ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 910/7396/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідача), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.11.2016у справі№910/7396/16 Господарського суду міста Києваза позовомДержавного підприємства Український науково-дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров'я Українидо про Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України стягнення 384000,00 грн., У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Святюк С.П. (представник за дов. від 18.02.2017);

Прохоров В.А. (представник за дов. від 21.02.2017);

Мальгота О.А. (представник за дов. від 21.02.2017);

від відповідача: Головко П.В. (представник за дов. від 30.12.2016);

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством Український науково-дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров'я України у квітні 2016 року заявлено позов до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про стягнення 384 000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2016 року у справі №910/7396/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь відповідача 384 000,00 грн. боргу, 5 000,00 грн. витрат на послуги адвоката та 5760,00 грн. судового збору. Суд визнав, що позивач вчинив всі необхідні дії, визначені договором, проінформував відповідача про можливу затримку виконання договору, а відтак у замовника (відповідача) відсутні підстави для відмови в прийнятті виконаних позивачем робіт та оплати їх вартості після виконання.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 28.11.2016 перевірене рішення місцевого суду залишив без змін з тих же підстав.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою у якій просить суд рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові. Скаржник вказує на те, що судами в порушення ст.ст. 32, 43 Господарського процесуального кодексу України неповно з'ясовано всі обставини даного спору, зокрема те, що позивач послуги за 2 етапом не надав, а згідно умов договору розрахунки проводяться після підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг. Окрім того скаржник вказує, що договір закінчився, а доказів його пролонгації матеріали справи не містять. Відтак скаржник зауважує про відсутність доказів надання позивачем послуг у повному обсязі після закінчення строку дії договору.

Державное підприємство Український науково-дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров'я України у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (замовник за договором, відповідач у справі) та Державним підприємством Український науково-дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров'я України (виконавець за договором, позивач у справі) 16.05.2013 року укладений договір №31605-02 послуги професійні, технічні та комерційні, інші, н.в.і.у (74.90.2) „Розробка методичних рекомендацій "Використання програмно-апаратного комплексу експрес-аналізу функціонального стану водіїв під час передрейсовим оглядом, які залучаються до перевезення небезпечних вантажів та пасажирів" (далі - Договір).

Технічними вимогами (додаток № 1 до договору) передбачено розробку методичних рекомендацій "Використання програмно-апаратного комплексу експрес-аналізу функціонального стану водіїв під час перед рейсовим оглядом, які залучаються до перевезення небезпечних вантажів та пасажирів". Також, вказаними технічними вимогами визначено 2 етапи виконання послуг та їх терміни, а саме: 1 етап з дати підписання договору до 15.12.2013 року; 2 етап - з 16.12.2013 року до 15.12.2014 року.

Відповідно до Технічного завдання (Додаток № 2 до Договору) визначено календарний план та вказана вартість послуг, а саме послуги надаються в два етапи, за перший етап узгоджених послуг вартість становить 306 000,00 грн. (з ПДВ), вартість послуг другого етапу складає 384 000,00 грн. (з ПДВ).

Також, сторонами в пункті 3.1 Договору визначено ціну цього договору, яка встановлюється у національній валюті України, та становить 690 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 106 794, 87 грн. Пунктом 3.1.1. встановлено, що у 2013 році: 306 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 51 000, 00 грн. Пунктом 3.1.2. договору встановлено, що у 2014 році 384 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 55 794, 87 грн.

Розрахунок вартості послуг надається виконавцем в калькуляції кошторисної вартості (Додаток №3), що є невід`ємною частиною цього договору (п.3.2 Договору).

Порядок здійснення оплати визначено у п. 4.2 Договору, відповідно до якого замовник протягом 15 робочих днів з дня отримання акту приймання-передачі послуг, акту приймання-передачі документації та звітних документів зобов`язаний надати виконавцю підписані акт приймання-передачі послуг та акт приймання-передачі документації або відмову від прийняття послуг.

Також сторонами було підписано Додаток № 3 до Договору, яким сторони визначили Калькуляцію кошторисної вартості, Додатком № 4 визначили Реєстр результатів видів послуг.

