ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року Справа № 911/304/16

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівСибіги О.М., Бакуліної С.В.,розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода"напостанову від 12.07.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі№911/304/16 господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "2ПАК"доПриватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода"простягнення 227 295,93 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились,

Від відповідача - Сапронов О.В. - дов. від 08.08.16,

ВСТАНОВИЛА:

Товариств з обмеженою відповідальністю "2ПАК" звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода" про стягнення 227295,83 грн. за поставку товару відповідно до договору поставки № 5 від 05.02.2013 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 07.04.2016 року у справі № 911/304/16 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" на користь ТОВ " 2ПАК" 179 695,51 грн. основного боргу, 39 155,02 грн. пені, 2 483,55 грн. 3% річних, 5 961,75 грн. інфляційних та 3 409,44 грн. витрат по сплаті судового збору. Рішення суду мотивовано посланням на ст. 670 Цивільного кодексу України, якою передбачено в разі отримання меншої кількості товару право покупця вимагати передання недостаючого товару, або відмовитись від поставки. Відповідна норма не містить положення, яке звільняє замовника від оплати отриманого товару.

Постановою від 12.07.2016 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого: Дикунської С.Я., Алданової С.О., Коршун Н.М. рішення господарського суду м. Києва залишено без змін.

Приватне акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "Лагода" у касаційній скарзі просить рішення та постанову судові попередніх інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 509, 638, 641, 642, 663, 669, 673 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПрАТ "КФ "Лагода" як замовником та ТОВ " 2ПАК" як постачальником укладено договір, за умовами позивач взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність позивача стреч-плівку та стрічку липку-пакувальну, а відповідач - прийняти та оплатити його.

Кількість та асортимент товару згідно п. 2.1 Договору зазначається у письмових заявках.

Пунктами 2.2, 2.3 договору сторони погодили, що якість товару повинна відповідати діючим ДСТУ і підтверджуватися сертифікатом відповідності, виданим регіональним Центром Стандартизації метрології і сертифікації. Цей сертифікат постачальник зобов'язався надавати з кожною партією. Претензії покупця щодо якості товару приймаються постачальником протягом терміну придатності товару, але в будь-якому випадку в термін не менше, ніж 60 календарних днів з моменту постачання товару.

Відповідно до п. 3.2 Договору поставка кожної окремої партії товару проводиться протягом 3-х днів з моменту отримання постачальником письмової (факсової) заявки замовника.

Згідно з п. 3.3 договору поставка товару здійснюється за рахунок постачальника на склад замовника за адресою: Київська обл., м. Кагарлик, вул. Фрунзе, 99.

Пунктами 3.5, 3.6 договору передбачено, що приймання товару за кількістю здійснюється на складі замовника відповідно до видаткових накладних, які підписуються представниками сторін. Приймання товару за якістю здійснюється на складі замовника відповідно до документів, які посвідчують якість товару.

У разі виявлення неякісного товару постачальник зобов'язаний замінити неякісний товар на товар відповідної якості у термін 5-ти календарних днів з моменту отримання відповідної факсової претензії замовника (п. 3.7 Договору).

Відповідно до п. 4.3 договору замовник здійснює оплату кожної окремої партії товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту підписання видаткових накладних щодо поставки відповідної партії товару уповноваженими представниками обох сторін.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що за порушення терміну оплати вартості (ціни) поставленого товару, встановленого п. 4.3 договору, постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення грошового зобов'язання, від суми боргу за кожен день прострочення.

Договір вступає в силу з моменту його підписання (05.02.2013 року) і діє до 31.12.2013 (п. 8.1 договору).

Додатковою угодою від 30.12.2013 до договору сторони погодили подовження строку дії договору до 31.12.2015.

На виконання зазначеного вище договору позивачу поставив відповідачу товар на загальну суму 179695,51 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними від 03.06.2015 № 56 на суму 85 060,13 грн. та від 15.06.2015 № 60 на суму 9 635,38 грн., підписаними повноважними представниками та скріпленими печатками сторін.

