Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 25.01.2017 року у справі №04/5026/803/2012 Постанова ВГСУ від 25.01.2017 року у справі №04/50...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року Справа № 04/5026/803/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г.,розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Левченко Олени Аркадіївни, м. Київна постанову та ухвалувід 16.11.2016 Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 господарського суду Черкаської області (про розгляд скарги на дії ліквідатора банкрута )у справі04/5026/803/2012 господарського суду Черкаської області

за заявою Управління пенсійного фонду України у Жашківському районі Черкаської області до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "ВІГ -Жашківський цукровий завод", м. Жашків Жашківського районуЧеркаської області провизнання банкрутомліквідаторарбітражний керуючий Назаренко С.А.

в судовому засіданні взяли участь представники:

арбітражного керуючого Левченко О.А.арбітражний керуючий Левченко О.А., посвідч.,ТОВ ЛВС-2012"Тимошенко Б.А., довір.,ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України"Мусієнко Г.І., довір.,ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"Юзвенко В.Г., довір., ТОВ "ВІГ Жашківський цукровий завод" в особі ліквідатора С.А. Назаренка Плесюк О.С., довір.,Генеральної прокуратури України Кравчук О.А., посвідч.,ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.05.2012 порушено провадження у справі 04/5026/803/2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод" (далі - ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод", Боржник) за заявою Управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін).

Постановою господарського суду Черкаської області від 18.04.2014 задоволено клопотання комітету кредиторів Боржника, визнано ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Левченко О.А., яку зобов'язано здійснити відповідні дії у ліквідаційній процедурі, які передбачено законодавством про банкрутство - відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що набрала чинності з 19.01.2013 - далі -Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.03.2016 (залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2016) скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ПАТ "Укрексімбанк") на дії ліквідатора банкрута від 02.06.2015 №176-04/252 задоволено повністю: усунено арбітражного керуючого Левченко О.А. від виконання обов'язків ліквідатора Боржника. При цьому, клопотання ПАТ "Укрексімбанк" від 17.08.2015 №176-04/420 задоволено - призначено ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Носань Н.С. Також задоволено позовну заяву від 28.10.2015 №176-04/559 - визнано недійсними результати аукціону з продажу майнового комплексу ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" по лоту №1, проведеного товарною біржею "Перша Універсальна Біржа "Україна" 06.10.2015 у м. Києві по вул. Льва Толстого, буд.57 о 9 год. 00 хв., визнано недійсним договір купівлі-продажу від 06.10.2015, укладений між ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛВС-2012" (далі - ТОВ "ЛВС-2012"). У задоволенні ж скарги ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Левченко О.А. від 30.06.2015 № 83 (з доповненнями та уточненнями) на дії ПАТ "Укрексімбанк" відмовлено повністю. У задоволенні клопотання ліквідатора банкрута від 19.02.2016 № 27/16 про продовження арбітражному керуючому Левченко О.А. строку для подання звіту та ліквідаційного балансу відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2016 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.03.2016 скасовано, а справу у скасованій частині передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області в іншому складі суду. При цьому ухвалено арбітражному керуючому Левченко О.А. продовжувати виконувати обов'язки ліквідатора банкрута до призначення нового в установленому законом порядку.

При новому розгляді справи ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.09.2016 (суддя - Боровик С.С.) задоволено повністю скаргу ПАТ "Укрексімбанк" на дії ліквідатора банкрута від 02.06.2015, №176-04/252 та усунуто арбітражного керуючого Левченко Олену Аркадіївну від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "ВІГ - Жашківський цукровий завод"; призначено ліквідатором арбітражного керуючого Назаренка Сергія Анатолійовича; відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "Укрексімбанк" від 17.08.2015 №176-04/420 про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Носань Н.С.; відмовлено у задоволенні скарги ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Левченко О.А. від 30.06.2015 № 83 на дії ПАТ "Укрексімбанк"; відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Левченко О.А. від 19.02.2016 №27/16 про продовження строку для подання звіту та ліквідаційного балансу тощо.

