ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 915/682/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівКравчука Г.А., Рогач Л.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз"на постановуОдеського апеляційного господарського судувід21.09.2016у справі№915/682/16Господарського судуМиколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз"простягнення суми,

за участю

- позивача:Саврук В.О. (довіреність від 06.06.2016),

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - позивач), звернувшись в суд з позовом, просило з урахуванням збільшення позовних вимог стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (далі - відповідач) 23 445 031,60 грн. заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з балансування обсягів природного газу, які останній їх не оплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у відповідній сумі.

Відповідач 16.08.2016 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з зустрічною позовною заявою, в якій просив визнати недійсним договір транспортування природного газу від 17.12.2015 № 151200071.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2016 (суддя Мавродієва М.В.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Головей В.М., судді Гладишева Т.Я., Савицький Я.Ф.), зустрічну позовну заяву було повернуто без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду і ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу, вказуючи на необґрунтованість доводів, викладених у ній, просить судові рішення залишити без змін.

Учасники судового процесу відповідно до приписів статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялися про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не використав наданого законом процесуального права на участь свого представника у судовому засіданні, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Апеляційний господарський суд, погодившись із висновками місцевого господарського суду, залишаючи вказану ухвалу суду першої інстанції без змін виходив з того, що підставою повернення зустрічної позовної заяви є не подання позивачем за зустрічним позовом доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

У касаційній скарзі, як на підставу для скасування судових рішень, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що зустрічна позовна заява підлягала прийняттю судом до провадження із зобов'язанням відповідача подати докази оплати судового збору із відкладенням розгляду справи.

Підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні виходячи із наступного.

Згідно з частиною другою статті 60 Господарського процесуального кодексу України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Статтею 57 наведеного кодексу встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У касаційній скарзі позивач за зустрічним позовом не заперечував висновків судів щодо відсутності доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини першої статті 3, статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Пунктом 5-м статті 6 цього Закону визначено, що за подання зустрічних позовних заяв судовий збір справляється на загальних підставах.

Отже враховуючи відсутність подання до зустрічної позовної заяви доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів про наявність правових підстав для повернення такої позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду на підставі вимог пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, про те, що суд повинен був прийняти зустрічну позовну заяву із зобов'язанням відповідача подати докази оплати судового збору та відкласти розгляд справи, не ґрунтуються на вказаних вище вимогах норм права, якими прямо передбачено необхідність сплати судового збору за подання зустрічних позовних заяв, а тому висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 у справі Господарського суду Миколаївської області №915/682/16, залишити без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.А. Кравчук

Л.І. Рогач