ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року Справа № 5019/319/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Вовка І.В., Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 16.06.16у справі№5019/319/12господарського судуРівненської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Бісмут ЛТД"третя особаПублічне акціонерне товариство "Укрсиббанк"простягнення сумиза участю представників від:позивача(ОСОБА_5 дог. дор. від 05.07.16), відповідачане з'явилися, були належно повідомлені,3-ї особи(Мандик В.А., дов від 17.02.16)

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Рівненської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бісмут ЛТД" 263 277,49 грн. за договором купівлі-продажу від 10.10.11 №10/1.

10.04.12 на адресу місцевого суду надійшла заява про затвердження мирової угоди, підписаною сторонами.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.04.12 у справі №5019/319/12 (суддя Качур А.М.) затверджено укладену між сторонами мирову угоду. Провадження у справі припинено відповідно до п.7 ст.80 ГПК України.

06.06.16 до Рівненського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", в якій скаржник зазначив, що майно, яке стало предметом мирової угоди і за рахунок якого відбулося погашення заборгованості ТОВ "Бісмут ЛТД" перед ФОП ОСОБА_4 є предметом іпотеки АТ "Укрсиббанк" відповідно до договору іпотеки від 05.01.07 №Р/н-7024. Скаржник не давав згоди на відчуження майна (будівлі та споруди, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1), яке є предметом іпотеки, що суперечить положенням ст.9 ЗУ "Про іпотеку", відповідно до якої відчужувати предмет іпотеки іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя. Таким чином, зміст мирової угоди та оскаржувана ухвала суду суперечать вимогам ст.ст.1,9 ЗУ "Про іпотеку", у зв'язку із чим, банк просив скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.04.12 у справі №5019/319/12 про затвердження мирової угоди.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.06.16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Мельник О.В., судді Розізнана І.В., Грязнов В.В.), судовий акт місцевого суду про затвердження мирової угоди скасовано, справу направлено до місцевого суду для розгляду по суті. Свою позицію апеляційний суд аргументував тим, що умови мирової угоди стосувалися нерухомого майна, яке не було ані предметом спору, ані предметом розгляду у даній справі. При цьому, на момент винесення ухвали господарського суду Рівненської області від 10.04.12 про затвердження мирової за рахунок передачі у власність нерухомого майна, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, вказане майно було обтяжене договором іпотеки від 05.01.07 №Р\н-7024, однак іпотекодержатель, яким є ПАТ "Укрсиббанк" не надав згоди на відчуження такого майна, при затвердженні мирової угоди присутній не був, та в результаті чого був позбавлений права, як кредитор, на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Свої доводи скаржник обґрунтовує тим, що скасування ухвали про затвердження мирової угоди не дає суду можливості повернути майно попередньому власнику, оскільки він ліквідований з 10.09.12. Крім того, оскільки предметом розгляду справи є майно, то суд у супереч нормам матеріального і процесуального права не встановив власників майна і не оповістив їх про розгляд справи.

Третя особа подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила постанову апеляційної інстанції залишити без змін, касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Бісмут ЛТД" про стягнення коштів в сумі 263 277, 49 грн., з яких 261 076,00 грн. - борг за договором купівлі-продажу від 10.10.11 №10/1, 1 477,22 грн. - 3% річних, 724,27 грн. - інфляційних нарахувань.

У процесі судового розгляду справи, 10.04.12 до місцевого господарського суду сторонами подано заяву про мирову угоду, яка затверджена 10.04.12. Відповідно до п.2.3 даної угоди сторони домовилися, що у рахунок заборгованості, що стала підставою для звернення позивача до суду із позовом, відповідач ТОВ "Бісмут ЛТД" передає у власність позивача нерухоме майно - будівлі та споруди у АДРЕСА_1, а саме: "А-3" адмінбудинок площею 1 560,4 м2, "Б" прохідна площею 12,9 м2, "В" склад нафтопродуктів площею 170,6 м2, "Г" склад матеріальний площею 212,1 м2, "Д" будинок конторського типу площею 253,8 м2, "Ж" будинок конторського типу площею 117,4 м2, "З" будинок конторського типу площею 197,7 м2, "Л-2" будинок залізобетонний площею 250,9 м2 та споруди (Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 04.03.05, видане виконавчим комітетом Рівненської міської ради Витяг про реєстрацію права власності на нерухому майно №6661951 від 04.03.05).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 05.01.07 між ТОВ "Бісмут ЛТД" (іпотекодавець) та АКІБ "Укрсибанк" (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки №Р\н-7024, відповідно до п.1.1 якого в іпотеку передано нерухоме майно - будівлі та споруди, а саме: "А-3" адмінбудинок площею 1 560,4 м2, "Б" прохідна площею 12,9 м2, "В" склад нафтопродуктів площею 170,6 м2, "Г" склад матеріальний площею 212,1 м2, "Д" будинок конторського типу площею 253,8 м2, "Ж" будинок конторського типу площею 117,4 м2, "З" будинок конторського типу площею 197,7 м2, "Л-2" будинок залізобетонний площею 250,9 м2 та споруди, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Скасовуючи ухвалу про затвердження мирової угоди місцевого суду, та повертаючи справу на розгляд по суті до суду першої інстанції, апеляційний суд вказав, що на момент винесення ухвали господарського суду Рівненської області від 10.04.12 про затвердження мирової угоди щодо погашення заборгованості ТОВ "Бісмут ЛТД" перед ФОП ОСОБА_4 за рахунок передачі у власність нерухомого майна, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, вказане майно було обтяжене договором іпотеки від 05.01.07 №Р\н-7024. Апелянт, АТ "Укрсиббанк", при розгляді справи №5019/319/12 у місцевому суді та затвердженні мирової угоди від 10.04.12 по даній справі участі не приймав. Матеріали справи не містять відомостей про надання згоди АТ "Укрсиббанк" (іпотекодержателя) на відчуження предмету іпотеки згідно договору №Р\н-7024 від 05.01.07. А отже, банк позбавлений права, як кредитор, на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційної інстанції у зв'язку із наступним.

Частиною 3 ст.9 ЗУ "Про іпотеку" іпотекодавець має право, зокрема, відчужувати предмет іпотеки виключно на підставі згоди іпотекодержателя.

При затвердженні мирової угоди місцевим судом, у супереч зазначеній нормі, не було з'ясовано правомочність відповідача на відчуження цього майна на користь позивача, що призвело до порушення майнових прав іпотекодержателя. При цьому, затверджено умови мирової угоди, що стосувалися нерухомого майна, яке не було ані предметом спору, ані предметом розгляду у даній справі, оскільки предметом розгляду даної справи було стягнення коштів в сумі 263 277, 49 грн.

Суд касаційної інстанції, погоджуючись із висновками апеляційної інстанції має зазначити, що під час нового розгляду справи по суті, потрібно встановити яким чином ТОВ "Бісмут ЛТД" припинив свою діяльність, а також на норми законодавства, які регулюють застосування іпотечних правовідносин у контексті розгляду даної справи.

Колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, оскільки вона прийнята при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.06.16 у справі №5019/319/12 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді І. В. Вовк

В. В. Палій