ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 року Справа № 925/2078/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

За участі представника : ПАТ "Черкасиобленерго" - Якушенка В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 та рішення Господарського суду Черкаської області від 10.03.2016 по справі № 925/2078/15 за позовом Смілянського Комунального виробничого підприємства "Комунальник" до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі відокремленого підрозділу Смілянського міського району електричних мереж про стягнення 10560,19 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015, ліквідатор - Смілянського комунального виробничого підприємства "Комунальник" Голінний А.М. звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі відокремленого підрозділу Смілянського міського району електричних мереж про стягнення 10 560,19 грн. безпідставно перерахованих коштів, посилаючись на положення ст. 1212 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.03.2016 по справі № 925/2078/15 позов задоволено повністю та стягуто з відповідача на користь позивача 10 560,19 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 по справі № 925/2078/15 рішення Господарського суду Черкаської області від 10.03.2016 залишено без змін.

Доповідач- суддя Ткаченко Н.Г.

В касаційній скарзі ПАТ "Черкасиобленерго" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 та рішення Господарського суду Черкаської області від 10.03.2016 по справі № 925/2078/15 посилаючись на те, що вони постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У відзиві ліквідатор арбітражний керуючий Смілянського комунального виробничого підприємства "Комунальник" Голінний А.М. проти касаційної скарги заперечує та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У зв"язку з ухвало ВГСУ від 12.12.2016 про задоволення самовідводу колегії суддів : Євсікова О.О., Кролевець О.А., Плюшка І.А. по справі № 925/2078/15, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2016 справа № 925/2078/15 передана на розгляд колегії суддів: Ткаченко Н.Г./головуючий, доповідач/, ОСОБА_8, Куровського С.В.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.12.2016, у зв"язку з хворобою судді ОСОБА_8, склад колегії змінений і визначено склад колегії суддів: Ткаченко Н.Г./головуючий, доповідач/, ОСОБА_9, Куровський С.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.12.2016 справа № 925/2078/15 прийнята до провадження колегією суддів: Ткаченко Н.Г./головуючий, доповідач/, ОСОБА_9, Куровський С.В. та призначена до розгляду на 17.01.2017 на 11-40.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.01.2017, у зв'язку із відпусткою судді ОСОБА_9, визначений склад колегії суддів по розгляду даної справи: Ткаченко Н.Г./головуючий, доповідач/, Куровський С.В., Катеринчук Л.Й.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.01.2017 розгляд даної справи відкладено на 24.01.2017 на 11-30.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішення суду першої інстанції від 10.03.2016, яким позов задоволено, обґрунтовано тим, що постановою господарського суду першої інстанції від 14.02.2015 позивача - Смілянське Комунальне виробниче підприємство "Комунальник" було про визнано банкрутом, внаслідок чого останній має право укладати тільки договори оренди майна та договори, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження, проте 16.02.2015 між сторонами у даній було укладено договір № 57 про постачання електричної енергії, який не можна визнати таким що укладений для збереження майна банкрута (позивача у даній справі), а тому сплачені відповідачу на підставі цього договору кошти у сумі10 560,19 грн. за спожиту електроенергію, підлягають стягненню на користь позивача як безпідставно сплачені на підставі ст. 1212 ЦК України.

Київський апеляційний господарський суд, погодився з висновками суду першої інстанції та залишив рішення господарського суду Черкаської області від 10.03.2016 без змін.

Але з такими висновками суду як першої так і апеляційної інстанції повністю погодитись не можна.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідають.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.09.2010 по справі 01/1720 порушено провадження про банкрутство Смілянського Комунального виробничого підприємства "Комунальник", введено мораторій на задоволення грошових вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.09.2010 по справі № 01/1720 відкрито процедуру санації СКВП "Комунальник" строком на 12 місяців, призначено розпорядника майна та керуючого санацією.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 14.02.2015 по справі № 01/1720 Смілянське комунальне виробниче підприємство "Комунальник" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Голінного А.М.

Як також вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між ПАТ "Черкасиобленерго" в особі відокремленого підрозділу Смілянського міського району електричних мереж (постачальник) та Смілянським Комунальним виробничим підприємством "Комунальник" (споживач) було укладено договір № 57 про постачання електричної енергії від 16.02.2015, за умовами якого постачальник зобов'язався надати споживачу послуги з постачання електроенергії, а споживач оплачувати їх вартість.

На виконання даного договору, за період з 02.03.2015 по 27.03.2015 СКВП "Комунальник" перерахувало ПАТ "Черкасиобленерго" в особі відокремленого підрозділу Смілянського міського району електричних мереж плату у сумі 10 560,19 грн. за спожиту електричну енергію, що доказами по справі.

Станом на час звернення ліквідатора - СКВП "Комунальник" з даним позов, договір на постачання електричної енергії від 16.02.2015 розірвано не було, а також не було визнано його недійсним в установленому законом порядку, що сторонами не заперечується.

Статтею ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, оскільки між сторонами наявний договір про оплатне надання послуг з електропостачання, а спірні кошти на загальну суму 10 560,19 грн., які просить стягнути позивач - ліквідатор СКВП "Комунальник", перераховано відповідачу - ПАТ "Черкасиобленерго" в особі відокремленого підрозділу Смілянського міського району електричних мереж як оплату за поставлену електричну енергію згідно договору № 57, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому вони не можуть бути витребувані відповідно до положень ст. 1212 ЦК України, як безпідставне збагачення.

Відтак, незважаючи на те, що спірний договір про постачання електричної енергії укладений на наступний день після визнання СКВП "Комунальник" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та підписаний директором боржника , права обов'язки сторін щодо постачання та споживання електричної енергії врегульовані договором, який є дійсним, а тому суд першої інстанції, в порушення вимог ст. ст. 526, 901, 1212 ЦК України, дійшов до помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення спірних коштів, як безпідставно набутих.

Залишаючи рішення Господарського суду Черкаської області без змін, господарський суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст.104 ГПК України на зазначені обставини справи та вимоги закону уваги не звернув та не дав їм належної оцінки.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 та рішення Господарського суду Черкаської області від 10.03.2016 по справі № 925/2078/15 не можна визнати таким, що відповідають вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а позовні вимоги ліквідатора СКВП "Комунальник" - задоволенню не підлягають.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 14.10.2014 по справі № 922/1136/13, від 25.02.2015 по справі №910/1913/14, від 16.05.2011 по справі № 15/147/10, від 14.10.2014 по справі № 922/1136/13

Відповідно до ч. 4 ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відтак, оскільки касаційна скарга ПАТ "Черкасиобленерго" підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення по справі підлягають скасуванню, а ліквідатора СКВП "Комунальник" задоволенню не підлягає, то на підставі ст. 49 ГПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору судового збору, сплаченого відповідачем при подачі апеляційної та касаційної скарг у сумі 2 801,40 грн.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений можливості, за наявності підстав і у передбачений законом спосіб оспорити договір на постачання електричної енергії від 16.02.2015.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 та рішення Господарського суду Черкаської області від 10.03.2016 по справі № 925/2078/15 скасувати.

Прийняти нове рішення та в задоволенні позову ліквідатора Смілянського Комунального виробничого підприємства "Комунальник" до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі відокремленого підрозділу Смілянського міського району електричних мереж про стягнення 10560,19 грн. - відмовити.

Стягнути з Смілянського Комунального виробничого підприємства "Комунальник" на користь Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі відокремленого підрозділу Смілянського міського району електричних мереж витрати по судовому збору 2 801,40 грн.

Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.