ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року Справа № 922/5716/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"на рішення від та на постанову відГосподарського суду Харківської області 08.08.2016 Харківського апеляційного господарського суду 03.10.2016у справі Господарського суду№ 922/5716/15 Харківської областіза позовомПриватного підприємства "Віталія-Плюс"доПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 2. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександровичпровизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Аксьоненко Т.В.;- відповідача - третьої особи на стороні позивача - третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_7; повідомлений, але не з'явився; 1. повідомлений, але не з'явився; 2. повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

19.10.2015 Приватне підприємство "Віталія-Плюс" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.08.2016 у справі № 922/5716/15 (суддя Денисюк Т.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 (колегія суддів у складі: Шутенко І.А. - головуючий суддя, судді Здоровко Л.М., Плахов О.В.), визнано виконавчий напис, вчинений 23.06.2015 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. та зареєстрований за № 2000 таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 у справі № 922/5716/15, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

Приватне підприємство "Віталія-Плюс" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 у справі № 922/5716/15 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 02.10.2008 між АКБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_4 було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 834/18-27/35/8-286, згідно із умовами якого банк надав ОСОБА_4 кредитні кошти у розмірі 400 000,00 доларів США, які позичальник зобов'язався повернути не пізніше 01.10.2018.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором, 02.10.2008 між ПП "Віталія-Плюс" та АКБ "Укрсоцбанк" було укладено договір іпотеки № 834/19-27/35/8-251, відповідно до умов якого ПП "Віталія-Плюс" як майновий поручитель (іпотекодавець) передає в іпотеку АКБ "Укрсоцбанк" (іпотекодержателю) нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху №1-7, 9-21 площею 443,4 кв.м., другого поверху №1-11, площею 435,5 кв.м., третього поверху №1-17, площею 435,9 кв.м. в літері "А-3", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належать ПП "Віталія-плюс" на праві власності.

Позичальником зобов'язання щодо повернення заборгованості за договором кредиту виконано не було, у зв'язку з чим, виходячи з умов іпотечного договору та враховуючи невиконання позичальником зобов'язань за договором кредиту, ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог за договором кредиту.

26.09.2011 Господарським судом Харківської області у справі № 66/260-10 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" до ПП "Віталія-Плюс"; 3-я особа - ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки було винесено рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" було задоволено: - звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення першого поверху № 1-7, 9-21 площею 443,4 кв. м., другого поверху № 1-11, площею 435,5 кв. м., третього поверху №1-17, площею 435,9 кв. м. в літері "А-3" загальною площею 1314,8 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; - визначено спосіб реалізації предмета іпотеки за вартістю не нижчою від ринкової вартості у розмірі 8 594 642 грн., надано ПАТ "Укрсоцбанк" в особі ХОФ ПАТ "Укрсоцбанк" - іпотекодержателю право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, а також право проведення усіх дій, пов'язаних зі збереженням та реалізацією предмета іпотеки.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2011 рішення Господарського суду Харківської області від 26.09.2011 у справі № 66/260-10 залишено без змін.

Вказане рішення набрало законної сили та на його виконання було надано відповідні накази.

Як встановлено судами, на момент розгляду даної справи рішення Господарського суду Харківської області від 26.09.2011 у справі № 66/260-10 не виконано, а предмет іпотеки не реалізовано, і відповідно, задоволення вимог кредитора за рахунок предмета іпотеки не відбулося.

Водночас, у зв'язку з невиконанням третьою особою зобов'язань за кредитним договором, 01.04.2015 ПАТ "Укрсоцбанк" направив ОСОБА_4 та ПП "Віталія-Плюс" вимогу, відповідно до якої сума заборгованості станом на 27.03.2015 складає 11210839,76 грн. (у тому числі - 7052120,92 грн. заборгованості за кредитом, 2611569,41 грн. заборгованості за відсотками, 837963,23 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 709186,20 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків).

23.06.2015 ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємця І.О. із заявою про вчинення виконавчого напису.

23.06.2015 нотаріусом за заявою відповідача від 23.06.2015 було вчинено виконавчий напис № 2000 та звернуто стягнення на майно, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором № 834/19-27/35/8-251 від 02.10.2008 в рахунок погашення заборгованості у розмірі 11 210 839,76 грн.

Предметом даного спору є вимога позивача про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 23.06.2015 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. та зареєстрований за № 2000.

Суди попередніх інстанцій задовольнили позовні вимоги та визнали спірний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом розгляду у справі № 66/260-10 було звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості у розмірі 22579186,57 грн., у тому числі:

- 299924,03 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ на той момент становило 2376897,94 грн. поточної заборгованості за кредитом,

- 4248,93 дол. США поточної заборгованості по відсоткам за період з жовтня 2008 року по квітень 2010 року, що в еквіваленті за курсом НБУ на той момент становило 33672,77 грн.,

- 19616,44 дол. США простроченої заборгованості по відсоткам за період з січня 2009 року по квітень 2010 року, що в еквіваленті за курсом НБУ на той момент становило 155460,29 грн.,

- 13155,57 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за період з лютого 2009 року по березень 2010 року.

Разом з тим, у виконавчому написі зазначено, що строк, за який проводиться стягнення з 06.10.2011 по 27.03.2015.

Водночас, відповідно до розрахунку, доданого до заяви про здійснення виконавчого напису, вбачається, що до нього включено заборгованість за кредитом у розмірі 299924,03 дол. США, яка була предметом розгляду у справі № 66/260-10.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, розрахунок за відсотками, доданий до заяви про здійснення виконавчого напису, здійснений за період з 03.11.2008 по 26.03.2015.

Згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приписами ст. 88 Закону України "Про нотаріат" унормовано, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п. 3.1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (надалі Порядок), нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (п. 3.4 гл. 16 розділу ІІ Порядку).

Так, як вбачається із мотивувальних частин рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, а також підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 26.09.2011 у справі № 66/260-10 звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 834/19-27/35/8-251 від 02.10.2008 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором шляхом надання іпотекодержателю право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві відповідно до приписів ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Також із рішення Господарського суду Харківської області у справі № 66/260-10 вбачається, що у зв'язку із порушенням ОСОБА_4 умов кредитного договору 14.04.2010 ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до ОСОБА_4 із претензією про сплату заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 834/18-27/35/8-286 у розмірі 2 579 186, 57 грн.

Крім того, у зв'язку із порушенням ОСОБА_4 умов кредитного договору 14.04.2010 ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до ПП "Віталія-Плюс" із претензією про сплату заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 834/18-27/35/8-286 у розмірі 2 579 186, 57 грн.

Відтак, право вимоги у стягувача (банку) як на стягнення боргу, так і на звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок погашення цього боргу виникло ще у 2010 році після невиконання боржником (ОСОБА_4.) обов'язку щодо повернення кредиту та сплати відсотків.

Отже, виходячи з наведеного спірний виконавчий напис вчинено поза межами річного строку, передбаченого у ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" та п. 3.1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що свідчить про порушення вказаних Закону та Порядку і є в будь-якому випадку підставою для визнання його недійсним.

За наведених обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно із ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін з мотивів, викладених у даній постанові, а відтак не приймаються до уваги доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 08.08.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 у справі № 922/5716/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