ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року Справа № 910/8301/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Картере В.І.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промоптторг"на рішенняГосподарського суду міста Києва від 19.07.2016 та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.10.2016у справі№910/8301/16 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсиббанк"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Промоптторг", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ректайм",за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 ОСОБА_4простягнення заборгованості в розмірі 2 642 627,59 грн.за участю представників:від позивача:Мандик В.А.,від відповідача-1:Гуртовенко Р.М.,від відповідача-2не з'явився,від третьої особи:не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промоптторг" (надалі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ректайм" (надалі - відповідач-2) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 642 627,59 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8301/16 (суддя Комарова О.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 (колегія суддів у складі: Агрикова О.С., Гаврилюк О.М., Чорногуз М.Г.), позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача 85 091,20 дол. США заборгованості за кредитом, що в гривневому еквіваленті станом на 25.04.2016 становить 2 156 521,25 грн., 19 084,22 дол. США заборгованості за процентами, що в гривневому еквіваленті станом на 25.04.2016 становить 483 663,72 грн., 1 707,65 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 734,97 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.

Не погоджуючись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, ТОВ "Промоптторг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, у якому просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-2 та третя особа не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Відповідачем-2 подано клопотання про оголошення перерви у розгляді справи, третя особа подала клопотання про відкладення розгляду справи. Порадившись, колегія суддів відмовила в їх задоволенні, оскільки неявка повноважних представників сторін не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.05.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промоптторг" (позичальник) укладено кредитний договір № 11352537000, відповідно до п. 1.1. якого банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 312 000,00 доларів США 00 центів у порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 1 513 200,00 грн. за курсом НБУ на день укладання цього договору. Надання кредиту здійснюється у наступний термін: з 29.05.2008 по 28.07.2017 (п. 1.2.1 кредитного договору).

Згідно з п. 1.2.2. кредитного договору, позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток № 1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3.,5.5.,5.6.,5.9., 5.10., 5.11., 7.4. договору.

Пунктом 1.3.1. кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 14,5% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору.

Також у п. 1.3.2. кредитного договору встановлено, що за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 29,0% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.

В п. 1.3.5. кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язується сплачувати проценти у строк з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

За змістом п. 1.5. кредитного договору, кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника №26002027967703 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

У п. 4.6. кредитного договору сторони передбачили, що позичальник зобов'язується достроково повернути в повному розмірі кредит та плату за кредит у випадках застосування банком будь-якого з п.п. 2.3., 5.3.,5.5.,5.6.,5.9., 5.10., 5.11., 7.4. цього договору в порядку, визначеному розділом 11 договору.

За умовами п. 5.5. кредитного договору, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на 5 (п'ять) календарних днів, та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному розділом 11 договору.

У додатку №1 до кредитного договору сторони погодили графік погашення кредиту.

Додатковою угодою № 1 від 14.09.2011 до кредитного договору сторонами продовжено строк сплати процентів.

Відповідно до п. 1.1. додаткової угоди № 1 від 14.09.2011 до кредитного договору №11352537000 від 29.05.2008 позичальник зобов'язується сплачувати проценти за договором у строк - з 01 по 20 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблено не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Крім того, 29.05.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ТОВ "Ректайм" (поручитель) було укладено договір поруки № 11333172000/п2, відповідно до п.1.1. якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ТОВ "Промоптгорг", код за ЄДРПОУ 30317312 (боржник), усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору №11352537000 від 29.05.2008 (далі - основний договір), укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до 1.2. договору поруки № 11333172000/п2 від 29.05.2008 поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного основного договору, зокрема: сума основного договору - 312 000, 00 доларів США. Вказана сума основного договору дорівнює еквіваленту 1 513 200, 00 гривень за курсом НБУ на день укладення основного договору, при цьому сторони обумовили, що такий гривневий еквівалент має визначатися в цьому договорі лише в разі, якщо сума основного договору виражена у іноземній валюті; термін виконання основного зобов'язання - 28.07.2017, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов'язання; інші умови основного договору.

Згідно з п. 1.3. договору поруки № 11333172000/п2 від 29.05.2008 року визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

Відповідно до п. 1.4. договору поруки № 11333172000/п2 від 29.05.2008 передбачено, що відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

За умовами п. 2.2. договору поруки № 11333172000/п2 від 29.05.2008 у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом).

Поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання за договором на користь кредитора в термін, визначений п. 2.2. договору поруки, шляхом переказу/перерахування коштів у сумі заборгованості боржника за основним договором на рахунки, вказані кредитором (п. 2.3. договору поруки № 11333172000/п2 від 29.05.2008).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач належним чином виконав умови договору та на підставі п. 1.5. кредитного договору зарахував на поточний рахунок відповідача 1 №26002027967703 кредитні кошти у розмірі 312 000, 00 дол. США, що підтверджує меморіальний ордер №0606576002 від 29.05.2008.

Також, матеріали справи містять виписку за кредитним договором з 29.05.2008 по 16.05.2016, яка завірена печаткою банку та підписом старшого менеджера групи роботи із зовнішніми компаніями департаменту зі стягнення боргів АТ "УкрСиббанк".