Додатковою угодою № 1 від 07.11.2013 року викладено етапи виконання, термін та звітні матеріали в іншій редакції.

Умовами п.10.1 Договору передбачено, що цей договорі набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2014 року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань.

Отже, як встановили суди, перший етап передбачав розробку технічного завдання на виконання послуги та затвердження технічного завдання МОЗ України; аналіз нормативно - правової та методичної бази щодо оцінки функціонального стану водіїв від час передрейсових оглядів.

З наявного в матеріалах справи акта приймання - передачі послуг №1 від 26.12.2013 року суди встановили, що відповідачем прийнято послуги за договором № 31605-2 від 16.05.2013 року, а саме першого етапу, розробка технічного завдання на виконання послуги та затвердження технічного завдання МОЗ України, аналіз нормативно - правової та методичної бази щодо оцінки функціонального стану водіїв від час перед рейсових оглядів, задовольняє умовам Договору і оформлена належним чином.

Також, Додатковою угодою № 2 від 10.02.2014 року до Договору сторонами також були внесені зміни до його умов, зокрема, згідно: п.3.1 - ціна Договору становить 690 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 115 000, 00 грн.; п.3.1.2 - в 2014 року - 384 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ 64 000, 00 грн. Калькуляція кошторисної вартості (Додаток № 3 до Договору) викладена в новій редакції, згідно якої загальна кошторисна вартість на 2013 рік становить 306 000, 00 грн., на 2014 рік - 384 000, 00 грн.

Поряд з цим, відповідно до умов договору №31605-2 від 16.05.2013 року другим етапом надання послуг передбачено здійснення виконавцем аналізу існуючого стану визначення функціонального стану водіїв, визначення елементів функціонального стану водіїв, аналіз існуючих програмно - апаратних комплексів, розробка вимог до програмно - апаратного комплексу, вибір оптимальної моделі програмно - апаратного комплексу, призначеного для експрес - аналізу функціонального стану водіїв, розробка методичних рекомендацій "Використання програмно-апаратного комплексу експрес-аналізу функціонального стану водіїв під час передрейсових оглядів, які залучаються до перевезення небезпечних вантажів та пасажирів", у встановленому порядку погодження їх Мінінфраструктури та затвердження МОЗ.

На виконання умов договору про надання послуг, листом №525/11 від 10.12.2014 року позивач направив відповідачеві для узгодження матеріали заключного звіту за Договором Розробка Методичних рекомендацій "Використання програмно-апаратного комплексу експрес аналізу функціонального стану водіїв підчас передрейсових оглядів, які залучаються до перевезення небезпечних вантажів та пасажирів". В додатках вищевказаного листа зазначено заключний звіт, акт приймання - передачі документації та акт приймання - передачі послуг за етапом №2.

Проте, листом №657-05-3 від 17.12.2014 року, відповідач повідомив позивача про необхідність доопрацювання матеріалів та надання їх дирекції протягом 3 робочих днів.

Також, як установлено судами, з листа №356/11 від 10.09.2014 року Державним підприємством Український науково-дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров'я України направлено на адресу МОЗ України для розгляду та погодження проектів документів на виконання умов договору № 31605-2 від 16.05.2013 року, серед яких Методичні рекомендації "Використання програмно-апаратного комплексу експрес аналізу функціонального стану водіїв підчас передрейсових оглядів, які залучаються до перевезення небезпечних вантажів та пасажирів".

Позивач отримав лист МОЗ України №3.15-21/702-14/33563 від 18.11.2014 року в якому вказано, що у процесі опрацювання проекту Методичних рекомендацій "Використання програмно-апаратного комплексу експрес аналізу функціонального стану водіїв підчас передрейсових оглядів" враховані пропозиції, в т.ч., Міністерства інфраструктури України, та повідомлено, що дані документи можуть бути взяті за основу для розробки нормативно-правових актів з метою гармонізації національного законодавства з положеннями рамкової директиви Європейського співтовариства № 89/391/ЄЕС.

Листом №498/11 від 28.11.2014 року позивач направив МОЗ України після доопрацювання матеріали для затвердження наказом Міністерства.

