Постанова ВГСУ від 24.10.2016 року у справі №910/14190/16

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 року Справа № 910/14190/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Владимиренко С.В., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.08.2016у справі№910/14190/16 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія"до1. Приватного акціонерного товариства КП "Укренергомонтаж" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш плюс", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго актив"провизнання договорів недійснимиза участю представників:від позивача:Брежницька О.С., Касян А.С.,від відповідача-1:не з'явився,від відповідача-2:не з'явився,від відповідача-3:Варес М.О., Гребеник І.С.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства КП "Укренергомонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго актив" про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги №4-18/03 та №18-12/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 порушено провадження у справі №910/14190/16 та призначено до розгляду.

04.08.2016 позивач подав до місцевого суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2016 у справі №910/14190/16 (суддя Лиськов М.О.) заяву ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено; з метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті та набрання ним законної сили зупинено стягнення на підставі судового наказу №911/1079/16, виданого 01.07.2016 Господарським судом Київської області, за яким у безспірному порядку здійснюється стягнення грошових коштів у загальному розмірі 29 756 321,19 грн. з ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія" на користь ТОВ "Енерго актив".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 у справі №910/14190/16 (колегія суддів у складі: Власов Ю.Л., Агрикова О.В., Майданевич А.Г.) ухвалу господарського суду міста Києва від 05.08.2016 скасовано.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-1 та відповідач-2 не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-3, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ст. 67 ГПК України позов забезпечується, в тому числі, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

У п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 роз'яснено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З наведеного вбачається, що заходи забезпечення позову вживаються з метою забезпечення в майбутньому виконання рішення суду, якщо невжиття цих заходів зможе в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання такого судового рішення.

Предметом спору у даній справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги №4-18/03 та №18-12/15.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія" посилалось на те, що рішенням Господарського суду Київської області від 21.04.2016 у справі №911/1079/16 з нього стягнуто на користь ТОВ "Енерго актив" грошові кошти в розмірі 29 756 321,19 грн., як заборгованість за договором підряду та на підставі договорів відступлення права вимоги, які є предметом спору у даній справі № 910/14190/16. Позивачем зазначено, що у випадку визнання судом недійсними договорів відступлення права вимоги №4-18/03 та №18-12/15, такий факт стане безумовною підставою для скасування рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2016 у справі №910/1079/16, в той же час фактичне стягнення коштів у виконавчому провадженні №51568912 унеможливить виконання рішення суду у даному провадженні у випадку задоволення позову.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, місцевий господарський суд погодився з вказаними доводами позивача.

Однак, суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову правомірно зазначив, що зупинення стягнення на підставі судового наказу №911/1079/16, виданого 01.07.2016 Господарським судом Київської області, ніяким чином не вплине на виконання рішення суду у даній справі №910/14190/16, оскільки у разі задоволення позову у справі №910/14190/16 про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги №4-18/03 та №18-12/15, з набранням таким рішення суду законної сили ці договори стануть недійсними з моменту їх вчинення. Таке рішення суду не має стадії виконання, наказ на виконання такого рішення суду не видається.

Однак, зупинення оскаржуваною ухвалою місцевого суду стягнення на підставі судового наказу №911/1079/16, виданого 01.07.2016 Господарським судом Київської області, безпосередньо впливає на можливість виконання рішення господарського суду Київської області від 21.04.2016 у справі №911/1079/16, яке набрало законної сили 29.06.2016.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку щодо відсутності підстав для забезпечення позову у справі №910/14190/16 та, відповідно, правомірно скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2016.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваного судового акта не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законної постанови суду апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України