ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 910/8149/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В.(головуючого, доповідача), Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 року у справі № 910/8149/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Профітекс-Сервіс" до Міністерства оборони України про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 800 347,08 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про поставку товарів для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) № 286/2115/87 від 16.10.2015 року в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.06.2016 року (суддя Стасюк С.В.) позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 року (судді: Станік С.Р., Хрипун О.О., Власов Ю.Л.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2015 року між відповідачем (замовник) та позивачем (постачальник) укладено договір про поставку товарів для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) №286/2115/87.

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується у 2015 році поставити замовнику холодильники та морозильники; машини пральні; електроковдри; вентилятори, а саме: камера морозильна, камера холодильна, спліт система для морозильної камери, моноблок для холодильної камери, прилавок холодильний, шафа холодильна, спліт система середньо температурна з виносним конденсатором (об'єм від 15 м. куб.), спліт система низькотемпературна з виносним конденсатором (об'єм від 6 м. куб.), спліт система середньо температурна з виносним конденсатором (об'єм від 21 м. куб.), спліт система низькотемпературна з виносним конденсатором (об'єм від 20 м. куб.) (товар), зазначений у специфікації, а замовник забезпечити приймання та оплату товару в кількості та строки, які визначені у специфікації товару.

Згідно з пунктом 1.2. Договору ціна товару з ПДВ становить: 999 999,00 грн. і включає доставку, наладку та пусконаладку обладнання. Зазначений у специфікації товар є технологічними засобами, які використовуються для обладнання їдалень.

Приймання товару за кількістю та якістю оформляється актом приймання, який складає одержувач замовника на кожну партію товару після закінчення приймання товару в трьох примірниках: перший примірник - замовнику, другий - одержувачу замовника, третій - постачальнику. Належним чином оформлені документи: акт приймання, видаткова накладна постачальника та повідомлення-підтвердження відповідно до наказу Міністра оборони України від 29.10.2012 року № 704 є підтвердженням приймання товару (пункт 2.4. Договору).

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що ціна цього Договору становить: 999 999,00 грн., у тому числі ПДВ 166 666,50 грн.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. Договору розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 20 банківських днів з дати підписання сторонами відповідного акта приймання товару та на підставі надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунка-фактури на відвантажений товар, підписаного керівником та головним бухгалтером підприємства. До рахунка-фактури додаються: акт приймання; видаткова накладна постачальника; повідомлення-підтвердження.

Згідно з пунктом 6.1.1. Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари протягом 20 банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформлених документів, передбачених договором.

На виконання умов Договору позивачем здійснено поставку відповідачу товару загалом на суму 999 999,00 грн., що підтверджується актами прийому та видатковими накладними, та позивачем виставлено відповідачу рахунки.

Відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості в розмірі 199 651,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 286/2/3745 від 12.11.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про поставку товарів для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) № 286/2115/87 від 16.10.2015 року в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Предметом судового розгляду у даній справі є вимога постачальника про стягнення з покупця заборгованості за одержаний товар за договором про поставку товарів для державних потреб №286/2115/87 від 16.10.2015 року

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Додатковою угодою № 2 від 03.11.2015 року сторони погодили викласти пункт 4.1. Договору у наступній редакції: розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати підписання сторонами відповідного акта приймання товару та на підставі надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунка-фактури на відвантажений товар, підписаного керівником та головним бухгалтером підприємства.

Відповідач у встановлені строки за поставлений товар розрахувався частково на суму 199 651,92 грн., внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 800 347,08 грн.

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача за Договором в сумі 800 347,08 грн. позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем було порушено умови Договору (з урахуванням умов додаткових угод) щодо своєчасного виконання зобов'язання з оплати отриманого товару, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

При цьому, відсутність реєстрації існуючої заборгованості у органах Державної казначейської служби України жодним чином не спростовує та не звільняє відповідача від обов'язку сплатити існуючу заборгованість за Договором (з урахуванням додаткових угод).

Також, суд касаційної інстанції враховує і те, що відповідач не позбавлений права вимагати у встановленому законом та договором порядку здійснення позивачем наладки поставленого обладнання.

Викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

За таких обставин, оскаржені рішення та постанова є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

Л.Стратієнко