Відповідач своєчасно та в повному обсязі поставлений товар не оплатив, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за накладними № 56 від 03.06.2015 року та № 60 від 15.06.2015 року в сумі 179 695,51 грн.

В подальшому сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2015 року, в тому числі на спірну суму заборгованості, в редакції відповідача.

06.07.2015 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 щодо необхідності здійснити оплату поставленого товару, залишення якої без задоволення, стало підставою для звернення ТОВ "2ПАК" з позовом у даній справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Статтями 525, 526, 527 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин (ст. 712 ЦК України).

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтями 691, 692 ЦК України передбачено обов'язок покупця оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Судами встановлено, що відповідачем поставлений товар прийнято без претензій та зауважень.

В той же час, умовами договору чи додатковими угодами до нього не було погоджено характеристик рулонів зі стреч-плівкою, зокрема, довжину плівки в рулонах. При цьому відповідно до видаткових накладних поставка стреч-плівки вимірювалась в рулонах. В договорі сторонами не визначено одиниць виміру чи чіткого грошового вираження партії товару. До того ж, щодо кількості рулонів поставленої плівки відповідач не заперечував.

У видаткових накладних, плівка-стретч ручна визначена в кількості рулонів, плівка-стретч машинна визначалась в кілограмах. В той же час, згідно технічних характеристик на плівку-стретч ручну, постачальником визначено характеристики з врахуванням довжини, ширини, товщини, ваги нетто та загальної ваги замовленої кількості рулонів.

З огляду на наведене, судами встановлено, що предметом договору є поставка плівки-стретч з характеристиками, визначеними постачальником, в замовленні на поставку відповідачем враховано не всі визначені постачальником показники, зокрема, зазначено лише довжину, ширину та товщину плівки без врахування ваги нетто рулону та загальної ваги замовленої кількості рулонів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги посилання відповідача на "технічні характеристики плівки", оскільки ці документи не містять посилань на видаткові накладні чи договір, в межах якого здійснювалась поставка. Також не є беззаперечним доказом недопоставки товару висновок експерта від 11.12.2015 № 63/15, оскільки останній не спростовує належного виконання позивачем умов договору, висновок про фактичну довжину стреч-плівки в усіх партіях має характер припущення; акт огляду складено без участі представника позивача; відсутні докази, що досліджувалася саме стреч-плівка, яку поставив позивач за договором тощо. До того ж, відповідно до цього висновку технічні показники плівки-стретч ручної є несумісними, зокрема, при ширині 500 мм і товщині 17 мкм, рулон вагою нетто 1,4 кг не може мати довжину 300 м, відповідно і рулон з аналогічними показниками довжиною 300 м буде мати іншу вагу нетто.

Судами попередніх інстанцій у цьому зв'язку враховано і те, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та засвідчує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар і строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Окрім того, рішенням від 27.10.2015 господарського суду м. Києва у справі № 910/23896/15, залишеним без змін постановою від 22.12.2015 Київського апеляційного господарського суду та постановою від 10.02.2016 Вищого господарського суду України, зокрема, було встановлено факт належного виконання позивачем зобов'язань по поставці товару за договором згідно вище згаданих накладних, оплату якого заявлено у даній справі; факт належного виконання позивачем договірних зобов'язань за договором, а також прийняття товару без заперечень щодо його кількості, якості та вартості встановлено рішенням від 07.06.2016 господарського суду м. Києва у справі № 910/6314/16; факт порушення відповідачем зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за договором (за іншими видатковими накладними) встановлено рішенням господарського суду Київської області № 911/3178/15 від 28.03.2016.

З врахуванням зазначеного вище, приписів ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України вмотивованим є висновок судів про стягнення з відповідача заборгованості за постановлений товар з врахуванням пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода" залишити без задоволення.

Постанову від 12.07.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі № 911/304/16 господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді О. Сибіга

С. Бакуліна