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повної оплати за виконані роботи у строки, встановлені Договором, з огляду на що судами правомірно задоволено вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 162 172, 77 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право позивача вимагати від відповідача сплатити 3 % річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за договором страхування; право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції також є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Встановивши факт прострочення оплати (виконання грошового зобов'язання) з урахуванням вищенаведених законодавчих приписів, судами попередніх інстанцій правомірно здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних і встановлено, що позивачем невірно визначено термін прострочення виконання грошового зобов'язання, однак вказана помилка не вплинула на обґрунтованість вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, у зв'язку з чим вимогу про стягнення 78 329, 45 грн. інфляційних втрат задоволено у повному обсязі; також, судами здійснено перерахунок 3 % річних та вірно встановлено, що до стягнення підлягає сума річних у розмірі 6 461, 16 грн.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди обґрунтовано, з посиланням на норми чинного законодавства дійшли вірних висновків про те, що виходячи з правових приписів та умов Договору підряду № 44 від 27.08.2012 року вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за виконані роботи, інфляційних втрат та 3 % річних (після здійснення перерахунку судами) є законними та обґрунтованими, оскільки факт прострочення оплати виконаних робіт і заборгованості відповідача в розмірі 162 172, 77 грн. підтверджується наявними у справі доказами і не заперечується самим відповідачем, а не оплата такої заборгованості дає право для нарахування інфляційних втрат та відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що доводи КП "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради", викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм, не спростовують сам факт виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем, відсутності повної та своєчасної оплати таких робіт, наявності заборгованості відповідача перед позивачем у вказаній сумі і обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій. Крім того, такі доводи скаржника вже були предметом дослідження судом апеляційної інстанції, їм дана належна правова оцінка і вони правомірно були відхилені як необґрунтовані.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 року у справі № 904/2886/16 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіО.І. Поляк І.П. Ходаківська