ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 910/2862/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),

Кондратової І.Д.,

Корнілової Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" на рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 року у справі № 910/2862/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" до Бенк оф Сайпрес Паблік Кампані Лімітед, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що документально не підтверджено наявність у відповідача права вимоги до позивача, а також відсутні докази безспірності вимог, оскільки розмір вимог вказаних у виконавчому написі від 29.12.2015 року № 4917 не співпадає з розміром заборгованості у повідомленні про дефолт від 09.02.2015 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.05.2016 року (суддя Пінчук В.І.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 року (судді: Дідиченко М.А., Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відзив на касаційну скаргу від третьої особи до суду не надходив.

У судовому засіданні 19.10.2016 року оголошувалася перерва до 09.11.2016 року.

09.11.2016 року у судовому засіданні оголошувалася перерва до 23.11.2016 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.11.2016 року продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 18.08.2008 року між Марфін Попюлар Бенк Паблік Кампані Лімітед, що згодом змінив назву на Сайпрес Попюлар Бенк Паблік Кампані Лімітед (первісний кредитор, банк) та Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "Антуза Лімітед" (боржник, позичальник) був укладений кредитний договір, відповідно до якого первісний кредитор надав позичальнику строкову кредитну лінію з лімітом 25 000 000 доларів США, або еквівалентом у євро, річною процентною ставкою, яка є сумою Маржі та ставки Лібор чи Єврібор і на умовах, що викладені в кредитному договорі з урахуванням чотирьох додаткових угод до нього.

За Додатком В до кредитного договору строк погашення кредиту становить сім років з дати першої вибірки будь-якої частини кредиту ("Дата погашення").

Кожна з позик підлягає погашенню у такі способи:

а. двома частковими платежами раз на півроку з покриттям лише відсотків;

в. частковими платежами раз на півроку з покриттям рівних сум від основної суми плюс нараховані відсотки після цього;

с. одним одноразовим платежем із покриттям решти суми від основної суми плюс нараховані відсотки, таким чином, що кожну позику буде погашено в повному обсязі на дату погашення.

Перший платіж підлягає сплаті через шість місяців після дати першої вибірки.

Відсотки сплачуватимуться раз на півроку наприкінці кожного періоду нарахування відсотків.

27.12.2010 року 4-ою додатковою угодою до кредитного договору було змінено Додаток В і викладено в іншій редакції:

Термін погашення кредитних коштів становить сім років від дати першого освоєння будь-якої частини коштів ("Дата погашення").

Кожен з кредитів погашається наступним чином:

а. піврічні внески, які покривають тільки відсотки

в. через дванадцять місяців після підписання 4-ї додаткової угоди - піврічні внески, що покривають рівні суми основного боргу і надалі нарахованих відсотків, та

с. один сукупний платіж, який покриває решту суми основного боргу і нарахованих відсотків так, щоб кожен кредит було погашено в день погашення.

Перший внесок сплачується через шість місяців після дати першого освоєння.

Відсотки будуть виплачуватися раз на півроку в кінці кожного періоду нарахування відсотків.

Відповідно до п. 14.02 кредитного договору банк може, без завдання шкоди жодним з його інших прав, в будь-який момент після виникнення випадку невиконання зобов'язань, шляхом надання повідомлення позичальнику, оголосити, що настає строк сплати суми кредиту та всіх нарахованих відсотків і комісій, та всіх інших сум, які підлягають сплаті згідно з цим договором, при цьому строк їх сплати настає негайно або у відповідності з таким повідомленням.

На виконання вказаного договору, банк надав позичальнику кредит у сумі 25 000 000 дол. США, на підставі додаткової угоди до кредитного договору від 18.12.2008 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 27.11.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Господарник" (іпотекодавець) та Марфін Бенк Паблік Ко ЛТД (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки.

Відповідно до п. 2.2 договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно іпотекодавця, а саме майновий комплекс в цілому, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34, загальною площею 14876,2 кв.м.

Пунктом 5.2. договору іпотеки встановлено, що якщо настав випадок невиконання зобов'язань і триває, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та позичальнику повідомлення про невиконання зобов'язання з вимогою усунути відповідне порушення, що призвело до відповідного випадку невиконання зобов'язань. Якщо протягом 30 календарних днів, починаючи з дати отримання іпотекодавцем повідомлення порушення не усунено, іпотекодержатель має право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки або його частину у порядку, визначеному у цьому договорі та Законі про іпотеку.

08.09.2014 року Бенк оф Сайпрес Паблік Кампані Лімітед направив позичальнику Антуза ЛТД повідомлення про невиконання зобов'язань від 05.09.2014 року, в якому зазначив, що загальна сума заборгованості останнього за кредитним договором станом на 29.07.2014 року становить 20 854 978,94 дол. США, з яких сума основного боргу - 18 173 785,37 дол. США, відсотки - 1 474 044,28 дол. США та пеня - 1 207 149,29 дол. США й вимагав негайного погашення заборгованості.

20.01.2015 року між Сайпрес Попюлар Бенк Паблік Кампані Лімітед (первісним кредитором) та Бенк оф Сайпрес Паблік Кампані Лімітед (новим кредитором) було укладено договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором, відповідно до якого первісний кредитор безумовно, остаточно та повністю відступив новому кредитору права вимоги за кредитним договором.

Крім того, права іпотекодержателя за іпотечним договором були передані Сайпрес Попюлар Бенк Паблік Кампані Лімітед відповідачу Бенк оф Сайпрес Паблік Кампані Лімітед на підставі договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, що укладений 20.01.2015 року між первісним кредитором і відповідачем та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Репкіною А.В. за реєстровими номерами 48, 49.

