ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 910/4038/16

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - Волощук П.Ю., відповідача - Бережок С.І.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від22.12.2016у справі № 910/4038/16за позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз"доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"простягнення 387 212,30 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (далі - ПАТ "Рівнегаз") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") про стягнення 387 212,30 грн., з яких 360 790,67 грн. пені, 8 637,41 грн. - інфляційних втрат та 17 784,41 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2016 порушено провадження у справі №910/4038/16 за позовом ПАТ "Рівнегаз" до ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення 387 212,30 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Мандриченко О.В.) від 14.04.2016 позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь ПАТ "Рівнегаз" 360 790,67 грн. пені, 8 637,41 грн. - інфляційних втрат, 17 784,41 грн. - 3% річних та 5808,18 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Зеленін В.О. - головуючий суддя, судді Ткаченко Б.О., Мартюк А.І.) від 04.07.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України (колегія суддів у складі: Студенець В.І. - головуючий суддя, судді Васищак І.М., Грек Б.М.) від 12.10.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 в частині залишення без змін рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 про стягнення пені в розмірі 360 790,67 грн. скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий, судді Чорна Л.В., Разіна Т.І.) від 22.12.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 в частині стягнення пені в сумі 360 790,67 грн. змінено; позов в частині стягнення пені у розмірі 360 790367 грн. задоволено частково; стягнуто з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь ПАТ "Рівнегаз" 3 607,90 грн. пені, в іншій частині позовних вимог про стягнення пені - відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016, ПАТ "Рівнегаз" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 з даної справ залишити без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Рівнегаз" посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно було застосовано ст. 551 ЦК України, ст. 223 ГК України та ст.ст. 43, 83 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.02.2017 касаційну скаргу ПАТ "Рівнегаз" прийнято до провадження та призначено на 22.02.2017.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.01.2014 між ПАТ "Рівнегаз" (газорозподільне підприємство) та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (замовник) було укладено договір на розподіл природного газу № 14-36-ПР, відповідно до умов якого газорозподільне підприємство зобов'язалося у 2014 році надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів за актами розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, а замовник зобов'язався сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку передбаченими умовами договору.

На виконання умов договору, ПАТ "Рівнегаз" у 2015 році надало ПАТ "НАК "Нафтогаз України" послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами на загальну суму 7 717 380, 45 грн., що підтверджується актами наданих послуг з транспортування газу у січні - грудні 2015 року. Надані позивачем послуги були оплачені відповідачем із порушення строків. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором, позивач нарахував 360 790, 67 грн. пені, 8 637, 41 грн. інфляційних втрат та 17 784, 41 грн. 3% річних. Стягнення вказаних сум є предметом позову у даній справі.

Задовольняючи повністю заявлені позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з їх обгрунтованості та доведеності.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача 360 790,67 грн. пені виходив з наступного.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України", як підприємство, що належить до державного сектору економіки, є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Прострочення виконання грошового зобов'язання за укладеним договором виникло перш за все тому, що споживачі природного газу - населення, підприємства промисловості не забезпечують своєчасну оплату природного газу, який ПАТ "НАК "Нафтогаз України" передає їм на підставі укладених договорів купівлі-продажу природного газу. Однак, щоб не допустити зриву поставок імпортного газу з країн Західної Європи, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вимушена всі фінансові ресурси спрямовувати в першу чергу на оплату імпортованого природного газу. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" реалізує імпортований природний газ не за ринковою вартістю, а за вартістю встановленою НКРЕ, яка є меншою від закупівельної вартості природного газу у зв"язку з чим протягом 2014 року компанія зазнавала значних збитків.

Судом встановлено, що відповідно до звіту про фінансові результати за 6 місяців 2015 року, збиток ПАТ "НАК "Нафтогаз України" від звичайної діяльності становить більше 4 млрд. грн.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" постійно вживає заходів для забезпечення належного виконання своїх зобов'язань, які виникли на підставі спірного договору, в тому шляхом подання позовів до боржників на загальну суму 30 373 014 590,88 грн.

З огляду на викладене, з врахуванням ступеня виконання зобов'язання боржником, майнового стану відповідача, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України та ч.3 ст. 83 ГПК України, дійшов висновку про зменшення суми пені до 1%, а саме до 3 607,90 грн., у зв'язку з чим змінив рішення місцевого господарського суду в цій частині.

Разом з тим, вказаний висновок суду апеляційної інстанції колегія суддів вважає необгрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, чинним законодавством передбачено право суду зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню зі сторони, а не звільнення від сплати.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зменшуючи розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за порушення ним своїх зобов'язань за договором до 1%, фактично звільнив відповідача від відповідальності за порушення ним грошового зобов'язання у вигляді сплати пені та відповідно належним чином не врахував і не дослідив майновий стан сторін, співвідношення розміру заявленої пені із розміром збитків кредитора, інтереси обох сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що висновок апеляційного суду про зменшення розміру пені до 1% є передчасним та таким, що зроблений без урахування всіх обставин в сукупності.

Згідно із ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 11110 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки суд апеляційний господарські при вирішенні питання про зменшення пені припустився неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування оскаржуваної постанови та передання справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Рівнегаз" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі №910/4038/16 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Грек Б.М.