ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року Справа № 921/724/15-г/6 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Нєсвєтової H.M., Могила C.К.,розглянувши матеріали касаційноїскаргирегіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській областінапостанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.16у справігосподарського суду Тернопільської області №921/724/15-г/6за позовомпрокурора Бучацького району в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській областідоприватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері"простягнення 1004278,46грн.,за заявоюприватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері"про розстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 22.10.15,за участі представників сторін:

від ГПУ - Кандзюба Р.В.,

від позивача - Іжаківський А.О.,

від відповідача - Дідківський Р.В.,

У С Т А Н О В И В:

22.10.2015 рішенням господарського суду Тернопільської області задоволено позов прокурора Бучацького району в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, стягнуто з приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" 1 004 278,46грн. в дохід Державного бюджету України для зарахування коштів зі сплати орендної плати.

17.08.2016 постановою Вищого господарського суду України залишено в силі рішення місцевого господарського суду від 22.10.2015.

05.09.2016 на виконання зазначених судових рішень господарським судом Тернопільської області було видано відповідні накази про стягнення з боржника на користь стягувача присудженої суми заборгованості.

19.09.2016 приватне акціонерне товариство "Галіція Дистилері" звернулось до господарського суду Тернопільської області із заявою №б/н від 12.09.2016 (з урахуванням уточнень), у якій просили розстрочити виконання рішення від 22.10.2015 у справі №921/724/15-г/6 та встановити наступний графік погашення заборгованості: до 11.10.2016 року - 89 380,79грн.; до 11.11.2016 р. - 85 363,67 грн.; до 11.12.2016 р. - 85 363,67 грн.; до 11.01.2017 р. - 85 363,67 грн.; до 11.02.2017 р. - 85 363,67 грн.; до 11.032017 р. - 85 363,67 грн.; до 11.04.2017 р. - 85 363,67 грн.; до 11.05.2017 р. - 85 363,67 грн.; до 11.06.2017 р. - 85 363,67 грн.; до 11.07.2017 р. - 85 363,67 грн.; до 11.08.2017 р. - 85 363,67 грн.; до 11.09.2017 р. - 85 363,66 грн.; всього 1 028 381,14грн.

07.10.2016 ухвалою господарського суду Тернопільської області (судді Шумський І.П., Хома С.О., Стопник С.Г.) відмовлено у задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Галіція Дистелері" про розстрочку виконання рішення від 22.10.2015, мотивуючи недоведеністю заявником наявності виняткових обставин, які ускладнюють чи виключають виконання рішення суду.

14.11.2016 постановою Львівського апеляційного господарського суду (судді Данко Л.С., Галушко Н.А., Орищин Г.В.) ухвалу суду першої інстанції від 07.10.2016 скасовано, заяву ПАТ "Галіція Дистелері" задоволено частково. Розстрочено виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 22.10.2015 у справі №921/724/15-г/6 про стягнення загальної суми боргу 1 024 364,03грн. на 6 місяців, починаючи з дати набрання законної сили постановою Львівського апеляційного господарського суду у цій справі, зі сплатою боргу рівними частинами по 170 727,34грн. щомісяця до травня 2017 року включно.

У касаційній скарзі регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області посилалися на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, тому просили скасувати постанову апеляційного господарського суду, залишивши в силі ухвалу місцевого господарського суду.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Аналізуючи положення зазначеної статті, касаційна інстанція виходить із того, що відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому слід мати на увазі, що згода сторін на вжиття заходів, передбачених цією статтею не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки не лише для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а й для стягувача при затримці виконання рішення.

Частково задовольняючи заяву відповідача, апеляційний господарський суд виходив із того, що при постановленні ухвали від 07.10.2016 судом першої інстанції не було враховано подані заявником докази існування тяжкого фінансового стану (баланси та звіти про фінансові результати за 2014-2016 роки, лист Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, постанова Управління Держпраці у Тернопільській області), якими підтверджується скорочення обсягів виробництва і реалізації, надходження грошових коштів і як наслідок дефіцит обігових коштів, що призвело до виникнення податкової заборгованості, заборгованості з виплати заробітної плати та інших негативних наслідків.

Також апеляційним господарським судом обгрунтовано враховано, що відповідач має триваючі взаємовідносини з ПАТ "Банк Восток", зобов'язавшись щомісячно погашати останнім кредитну заборгованість та сплату відсотків, що у сукупності становить значну суму коштів.

Надавши належну правову оцінку усім наявним у матеріалах справи документам та доводам сторін, апеляційний господарський суд правомірно застосував ст.121 ГПК України та розстрочив виконання судового рішення.

Суперечливі твердження заявника касаційної скарги щодо недотримання балансу інтересів сторін не заслуговують на увагу, оскільки заяву відповідача було задоволено не у повному обсязі, а частково, виходячи також і з інтересів позивача.

Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки апеляційного господарського суду, заявником не наведено. Тому, виходячи з повноважень касаційної інстанції, установлених ст.111-7, 111-9 ГПК України, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови, при ухваленні якої здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки доказів та встановлених обставин, тобто є такими, що викладені без урахування особливостей порядку та меж здійснення касаційного провадження у господарській справі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.16 у справі №921/724/15-г/6 господарського суду Тернопільської області - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяH.M. Нєсвєтова СуддяC.К. Могил