Не погодившись із цією ухвалою суду першої інстанції, арбітражний керуючий Левченко О.А. звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.09.2016.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 (головуючий суддя - Сотніков С.В., судді: Доманська М.Л., Остапенко О.М.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.09.2016 - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, арбітражний керуючий Левченко О.А. звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.09.2016, постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 та передати справу на новий розгляд до господарського суду Черкаської області в іншому складі суду.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 8, 26, 37, 40, 41, 42, 43, 44, 51, 114, 115 Закону про банкрутство, ст. 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення заявника касаційної скарги, представників сторін, інших учасників провадження у справі про банкрутство, які з'явились в засідання Вищого господарського суду України, а також представника Генеральної прокуратури України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

При новому розгляді справи суди першої та апеляційної інстанцій встановили факти та обставини порушення ліквідатором Левченнко О.А. вимог щодо проведення інвентаризації майна Боржника, складення балансу останнього (його відсутність із відомостями щодо вартості активів, у тому числі щодо дебіторської заборгованості), у зв'язку із чим встановлена відсутність відомостей щодо складу цілісного майнового комплексу ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод", саме який і був виставлений на продаж на аукціоні, що в свою чергу призвело до порушень при реалізації майна Боржника на аукціоні, оскільки фактично на продаж виставлена частина майна -без проведення у встановленому законом порядку її оцінки, без погодження з комітетом кредиторів переліку майна для продажу на аукціоні та здійснена реалізація об'єктів соціальної сфери. Стосовно інших порушень з боку ліквідатора суди вказали на невиконання прийнятого комітетом кредиторів рішення, на безпідставне списання частини дебіторської заборгованості та здійснення взаємозаліку із кредиторами, що не звертались із вимогами до Боржника. При цьому було враховано рішення комітету кредиторів ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" про усунення арбітражного керуючого Левченко О.А. від виконання повноважень ліквідатора Боржника та задоволено відповідне клопотання ПАТ "Укрексімбанк". За викладених обставин відхилені клопотання ліквідатора Левченко О.А. про продовження строку подання звіту та ліквідаційного балансу Боржника, відхилена скарга ліквідатора на дії ПАТ "Укрексімбанк" (у тому числі з тих підстав, що рішення комітету кредиторів про створення фонду для виплат грошової винагороди ліквідатору не зобов'язує ПАТ "Укрексімбанк" сплачувати кошти цьому ліквідатору).

Апеляційний суд, підтримуючи вказані висновки, додав, що виключення зі складу майна Боржника об'єктів соціальної сфери (які за нормами Закону про банкрутство не підлягають включенню до ліквідаційної маси) позбавляє це майно статусу цілісного майнового комплексу (далі - ЦМК), а ліквідатором між тим здійснений продаж цього майна саме як ЦМК.

Заперечуючи наведені висновки судів, заявник в касаційній скарзі стверджує, що суди при новому розгляді справи у відповідній частині не виконали вимог касаційної інстанції, наведених в постанові від 06.07.2016, а висновки в оскаржуваних судових рішеннях скопійовані з судових рішень попередніх інстанцій, що були скасовані згаданою постановою касаційного суду. При цьому скаржник вказує на те, що при проведенні інвентаризації, формуванні ліквідаційної маси, виконанні інших підготовчих дій з продажу майна Боржника на аукціоні (щодо оцінки, публікації оголошень, визначенні організатора аукціону, проведенні продажу, визначенні переможця та укладенні відповідного договору) ним були дотримані всі норми законодавства про банкрутство, а згідно наданих у справу актів, складених Міністерством юстиції України за результатами перевірки діяльності арбітражного керуючого Левченко О.А. порушень законодавства з боку останнього не виявлено.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із запереченнями скаржника, оскільки вони наведені всупереч встановлених судами обставин справи та з невірним тлумаченням норм діючого законодавства.