МОЗ України листом №3.15-21/702-14/36813 від 17.12.2014 року повідомив позивача, що проведене доопрацювання вказаних документів вважає достатнім, у наданих документах враховані всі зауваження та пропозиції Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справи України, підготовка відповідного наказу МОЗ України буде проведена у відповідності до нормативно-правових актів щодо гармонізації національного законодавства з положеннями рамкової директиви Європейського Співтовариства №89/391/ЄЕС по запровадженню заходів щодо поліпшення безпеки і захисту здоров`я робітників на виробництві, та положень Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, ратифікованою Верховною Радою України 16.09.2014, після відповідних рішень Уряду.

Листом №534/11 від 22.12.2014 року позивач вказав, що невиконаними пунктами робіт залишається тільки оформлення наказом МОЗ розроблених при виконанні вказаних робіт документів, у зв`язку з цим просив Міністерство охорони здоров`я України дати згоду на коригування встановленому порядку відповідних Технічних завдань з замовником, тобто отримання МОЗ у відповідності з планом імплементації нормативно-правових актів до Європейського Співтовариства. (том 1, а.с. 75-76).

Також, МОЗ України листом №3.15-21/702-14/997 від 17.01.2015 року підтвердило, що підготовка відповідних наказів МОЗ України буде здійснюватись після відповідних рішень Уряду, в зв'язку з чим позивачу було запропоновано, зокрема, продовжити терміни виконання умов Договору на 2015 рік.

Судами встановлено і те, що враховуючи відповіді МОЗ України, позивач листом від 31.01.2015 року №29/11 повідомив відповідача про позицію МОЗ України стосовно достатнього проведеного позивачем доопрацювання Методичних рекомендацій "Використання програмно-апаратного комплексу експрес аналізу функціонального стану водіїв підчас передрейсових оглядів, які залучаються до перевезення небезпечних вантажів та пасажирів", а також стосовно того, що підготовка відповідного наказу МОЗ України буде проведена у відповідності до нормативно-правових актів щодо гармонізації національного законодавства з положеннями рамкової директиви Європейського співтовариства № 89/391/ЄЕС після відповідних рішень Уряду.

Позивач листом №491/11 від 30.11.2015 року повідомив відповідача про те, що оскільки судові позови Фонду до ДП УКРНДІМТ МОЗ України щодо виконання договорів №31605-2 та №31605-3 від 16.05.2013 року на замовлення Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України були розглянуті Господарським судом Одеської області, а скарги на їх ухвали в порядку апеляції - Одеським апеляційним господарським судом, і в ході їх розгляду була встановлена відсутність вини Інституту в ситуації, яка призвела до неможливості виконання вказаних договорів в частині остаточного затвердження розроблених документів МОЗ при їх повній відповідності Технічного Завдання на виконання послуг. Враховуючи дані обставини, позивач просив провести розрахунки за роботи в рамках виконання вказаних вище Договорів у відповідності до понесених УКРНДІМТ МОЗ України фактичних витрат.

Відповідач направив позивачеві лист №05-06-13 від 11.01.2016 року в якому вказав, що Державним підприємством "Український науково-дослідний інститут медицини транспорту" Міністерства охорони здоров'я України було надіслано відповідачу претензії №507/11 від 17.12.2015 року, №508/11 від 17.12.2015 року щодо виконання розрахунків за договором №31605-2 від 16.05.2013 року, проте Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України вважає, що ці претензії були надіслані з порушенням норм чинного законодавства та строк дії договору вже закінчився, а отже виконавча дирекція Фонду не має правових підстав для їх розгляду та задоволення.

Крім того, апеляційною інстанцією встановлено зміст листа №349 від 26.09.2016 року Міністерства охорони здоров`я України ДП "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій Міністерства охорони здоров`я України" в якому вказано, що подання на затвердження методичних рекомендацій наказом МОЗ України планується одночасно із затвердженням нового "Порядку медичного обслуговування водіїв транспортних засобів, що здійснюється перевезення пасажирів та вантажів".