Зі змісту вищезазначеної виписки вбачається, що відповідачем 1 частково сплачувалась заборгованість по кредиту в розмірі 226 908, 80 дол.США.

Посилаючись на невиконання умов кредитного договору позивач направив відповідачам вимоги від 11.01.2016 №30-11/31812 та №30-11/31811 про дострокове повернення суми кредиту протягом 14 календарних днів з дня відправлення вимоги.

Однак, відповідачі на вказані вимоги не відреагували, суму заборгованості не оплатили.

Предметом даного спору є вимоги банку до позичальника та поручителя про стягнення солідарно основної заборгованості за кредитним договором № 11352537000 від 29.05.2008, заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом, а також пені за основним боргом та відсотками.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачами не було виконано належним чином зобов'язань вказаним за кредитним договором.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності з ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з умовами ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки ( ст. 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що факт наявності заборгованості позичальника станом на 25.04.2016 за кредитним договором № 11352537000 від 29.05.2008 в розмірі 85 091,20 дол. США - заборгованість за кредитом, що в гривневому еквіваленті станом на 25.04.2016 становить 2 156 521,25 грн., та 19 084,22 дол. США - заборгованість за процентами, що в гривневому еквіваленті станом на 25.04.2016 становить 483 663,72 грн., підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачами.

Докази направлення вимог від 11.01.2016 №30-11/31812 та №30-11/31811 про дострокове повернення суми кредиту позичальнику та поручителю наявні в матеріалах справи.

Відповідно п. 11.2. кредитного договору листування між сторонами за цим договором здійснюється шляхом направлення або надання однією стороною відповідних повідомлень іншій стороні на її адресу, зазначену у розділі 12 договору.

Зазначена у п. 11.1. договору вимога банку направляється листом (цінний з описом та повідомленням про вручення) або доставляється кур`єром на адресу позичальника, що вказана у розділі 12 цього договору.

У разі зміни фактичної чи юридичної адреси (місцезнаходження) позичальником без попереднього про це повідомлення банку чи інших навмисних дій позичальника, у зв`язку з чим письмова вимога банку не отримана позичальником, строк повернення кредиту та плати за кредит в такому випадку встановлюється через 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вимога надсилалась ТОВ "Промоптторг" за двома адресами - 10014, м. Житомир, вул. Київська, 1 (адреса, яка вказана у кредитному договорі) та 12441, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Новогуйвинське, вул. 9-ї П`ятирічки, 11, кВ. 24 (адреса, яка зазначена в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, том 1, а.с. 99-101). Вказана вимога направлялась банком рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями фіскальних чеків. За адресою - 10014, м. Житомир, вул. Київська, 1 відповідачем-1, вимогу не отримано, про що свідчить поштовий конверт з відміткою про повернення за закінченням строку зберігання. Щодо вимоги, яка надсилалась за адресою - 12441, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Новогуйвинське, вул. 9-ї П`ятирічки, 11, кВ. 24, то матеріали справи містять лише докази її надсилання.

Судами встановлено, що позивач направив вимогу про дострокове повернення суми кредиту без порушення умов кредитного договору.

Відповідач-2 отримав вказану вище вимогу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про його отримання.

Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для стягнення солідарно з відповідачів за кредитним договором № 11352537000 від 29.05.2008 основної заборгованості, відсотків за користування кредитом, а також пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та за відсотками за користування кредитом у заявлених позивачем сумах.

Посилання скаржника на припинення договору поруки щодо чергових платежів: по тілу кредиту за період з 20.03.2015 по 20.10.2015 на загальну суму 22 690,88 доларів США та по процентам за період з 27.02.2015 по 30.09.2015 на загальну суму 9 370,17 доларів США, що разом складає 32 061,05 дол. США, у зв'язку зі спливом шестимісячного строку, передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України щодо вказаних платежів, є безпідставним, враховуючи наступне.

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Аналіз ч. 4 ст. 559 ЦК України дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в ч. 4 ст. 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (зазначеної позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 17.09.2014 у справі № 6-53цс14).

Як було зазначено вище, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем на адресу відповідачів було направлено вимоги від 11.01.2016 №30-11/31812 та №30-11/31811 про дострокове повернення суми кредиту протягом 14 календарних днів з дня відправлення вимоги. З матеріалів справи вбачається, що вказані вимоги були направлені відповідачам 11.01.2016.

Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання.

Сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Враховуючи, що судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до відмітки канцелярії Господарським судом міста Києва отримано позовну заяву 05.05.2016, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України, договір поруки не є припиненим, про що правомірно зазначено судами попередніх інстанцій.

Крім того, передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи зазначене, судом касаційної інстанції відхиляються доводи скаржника про те, що позивачем документально не підтверджено факт належного повідомлення відповідача про настання терміну виконання зобов'язань за договором поруки.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскаржених судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій у порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізували права та обов'язки сторін, у зв'язку з чим, не вбачається підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих рішення та постанови судів попередніх інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промоптторг" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі № 910/8301/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О. Кролевець

Судді О. Євсіков

В. Картере