09.02.2015 року відповідач направив на адреси позивача та позичальника - Антуза ЛТД повідомлення про дефолт, у якому зазначив, що станом на 28.01.2015 року заборгованість за кредитним договором становить 21 708 371,24 дол. США., яка позичальником не сплачена, та вимагав протягом 30 днів від дати отримання цього повідомлення сплатити всю заборгованість. У випадку незадоволення іпотекодавцем та/або позичальником забезпечених зобов'язань протягом 30 календарних днів від дати отримання повідомлення, забезпеченні зобов'язання будуть задоволенні за рахунок предмета іпотеки.

У зв'язку із тим, що повідомлення про невиконання зобов'язань від 05.09.2014 року виконано не було, заборгованість за кредитним договором не погашена, відповідач вирішив реалізувати свої права за договором іпотеки шляхом звернення до приватного нотаріуса про отримання виконавчого напису на предмет іпотеки - цілісний майновий комплекс, загальною площею 14 876,2 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34.

Відповідач 29.12.2015 року звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. із заявою про вчинення виконавчого напису.

До вказаної заяви відповідачем було додано: оригінал договору іпотеки від 13.10.2009 року; оригінал договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 20.01.2015 року; нотаріально посвідчений переклад з копією кредитного договору від 18.08.2008 року з доповненнями; повідомлення про невиконання зобов'язання від 05.09.2014 року; нотаріально посвідчений переклад з копією договору від 20.01.2015 року про відступлення прав за кредитним договором; повідомлення про відступлення від 21.01.2015 року з доказами направлення; повідомлення про дефолт від 09.02.2015 року з доказами направлення; нотаріально посвідчений переклад з копією виписки по рахунку позичальника; нотаріально посвідчений переклад з копією розрахунку заборгованості.

29.12.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований за № 4917, про звернення стягнення майнового комплексу в цілому, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34, загальною площею 14876,2 кв. м., та належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Господарник", ідентифікаційний код 30971302, яке зареєстроване за адресою: 02090, м. Київ, вул. В. Сосюри, буд. 5, кімната 415 А на користь Бенк оф Сайпрес Паблік Кампані Лімітед.

Вказаний виконавчий напис вчинений за договором іпотеки, який посвідчений 27.11.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Постолом Н.І. і зареєстрований в реєстрі за № 4356 та за договором про відступлення прав за договором іпотеки, посвідченого Репкіною А.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20.01.2015 року за реєстровими №№ 48, 49.

Предметом даного судового розгляду є вимога боржника про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на нерухоме майно у зв'язку з його вчиненням з порушенням вимог законодавства.

Висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, про відмову в позові мотивовано недоведеністю правових підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 3.1 глави 16 Порядку вчинення дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 (далі - Порядок) нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

За п. 3.4 глави 16 Порядку строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Пунктом 3.5 глави 16 Порядку передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Пунктом 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 року за №20/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Отже, виходячи із наведених норм, при розгляді позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, господарським судам необхідно перевірити належність банку, як кредитору, права звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) для задоволення його вимог за кредитним договором, та наявність (відсутність) обставин, за яких виконавчий напис не може бути вчинено.

Враховуючи положення законодавства, право вимоги у кредитора виникає з наступного дня, коли зобов'язання мало бути виконано боржником відповідно до умов договору або вимог чинного законодавства.

Тобто, виконавчий напис про звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості може бути вчинений протягом року з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним права, передбаченого ч. 2 ст. 1050 ЦК України, або з настання строку виконання зобов'язання (у разі, якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

У цьому зв'язку судам необхідно було встановити, коли в даному випадку у кредитора виникло право вимоги виконання зобов'язання за кредитним договором від 18.08.2008 року, та чи не збіг встановлений законом річний строк давності для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Проте, судами попередніх інстанцій не було досліджено умов кредитного договору щодо встановлення строків сплати суми кредиту та відсотків, зокрема, Додаток В до кредитного договору (зі змінами, внесеними 4-ою Додатковою угодою), п. 14.02 цього договору щодо права дострокової вимоги сплати суми кредиту та всіх інших сум, нарахованих на нього, і не наведено цим умовам правової оцінки.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

За змістом вказаної норми прийняттю рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору має передувати надсилання іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання, яке вже мало місце на момент надсилання такої вимоги.

Суди попередніх інстанцій дійшовши висновку, що такою вимогою є повідомлення про дефолт від 09.02.2015 року, яке відповідач направив на адреси позивача та позичальника - Антуза ЛТД, не навели жодної правової оцінки як повідомленню про невиконання зобов'язань від 05.09.2014 року, яке Бенк оф Сайпрес Паблік Кампані Лімітед як новий кредитор направив позичальнику Антуза ЛТД з вимогою негайного погашення заборгованості, з урахуванням того, що договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором між Сайпрес Попюлар Бенк Паблік Кампані Лімітед (первісним кредитором) та Бенк оф Сайпрес Паблік Кампані Лімітед (новим кредитором) було укладено лише 20.01.2015 року, так і повідомленню про дефолт від 09.02.2015 року.

Водночас, судами обох інстанцій було залишено поза увагою визначення у спірному виконавчому написі періодів стягнення за основним зобов'язанням з кінцевою датою 18.11.2015 року та не було з'ясовано про що можуть свідчити такі обставини і цим обставинам не було наведено правової оцінки.

За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, прийнятими в порушення ст. 43 ГПК України за неповного встановлення та надання правової оцінки усім обставинам справи в їх сукупності, що вплинуло на правильність встановлення дійсних правовідносин сторін та вирішення спору по суті.

Таким чином, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Господарник" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016 року скасувати, і справу № 910/2862/16 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

Ж.Корнілова