ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року Справа № 910/6243/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Бондар С.В., Кондратова І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2016 у справі № 910/6243/16 господарського суду міста Києва за позовомкомунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району м. Києва" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" прозвільнення приміщенняпредставники сторін у судове засіданні не з'явились,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району м. Києва" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед", в якому просило зобов'язати відповідача звільнити приміщення загальною площею 27, 2 м2 в будівлі комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району м. Києва" за адресою м. Київ, вул. Курнатовського, 7.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.05.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016, позов задоволено повністю. Виселено відповідача з приміщення загальною площею 27, 2 м2 за адресою м. Київ, вул. Курнатовського, 7.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Переглянувши в касаційному порядку рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Дитячою поліклінікою № 2 Дніпровського району м. Києва (орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" (орендарем) 01.03.2005 укладено договір оренди майна № 1504/8, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у орендне користування нежиле приміщення (будинок) і майно для використання під аптечний пункт по вул. Курнатовського, 7, загальною площею 27, 2 м2 протягом трьох років з моменту підписання даного договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.11.2013 у справі № 910/5095/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" до Дитячої поліклініки № 2 Дніпровського району м. Києва продовжено термін дії договору оренди № 1504/8 від 01.03.2005 на 2 роки та 364 дні, а саме - до 04.02.2016.

На підставі рішення Київської міської ради № 676/8960 від 25.12.2012 Дитячу поліклініку № 2 Дніпровського району м. Києва вирішено реорганізувати шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району м. Києва".

Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 457 від 04.04.2013 майно реорганізованої Дитячої поліклініки № 2 Дніпровського району м. Києва закріплено на праві оперативного управління за Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дніпровського району м. Києва.

Позивач листами повідомляв відповідача про те, що дія договору оренди не буде продовжена та просив після закінчення строку його дії звільнити займане приміщення, а також вимагав повернути об'єкт оренди на підставі акта передавання-приймання.

Проте відповідач зазначені вимоги позивача не виконав, у зв'язку з чим останній звернувся з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з їх обґрунтованості та доведеності.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів з огляду на таке.

Органи, яким надано право бути орендодавцями комунального майна, визначено у ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до положень якої орендодавцями є: органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судами обох інстанцій встановлено, що дія договору оренди закінчилась 04.02.2016, позивач відповідно до вимог закону та умов договору повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати строк дії вказаного договору та просив повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.

За умовами ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Враховуючи викладене та встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо відсутності доказів повернення об'єкта оренди позивачу, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову та звертає увагу на те, що здійснення сплати платежів за користування орендованим майном не є безспірною ознакою продовження договору оренди, термін дії якого закінчився.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене та беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови апеляційного та рішення місцевого господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 - без змін.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Бондар С.В. Кондратова І.Д.