ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 911/1419/16 Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Селіваненка В.П., Студенця В.І., за участі представників сторін Т. Подолянко (від 04.01.2016), А. Усенка (дов. від 11.01.2016), О. Опікійчука (дов. від 01.01.2016), С. Слободяника (дов. від 01.01.2016), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" на рішення Господарського суду Київської області від 19 липня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2016 року у справі № 911/1419/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" до військової частини 3027 Національної гвардії України, приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" про стягнення 34 592 грн 15 коп.,

УСТАНОВИВ: У квітні 2016 року публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до військової частини 3027 Національної гвардії України про відшкодування шкоди у розмірі 34 592 грн 15 коп.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на відсутність обов'язку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10 травня 2016 року залучено до участі у справі відповідачем приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім", яке також позов не визнало.

Рішенням Господарського суду Київської області від 19 липня 2016 року (суддя А. Кошик), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2016 року, позов задоволено та стягнуто з військової частини 3027 Національної гвардії України 9 720 грн 12 коп. і з приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" 24 872 грн 03 коп. страхового відшкодування.

Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" просить рішення і постанову скасувати в частині стягнення 24 872 грн 03 коп. страхового відшкодування з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 993 998 1194 Цивільного кодексу України, статей пункту 2.1 статті 2, пункту 22.1 статті 22, статті 29, підпункту 1 пункту 36.2 статті 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності", статей 42, 47, 32, 33, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України та прийняти в цій частині нове рішення, яким у позові до приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" відмовити.

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" вимоги касаційної скарги підтримало з тих же підстав.

Військова частина 3027 Національної гвардії України проти касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Господарськими судами встановлено, що 20 жовтня 2015 року між публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна" та ОСОБА_5 укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № УА/118530.

16 листопада 2015 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля "Фольксваген" реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля марки "Ісузу" реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить військовій частині 3027 Національної гвардії України, під керуванням водія ОСОБА_6.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 5 лютого 2016 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля "Фольксваген" дорівнює 59 720 грн 12 коп. і на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту позивач виплатив страхове відшкодування шляхом оплати рахунку станції технічного обслуговування.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Ісузу" застрахована на умовах договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, укладеного між приватним акціонерним товариством "Київський страховий дім" та військовою частиною 3027 Національної гвардії України, посвідчений страховим полісом № АЕ/6695358, строком дії з 4 листопада 2015 року до 4 листопада 2016 року з лімітом відповідальності 50 000 грн і розміром франшизи 0.

У лютому 2016 року публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" звернулося в порядку регресу до страховика забезпеченого транспортного засобу з вимогою про відшкодування 59 720 грн 12 коп., яка приватним акціонерним товариством "Київський страховий дім" була задоволена 22 лютого 2016 року в розмірі оціненої шкоди, розрахованої виходячи з фактичних витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом з урахуванням зносу - 25 127 грн 97 коп.

На решту суми виплаченого страхового відшкодування позивач звернувся до особи відповідальної за шкоду - військової частини 3027 Національної гвардії України.

Приймаючи судові рішення господарські суди виходили з того, що у позивача після сплати страхового відшкодування потерпілому, майну якого заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу, виникло право на регресний позов до приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" в межах лімітів відповідальності; решта суми заподіяної шкоди, яка виплачена страховою компанією і не покрита полісом, покладається безпосередньо на особу, яка відповідає за заподіяний шкоду - військову частину 3027 Національної гвардії України.

Колегія суддів погоджується з висновками господарських судів у частині задоволення позовних вимог до військової частини 3027 Національної гвардії України, проте рішення судів про стягнення 24 872 грн 03 коп. страхового відшкодування з приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" є помилковими, оскільки не ґрунтуються на обставинах справи і вимогах закону.

Відповідно до пункту 2.1. статті 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Закон обмежує розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала шкоду, зокрема, сумою франшизи (стаття 12), межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22), вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29).

Різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, який відшкодовує страховик згідно з Законом, на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Фондом державного майна, Міністерством юстиції України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика), була проведена незалежна оцінка з визначення вартості матеріального збитку та оформлена відповідним Звітом про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 19 листопада 2015 року № 2643, складеного товариством з обмеженою відповідальністю "Естімейт Плюс" (далі - Звіт).

За змістом пунктів 7.38, 7.39 Методики передбачено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), строк експлуатації яких не перевищує сім років. Винятком стосовно використання зазначених вимог є випадки, якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Згідно акта огляду транспортного засобу від 18 листопада 2015 року, який є невід'ємною частиною Звіту, транспортний засіб "Фольцваген" реєстраційний номер НОМЕР_1 до моменту дорожньо-транспортної пригоди вже мав механічні пошкодження, які не мали відношення до випадку, який стався 16 листопада 2015 року, що відповідно до Методики обов'язково тягне за собою застосування коефіцієнту фізичного зносу.

Господарські суди не звернули увагу на той факт, що умови полісу № АЕ/6695358 та положення статей 12, 22, 29 Закону, статей 9, 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1192 Цивільного кодексу України, свідчать про те, що у приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" у зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди виник обов'язок відшкодувати позивачу шкоду, у межах ліміту його відповідальності за страховим випадком (50 000 грн) та в межах суми фактичних затрат, право на вимогу якої перейшло до позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (59 720 грн 12 коп.), але виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, визначеного за Звітом оцінювача, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей (0,69330), та за мінусом франшизи (0 грн), отже в сумі - 25 127 грн 97 коп., яка 22 лютого 2016 року сплачена приватним акціонерним товариством "Київський страховий дім" позивачу.

За таких обставин колегія суддів вважає, що приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" здійснило виплату страхового відшкодування в порядку та на умовах спеціального закону (статті 29 Закону), а винна особа - військова частина 3027 Національної гвардії України - повинна відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (статті 1194 Цивільного кодексу України).

Посилання господарських суддів на постанову Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у даному випадку не ґрунтується на вимогах статті 11128 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Верховним Судом України викладено правову позицію про те, що законом не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. При цьому, розрахунок фізичного зносу транспортного засобу відповідно до положень Методики, у контексті положень статті 29 Закону, не був предметом оцінки Верховним Судом України.

Неправильне застосування господарськими судами до спірних правовідносин статті 1194 Цивільного кодексу України, пункту 2.1 статті 2, пункту 22.1 статті 22, статті 29, підпункту 1 пункту 36.2 статті 6 Закону зумовлюють скасування рішення та постанови в частині стягнення з приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" 24 872 грн 03 коп. і прийняття нового рішення, яким позовні вимоги до військової частини 3027 Національної гвардії України задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 4 Закону України "Про судовий збір" підлягають перерозподілу і судові витрати зі справи.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 122 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 19 липня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2016 року у справі № 911/1419/16 у частині стягнення з приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" 24 827 грн 03 коп. страхового відшкодування скасувати.

Позов у частині стягнення з військової частини 3027 Національної гвардії України 24 872 грн 03 коп. задовольнити.

Стягнути з військової частини 3027 Національної гвардії України на користь публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" 24 872 грн 03 коп. страхового відшкодування.

В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 19 липня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2016 року залишити без змін.

Здійснити поворот виконання рішення господарського суду Київської області від 19 липня 2016 року зі справи № 911/1419/16 у частині стягнення з приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" на користь публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" 24 872 грн 03 коп. страхового відшкодування та 990 грн 79 коп. витрат по сплаті судового збору, - у разі подання названим товариством відповідних заяви і довідки про списання зазначених сум.

Стягнути з військової частини 3027 Національної гвардії України на користь публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" 990 грн 79 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з військової частини 3027 Національної гвардії України на користь приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" 1 515 грн 80 коп. і 1 653 грн 60 коп. у рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг.

Видати накази.

Доручити видати накази Господарському суду Київської області.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя В. П. Селіваненко Суддя В. І. Студенець