ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року Справа № 907/28/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШвеця В.О.,суддівДанилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "ГЕТЕН - 2014"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 26.10.2016у справі№ 907/28/16 Господарського суду Закарпатської області за позовомВійськової прокуратури Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах: 1. Адміністрації Державної прикордонної служби України; 2. Мукачівського прикордонного загону до1. Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області; 2. Фермерського господарства "ГЕТЕН - 2014" 3. Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області в особі сектору у справах державної реєстрації Берегівської РДАпровизнання недійсними результатів земельних торгів та скасування протоколу проведення земельних торгів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов'язати скасувати записи про реєстрацію права оренди земельної ділянки, зобов'язання звільнити земельну ділянку

за участю представників сторін від:

прокуратури: Грищенко М.А. (посв. № 031484),

позивача-1: Пітков І.Л. (дов. від 10.12.2016),

позивача-2: Пітков І.Л. (дов. від 19.12.2016)

Представники відповідачів - 1, 2, 3 в судове засідання не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Військова прокуратура Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Мукачівського прикордонного загону звернулась з позовом до Головного управління держгеокадастру у Закарпатській області, Фермерського господарства "Гетен-2014" та Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області в особі сектору у справах державної реєстрації, в якому просила: 1) визнати недійсними результати земельних торгів та скасувати протокол проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку від 17.09.2015 №3; 2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 17.09.2015 №66/15, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області та Фермерським господарством "ГЕТЕН - 2014"; 3) зобов'язати скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 2120480400:06:000:0008 площею 7,9954 га; 4) зобов'язати Фермерське господарство "Гетен-2014" звільнити земельну ділянку кадастровий номер 2120480400:06:000:0008 площею 7,9954 га. В обґрунтування своїх вимог прокурор вказував на те, що спірна земельна ділянка знаходиться уздовж лінії державного кордону за межами населеного пункту на території та належать до земель оборони. Прокурор зазначав про те, що дозвіл на використання спірної земельної ділянки у господарських цілях Мукачівський прикордонний загін як фактичний землекористувач не надавав. При цьому прокурор посилався на приписи статей 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 20, 21, 77 Земельного кодексу України, статей 22, 23 Закону України "Про державний кордон України", статті 3 Закону України "Про використання земель оборони".

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17.08.2016, ухваленим суддею Андрейчук Л.В., позов задоволено. Вмотивовуючи рішення суд виходив з того, що розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги та належність вказаної земельної ділянки до земель оборони передбачено в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих в межах прикордонної смуги. Водночас судом враховано і те, що відсутність встановленої Земельним кодексом України документації з оформлення права користування вказаною земельною ділянкою не позбавляє її статусу земель оборони. При цьому суд керувався приписами статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, статей 20, 77, 124 Земельного кодексу України, статті 2 Закону України "Про використання земель оборони".

Львівський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Дубник О.П. - головуючого, Матущака О.І., Скрипчук О.С., постановою від 26.10.2016 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Фермерське господарство "ГЕТЕН - 2014" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій, з урахуванням додаткових пояснень, просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги скаржник зазначає про неврахування судами відсутності доказів, якими б підтверджувався факт належності спірної земельної ділянки до земель оборони та її входження до складу прикордонної смуги. Також скаржник вказує на відсутність у позивачів правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, відсутність оформленого та належним чином зареєстрованого права користування та рішення компетентного органу влади або місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування. З огляду на що, на думку скаржника, спірні земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди є законними та такими, що проведені відповідно до розпорядження голови Берегівської райдержадміністрації, наказів Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, які є чинними. Водночас наголошує скаржник і на пропуску строку позовної давності за вимогами заявленого позову. При цьому посилається на порушення судами попередніх інстанцій приписів статей 261, 267 Цивільного кодексу України, статей 77, 78, 79, 84, 115, 118, 123, 124 Земельного кодексу України, статей 1, 2, 3 Закону України "Про використання земель оборони", статей 2, 20 Закону України "Про державну прикордонну службу", статей 10, 21, 22 Закону України "Про державний кордон".

Ухвалою від 12.12.2016 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Данилової М.В., Сибіги О.М., касаційну скаргу Фермерського господарства "ГЕТЕН - 2014" прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.12.2016.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Вищий господарський суд України, заслухавши суддю Швеця В.О., пояснення представників прокуратури та позивачів, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що предметом спору у цій справі є вимоги Військової прокуратури Ужгородського гарнізону, заявлені в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Мукачівського прикордонного загону до Головного управління держгеокадастру у Закарпатській області, Фермерського господарства "Гетен-2014" та Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області в особі сектору у справах державної реєстрації про: 1) визнання недійсними результати земельних торгів та скасування протоколу проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку від 17.09.2015 №3; 2) визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17.09.2015 №66/15, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області та Фермерським господарством "ГЕТЕН - 2014"; 3) зобов'язання скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 2120480400:06:000:0008 площею 7,9954 га; 4) зобов'язання Фермерське господарство "Гетен-2014" звільнити земельну ділянку кадастровий номер 2120480400:06:000:0008 площею 7,9954 га. Як на підставу позову, прокурор посилався на порушення норм чинного законодавства, допущених при визначенні статусу спірної земельної ділянки та існуючих обмежень у її використанні. Згідно зі статтею 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Відповідно до частини 1 статті 20 вказаного Кодексу віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Частиною 5 статті 20 Земельного кодексу України унормовано, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу. Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони". Відповідно до приписів частин 1-4 статті 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом. Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про використання земель оборони" військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Статтею 115 названого Кодексу визначено, що зони особливого режиму використання земель створюються навколо військових об'єктів Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, для забезпечення функціонування цих об'єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах. Уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим прикордонної смуги встановлюються відповідно до закону. Відповідно до статей 6, 10 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, який виконує завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України. Прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів. Отже, Мукачівський прикордонний загін є органом державної влади на місцях в системі Державної прикордонної служби України, який здійснює контроль за додержанням прикордонного режиму у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі. Частинами 1, 2 статті 22 Закону України "Про державний кордон України" визначено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно з приписами абзацу 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №117 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим" (з наступними змінами та доповненнями) з урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень. Таким чином, судами попередніх інстанцій обґрунтовано враховано те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, визначених статтею 22 Закону України "Про державний кордон України" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №117 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим". Водночас відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри прикордонної смуги встановлені законом та фактичним розташуванням прикордонних інженерних споруд. Згідно з приписами статті 3 Закону України "Про використання земель оборони" уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Навколо військових частин та оборонних об'єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону. Як установлено судами, відповідно до протоколу огляду місця події від 10.05.2016, складеного прокурором військової прокуратури Ужгородського гарнізону, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2120480400:06:000:0008 знаходиться у межах прикордонної смуги, а саме - у смузі місцевості, що знаходиться між лінією інженерно-технічних споруд та лінією державного кордону; вільного доступу до земельної ділянки немає. Окрім цього, на підтвердження фактів, наведених у протоколі від 10.05.2016, судами попередніх інстанцій була надана відповідна оцінка технічній документації щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі та довідці Держсільгоспінспекції в Закарпатській області від 27.05.2016. З огляду на що, встановивши факт розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги, суди дійшли обґрунтованого висновку про належність вказаної земельної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих в межах прикордонної смуги. Враховуючи установлений факт приналежності спірної земельної ділянки до земель оборони, суди попередніх інстанцій дійшли також обґрунтованого висновку про те, що Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області без достатніх повноважень розпорядилося нею шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку. Статтею 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За таких установлених обставин, визнається правомірним висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання недійсними результатів земельних торгів та скасування протоколу проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку від 17.09.2015 №3. Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно з частиною 3 статті 215 цього Кодексу якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідно до частини 1 статті 216 вказаного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно з приписами частини 2 статті 124 Земельного кодексу України, частини 2 статті 6 Закону України "Про оренду землі" у разі набуття права оренди землі на конкурсних засадах, підставою для укладення договору є результати аукціону. Відтак, установивши те, що земельні торги з продажу права оренди на земельну ділянку площею 7,9954 га кадастровий номер 2120480400:06:000:0008, є незаконними, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для задоволення похідних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 66/15 від 17.09.2015, зобов'язання відповідача-2 звільнити спірну земельну ділянку та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права оренди цієї земельної ділянки. Довід скаржника щодо пропуску строку позовної давності за вимогами заявленого позову, не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки йому надавалась оцінка судом апеляційної інстанції і він мотивовано відхилений судом. Апеляційний господарський суд не установив наявність підстав для розгляду заяви відповідача-2 про застосування позовної давності в суді апеляційної інстанції, оскільки відповідачем-2 не обґрунтовано неможливості подання такої заяви до прийняття оскаржуваного рішення у місцевому господарському суді. Решта доводів касаційної скарги також визнаються неспроможними, позаяк вони не спростовують встановленого судами попередніх інстанцій та стосуються оцінки доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Таким чином, підстав для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "ГЕТЕН - 2014" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 у справі № 907/28/16 Господарського суду Закарпатської області залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Швець

Судді: М. Данилова

О. Сибіга