ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року Справа № 910/6851/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ДЕВЕЛОПМЕНТ", м. Київ,

на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.09.2016

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016

у справі № 910/6851/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТОРГ-ПЛЮС" (далі - ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ПЛЮС"), м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ДЕВЕЛОПМЕНТ" (далі - ТОВ "СТАР ДЕВЕЛОПМЕНТ"), м. Київ,

про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Резнік А.Б. предст. (дов. від 01.03.2016)

відповідача - Абрамчук М.С. предст. (дов. від 23.01.2017)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ПЛЮС" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "СТАР ДЕВЕЛОПМЕНТ" про витребування нерухомого майна (нежилого приміщення (літ. Р) площею 4242,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33) з чужого незаконного володіння.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2016 у справі № 910/6851/16 (суддя Мандриченко О.В.), яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 (судді Сітайло Л.Г. -головуючий, Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.) задоволено заяву ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ПЛЮС" про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 910/6851/16 шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежиле приміщення (літ. Р) площею 4242,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33; накладено арешт на зазначене нерухоме майно.

У касаційній скарзі ТОВ "СТАР ДЕВЕЛОПМЕНТ", не погоджуючись із судовими актами попередніх інстанцій, просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ПЛЮС" про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.12.2016 прийнято касаційну скаргу ТОВ "СТАР ДЕВЕЛОПМЕНТ" до провадження, розгляд касаційної скарги призначено на 27.12.2016.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ПЛЮС" просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.12.2016 касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "СТАР ДЕВЕЛОПМЕНТ" у справі № 910/6851/16 зупинено до закінчення касаційного провадження за касаційними скаргами командитного товариства "Д-Груп" та ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ПЛЮС" у справі № 910/22897/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євромейл" до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТОРГ-ПЛЮС", треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Парк", командитне товариство "Д-Груп", товариство з обмеженою відповідальністю "СТАР ДЕВЕЛОПМЕНТ" про визнання права власності на майно (зокрема, на нежиле приміщення (літ. Р) площею 4242,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.01.2017 касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "СТАР ДЕВЕЛОПМЕНТ" у справі № 910/6851/16 поновлено, розгляд касаційної скарги призначено на 24.01.2017.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Процесуальні підстави для застосування заходів до забезпечення позову визначає стаття 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), згідно з приписами якої господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог.

Згідно з статтею 67 ГПК України позов зокрема забезпечується накладанням арешту на майно.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Господарським судам у застосуванні заходів до забезпечення позову також необхідно враховувати викладене у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", відповідно до пункту 1 якої у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна (підпункт 7.2 пункту 7 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 16).

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій виходили з таких обставин та висновків.

Так, предметом даного спору є витребування нерухомого майна (нежилого приміщення (літ. Р) площею 4242,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33) з чужого незаконного володіння.

На підставі договору купівлі-продажу від 11.03.2011, укладеного з ТОВ "Бізнес парк", ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ПЛЮС" отримано у власність нежиле приміщення (літ. Р), загальною площею 4242,4 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33.

В кінці 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Євромейл" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ПЛЮС" про визнання права власності на зазначене нежиле приміщення.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.10.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 по справі № 910/22897/13 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Євромейл" задоволено частково. Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Євромейл" право власності на нежиле приміщення (літ. Р), загальною площею 4242,4 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 (тридцять один дефіс тридцять три).

26.02.2016 здійснено реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Євромейл" на нежиле приміщення (літ. Р), загальною площею 4242,4 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, номер запису про право власності 13449044.

В подальшому, 11.03.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Євромейл" передало спірне нежиле приміщення у власність ТОВ "СТАР ДЕВЕЛОПМЕНТ".

Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2016, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2014 року по справі № 910/22897/13 скасовано. Справу № 910/22897/13 направлено до господарського суду міста Києва на новий розгляд.

ТОВ "СТАР ДЕВЕЛОПМЕНТ" передало нежиле приміщення (літ. Р), загальною площею 4242,4 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, в іпотеку, згідно з Договором іпотеки, серія та номер: 1418 (запис про іпотеку: 15403854 внесений до Державного реєстру Іпотек 14 липня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О.І.). При цьому, строк виконання грошового зобов'язання, забезпеченого іпотекою - 30 вересня 2016 року.

Таким чином, обґрунтованим є припущення, що нерухоме майно може бути відчужене на момент виконання рішення суду, невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду (у випадку задоволення позову); забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно є адекватним, співвідноситься з предметом позову, а тому зазначений захід спроможний забезпечити фактичне виконання рішення суду (у випадку задоволення позову).

Беручи до уваги наведене, попередні судові інстанції, із застосуванням зазначених норм ГПК України, з урахуванням викладеного у названій постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16, а також враховуючи наявність обставин, які свідчать про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може не лише утруднити, а й унеможливити виконання рішення господарського суду зі справи, - дійшли заснованого на законі висновку про наявність підстав для забезпечення позову.

При цьому, Вищий господарський суд України також враховує, що за результатом нового розгляду справи № 910/22897/13 постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2016 у зазначеній справі прийнято відмову від касаційної скарги командитного товариства "Д-Груп" та припинено касаційне провадження у цій частині; касаційну скаргу ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ПЛЮС" задоволено; постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у зазначеній справі про задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Євромейл" про визнання права власності на спірне майно скасовано, а рішення місцевого господарського суду від 15.07.2016 про відмову в позові залишено в силі.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 30.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 зі справи № 910/6851/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ДЕВЕЛОПМЕНТ" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко