ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року Справа № 910/12290/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С.- головуючого, Євсікова О.О., Кролевець О.А.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Юнекс Банк"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 05.09.2016 Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016у справі№ 910/12290/16господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Юнекс Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський МЕЗ"провизнання недійсним рішення загальних зборівза участю представників:від позивача: Новохатній О.В.,від відповідача: Волощук Р.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.12.2016 касаційну скаргу ПАТ "Юнекс Банк" прийнято до свого провадження колегією суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Євсіков О.О., Кролевець О.А. у відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2016.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

ПАТ "Юнекс Банк" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Чугуївський МЕЗ" про визнання недійсним оформленого протоколом №4 рішення загальних зборів учасників ТОВ "Чугуївський МЕЗ" від 10.05.2016 про припинення товариства шляхом його ліквідації.

Позов обґрунтовано тим, що оспорюване рішення загальних зборів учасників відповідача порушує права банку, оскільки процедура ліквідації здійснюється без отримання згоди позивача як кредитора, без належного повідомлення позивача про прийняте рішення, без погашення відповідачем кредитної заборгованості.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.09.2016 у справі №910/12290/16 (суддя: Літвінова М.Є), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 (судді: Шапран В.В. - головуючий, Андрієнко В.В., Буравльов С.І.), в задоволені позову відмовлено повністю.

Господарські суди попередніх інстанцій виходили із того, що рішення загальних зборів акціонерів (учасників) може бути оскаржене лише акціонером (учасником), права та охоронювані інтереси якого порушені, тоді як позивач не був та не є учасником ТОВ "Чугуївський МЕЗ".

Також суди вказали, що оспорюване рішення загальних зборів учасників товариства не містить висновків щодо відмови, зупинення чи припинення зобов`язань відповідача за укладеним з позивачем кредитним договором, тому відсутні підстави стверджувати про порушення прав та інтересів останнього.

Суди дійшли висновку, що оскільки позивач як кредитор реалізував своє право на звернення у встановлений законом строк із заявою про визнання його кредиторських вимог, твердження останнього щодо прийняття рішення учасниками товариства з метою завдання шкоди позивачу шляхом неповернення кредиту є безпідставним.

Суди послалися на ст.ст. 110, 145, 150 ЦК України та ст.ст. 59, 60, 61 Господарського кодексу України.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів

ПАТ "Юнекс Банк", не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 13, 526, 626, 627, 629 ЦК України та ст.49 ГК України, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

У касаційні скарзі вказується, що відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення загальних зборів порушено умови кредитного договору, зокрема, п.5.3.5.3. Скаржник звертає увагу, що прийняття рішення про отримання кредиту відповідно до п.5.12.16 статуту відповідача належить до компетенції загальних зборів.

4. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Чугуївський МЕЗ" вказує на безпідставність доводів касаційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

03.12.2014 між ПАТ "Юнекс Банк" як банком та ТОВ "Чугуївський МЕЗ" як позичальником укладено кредитний договір № 0.213.1114.ЮО_К.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 3 від 23.11.2015 позивач на умовах договору зобов`язується надати відповідачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 2 000 000,00 доларів США, а відповідач зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути позивачу кредит на умовах та в строки/терміни, визначені договором, але не пізніше 02.12.2016, а також сплатити плату за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені договором.

За п.6.1.6 несприятливою обставиною вважається порушення провадження у справі про банкрутство позичальника або поручителя/майнового поручителя та/або прийняття рішення (в тому числі позичальником/ поручителем/майновим поручителем) відносно його ліквідації або реорганізації шляхом злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення або припинення підприємницької діяльності без отримання згоди банку.

Згідно п.5.3.5.3 договору на відповідача покладено обов`язок письмово повідомляти позивача про виникнення будь-якої несприятливої обставини протягом одного банківського дня з моменту їх виявлення відповідачем.

За п.6.5 договору у разі виникнення будь-якої несприятливої обставини позивач набуває право вимагати від відповідача достроково погасити чергові зобов`язання в повному обсязі, а відповідач зобов`язаний, незважаючи на умови п.1.1 договору, виконати таку вимогу банку і погасити боргові зобов`язання в повному обсязі в строк не пізніше трьох банківських днів з дня відправлення позивачем відповідної вимоги при настанні обставин, зазначених в п.6.1.4 - 6.1.6 договору, у разі якщо ця несприятлива обставина не буде виправлена (припинена) протягом такого строку.

10.05.2016 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Чугуївський МЕЗ", рішення яких оформлено протоколом №4.

На загальних зборах учасників ТОВ "Чугуївський МЕЗ" 10.05.2016 прийнято рішення, зокрема, про припинення товариства шляхом ліквідації.

Судами встановлено, що 23.06.2016 позивач направив ліквідатору товариства заяву про визнання грошових вимог банку до боржника № 16-1997.

6. Норми права, на які звертається увага при вирішенні спору

Згідно ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами у відповідності зі ст.629 ЦК України. Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

7. Норми права та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно ч.1 ст.47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Вищий господарський суд України вважає висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову передчасними, оскільки їх зроблено без належного дотримання вимог ст.43 ГПК України, з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі, а також за невірного застосування норм матеріального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарські суди попередніх інстанцій виходили із того, що прийняття рішення про припинення шляхом ліквідації товариства є правом учасників товариства та не може бути обмежено, крім випадків, передбачених законом, і реалізується ними шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами.

Господарськими судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень застосовано принципи вирішення корпоративних спорів.

Проте, як правильно вказано місцевим господарським судом, але не враховано при прийнятті висновків, спір у даній справі не має характеру корпоративного, оскільки позивач не є корпоративним учасником відповідача.

Позовні вимоги базуються на порушенні відповідачем договірних зобов`язань. При вирішенні такого спору слід застосовувати положення ст.ст. 626-630 ЦК України з урахуванням принципів, визначних ст.ст. 11-14 ЦК України.

Колегія суддів зазначає, що вступаючи в договірні правовідносини, їх учасники набувають не лише права (як загальні, так і конкретно визначені), а й обов`язки (також як загальні, так і конкретно визначені).

Серед таких обов`язків сторони можуть передбачити й обов`язок утриматися від вчинення певних дій або обов`язок вчинити певну дію за визначеною процедурою або за згодою іншої сторони.

Зазначене цілком кореспондується з принципом свободи договору і фактично може призводити до свідомого добровільного певного обмеження цивільної дієздатності (за відсутності порушень вимог закону) з урахуванням інтересів обох сторін (в даному випадку - кредитора і боржника у кредитних правовідносинах).

Суди попередніх інстанції цілком правильно відзначили, що питання ліквідації товариства віднесено чинним законодавством до виключної компетенції зборів учасників товариства.

Разом з тим судами належним чином не враховано, що за положеннями ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. В інших випадках ліквідація здійснюється за рішенням суду.

Проте, судами попередніх інстанцій не встановлено, який саме випадок (визначений законом або установчими документами) мав місце і став підставою для прийняття загальними зборами рішення про ліквідацію відповідача та не досліджено належним чином установчі документи відповідача у відповідній частині.

Скаржник вказує на те, що рішення про отримання кредиту товариством в ПАТ "Юнекс Банк" приймалося саме учасниками ТОВ "Чугуївський МЕЗ" на загальних зборах, на підтвердження чого позивач надав до матеріалів справи відповідні докази. Однак вказані обставини не досліджувались судами.

Крім того, касаційна інстанція звертає увагу на помилковість посилань апеляційного господарського суду на ст.ст.59-61 Господарського кодексу України, оскільки на час прийняття спірного рішення загальних зборів від 10.05.2016 та розгляду справи в суді вказані норми втратили чинність.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Прийняті у цій справі рішення та постанова не відповідають вищенаведеним нормам процесуального права.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

З огляду на зазначене вище прийняті у цій справі рішення та постанова не відповідають наведеним нормам права, а тому підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, дослідити наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і в залежності від встановлених обставин суду слід вирішити спір у відповідності з нормами процесуального права та матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Юнекс Банк" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 у справі №910/12290/16 скасувати.

Справу №910/12290/16 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: О. Євсіков

О. Кролевець