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Як вірно визначились суди, предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача 384 000, 00 грн., а підставою цих вимог Державним підприємством "Український науково-дослідний інститут медицини транспорту" Міністерства охорони здоров'я України було визначено неналежне виконанням відповідачем умов договору в частині оплати вартості наданих послуг за другим етапом укладеного між сторонами договору від 16.05.2013 №31605-02 .

Враховуючи встановлені судами обставини, доводи касаційної скарги про те, що послуги в межах строку дії договору виконавцем не виконані, а замовник відмовився від оплати наданих послуг у зв'язку з тим, що останні надані виконавцем не в повному обсязі та поза строком дії договору, не можуть бути підставою для скасування рішення та постанови у справі, позаяк їм надавалась оцінка апеляційним судом та вони мотивовано були відхиленні останнім.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судами, позивач листом №525/11 від 10.12.2014 року у відповідності п. 5.4. договору направив відповідачеві для узгодження матеріали заключного звіту за Договором Розробка Методичних рекомендацій "Використання програмно-апаратного комплексу експрес аналізу функціонального стану водіїв підчас передрейсових оглядів, які залучаються до перевезення небезпечних вантажів та пасажирів". В додатках вищевказаного листа зазначено заключний звіт, акт приймання - передачі документації та акт приймання - передачі послуг за етапом №2.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

При розгляді даного спору суди вірно визначились, що позивач позбавлений повноважень щодо контролю, прискорення та будь - якого впливу на процес затвердження МОЗ України та їх реєстрації, оскільки зазначені роботи виконуються без участі виконавця за договором.

Судами при прийнятті оскаржуваних судових актів відповідно до положень ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу також законно враховано, що рішенням господарського суду Одеської області 06.08.2015 року у справі №916/1266/15-г за позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до Державного підприємства Український науково-дослідний інститут медицини транспорту про стягнення неустойки у сумі 4 713, 20 грн., штрафу за порушення зобов'язань в розмірі 6 900, 00 грн. та збитків в розмірі 306 000, 00 грн., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 року було встановлено, що ненадання відповідачем послуг передбачених другим етапом договору №31605-2 від 16.05.2013 року, виникло в зв`язку з необхідністю виконання останнього пункту 1 підпункту 2.6 додаткової угоди №1 від 07.11.2013 року, який передбачає погодження відповідних робіт з Міністерством інфраструктури України та затвердження їх Міністерством охорони здоров'я Україна шляхом прийняття відповідного наказу.

При цьому суди встановили, що позивачем (виконавцем) своє зобов'язання, визначене договором виконано в повному обсязі, а докази того, що з вини виконавця сталася затримка щодо підготовки наказу МОЗ України про затвердження методичних рекомендацій в матеріалах справи відсутні.

Також, колегія суддів визнає обґрунтованим висновок попередніх інстанцій про те, що вимоги щодо імплементації розроблених позивачем методичних рекомендацій у відповідності до розроблюваних нормативно - правових актів щодо гармонізації національного законодавства з положеннями рамкової директиви Європейського співтовариства №89/391/ЄЕС по запровадженню заходів щодо поліпшення безпеки і захисту здоров'я робітників на виробництві та у зв'язку з ратифікацією Україною 16.09.14 р. Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом умовами Договору не передбачені.

Отже, враховуючи те, що позивач вчинив всі необхідні дії по виконанню своїх зобов`язань за договором №31605-2 від 16.05.2013 року, проінформував Фонд про можливу затримку виконання договору, та як зазначалось раніше всі необхідні матеріали на вимоги МОЗ України було надано під час дії договору, місцевий господарський суд, який підтримала апеляційна інстанція, дійшов законного висновку про те, що у замовника відсутні підстави для відмови від прийняття виконаних робіт та оплати після їх виконання. Відтак суди обґрунтовано задовольнили позов.

В частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 19 200, 00 грн. касаційна скарга заперечень не містить.

Тому, доводи касаційної скарги визнаються судом неспроможними, позаяк спростовуються встановленими судами обставинами справи і стосуються переоцінки доказів у даній справі, що за приписами процесуального законодавства знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

Відтак оскільки, порушень норм матеріального та процесуального права судом не виявлено, підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі №910/7396/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.А.Кравчук

Г.М. Мачульський