ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 910/4492/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Іванової Л.Б.

за участю представників:

ТОВ "Телесистеми України" - Вакуленка С.В.,

Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів міста Києва "Київавтошляхміст" - Гуцула В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів міста Києва "Київавтошляхміст"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2016

та на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.04.2016

у справі № 910/4492/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"

про часткове скасування рішення Постійно діючого незалежного третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 14.08.2015 у справі № 32/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"

до Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів міста Києва "Київавтошляхміст"

про визнання договору № 225/136 від 01.03.2009 недійсним

та за зустрічним позовом Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів міста Києва "Київавтошляхміст"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"

про стягнення 595 887,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Постійно діючого незалежного третейського суду при Всеукраїнській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" у справі № 32/15 первісний позов задоволено частково. Визнано договір № 225/136 від 01.03.2009, укладений ТОВ "Телесистеми України" та Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст", недійсним. Стягнуто з Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" на користь ТОВ "Телесистеми України" 1700,00 грн. витрат по сплаті третейського збору. У задоволенні позовних вимог ТОВ "Телесистеми України" до Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" в частині стягнення 782 866,81 грн. відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Телесистеми України" на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" 595 887,31 грн. заборгованості за договором № 225/136 від 01.03.2009 та 6 208,87 грн. витрат по сплаті третейського збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ "Телесистеми України" оскаржило його до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.04.2016 (суддя Зеленіна Н.І.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2016 (колегія суддів у складі: суддя Пономаренко Є.Ю. - головуючий, судді Кропивна Л.В., Дідиченко М.А.), задоволено заяву ТОВ "Телесистеми України" про часткове скасування рішення Постійно діючого незалежного третейського суду при Всеукраїнській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" у справі № 32/15. Скасовано рішення Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 14.08.2015 у справі № 32/15 в частині стягнення з ТОВ "Телесистеми України" заборгованості за договором № 225/136 від 01.03.2009 у розмірі 595 887,31 грн. Приймаючи такі рішення, господарські суди виходили з невідповідності складу третейського суду, який прийняв оскаржуване рішення, вимогам закону.

У касаційній скарзі Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів міста Києва "Київавтошляхміст" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 01.08.2016, ухвалу господарського суду першої інстанції від 19.04.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду від 14.08.2015 у справі № 32/15. В обґрунтування касаційної скарги позивач стверджує, що господарськими судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 53, 1221 ГПК України, ст. 37 Закону України "Про третейський суд", ст. 11 Регламенту третейського суду. Зокрема, скаржник посилається на те, що повторне формування складу третейського суду у разі подання зустрічної позовної заяви не передбачено ані Регламентом Постійно діючого незалежного третейського суду при Всеукраїнській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів", ані Законом України "Про третейські суди". Крім того, на думку скаржника, господарські суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для поновлення ТОВ "Телесистеми України" строку для подання заяви про скасування рішення третейського суду.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Телесистеми України" просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 19.04.2016 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку ТОВ "Телесистеми України", господарські суди дійшли правильного висновку щодо наявності правових підстав для часткового скасування рішення третейського суду, оскільки у разі надходження зустрічної позовної заяви формування третейського суду здійснюється у загальному порядку залежно від ціни позову.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Як встановлено господарськими судами, не погоджуючись частково з рішенням Третейського суду від 14.08.2015 у справі № 32/15, ТОВ "Телесистеми України" оскаржило його до господарського суду міста Києва на підставі порушення третейським судом п. 4 ч. 2 ст. 1225 ГПК України, зокрема, склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону. При цьому, ТОВ "Телесистеми України" просило господарський суд поновити строк на подання заяви про часткове скасування рішення третейського суду.

Сукупності встановлених у справі обставин господарські суди попередніх інстанцій дали належну оцінку і з урахуванням вимог п. 4 ч. 2 ст. 1225 ГПК України, ст. 37 Закону України "Про третейські суди", дійшли висновку про задоволення заяви ТОВ "Телесистеми України" про часткове скасування третейського суду.

Вищий господарський суд України погоджується з вказаним висновком господарських судів попередніх інстанцій з урахуванням наступного:

Відповідно до ст. 1225 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано в тому числі у разі якщо склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону.

Пунктом 6.1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Отже, у разі оскарження рішення третейського суду з інших підстав, ніж наведені в ч. 2 ст. 1225 ГПК України, у прийнятті відповідної скарги слід відмовити з посиланням на ч. 4 ст. 1221 і відповідний пункт ч. 2 ст. 1225 ГПК України названого Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 7 Закону України "Про третейські суди" в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 10 вказаного Закону регламент третейського суду повинен визначати порядок та правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції третейського суду цим Законом. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів.

