ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року Справа № 908/1629/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий, суддяЯценко О.В.,суддіБакуліна С.В., Ходаківська І.П.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМУС"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2016 у справі№ 908/1629/15-ггосподарського судуЗапорізької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА ТЕКС"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДОМУС"простягнення 87768,60грн,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Гнип А.С.- відповідача:Міснянко С.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Текс" (Позивач) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домус" (Відповідач) стягнення 87768,60 грн за договором оренди №83/13 від 13.05.2013р., з яких: основної заборгованості в розмірі 68860,40грн., 3% річних в розмірі 1383,01грн., інфляційних втрат в розмірі 17525,19грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.04.2016 року (суддя Топчій О.А.) у задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі з підстав ненастання у Відповідача обов'язку з повернення передплати орендної плати за договором оренди №83/13 від 13.05.2013р., оскільки не відбулося погашення заборгованості зі спожитої електроенергії за липень 2014р., а також вказана заборгованість не була зарахована як виконання Орендарем зобов'язань, зазначених у п.6.4 договору оренди, за умов, що строк виконання такого повернення залежить від погашення всіх заборгованостей Орендарем за договором.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2016 року (судді: Попков Д.О., Радіонова О.О., Ломовцева Н.В.) рішення господарського суду Запорізької області від 21.04.2016р. скасовано, та прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

" 1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Текс", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМУС", м. Донецьк про стягнення суми в розмірі 87768,60грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМУС" (вул. Артема, 51а, м.Донецьк, 83001, ЄДРПОУ 32281613) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Текс" (вул. Лук'янівська, 23, м. Київ, 04071, ЄДРПОУ 37357021) суму невикористаної передплати в розмірі 68860,40грн. та судовий збір у розмірі 1433,40грн."

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити."

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що п.6.2 договору встановлено строк утримання внесеної передплати, який визначається строком дії договору, а саме протягом всього строку дії договору як забезпечення виконання Орендарем зобов'язань, зазначених в п. 6.4 договору, п.6.6 договору передбачений спеціальний порядок повернення передплати після закінчення дії договору, що не залежить від здійснення Орендодавцем дій по зарахуванню в порядку п.6.4 договору, актом звірки встановлена наявність невикористаної частини передплати в розмірі 68860,40грн., тому утримання суми передплати, після припинення дії договору та при відсутності зустрічних грошових вимог до Орендаря на суму невикористаної передплати, лише на підставі не здійснення самим Орендодавцем дій в порядку п.6.5 договору, є зловживанням правом з боку останнього в розумінні ст.13 Цивільного кодексу України, що є несумісним із принципами цивільного законодавства, закріпленими п.6 ч.1 ст.3 цього Кодексу.

Отже, Відповідач не має належних підстав для ухилення від виконання зумовленого умовами договору обов'язку з повернення невикористаної суми передплати після припинення такого договору оренди, в силу приписів ст.ст. 525, 526 та 629 Цивільного кодексу України, а також - ст.193 Господарського кодексу України

Відповідач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду від 20.09.2016 року скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, рішення господарського суду Запорізької області від 21.04.2016 року залишити в силі.

Скаржник доводить, що передбачений п.6.5. договору механізм зарахування є обов'язковим з огляду на норми ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, тому покладений в основу оскаржуваного рішення висновок суду апеляційної інстанції про необов'язковість його дотримання є безпідставним та таким, що грубо порушує зазначені норми матеріального права.

За твердженням скаржника між сторонами наявні обов'язки, оскільки позивач не сплатив рахунок фактуру за електроенергію, спожиту в об'єкті оренди протягом липня 2014 року на суму 3 199.60 грн, тому він вважає, що відповідно до п. 12.1. договору останній не вважається припиненим, а протилежне твердження суду в рішенні апеляційної інстанції є порушенням норм матеріального права, а саме ч.І ст. 598, ч. 1 ст.599 та ч.І ст. 601 ЦК України.

Скаржник стверджує, що жодних актів звірки, зокрема й того, копія якого наявна у матеріалах справи, він з Позивачем не підписував, печатку на ньому не ставив, особа, яка підписала акт від імені Відповідача не є його представником і не має жодного права виступати від його імені чи підписувати будь-які документи, тому судом порушені ст.ст. 32, 34, 36, 43 ГПК України.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено місцевим судом 13.05.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Домус" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта Текс" (Орендар) було укладено договір оренди №83/13.

В п.2.3 договору, в редакції додаткової угоди від 06.07.2014р. сторони погодили, що строк оренди становить по 31.07.2014р., при цьому перебіг строку оренди починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкту оренди.

Актом приймання-передачі від 01.06.2013р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення №33 на 1 поверсі будівлі торгівельно-розважального центру "Green Plaza", розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, буд. 51А.

Згідно з п.4.3 договору в орендну плату не входять, а сплачуються окремо відшкодування вартості комунальних послуг, а саме, відшкодування вартості спожитої електроенергії.

В свою чергу, п.4.4 договору передбачено, що відшкодування вартості спожитої електроенергії розраховується Орендодавцем та сплачується Орендарем Орендодавцю за показниками лічильника за тарифами, що встановлені у м. Донецьку для нежитлових приміщень юридичних осіб. Показники лічильника фіксує представник Орендодавця кожного місяця в присутності Орендаря, або представника Орендаря, або особи, яка працює у Орендаря. У випадку відсутності лічильників, пломб, їх пошкодження або несправності, відшкодування вартості спожитої електроенергії розраховується Орендодавцем та сплачується Орендарем Орендодавцю за розрахунковою потужністю, яка зазначається в акті приймання-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до п.5.2 договору датою виконання Орендарем зобов'язань щодо сплати всіх платежів за цим договором вважається дата зарахування суми платежу у повному обсязі на поточний банківський рахунок Орендодавця.

Згідно з п.5.7 договору відшкодування вартості комунальних послуг нараховується та сплачується Орендарем Орендодавцю за кожний місяць з дати підписання стонами акта приймання-передачі об'єкта оренди орендарю до дати підписання акта приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди Орендодавцю, включаючи обидві такі дати, на підставі наданих Орендодавцем рахунків протягом п'яти банківських днів з дати надання рахунку.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що протягом 5 днів з дати набрання сили договором Орендар зобов'язаний сплатити окремо від орендної плати за перший місяць оренди, яка сплачується відповідно до п. 5.4 договору передплату орендної плати на підставі договору у розмірі орендної плати за останній місяць Оренди, яка передбачена п.4.1 договору.

На виконання умов означеного пункту договору, Орендарем було перераховано на рахунок Відповідача суму передплати орендної плати в розмірі 72060,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8719 від 17.09.2013р.

Відповідно до п.6.2 договору, передплата орендної плати утримується Орендодавцем протягом всього строку дії договору як забезпечення виконання Орендарем зобов'язань, зазначених в п. 6.4 договору.

Згідно з п. 6.3 договору, проценти (відсотки) на передплату орендної плати не нараховуються та не сплачуються.

Окрім того, п.6.4 договору передбачено, що Орендар погоджується з тим, що передплата орендної плати у відповідних сумах може бути зарахована Орендодавцем як виконання Орендарем наступних зобов'язань: своєчасного та повного відшкодування всіх витрат на ремонт та відновлення об'єкту оренди у випадку, коли таке відшкодування є обов'язком або відповідальністю орендаря; своєчасної та повної сплати відшкодування вартості комунальних послуг; своєчасної та повної сплати орендної плати з урахуванням її індексації.

Відповідно до п.6.5 договору, у випадку збільшення розміру орендної плати, а також у випадку зарахування передплати орендної плати як виконання орендарем зобов'язань, зазначених у п.6.4 договору, Орендодавець зобов'язаний надіслати Орендарю відповідне повідомлення (рахунок) протягом трьох робочих днів, при цьому Орендар зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дати отримання такого повідомлення сплатити Орендодавцю частину передплати орендної плати у такому розмірі, щоб загальна сума передплати орендної плати, яка утримується Орендодавцем після зарахування, дорівнювала розміру орендної плати за останній місяць строку оренди за цим договором.

В п.6.6 договору передбачено, що у випадку відсутності заборгованості з платежів за договором (крім орендної плати) сума сплаченої передплати орендної плати зараховується як виконання Орендарем зобов'язань з повної та своєчасної сплати орендної плати за останній місяць оренди, при цьому індексація такої суми відбувається згідно з п. 4.2 договору на момент здійснення такого зарахування Орендодавцем. У випадку залишення суми передплати орендної плати після повернення об'єкту оренди Орендодавцю та погашення всіх заборгованостей Орендаря відповідно до умов договору, залишок такої суми повертається Орендарю протягом десяти днів.

Згідно з п.9.1 договору, протягом 5 днів після спливу строку оренди, або протягом 5 днів у випадках, передбачених в абзаці другому п.5.5, в п.7.5 договору та у випадку дострокового припинення дії договору Орендар зобов'язаний звільнити об'єкт оренди від свого майна, повернути його Орендодавцю, передати всі ключі та погасити всі заборгованості.

Відповідно до п.9.3 договору, передача об'єкту оренди відбувається з одночасним підписанням уповноваженими представниками сторін відповідного акта приймання-передачі, який підтверджує факт передачі об'єкту оренди Орендодавцю.

Пунктом 12.1 договору передбачено, що він припиняється по закінченні строку оренди, а стосовно обов'язків, пов'язаних з розрахунками та передачею об'єкту оренди - після повного виконання.

Судом встановлено, що 31.07.2014р. Орендар повернув Орендодавцю об'єкт оренди, що вбачається з акту приймання-передачі майна.

Судом також було встановлено, що у липні 2014р. Позивачем було спожито електроенергії на загальну суму 3 199,60грн., яка на час розгляду справи не було оплачено.

В свою чергу, Позивач, вимогою №14/04/2015 від 14.04.2015р. звернувся до Відповідача про повернення авансового внеску з оплати передплати орендної плати за останній місяць оренди в розмірі 72060,00грн., при цьому, з огляду на наявність у Позивача заборгованості перед Відповідачем за спожиту електричну енергію за липень 2014р. у розмірі 3199,60грн., Позивач зазначив, що сума означеної передплати зменшується на вартість електричної енергії та становить 68860,40грн.

Вимога була отримана Відповідачем 17.04.2015р. про що свідчить вхідний штамп підприємства за №11/1, між тим, заперечень з цього приводу Відповідачем надано не було.

З акту звірки взаєморозрахунків від 18.12.2014р. вбачається, що у Відповідача перед Позивачем наявна заборгованість у розмірі 68860,40грн.

Зазначена сума передоплати, зменшена на вартість електричної енергії становить предмет позову, а також нараховані на цю суму 3% річних та інфляційні втрати.

Виходячи з правової природи укладеного між сторонами договору оренди №83/13 від 13.05.2013р., який у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, нормами законодавства про оренду (найм).

В п.6.2 договору встановлено строк утримання внесеної передплати, який визначається строком дії договору, а саме протягом всього строку дії договору як забезпечення виконання Орендарем зобов'язань, зазначених в п. 6.4 договору.

Відтак, виходячи з передбаченого п.6.4 договору обов'язку Орендаря поповнити розмір передплати після проведеного Орендодавцем зарахування, можна дійти висновку, що цей механізм визначений сторонами безпосередньо для використання передплати в зарахуваннях в період дії договору - задля забезпечення збереження такої суми на рівні поточного розміру орендної плати за останній місяць.

Між тим, в п.6.6 договору передбачений спеціальний порядок повернення передплати після закінчення дії договору, що не залежить від здійснення Орендодавцем дій по зарахуванню в порядку п.6.4 договору, адже після припинення договору відсутня підстава утримання невикористаної суми передплати в розумінні п.6.2 договору. Наразі, дійсність і достовірність акту звірки від 18.12.2014р. за матеріалами справи не спростована, а його зміст вказує на наявність невикористаної частини передплати в розмірі 68860,40грн. При цьому, відображене погашення оплати за спожиту електричну енергію за липень 2014р. в розмірі 3199,60грн. з суми передплати, відповідає способу її використання, передбаченого п.6.4 договору.

Заперечення Відповідача щодо неможливості використання частини наявної у нього суми передплати в рахунок погашення заборгованості з електричної енергії судом відхиляється, з огляду на зміст згадуваного п.6.4. договору у світлі положень ст.ст.204 та 629 Цивільного кодексу України.

Таким чином, утримання суми передплати, після припинення дії договору та при відсутності зустрічних грошових вимог до Орендаря на суму невикористаної передплати, лише на підставі не здійснення самим Орендодавцем дій в порядку п.6.5 договору, є зловживанням правом з боку останнього в розумінні ст.13 Цивільного кодексу України, що є несумісним із принципами цивільного законодавства, закріпленими п.6 ч.1 ст.3 цього Кодексу.

Отже, касаційна інстанція визнає правомірними та обгрунтованими висновки апеляційного господарського суду, що Відповідач не має належних підстав для ухилення від виконання зумовленого умовами договору обов'язку з повернення невикористаної суми передплати після припинення такого договору оренди, в силу приписів ст.ст.525, 526 та 629 Цивільного кодексу України.

Заявлені до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на неї у відповідності до положень ст.625 Цивільного кодексу України, задоволенню не підлягають з огляду на правову природу виникнення основного зобов'язання у Відповідача (повернення суми передплати за договором), які, в свою чергу, не пов'язані з порушення останнім грошового зобов'язання, оскільки судом апеляційної інстанції правомірно зазначено, що обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання Відповідача перед Позивачем в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України; повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу, на який можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 Цивільного кодексу України, про що зазначено Верховним Судом України у постанові від 16.09.2014 у справі № 921/266/13-г/7.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скарги про неправильність висновків апеляційного суду зводяться до тлумачення скаржником умов договору на свою користь, без врахування їх системного тлумачення у взаємозв'язку та норм матеріального права, враховуючи принцип добросовісності поведінки учасника цивільних відносин, тому касаційною інстанцією відхиляються.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМУС" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2016 року у справі № 908/1629/15-г залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2016 року у справі № 908/1629/15-г господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий, суддя СуддіО.В. Яценко С.В. Бакуліна І.П. Ходаківська