ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 року Справа № 910/25490/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Владимиренко С.В., Євсікова О.О.,розглянувши касаційні скарги 1. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", 2. Державної іпотечної установи, 3. Заступника прокурора міста Києвана рішенняГосподарського суду міста Києва від 24.11.2015та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.07.2016у справі№910/25490/15 Господарського суду міста Києваза позовомДержавної іпотечної установидо1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар", 2. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестком"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2Фонд гарантування вкладів фізичних осібза участю прокуратури міста Києвапровизнання зарахування однорідних зустрічних вимог недійснимиза участю представників:від позивача:Тодосієнко В.М., Євченко В.Є.,від відповідача-1:Дашо А.Ю., Дудяк Р.А,від відповідача-2:Мостепанюк В.І,від третьої особи-1:Григорчук Н.М.,від третьої особи-2:Костюков Д.І,від прокуратури:Попенко О.С.,

ВСТАНОВИВ:

Державна іпотечна установа (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" (далі - відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - відповідача-2) про визнання недійсним зарахування вимог, проведеного на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог від 18.02.2015 вих. № 148, а саме вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" за договором мультивалютної кредитної лінії № НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013 та вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" за договором банківського рахунку №26/21746-168 від 04.09.2009.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2015 у справі №910/25490/15 (суддя Турчин С.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 (колегія суддів у складі: Скрипка І.М., Михальська Ю.Б., Гончаров С.А.), у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою судів першої та апеляційної інстанцій, ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк", Державна іпотечна установа та Заступник прокурора міста Києва звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами.

ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" просить вказані рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Державна іпотечна установа та Заступник прокурора міста Києва просять рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Вимоги та доводи касаційних скарг мотивовані порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.09.2016 у справі №910/25490/15 касаційні скарги прийнято до провадження у складі колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий, Владимиренко С.В., ОСОБА_1

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 27.09.2016 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №910/25490/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.09.2016 у справі №910/25490/15 визначено наступний склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий, Владимиренко С.В., Євсіков О.О.

ТОВ "Яблуневий дар" подано відзиви на касаційні скарги ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк", Державної іпотечної установи та Заступника прокурора міста Києва, у яких просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

ТОВ "Інвестком" подано письмові пояснення на касаційні скарги, у яких просить повністю відмовити у задоволенні касаційних скарг ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк", Державної іпотечної установи та Заступника прокурора міста Києва, а постанову та рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

ПАТ "Дельта Банк" подано додаткові пояснення, у яких зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа №910/25490/15 - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Державною іпотечною постановою подано додаткові пояснення до касаційної скарги, у яких повторно просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 03.07.2013 між ПАТ "Дельта Банк" (кредитор) та ТОВ "Яблуневий дар" (позичальник), укладено договір кредитної лінії № НКЛ-2005469/5, відповідно до п. 1.1 якого кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, строковості, платності та цільового характеру; надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, на умовах, визначених у цьому договорі, в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 5 400 000, 00 євро зі сплатою плати за користування кредитом в розмірі 12% річних з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 01 серпня 2015 року включно.

Під час дії вказаного кредитного договору сторонами неодноразово вносились до нього зміни шляхом підписання відповідних додаткових договорів.

Додатковим договором №7 від 30.04.2014 до договору кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 сторони дійшли згоди збільшити максимальний ліміт заборгованості до 6 300 000,00 євро зі сплатою плати за користування кредитом в розмірі 12% річних з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 01 серпня 2015 року включно.

Згідно із меморіальними ордерами №37522655 від 30.04.2014 та №447736552 від 05.07.2014 ПАТ "Дельта Банк" надав ТОВ "Яблуневий дар" кредит у розмірі 6 300 000,00 євро.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Яблуневий дар" перед ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013, між Українсько-німецьким спільним підприємством "Агро-Поділля" та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" було укладено договір застави майнових прав №НКЛ-2005469/5/S-1 від 03.07.2013, договір застави №НКЛ-2005469/2/S5 від 31.08.2012.

27.02.2013 між ПАТ "Дельта Банк" (банк) та Державною іпотечною установою (клієнт) укладено договір банківського рахунку №26/995-070, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті №26502000000995 та отримує плату за обслуговування рахунку згідно із тарифами банку на банківські послуги, які доведені клієнту в момент підписання цього договору.