Так, враховуючи, що згідно постанови касаційного суду у даній справі від 06.07.2016 справа, у тому числі в частині розгляду скарги на дії ліквідатора Боржника, була направлена до місцевого суду на новий розгляд, колегія суддів перш за все констатує виконання, відповідно до норм ст. 11112 ГПК України, місцевим судом вказівок касаційного суду в постанові від 06.07.2016 стосовно розгляду та вирішення питання щодо скарг на дії ліквідатора та інших учасників провадження у справі про банкрутство окремо від заяви про визнання недійсними аукціону з продажу майна Боржника та укладеного договору купівлі-продажу.

Стосовно суті розглянутого питання за скаргою на дії ліквідатора - арбітражного керуючого Левченко О.А., касаційний суд звертає увагу на те, що доводи в касаційній скарзі в порушення вимог ст. 1117 ГПК України, зводяться до необхідності здійснення дослідження вже встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та необхідності здійснення переоцінки наявних доказів у справі, зокрема це стосується порядку та наслідків проведення ліквідатором Левченко О.А. інвентаризації майна Боржника, складенні передбачених законодавством документів, формуванні ліквідаційної маси останнього, що підлягає продажу та фактично було виставлено на продаж, оцінки виставленого на продаж майна Боржника, визначення порядку продажу та здійснення підготовчих дій з проведення аукціону.

Так, скаржником ніяким чином не спростовується встановлений судами факт, що списання дебіторської заборгованості є незаконним та безпідставним, оскільки ліквідатором при цьому не було наведено жодних аргументів та не надано доказів щодо вчинення дій до стягнення цієї заборгованості, хоча цей обов'язок покладений на ліквідатора згідно норм ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство. Так, зокрема, як вбачається, в акті списання дебіторської заборгованості ТОВ Оберіг" від 30.06.2014 в сумі 18 697 033 грн. 64 коп. причиною списання зазначено пропущення Боржником строку подання заяви з грошовими вимогами відповідно до вимог ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін), однак на жодне судове рішення з цього приводу (ухвала про відмову в задоволенні кредиторських вимог тощо) в акті посилання відсутнє, а ліквідатором жодного аргументу не зазначено.

Такий саме висновок про незаконність дій ліквідатора стосується і проведення взаємозаліку взаємної заборгованості із дебіторами, що не звертались із кредиторськими вимогами до Боржника та вимоги яких не були включені до реєстру вимог кредиторів, що по суті є безпідставною та неправомірною відмовою Боржника від вимог до таких дебіторів.

Складення та подання фінансової звітності з посилання на дотримання норм ст. 116 Закону про банкрутство (норми якої стосуються виключно діяльності арбітражного керуючого, а не боржника та формування ліквідаційної маси останнього) ніяким чином не доводить факт складення, подання ліквідатором та наявність бухгалтерського балансу ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод", про що і було зазначено судами попередніх інстанцій. У зв'язку із цим суди також зробили правомірний висновок про те, що за відсутністю бухгалтерського балансу Боржника подальша процедура формування ліквідаційної маси останнього, визначення об'єкту продажу саме як ЦМК, оцінка такого об'єкту тощо здійснені ліквідатором в порушення норм ст.ст. 41-44 Закону про банкрутство.

Стосовно ж складу майна, що за висновком ліквідатора увійшло до складу ЦМК Боржника та було виставлено на продаж, колегія суддів зазначає, що ліквідатором стосовно майна соціальної сфери, яке одночасно перебувало у заставі ПАТ "Укрексімбанк", були застосовані, з посиланням на лист Міністерства юстиції України № 16838-0-33-14/1302 від 16.09.2014, норми, що регулюють порядок реалізації переданого у заставу майна боржника.

Поряд з цим посилання на згаданий висновок в листі Міністерства юстиції України не ґрунтується на нормі ст. 4 ГПК України, а приписи ч. 1 ст. 42 Закону про банкрутство стосовно формування ліквідаційної маси містять безумовну вимогу щодо невключення до складу ліквідаційної маси об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Отже факт формування ліквідатором Левченко О.А. ліквідаційної маси Боржника з урахуванням об'єктів соціальної сфери останнього у будь-якому випадку свідчить про порушення вказаних норм Закону про банкрутство, норм щодо проведення оцінки та продажу цього майна незалежно від факту наступної безоплатної передачі такого майна до комунальної власності відповідної територіальної громади (про що стверджував представник покупця - ТОВ ЛВС-2012" в судовому засіданні 25.01.2017).

Поряд з наведеними порушеннями щодо оцінки майна Боржника, що увійшло до ліквідаційної маси, касаційний суд звертає увагу на те, що згідно ухвали від 30.01.2015 (т. 34 а.с. 193-195, залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015) судом надано згоду на продаж майна банкрута, що перебуває в заставі АТ "Укрексімбанк", за ціною, яка буде визначена при проведенні незалежної експертної оцінки майна банкрута.

Поряд з цим, як було встановлено судами попередніх інстанцій, включивши передане у заставу майно до складу ліквідаційної маси (що є самостійним порушенням норм ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство), ліквідатор розпочав процедуру реалізації майна без проведення згаданої оцінки за правилами ст. 43 вказаного закону, а початкова вартість у тому числі і переданого у заставу майна в порушення вимог вказаної ухвали (незважаючи на норми ст. 45 ГПК України) була визначена, як для цілісного майнового комплексу - як сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.

До того ж, враховуючи наведений висновок про необхідність виключення зі складу ліквідаційної маси об'єктів соціальної сфери, які передані у заставу, а також висновок про те, що у зв'язку із цим сформована у ліквідаційній процедурі маса, що залишилась після виокремлення з неї відповідно до закону певних видів майна, не є ЦМК, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про необхідність рішення комітету кредиторів щодо визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі ліквідації банкрута, прийняття якого не мало місце у справі - в порушення норм ч. 8 ст. 26 Закону про банкрутство.

На підставі викладеного касаційний суд погоджується із висновком судів в оскаржуваних рішеннях, що всі наведені порушення з боку ліквідатора призвели до продажу майна Боржника за ціною, що є значно нижчою за ринкову вартість та вартість згідно висновку, зробленого під час процедури продажу, про оцінку цього майна.

Сукупність наведених вище та встановлених судами попередніх інстанцій порушень з боку арбітражного керуючого Левченко О.А., у тому числі стосовно невиконання вимог комітету кредиторів згідно прийнятого ним рішення від 14.05.2015 та за наявності рішення комітету кредиторів від 04.06.2015 про усунення арбітражного керуючого Левченко О.А. від виконання обов'язків ліквідатора (ч. 3 ст. 114 Закону про банкрутство), на думку колегії суддів є підставою для задоволення скарги ПАТ "Укрексімбанк" на дії ліквідатора - арбітражного керуючого Левченко О.А. та усунення останньої від виконання повноважень ліквідатора Боржника.

Дійшовши вказаного висновку, касаційний суд погоджується як з правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи та нормам законодавства, висновками судів в частині відхилення скарги арбітражного керуючого Левченко О.А. на дії ПАТ "Укрексімбанк", та відмови у задоволенні клопотання цього арбітражного керуючого про продовження строку для подання звіту та ліквідаційного балансу.

У зв'язку із викладеним касаційний суд вважає, що висновки в оскаржуваних судових рішеннях є такими, що зроблені у відповідності до встановлених обставин справи, із належним та правомірним застосуванням норм діючого законодавства та є правомірними, а тому оскаржувана ухвала місцевого суду та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 26, 41-44, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 4, 41, 42, 43, 45, 47, 43, 1115, 1117, 1119 - 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Левченко Олени Аркадіївни залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.09.2016 у справі № 04/5026/803/2012 залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді В.Я. Погребняк

Н.Г. Ткаченко

Постанова виготовлена та підписана 26.01.2017

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст