ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року Справа № 910/7780/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В., суддіБакуліна С.В., Ходаківська І.П.

розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі№ 910/7780/16Господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаТовариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаДержавне підприємство "Донецька залізниця"простягнення 71934,16грн,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився - відповідача:Щербина В.М., Даховський М.А.- третя особане з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", як правонаступника ДП "Донецька залізниця" збитків в розмірі 71934,16грн., які виникли які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні, прийнятого ДП "Донецька залізниця" до перевезення згідно договору перевезення № УПр14/28/162 від 30.12.2013, оформленого залізничною накладною № 51567030 від 25.07.2014.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2016 року (суддя Літвінова М.Є.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року (судді: Чорногуз М.Г., Агрикова О.В., Рудченко С.Г.) рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 року залишено без зміни.

Позивач в касаційній скарзі просить рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення вимог позивача.

Скаржник доводить, що судами неправильно застосовано ст. 2 Закону України «Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (далі - Закон № 4442) згідно норм якої відповідач є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, вважає, що складання передавального акту, відповідно до п. 2 статті 5 Закону № 4442 ні яким чином не впливає на перехід прав та обов'язків від реорганізованого підприємства до новоствореного, а лише підтверджують виникнення, перехід, припинення прав па майно, яке в свою чергу може бути оформлене протягом 2 років з дати реєстрації товариства.

Скаржник посилається на ті обставини, що як свідчать відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, 21.10.2015р. створено Публічне акціонерного товариства «Українська залізниця» (код за ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження - 03680, м. Київ, Печерський район, вул. Тверська, буд. 5). а 26.11.2015р. Регіональну філію «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (та інші Регіональні філії - Одеську, Придніпровську та іти.), дата останньої реєстраційної дії 21.12.2015р. Тобто з 21.10.2015 р. ПАТ «Українська залізниця» набуло всіх прав та обов'язків реорганізованих підприємств.

Скаржник вважає, що аналіз норм ст.ст. 91, 104 Цивільного кодексу України, пп. 14 пункту 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» дозволяє дійти висновку, що у разі злиття, без виключень, переходять усі права та обов'язки юридичної особи, що припиняються у такий спосіб, до її правонаступника, новоутвореного підприємства.

Скаржник додатково посилається на те, що питання приванаступництва було предметом розгляду Вищого господарського суду України, який у постанові від 04.08.2016р. у справі № 905/1021/16 дійшов висновку, що ПАО «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» ПАО «Українська залізниця» є належним відповідачем по справі, оскільки е правонаступником усіх прав та обов'язків ДП «Донецька залізниця».

14.11.2016 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" надало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу в якому вказує на те, що ПАТ "Укрзалізниця" не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території так території проведення антитерористичної операції (в тому числі і Державного підприємства "Донецька залізниця"), оскільки процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав та обов'язків до ПАТ "Укрзалізниця" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604 призупинена до завершення проведення антитерористичної операції. Відповідач також зазначає, що між ДП "Донецька залізниця" та ПАТ "Укрзалізниця" відсутній передавальний акт, який би підтверджував перехід від ДП "Донецька залізниця" всіх прав, активів і зобов'язання і боргів в статутний капітал Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.12.2013 між позивачем (покупець) та ТОВ "ДТЕК ТРЕЙДИНГ" (постачальник) було укладено Договір № УПр14/28/162, відповідно до якого постачальник зобов'язався передати, а покупець - прийняти та оплатити вугільну продукцію за марочним складом, цінам та в кількості, зазначеним у відповідних Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору та на умовах, передбачених цим Договором.

На виконання умов Договору, ТОВ "ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ", як вантажовідправником, на станцію "Маріуполь-Сортувальний" Донецької залізниці за накладною №51567030 від 25.07.2014 було відправлено вагони № 53520268, № 67873224, № 56175821 з вантажем "антрацит".

Вантажоодержувачем за вказаною накладеною є ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", тобто позивач.

Під час приймання вантажу було виявлено, що вагон № 56175821 не прибув, про що на станції "Маріуполь-Сортувальний" Донецької залізниці було складено Комерційний акт БН № 724359/1285. Оскільки, відповідно до статті 52 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами

Як зазначено в Комерційному акті, по відправці, зазначеній на лицьовому боці акта, значиться 3 напіввагони з вантажем "антрацит", фактично прибуло два на піввагони, вагон №56175821 відчеплений без складання акта загальної форми. Розмір шкоди, спричиненої внаслідок втрати вантажу у вагоні №56175821 за розрахунком позивача становить 71934,16 грн.

Спір у даній справі виник внаслідок порушення Донецькою залізницею правил перевезення вантажу, даний факт призвів до фіксування вказаного порушення зі складанням Комерційного акту БН № 724359/1285 та виникнення у Донецької залізниці перед позивачем заборгованості в розмірі 71934,16 грн.

Як зазначено позивачем, відповідно до пункту 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735, ПАТ "Українська залізниця" утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 "Про утворення публічного акціонерного "Українська залізниця". Відтак позивач вважає, що ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці підприємств залізничного транспорту, зокрема Державного підприємства "Донецька залізниця". З огляду на що, позивач просить стягнути суму збитків у розмірі 71934,16 грн. саме з відповідача у справі.

Позивач не згідний з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що відповідач у спірних правовідносинах не є правонаступником та не може нести відповідальності за дії конкретного перевізника, та наполягає на своїх твердженнях, що саме відповідач як правонаступник має відповідати за незабезпечення схоронності вантажу під час його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Касаційна інстанція погоджується з правовими висновками місцевого та апеляційного господарських судів, враховуючи наступні мотиви.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Статут залізниць України затверджений постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту).

На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст. 5 Статуту).

Згідно з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) як нова юридична особа утворена згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" (далі, Закон) та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"".

Статут Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735.

21.10.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Колегія суддів зазначає, що реорганізація юридичної особи, як самостійний вид її припинення передбачає проведення певної процедури та характеризується деякими особливостями.

Відповідно до частини 1-2 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За змістом частини 2-3 статті 107 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, складання передавального акту для визначеної наведеними нормами закону мети щодо припинення юридичної особи внаслідок реорганізації, є необхідною умовою.

Отже, є вірним висновок, що відповідно до законодавства при реорганізації (злитті) юридичних осіб, перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи, відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути зазначено.

Про необхідність затвердження таких передавальних актів йдеться і в постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

У зазначеній вище постанові Кабінету Міністрів України пункті 5 встановлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, і відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств і установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п.2 постанови КМУ від 12.11.2014 року № 604.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 року №604 "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" передбачено, що проведення інвентаризації та оцінки майна (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, має бути здійснено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також завершення проведення антитерористичної операції, після чого мають бути подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

За нормою частини четвертої ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Державне підприємство "Донецька залізниця" перебуває в стані припинення за рішенням засновників, однак станом на час розгляду справи не є припиненим.

Позивачем не доведено і судом не встановлено обставин, які вказують на те, що зобов'язання, які виникли з договору перевезення були передані до відповідача у даній справі.

Таким чином, оскільки передавальний акт між ДП "Донецька залізниця" та відповідачем не складався, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що відповідач не має відповідати за неналежне виконання своїх зобов'язань Державним підприємством "Донецька залізниця".

Отже, суд касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів про необґрунтованість вимог про покладення на публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" відповідальності у вигляді збитків у розмірі 71934,16грн.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скарги про правонаступництво не ґрунтується на наведених нормах законодавства, якими передбачено, що правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи відбувається за наслідком складання передавальних актів та розподільчих балансів (ст. 107 ЦК України), тому на правильність правових висновків судів попередніх інтонацій не впливає, з огляду на що відхиляються.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року у справі № 910/7780/16 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року у справі № 910/7780/16 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий, суддя СуддіО.В. Яценко С.В. Бакуліна І.П. Ходаківська