Згідно з п. 1.2. договору банківського рахунку №26/995-070 від 27.02.2013, банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування відповідних сум з рахунка та проводити інші операції за рахунком у межах законодавства України.

04.09.2014 між ПАТ "Дельта Банк" (заставодавець) та Державною іпотечною установою (заставодержатель) укладено договір застави майнових прав №Д-1.1/2014, відповідно до п. 1.1 якого заставодавець надає в заставу заставодержателю майнові права заставодавця, зокрема, за кредитним договором № НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013.

Згідно з п. 1.2. договору застави майнових прав №Д-1.1/2014 від 04.09.2014, сторони домовились, що вартість майнових прав на дату укладення цього договору складає 1 441 396 562,46 грн.

Відповідно до п. 1.3. договору застави майнових прав №Д-1.1/2014 від 04.09.2014, майнові права за цим договором є засобом забезпечення виконання заставодавцем зобов'язань перед заставодержателем за договором банківського рахунку №26/995-070 від 27.02.2013 та будь-якими додатковими договорами до нього, укладеними між сторонами, за умовами якого заставодавець зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять заставодержателю, виконувати його розпорядження щодо перерахування відповідних сум з рахунку та проводити інші операції у межах законодавства України, а також сплатити відсотки за користування ними у розмірі 15,3% річних.

Згідно з договором банківського рахунку, відповідно до виписки заставодавця по особовим рахункам заставодержателя залишок коштів на дату підписання цього договору становить 2 137 858 170,85 грн.

За рахунок майнових прав задовольняються усі вимоги заставодержателя, які можуть виникнути внаслідок невиконання заставодавцем зобов'язань перед заставодержателем за договором банківського рахунку (п. 1.4. договору застави майнових прав).

Пунктом 4.1. договору застави майнових прав №Д-1.1/2014 від 04.09.2014 передбачено, що одночасно з цим договором укладається договір відступлення права вимоги.

04.09.2014 між Державною іпотечною установою (новий кредитор) та ПАТ "Дельта Банк" (первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №Д-1.2/2014 (з відкладальними умовами), з метою реалізації порядку звернення стягнення на майнові права відповідно договору застави майнових прав №Д-1.1/2014 від 04.09.2014, що укладений з метою забезпечення виконання зобов'язань первісного кредитора за договором банківського рахунку №26/995-070 від 27.02.2013.

Відповідно до п. 1.2. договору про відступлення права вимоги №Д-1.2/2014 від 04.09.2014, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває всі права вимоги за договорами, вказаними у додатках до цього договору.

Згідно з додатком №1 до договору про відступлення права вимоги первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги, зокрема, за договором кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013, укладеним між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Яблуневий дар" та за договорами, що забезпечують виконання кредитного зобов'язання.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що позивачем та відповідачем- 2 суду надані тексти договору відступлення права вимоги, які відрізняються між собою наявністю такої відкладальної умови як прийняття НБУ рішення про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних (в день винесення рішення) в тексті, наданому позивачем, та відсутністю цієї умови в тексті, наданому відповідачем -2.

З даного приводу судами встановлено, що позивачем та відповідачем-2 не надано суду переконливих аргументів та доказів того, що підписаний та скріплений печатками сторін договір № Д-1.2/2014 від 04.09.2014, п. 2.2 якого містив посилання про набуття ним чинності в разі прийняття НБУ рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, має перевагу над іншим долученим до матеріалів справи договором з таким самим номером та датою укладення, який такого застереження не містив.

Між ТОВ "Інвестком" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір банківського рахунку №26/21746-168 від 04.09.2009.

11.02.2015 між ТОВ "Яблуневий дар" (новий кредитор) та ТОВ "Інвестком" (первісний кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку, відповідно до умов якого ТОВ "Інвестком" відступає ТОВ "Яблуневий дар" право вимагати від боржника (ПАТ "Дельта Банк") виплати залишку на рахунку, відкритому за договором банківського рахунку №26/21746-168 від 04.09.2009 у розмірі 7 122 150, 00 доларів США.

На підставі довідок ПАТ "Дельта Банк" вих. 1252 від 27.04.2015, вих. №522 від 16.10.2015, виписок з рахунку ТОВ "Інвестком" №26004002001746 станом на 11.02.2015 та 17.02.2015, судами встановлено, що на рахунку №26004002001746, відкритому у ПАТ "Дельта Банк" за договором банківського рахунку №26/21746-168 від 04.09.2009 станом на 24.07.2015, 11.02.2015, 17.02.2015 та 16.10.2015 наявні грошові кошти у розмірі 21 166 180,57 доларів США.

У відповідності до п. 2.2. договору відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку від 11.02.2015 відступлення ТОВ "Інвестком" прав вимоги та їх прийняття ТОВ "Яблуневий дар" набирає чинності з дати укладення цього договору.

За договором відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку від 11.02.2015 ТОВ "Яблуневий дар" має сплатити ТОВ "Інвестком" ціну відступлення прав вимоги у розмірі 7 122 150,00 доларів США згідно із графіком визначеним у п. 4.3. договору (протягом 2018 року - 1 424 430,00 доларів США, протягом 2019 року - 1 424 430,00 доларів США, протягом 2020 року - 4 273 290,00 доларів США), але лише за умови та після підтвердження припинення відступлених на користь нового кредитора прав вимоги та вимог боржника внаслідок їх зарахування як зустрічних однорідних вимог (п. 2.1., п. 4.2., п. 4.3).

Судами, з урахуванням умов договору про відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку від 11.02.2015, встановлено, що на підставі вказаного договору ТОВ "Яблуневий дар" отримав право вимагати від ПАТ "Дельта Банк" виплати залишку на рахунку, відкритому за договором банківського рахунку №26/21746-168 від 04.09.2009 у розмірі 7 122 150,00 доларів США.

11.02.2015 ТОВ "Яблуневий дар" та ТОВ "Інвестком" підписано спільне повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, яке було направлено на адресу ПАТ "Дельта Банк", що підтверджується квитанцією про оплату поштових послуг та описом вкладення у цінний лист від 16.02.2015.

12.02.2015 ТОВ "Інвестком" за допомогою системи "Клієнт-Банк" виставив ПАТ "Дельта Банк" платіжне доручення №1 в іноземній валюті на суму 21 166 180,57 доларів США для перерахування з рахунку товариства №26004002001746 в ПАТ "Дельта Банк" на рахунок ТОВ "Інвестком" №26006011360001 в ПАТ "Альфа-банк".

У зв'язку із невиконанням ПАТ "Дельта Банк" вказаного платіжного доручення, листом №01-17/02-2015 від 17.02.2015 ТОВ "Інвестком" направив ПАТ "Дельта Банк" на виконання платіжне доручення в іноземній валюті №1 від 17.02.2015 на суму 20 161 485,34 доларів США для перерахування грошових коштів ТОВ "Інвестком" з рахунку №26004002001746 в ПАТ "Дельта Банк" на рахунок ТОВ "Інвестком" №26006011360001 в ПАТ "Альфа-банк". Отримання зазначеного листа та платіжного доручення підтверджується відміткою ПАТ "Дельта Банк" від 17.02.2015 на вказаному листі.

Враховуючи невиконання ПАТ "Дельта Банк" станом на 18.02.2015 платіжних доручень ТОВ "Інвестком", ТОВ "Яблуневий дар" надіслало на адресу ПАТ "Дельта Банк" заяву (вих. №148 від 18.02.2015) про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, що підтверджується квитанцією про оплату поштових послуг від 18.02.2015 та описом вкладення у цінний лист від 18.02.2015.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у вказаній заяві про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог від 18.02.2015, враховуючи те, що ТОВ "Яблуневий дар" є боржником ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013 на суму 6 374 564,38 євро, а ПАТ "Дельта Банк" є боржником ТОВ "Яблуневий дар" за договором банківського рахунку №26/21746-168 від 04.09.2009 на суму 7 122 150,00 доларів США, права вимоги за яким відступлені ТОВ "Яблуневий дар" за договором відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку від 11.02.2015, ТОВ "Яблуневий Дар" заявило про припинення в повному обсязі зобов'язань щодо сплати ТОВ "Яблуневий Дар" на користь ПАТ "Дельта Банк" суми заборгованості за договором кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013 у розмірі 6 300 000,00 євро, та припинення зобов'язань щодо сплати ПАТ "Дельта Банк" на користь ТОВ "Яблуневий дар" заборгованості на загальну суму 7 122 150,00 доларів США (що за крос-курсом станом на 12.02.2015 складає 6 300 000,00 євро) за договором банківського рахунку, внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким в останньому з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду.

05.03.2015 Державна іпотечна установа надіслала на адресу ТОВ "Яблуневий дар" повідомлення за вих. №115/15/2 від 03.03.2015 та повідомлення за вих. №1320/15/2 від 04.03.2015, в яких зазначив про те, що у відповідності до п. 2.1.11 договору застави майнових прав №Д-1.1/2014 від 04.09.2014 та п. 2.2. договору про відступлення права вимоги №Д-1.2/2014 від 04.09.2014, майнові права за договорами, укладеними між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Яблуневий дар", в тому числі, за кредитним договором № НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013, вважаються відступленими позивачу, оскільки постановою Правління Національного банку України № 150 від 02.03.2015 ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних. Також, позивач повідомив ТОВ "Яблуневий дар" реквізити для погашення заборгованості за кредитним договором.

Державна іпотечна установа звернулась до господарського суду з позовом про визнання недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог, яке відбулось на підставі заяви (вих. №148 від 18.02.2015) з підстав невідповідності приписам ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України, що порушує права та інтереси позивача як нового кредитора за договором відступлення права №Д-1.1/2014 від 04.09.2014 та заставодержателя майнових прав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що зобов'язання ТОВ "Яблуневий Дар" за кредитним договором та зобов'язання ПАТ "Дельта Банк" за договором банківського рахунку є зустрічними та однорідними (грошовими), строк виконання яких настав, а позивач не довів та не надав суду належних доказів, які б підтверджували, що в момент вчинення одностороннього правочину у вигляді заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог від 18.02.2015 не були дотримані вимоги, встановлені статтями 203, 601 ЦК України, відтак, не довів наявності підстав, в силу яких даний правочин має бути визнаний недійсним.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

З ч. 1 ст. 202 ГК України та ст. 601 ЦК України, вбачається, що зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічних однорідних вимоги.

За змістом ч. 1 ст. 601 ЦК України, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Форми відповідної заяви як одностороннього правочину та порядку його вчинення законодавством не передбачено. Зарахування може здійснюватись без згоди другої сторони, за заявою лише однієї сторони, тобто, для вчинення даного одностороннього правочину достатньо волевиявлення лише однієї сторони. Моментом припинення зобов'язань сторін у такому випадку є момент вчинення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог та її направлення кредитору.

Так, з матеріалів справи вбачається, що вимоги ТОВ "Яблуневий дар" та ПАТ "Дельта Банк" є зустрічними, оскільки ТОВ "Яблуневий дар" є боржником банку за кредитним договором мультивалютної кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013, а банк є боржником ТОВ "Яблуневий дар" за договором банківського рахунку №26/21746-168 від 04.09.2009, права вимоги за яким набуто останнім за договором відступлення прав вимоги від 11.02.2015.

Крім того вимоги ТОВ "Яблуневий дар" та ПАТ "Дельта Банк" є грошовими, тобто однорідними.

Доводи позивача про те, що вимоги не є однорідними, оскільки виражені в різних валютах відхиляються Вищим господарським судом України, оскільки ст.ст. 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим зобов'язанням є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Вираження грошового зобов'язання у різних валютах та відповідний валютний курс, що являється виразом ціни грошової одиниці однієї країни в грошових одиницях, не змінюють самої суті грошового зобов'язання. Тобто, на юридичну однорідність вимог не впливає та чи інша валюта, у якій виражене грошове зобов'язання, а має значення лише природа зобов'язання.

З огляду на зазначене, доводи ПАТ "Дельта Банк" про те, що грошові зобов'язання, виражені у різних іноземних валютах, не свідчать про неоднорідність зобов'язань, які заявлені ТОВ "Яблуневий Дар" до зарахування, а відтак, є такими, що не ґрунтуються на нормах права.

Водночас, у разі наявності заперечень щодо припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог від 18.02.2015, ПАТ "Дельта Банк" не був позбавлений права оспорити правомірність зарахування зустрічних зобов'язань, визначених у заяві від 18.02.2015 у судовому порядку, та розмір самої заборгованості. Проте, матеріали справи не містять документів, які б свідчили про невизнання саме ПАТ "Дельта Банк" у судовому порядку заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог від 18.02.2015.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо).