За змістом положень ст. 14 Закону сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів. У постійно діючих третейських судах призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого відповідно до ст. 8 цього Закону списку третейських суддів, який за регламентом цього постійно діючого третейського суду може мати обов'язковий чи рекомендаційний характер.

Відповідно до ст. 17 Закону формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору (суду ad hoc) здійснюється в порядку, погодженому сторонами.

З урахуванням наведених норм матеріального права можна дійти висновку, що законодавець, розмежовуючи поняття постійно діючих третейських судів та третейських судів для вирішення конкретного спору (суди ad hoc), встановлює особливості застосування норм Закону, зокрема щодо формування складу суду залежно від виду третейського суду: у постійно діючому третейському суді процедура формування складу визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог Закону України "Про третейський суд".

Регламентом Постійно діючого незалежного третейського суду при Всеукраїнській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" (п. 11.1.) передбачено, що третейський суд розглядає справи у складі одного третейського судді або колегіально в складі трьох третейських суддів.

За вимогами п.п. 11.2.-11.2.2. вказано Регламенту, формування складу третейського суду здійснюється залежно від ціни позову:

- у разі, якщо ціна позову, зазначена у поданій до третейського суду позовній заяві становить до 10 000 (десять тисяч) грн. включно або позовна вимога не підлягає грошовій оцінні, кількісний та персональний склад третейського суду для вирішення конкретної справи визначається головою третейського суду залежно від спору, кваліфікації судді та інших підстав з метою забезпечення всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору.

Рішення про кількісний та персональний склад третейського суду в таких спорах приймається головою третейського суду одноособово, про що виноситься відповідна ухвала.

- у разі, якщо ціна позову, зазначена у поданій до третейського суду позовній заяві становить 10 001 (десять тисяч одна) грн. та більше, формування складу третейського суду відбувається у порядку, передбаченому п. 11.3. цього Регламенту.

Пунктом 11.3. Регламенту вставлено, що:

- при формуванні складу третейського суду кожна із сторін протягом п'яти днів обирає по одному судді із затвердженого списку третейських суддів, а обрані у такий спосіб судді обирають ще одного третейського суддю для забезпечення непарної кількості складу третейського суду;

- у випадку коли сторони у визначений цим регламентом термін дійшли згоди, що справа буде розглядатися одним суддею і визначилися із кандидатурою такого третейського судді, справа розглядається таким третейським суддею одноособово;

- якщо одна із сторін не обере третейського суддю протягом п'яти днів після одержання прохання про це від третейського суду, то справу розглядає третейський суддя обраний іншою стороною;

- в разі якщо сторони у зазначений термін не обрали належну кількість суддів, кількісний та персональний склад третейського суду визначається головою третейського суду у порядку, передбаченому п. 11.2.1. цього Регламенту;

- у випадку коли обрані сторонами третейські судді у п'ятиденний термін не оберуть ще одного третейського суддю для забезпечення непарної кількості складу третейського суду, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду;

- головуючий складу третейського суду у справі та третейський суддя у випадку, передбаченому абзацом першим підпункту 11.3. цього Регламенту, обирається не менш як двома третинами від обраного складу суду шляхом відкритого голосування;

- сторони та обрані ними третейські судді при призначенні чи обрані у відповідних випадках третейських суддів або головуючого складу третейського суду повинні забезпечувати додержання вимог чинного законодавства.

Господарськими судами враховано вказані вимоги Регламенту та встановлено, що ТОВ "Телесистеми України" звернулось з позовом до Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" про визнання договору № 225/136 від 01.03.2009 недійсним.

Для розгляду зазначеного спору в порядку, передбаченому п.п. 11.2.1., 12.2 Регламенту, призначено третейського суддю Лінкевича О.М. одноособово (згідно з ухвалою голови третейського суду від 28.04.2015).

У подальшому, до третейського суду надійшов зустрічний позов про стягнення 595 887,31 грн. заборгованості.

При цьому, як правильно зазначено господарськими судами, Регламентом третейського суду не передбачено будь-яких особливостей прийняття та розгляду зустрічних позовних заяв.

Не передбачено таких особливостей і ст. 37 Закону України "Про третейські суди" на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.

Так, ст. 37 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що відповідач вправі подати зустрічний позов для розгляду третейським судом, якщо такий позов є підвідомчим третейському суду та може бути предметом третейського розгляду відповідно до третейської угоди. Зустрічний позов може бути подано на будь-якій стадії третейського розгляду до прийняття рішення по справі. Третейський суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємно пов'язані та їх спільний розгляд є доцільним, зокрема, коли вони випливають з одних і тих самих правовідносин або коли вимоги за ними можуть зараховуватися.

Враховуючи викладене, господарські суди дійшли правильного висновку про те, що у разі надходження зустрічної позовної заяви формування складу третейського суду здійснюється у загальному порядку залежно від ціни позову.

Відтак, третейський суд, прийнявши до розгляду зустрічну позовну заяву, сума позову якого перевищує 10 001 (десять тисяч одна) грн., мав забезпечити формування складу третейського суду у порядку, передбаченому п. 11.3. цього Регламенту.

Враховуючи, що доказів формування складу третейського суду у порядку, передбаченому п. 11.3. цього Регламенту, господарському суду не надано, а також не надано доказів того, що сторони у визначений Регламентом термін дійшли згоди про розгляд справи одним суддею і визначилися із кандидатурою такого третейського судді (абз. 2 п. 11.3. Регламенту), господарські суди попередніх інстанцій правильно зазначили про те, що в даному випадку під час прийняття до розгляду зустрічного позову третейським судом порушено порядок формування складу третейського суду.

Ствердження скаржника про те, що повторне формування складу третейського суду у разі подання зустрічної позовної заяви не передбачено ні Регламентом, ні Законом України "Про третейські суди" відхиляються Вищим господарським судом України з огляду на те, що в даному випадку під час прийняття зустрічного позову до розгляду порушено процедуру формування складу суду у постійно діючому третейському визначену Регламентом цього суду.

Враховуючи встановлення господарськими судами обставин невідповідності складу третейського суду, яким прийнято рішення щодо зустрічного позову, вимогам закону, господарські суди правильно на підставі п. 4 ч. 2 ст. 1225 ГПК України задовольнили заяву ТОВ "Телесистеми України" про часткове скасування рішення Постійно діючого незалежного третейського суду при Всеукраїнській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 14.08.2015 у справі № 32/15.

Крім того, у касаційній скарзі скаржник вказує на те, що господарські суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для поновлення ТОВ "Телесистеми України" строку для подання заяви про скасування рішення третейського суду.

У цьому зв'язку Вищий господарський суд України вважає за необхідне зауважити на наступному:

Статтею 1221 ГПК України передбачено, що заява про скасування рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як встановлено господарськими судами, заявник в обґрунтування клопотання про поновлення строку посилався на те, що рішення третейського суду було ним отримано 23.10.2015, що унеможливило вчасне звернення до господарського суду з відповідною заявою про його скасування у строки передбачені ст. 1221 ГПК України. На підтвердження обставин отримання заявником рішення третейського суду лише 23.10.2015, ТОВ "Телесистеми України" надано суду конверт, у якому надійшло вказане рішення та роздруківку з офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Також вказані обставини буди предметом дослідження у господарському суді апеляційної інстанції, яким було додатково встановлено, що у грудні 2015 року ТОВ "Телесистеми України" вперше звернулось до суду із заявою про часткове скасування рішення Постійно діючого незалежного третейського суду при Всеукраїнській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 14.08.2015.

Отже, вперше із вказаною заявою ТОВ "Телесистеми України" звернулось в межах трьох місяців від дати отримання рішення третейського суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2016 у справі № 910/31941/15 заяву ТОВ "Телесистеми України" про часткове скасування рішення Постійно діючого незалежного третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 14.08.2015 залишено без розгляду.

Після залишення вказаної заяви без розгляду ТОВ "Телесистеми України" повторно звернулось з заявою до господарського суду.

Статтею 53 ГПК України передбачено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

При цьому, ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали заявнику реалізувати своє право на подання відповідної заяви протягом законодавчо встановленого терміну.

Місцевий господарський суд, дійшовши висновку про поважність причин пропуску такого строку заявником, задовольнив відповідне клопотання, з урахуванням часу отримання позивачем рішення Постійно діючого незалежного третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 14.08.2015, та правомірно поновив строк на оскарження вказаного рішення третейського суду. З таким висновком обґрунтовано погодився і господарський суд апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України вважає, що господарським судом першої інстанції було обґрунтовано поновлено строк на оскарження рішення третейського суду.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Вищий господарський суд України вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів міста Києва "Київавтошляхміст" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 19.04.2016 у справі № 910/4492/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Картере Судді: Т. Барицька Л. Іванова