ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року Справа № 922/1689/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Яценко О.В., Данилової М.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"на постановувід 08.11.2016 Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 922/1689/16Господарського суду Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"доПублічного акціонерного товариства "Харківміськгаз"простягнення 11230155,08грн

в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Бєлячкова О.В. Волощук П.Ю.В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Харківської області (головуючий суддя Пономаренко Т.О., судді - Суярко Т.Д., Доленчук Д.О.) від 12.09.2016 у справі №922/1689/16 позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 11230155,08грн заборгованості за надані в лютому 2016 року послуги з балансування обсягів природного газу та 168452,33грн судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Сіверін В.І., судді - Терещенко О.І., Слободін М.М.) від 08.11.2016 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, натомість рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.526, 530, 651 Цивільного кодексу України (ЦК України), ст.193 Господарського кодексу України (ГК України), ст.ст.42, 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).

У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ПАТ "Харківміськгаз" заборгованості за надані в лютому 2016 року послуги з балансування обсягів природного газу.

Судами встановлено таке.

Між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (Оператор) та Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (Замовник) був укладений Договір №1512000745 транспортування природного газу від 17.12.2015 (надалі - Договір), відповідно до предмету якого Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких послуг.

Відповідно до пунктів 2.2., 2.3. Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

Послуги, які можуть бути надані замовнику за цим Договором:

- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Пунктом 2.6. Договору визначено те, що замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі.

Згідно з пунктом 4.1. Договору замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг.

Цей Договір набирає чинність з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015 (п.17.1. Договору).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов Договору №1512000745 транспортування природного газу від 17.12.2015 надав відповідачу послуги балансування для врегулювання негативного місячного небалансу у лютому 2016 року в обсязі 1499,994 тис. куб. м.

Натомість, відповідачем зазначені послуги не сплачені, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 11230155,08грн (7486,8грн (базова ціна газу на лютий 2016 року) х 1,0 (коефіцієнт компенсації) х 1499,944 тис. куб. м (обсяг газу).

Вартість послуг з балансування обсягів природного газу відповідачу нараховувалась позивачем відповідно до положень п.9.2 Договору, а саме: вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника - відповідача за формулою:

балансування = БЦГ х К х QБГ, де БЦГ - базова ціна газу, QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування, К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.

Відповідно до п.9.3. Договору базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до 10-го числа місяця, наступного за газовим місяцем та розміщує її на своєму веб-сайті.

Згідно інформації з офіційного веб-сайту позивача, на лютий 2016 базова ціна газу разом з ПДВ становила 7486,80грн, а з врахуванням витрат позивача на послуги зі зберігання природного газу в ПСГ - 67,20грн ( з ПДВ ) базова ціна у лютому 2016 становила 7554,00грн.

Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" зроблений розрахунок вартості послуг балансування у кількості газу 1499,944 тис. куб. м, складений акт №02-16-1512000745-БАЛАНС про надання послуг балансування обсягів природного газу від 29.02.2016, а також коригуючий акт №02-16-1512000745-БАЛАНС/КОР від 31.03.2016 та рахунок №02-16-1512000745-БАЛАНС/КОР від 31.03.2016 на суму 11230155,08грн, які направлені Публічному акціонерному товариству "Харківміськгаз" із супровідним листом №5885/12 від 18.04.2016.

Пунктом 9.4. вказаного Договору передбачено, що замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг балансування у строк, що не перевищує п'яти банківських днів.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг з балансування обсягів природного газу в лютому 2016 року не виконав, чим порушив умови Договору та положення чинного законодавства, що і є причиною виникнення спору.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем доведено факт надання послуг балансування обсягів природного газу в лютому 2016 року та факт порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати цих послуг.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове - про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сторони вчинили дії, направлені на підписання спільних протокольних рішень, а також дії спрямовані на можливість їх виконання, тобто сторони фактично погодились, що оплата наданих послуг з транспортування газу, а отже і балансування, за договором підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі спільних протокольних рішень. Отже, за висновком апеляційного господарського суду, сторони тим самим змінюють порядок і строк проведення розрахунків за послуги з транспортування газу (у тому числі балансування), надані відповідно до договору, а оскільки відповідний строк не настав, підстави для стягнення спірної заборгованості відсутні.

Проте колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Виходячи з приписів ст.193 ГК України, ст.ст.526, 629 ЦК України, сторони мають виконувати зобов'язання належним чином відповідно до його умов та вимог закону, при цьому, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу газотранспортної системи (далі Кодекс), зокрема, визначено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Відповідно до п.5 глави 1 Розділу І Кодексу небаланс це - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації; алокація це - підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу XII цього Кодексу.

Згідно з п.8 глави 1 Розділу XII Кодексу підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок входу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), поданого до газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.

За приписами п.п.1-5 глави 1 Розділу XIV Кодексу замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.

При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

Відповідно до п.7 глави 3 Розділу XIV Кодексу місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: 1) при позитивному місячному небалансі - оператор надсилає оператору газосховища інформацію про замовника послуг транспортування, що має позитивний небаланс, та обсяг небалансу, а оператор газосховища проводить закачування природного газу (у тому числі шляхом заміщення) в обсязі небалансу та оформлення його в односторонньому порядку. У випадку відсутності у замовника послуг транспортування діючого договору зберігання природного газу замовник послуг транспортування зобов'язаний в строк до 14-го числа наступного місяця укласти з оператором газосховища договір зберігання; 2) при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.

Згідно з п.п.1-4 глави 4 Розділу XIV Кодексу розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що позивач, здійснюючи права та виконуючи обов'язки, передбачені Договором та Кодексом, встановив наявність у відповідача негативного місячного небалансу в лютому 2016 року в обсязі 1499,994 тис. куб. м., що не був врегульований відповідачем у строк та в порядку, визначеними умовами Договору та Кодексом.

Наявність негативного небалансу газу у відповідача в лютому 2016 року підтверджується тим, що згідно номінації відповідача на лютий 2016 року ПАТ "Харківміськгаз" передбачало отримати природний газ у вказаному місяці лише на власні потреби в обсязі 0,5 тис. куб. м. відповідач до номінації на лютий 2016 року не включав обсяги природного газу на виробничо-технологічні витрати, як і не були виділені на вказані потреби відповідача обсяги природного газу й жодним постачальником природного газу. Натомість, у звіті ПАТ "Харківміськгаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за лютий 2016 року було вказано про використання ПАТ "Харківміськгаз" в лютому 2016 року 1499,994 тис. куб. м. природного газу на виробничо-технологічні витрати, при тому, що в графі "підтверджений обсяг номінацій" на вказану потребу відповідача обсяги природного газу виділені не були.

При цьому, відповідачем факт наявності негативного місячного небалансу в лютому 2016 року на загальний обсяг, що складає 1499,994 тис. куб. м. природного газу, по суті, визнається і не оспорюється, враховуючи, що саме відповідач в своєму звіті про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за лютий 2016 року вказав про відсутність планових обсягів природного газу на виробничо-технологічні витрати відповідача в лютому 2016 року на обсяг, що складає 1499,994 тис. куб. м.

Враховуючи зазначені вище нормативні приписи, умови договору та фактичні обставини справи, висновок місцевого господарського суду про правомірність заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає обґрунтованим.

Разом з тим, скасовуючи рішення місцевого господарського суду суд апеляційної інстанції виходив з того, що між позивачем, відповідачем, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області, Департаментом фінансів Харківської обласної державної адміністрації, Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" були укладені спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, предметом яких є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій". Вчинення сторонами дій направлених на підписання спільних протокольних рішень, а також дій спрямованих на можливість їх виконання, за висновком апеляційного господарського суду, свідчить про те, що сторони фактично погодились, що оплата наданих за договором послуг з транспортування газу, а отже і балансування, підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного спільного протокольного рішення.

Водночас апеляційний господарський суд не врахував, що відповідно до п.7 Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків. Крім того, в п.5.2 зазначених протокольних рішень передбачено, що вони набирають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами і діють до повного виконання сторонами зобов'язань за цими спільними протокольними рішеннями.

Проте долучені до матеріалів справи копії спільних протокольних рішень усіма сторонами не підписані, а відтак, враховуючи викладене, є лише наміром провести розрахунки за договором відповідно до зазначеного Порядку і не породжують для сторін прав та обов'язків за їх умовами.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд правомірно не прийняв до уваги наявні в матеріалах справи копії спільних протокольних рішень, тоді як суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність домовленості щодо зміни порядку і строків проведення розрахунків.

Враховуючи викладене та з огляду на передбачені ст.1117 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржена постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду, яким спір у даній справі вирішено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права - залишенню в силі.

Судові витрати за розгляд справи в суді касаційної інстанції покладаються на Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз".

Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, п.6 ч.1 ст.111-9, ч.1 ст.111-10, ст.111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 у справі №922/1689/16 - скасувати.

Рішення Господарського суду Харківської області від 12.09.2016 у справі № 922/1689/16 - залишити в силі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 202142грн (двісті дві тисячі сто сорок дві гривні сімдесят дев'ять копійок) судових витрат.

Головуючий-суддя С.Бакуліна

Судді О.Яценко

М.Данилова