Строк виконання зобов'язання ТОВ "Яблуневий дар" за кредитним договором мультивалютної кредитної лінії № НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013 та ПАТ "Дельта Банк" за договором банківського рахунку №26/21746-168 від 04.09.2009 є таким, що настав, враховуючи наступне.

У відповідності до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до ст. 21 та ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ініціювання переказу проводиться, зокрема, шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа - платіжного доручення.

За приписами п. 22.7 ст. 22 вказаного Закону, у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.

Матеріали справи не містять доказів відмови ПАТ "Дельта Банк" у прийнятті до виконання платіжних доручень від 12.02.2015, від 17.02.2015 та повернення їх ТОВ "Інвестком" без виконання з встановлених законом підстав.

Відповідно до п. 30.1. ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", переказ вважається завершеним, зокрема, з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 1068 ЦК України, у відповідності до п.п. 3.3.1., 3.3.2. договору банківського рахунку №26/21746-168 від 04.09.2009, банк своєчасно здійснює розрахункові операції клієнта згідно із вимогами чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України; за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа за умови подання в операційний час (згідно з п. 2.1. договору операційний час банку: понеділок - п'ятниця з 9-00 по 17-00 крім святкових, вихідних і неробочих днів).

Платіжні доручення містять відмітку "терміново" та у відповідності до п. 2.4.1. підлягають виконанню протягом поточного робочого дня.

Отже, ПАТ "Дельта Банк" був зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, в день його надходження.

Матеріали справи не містять доказів, що ПАТ "Дельта Банк" станом на 12.02.2015 та 17.02.2015 мав передбачені законом підстави обмежувати права ТОВ "Інвестком" щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку.

Посилання ПАТ "Дельта Банк" на те, що строк виконання зобов'язань за кредитним договором № НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013, не настав тому, що 06.02.2015 банк направив ТОВ "Яблуневий Дар" претензію з вимогою погасити достроково суму кредиту, яка була підписана директором Департаменту продажів корпоративного бізнесу Щокіним В.В., який не був уповноважений на підписання від імені банку будь-яких вимог, також відхиляються Вищим господарським судом України, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Як вбачається з матеріалів справи позивач, в порушення вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, не надав доказів того, що ТОВ "Яблуневий Дар" знало чи за всіма обставинами не могло не знати про такі обмеження, у зв'язку з чим вказані доводи позивача обґрунтовано не прийняті господарськими судами попередніх інстанцій.

Посилання Державної іпотечної установи та ПАТ "Дельта Банк" на те, що банку не було надано копії договору відступлення права вимоги від 11.02.2015 як доказу переходу права вимоги за договором банківського рахунку №26/21746-168 від 04.09.2009 до ТОВ "Яблуневий дар", а тому на момент зарахування зустрічних вимог строк виконання зобов'язання за вказаним договором банківського рахунку не настав, спростовується тим, що норми ст.ст. 512-518 ЦК України не зобов'язують нового кредитора надавати боржнику договір про відступлення права вимоги, а відповідно до ч. 2 статті 14 цього Кодексу ТОВ "Яблуневий дар" не може бути примушене до вчинення цих дій.

Крім того позивач, посилаючись в обґрунтування своїх заперечень на приписи ч. 2 статті 517 ЦК України, помилково ототожнює врегульоване цією нормою право боржника не виконувати свого обов'язку новому кредиторові, яке обумовлено ненаданням боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, та факт ненастання строку виконання зобов'язання.

При цьому, обґрунтованим є твердження суду апеляційної інстанції, що нормами чинного законодавства не передбачено залежності дійсності відступлення права вимоги від визнання чи не визнання такого відступлення боржником.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі (вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10.02.2016р. у справі № 910/6098/14, та від 15.04.2015 у справі № 910/6098/14). Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, договір банківського рахунку таких умов не містить.

Твердження ПАТ "Дельта Банк" про відсутність у нього грошових зобов'язань перед ТОВ "Яблуневий дар" внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги від 11.05.2015, з посиланням на збереження за ТОВ "Інвестком" статусу власника рахунку (клієнта), не заслуговують на увагу з нижченаведених підстав.

З урахуванням Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2001 №492, зареєстрованої в МЮУ 17.12.2003 за №1172/8493 і Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в МЮУ 29.03.2004 за №377/8976 банки приймають до виконання лише розрахункові документи своїх клієнтів.

Таким чином, саме ТОВ "Інвестком" мало право 12.02.2015 пред'явити до виконання платіжне доручення в іноземній валюті на суму 21 166 180,57 доларів США, а 17.02.2015 платіжне доручення в іноземній валюті №1 на суму 20 1621 485, 34 доларів США.

Укладення 11.02.2015 між ТОВ "Яблуневий дар" як новим кредитором та ТОВ "Інвестком" як первісним кредитором договору про відступлення права вимоги за договором банківського рахунку №26/21746-168 від 04.09.2009 не змінило правовий статус ТОВ "Інвестком" як клієнта (володільця) рахунка.

З огляду на викладене, відповідач-1 не відкривав рахунку в банку, не ставав його власником, до нього лише перейшло право вимоги коштів за договором про відступлення права вимоги, підстав для ідентифікації та верифікації нового клієнта - ТОВ "Яблуневий дар" у банку не було. Натомість протилежні доводи ПАТ "Дельта Банк" в цій частині є помилковими та такими, що ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні норм чинного в Україні законодавства.

Посилання Державної іпотечної установи на порушення її прав як заставодержателя майнових прав за кредитним договором № НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013, є безпідставним, оскільки навіть якщо взяти до уваги п. 2.2. договору про відступлення права вимоги між Державною іпотечною установою та ПАТ "Дельта Банк" від 04.09.2014 (з відкладальними умовами), який містить посилання про набуття ним чинності в разі прийняття НБУ рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, у будь-якому випадку юридично значимі дії відповідачів щодо зарахування зустрічних однорідних вимог були здійснені ще до запровадження в банку тимчасової адміністрації, тобто на момент вчинення спірного правочину зарахування зустрічних вимог Державна іпотечна установа як новий кредитор ще не набула права вимоги за кредитним договором № НКЛ-2005469/5, яке перебувало у неї в заставі, тому права позивача об'єктивно не могли бути порушені.

Таким чином, з огляду на вище зазначене та врахувавши також те, що заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог від 18.02.2015 надіслано ТОВ "Яблуневий дар" банку 18.02.2015, тобто до запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" з 03.03.2015, з огляду на що норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не порушено, колегія суддів касаційної інстанції, зважаючи на обставини викладені вище, погоджується з вірним висновком судів попередніх інстанцій про відповідність спірного правочину вимогам ст. 601 ЦК України та відсутність підстав для визнання його недійсним.

Разом з тим, доводи ПАТ "Дельта Банк" щодо нікчемності договору застави майнових прав №Д-1.1/2014 від 04.09.2014 та договору про відступлення права вимоги (з відкладальною умовою) №Д-1.2/2014 від 04.09.2014 відповідно до п.п. 1,5,7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", судом апеляційної інстанції обґрунтовано спростовані з посиланням на відсутність у матеріалах справи документів, які б підтверджували вищезазначені обставини, наявність яких свідчить про нікчемність правочину, а саме відмови ПАТ "Дельта Банк" від власних майнових вимог, прийняття на себе зобов'язань у порядку іншому, ніж встановлено Законом України "Про банки і банківську діяльність" та наявності умов, які передбачають передачу майнових прав з метою надання позивачу переваг, що прямо не встановлені законодавством чи внутрішніми документами банку та з посиланням на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2015, залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016, якою визнано протиправним та скасовано рішення № 8951 від 24.09.2015 у формі повідомлення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" про нікчемність правочинів, прийняте на підставі протоколу №54 від 22.09.2015, згідно якого за наслідками перевірки визнано нікчемними договір застави майнових прав № Д-1.1./2014 від 04.09.2014 та договір про відступлення права вимоги № Д-1.2/2014 від 04.09.2014 на підставі п. п. 1, 5, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Поряд з вищевикладеним, суд апеляційної інстанції, врахувавши приписи ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з'ясував, що вимоги позивача включені до переліку вимог кредиторів ПАТ "Дельта Банк", що будуть погашені у 7-му чергу.

Інші доводи заявників касаційних скарг про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Таким чином, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскарженій постанові суду апеляційної інстанції та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку, що судами у порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", Державної іпотечної установи та Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2015 у справі №910/25490/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О. Кролевець

Судді С. Владимиренко

О. Євсіков