ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 926/1859/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Владимиренко С.В. - головуючого (доповідача),

Демидової А.М.,

Шевчук С.Р.,

розглянувши

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Стрюкової Ірини Олександрівни

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016р.

та рішення господарського суду Чернівецької області від 15.10.2015р.

у справі №926/1859/14 господарського суду Чернівецької області

за позовом Генерального агентства по туризму в Чернівецькій області - Відкритого акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Черемош"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Стрюкової Ірини Олександрівни

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного

майна України по Чернівецькій області

про визнання недійсними договорів іпотеки

за участю представників

позивача - Гужук А.І., Васильчук М.Н.;

відповідача - Федоров О.А.;

третьої особи - Лисий В.І.

ВСТАНОВИВ:

Генеральне агентство по туризму в Чернівецькій області - Відкрите акціонерне товариство "Туристичний комплекс "Черемош" звернулося до господарського суду Чернівецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про визнання недійсними договорів іпотеки від 15.02.2007р., укладених Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" та Генеральним агентством по туризму в Чернівецькій області - Відкритим акціонерним товариством "Туристичний комплекс "Черемош" та зареєстрованих в реєстрі 15.02.2007р. за №510 та № 517.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 15.10.2015р. (суддя Миронюк С.О.) у справі №926/1859/14 позов задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки, укладений Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" та Генеральним агентством по туризму в Чернівецькій області - Відкритим акціонерним товариством "Туристичний комплекс "Черемош", посвідчений 15.02.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., ВЕЕ № 178304 та зареєстрований в реєстрі за №510. Визнано недійсним договір іпотеки, укладений Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" та Генеральним агентством по туризму в Чернівецькій області - Відкритим акціонерним товариством "Туристичний комплекс "Черемош", посвідчений 15.02.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., ВЕЕ № 762019, зареєстрований в реєстрі за №517. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на користь Генерального агентства по туризму в Чернівецькій області Відкритого акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Черемош" судовий збір в сумі 2436 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.2016р. рішення господарського суду Чернівецької області від 15.10.2015р. у справі № 926/1859/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено позивачу у задоволенні позову, а також вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2016р. у даній справі постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.2016р. було скасовано, а справу передано на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду з підстави порушення під час слухання справи в апеляційному господарському суді вимог ч.5 ст.41 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретної справи визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 21 цього Кодексу, тобто лише за допомогою автоматизованої системи документообігу за принципом вірогідності. Відтак, допущені апеляційним господарським судом порушення норм процесуального права під час формування колегії суддів для слухання справи №926/1859/14 у відповідності до вимог п.1 ч.2 ст.11110 Господарського процесуального кодексу України були безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За результатами нового розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016р. (колегією суддів у складі головуючого судді Марка Р.І., суддів: Костів Т.С., Желіка М.Б.) у справі №926/1859/14, рішення господарського суду Чернівецької області від 15.10.2015 р. було залишено без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Надра" І.О.Стрюкова - без задоволення.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Стрюкової Ірини Олександрівни звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016р. та рішення господарського суду Чернівецької області від 15.10.2015р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. Водночас, заявником касаційної скарги було також заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення господарського суду до закінчення його перегляду у порядку касації, яке було залишено судом касаційної інстанції без задоволення як необґрунтоване та таке, що заявлене без надання відповідних документів, які б свідчили про вчинення дій направлених на виконання оскаржуваного рішення.

Разом з тим, 06.12.2016р. до суду касаційної інстанції надійшли письмові пояснення від Національного банку України, який не є учасником розгляду даної справи, проте який вважає, що він є третьою особою, яка не була залучена до розгляду справи, права та інтереси якої є порушеними. Зазначені пояснення долучені судом касаційної інстанції до матеріалів справи, проте не приймаються до уваги під час розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Стрюкової Ірини Олександрівни, оскільки правом надавати суду усні та письмові пояснення господарському суду стосовно суті спору користуються лише сторони в судовому процесі та треті особи, які залучені до участі у справі в порядку визначеному ст.ст.26,27 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає також за необхідне роз'яснити, що відповідно до приписів ст.ст.91,107 Господарського процесуального кодексу України, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну та/або касаційну скаргу на таке рішення/постанову. Відтак, зважаючи, що Національним банком України рішення та постанова судів попередніх інстанцій у даній справі не оскаржувались, не заявлялось та не розглядалось судами клопотання про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, враховуючи, що суд касаційної інстанції у відповідності до вимог ст.1117 Господарського процесуального кодексу України здійснює виключно перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, письмові пояснення Національного банку України, що надійшли на адресу Вищого господарського суду України 06.12.2016р. з доданими до них документами, які не були предметом розгляду у судах першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції залишає без розгляду.

Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначає про необґрунтованість вимог викладених у касаційній скарзі та просить залишити в силі оскаржувані постанову та рішення судів попередніх інстанцій, як такі, що прийняті на підставі та у відповідності нормам матеріального права з дотриманням норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши представників сторін, суддю-доповідача, перевіривши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.02.2007р. Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Надра" (надалі - ВАТ КБ "Надра", банк) та Колективним підприємством "Екопласт" Громадської організації "Київська міська асоціація інвалідів "Наша справа" (надалі - позичальник) укладено кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №25/4/2007/840-К/17, за умовами якого банк надає позичальнику кредитні кошти в межах відкритої кредитної лінії на таких умовах: банк встановлює ліміт заборгованості за кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати еквіваленту 2600000 доларів США; термін користування кредитною лінією встановлюється з 14.02.2007р. по 13.02.2009р. включно; відсоткова ставка за користування кредитною лінією складає 13,9% річних - при отриманні кредиту в доларах США; 18,9% річних - при отриманні кредиту в національній валюті України - гривні.

Пунктом 2.1 цього договору передбачено, що в забезпечення виконання зобов'язань за договором позичальник надає банку в іпотеку, зокрема, майнову поруку Генерального агентства по туризму в Чернівецькій області відкритого акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Черемош" у вигляді іпотеки будівлі готельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, договірною заставною вартістю 22725000 грн.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій також встановлено, що 15.02.2007р. ВАТ КБ "Надра" та громадянином України ОСОБА_11, як позичальником, укладено кредитний договір №26/2-2/2007/840-ПК/27, відповідно до умов якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 1200000 доларів США в порядку і на умовах, визначених цим договором: цільове використання кредиту - споживчі цілі, відсотки за користування кредитом - у розмірі 12,95% річних, строк кредиту - до 15 лютого 2010 року.

Згідно з пунктом 2.1 договору в забезпечення виконання зобов'язань по цьому договору надається, зокрема, майнова порука Генерального агентства по туризму в Чернівецькій області - відкритого акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Черемош" у вигляді іпотеки будівлі готельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, договірною заставною вартістю 22725000 грн.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 15.02.2007р. ВАТ КБ "Надра", як іпотекодержателем, та ВАТ "ТК "Черемош", як іпотекодавецем, укладено договір іпотеки, посвідчений 15.02.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., зареєстрований в реєстрі за №517, (номер бланку ВЕМ № 762019) (надалі - договір №517), за умовами якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника - ОСОБА_11 за кредитним договором №26/2-2/2007/840-ПК/27, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає у іпотеку предмет іпотеки -будівлі готельного комплексу, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі: готель (літ. А) площею 23 289,7 кв.м, що складається з приміщень: готельного господарства площею 11809,40 кв.м, бюро по туризму площею 87,10 кв.м, ресторанного господарства площею 3403,0 кв.м, автогосподарства площею 61,10 кв.м, мініпивзавода площею 142,0 кв.м, приміщень іншого призначення площею 7787,10 кв.м; бокси для автомобілів №1-9 (літ. Б) площею 270,20 кв. м ; гараж-бокс (літ. В) площею 54,90 кв.м; трансформатори електропідстанція (літ. Г) площею 125,10 кв.м; будівля для збереження ємностей (літ. Д) площею 76,0 кв.м ; контрольно- технічний пункт (літ. Ж) площею 3,90 кв.м. Будівлі готельного комплексу розташовані на земельній ділянці площею 2,7540 гектара у межах згідно з планом землекористування, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, якою іпотекодавець постійно користується на підставі Державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 29.06.1999р., виданого відповідно до рішення Чернівецької міської Ради народних депутатів від 07.09.1999р. №624/18. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1230. Право користування зазначеною земельною ділянкою є предметом іпотеки. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями.

Судами також досліджено, що договір іпотеки №517 від імені ВАТ "ТК "Черемош" укладено заступником генерального директора Нежинською Н. Г., яка діяла на підставі довіреності, посвідченої 13.02.2007р. приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н.В., зареєстрованої в реєстрі №1485.

Разом з тим, судами встановлено, що 15.02.2007р. ВАТ КБ "Надра", як іпотекодержателем, та ВАТ "ТК "Черемош", як іпотекодавцем, було також укладено договір іпотеки, посвідчений 15.02.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., зареєстрований в реєстрі за №510, (номер бланку ВЕМ № 178303) (надалі - договір №510), за умовами якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника - Колективного підприємства "Екопласт" Громадської організації "Київська міська асоціація інвалідів "Наша Справа" за кредитним договором №25/4/2007/840-К/27 від 14.02.2007р., передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає у іпотеку предмет іпотеки - будівлі готельного комплексу, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі: готель (літ. А) площею 23 289,7 кв.м, що складається з приміщень: готельного господарства площею 11809,40 кв.м, бюро по туризму площею 87,10 кв.м, ресторанного господарства площею 3403,0 кв.м, автогосподарства площею 61,10 кв.м, мініпивзавода площею 142,0 кв.м, приміщень іншого призначення площею 7 787,10 кв.м; бокси для автомобілів №1-9 (літ. Б) площею 270,20 кв. м ; гараж-бокс (літ. В) площею 54,90 кв.м; трансформатори електропідстанція (літ. Г) площею 125,10 кв.м ; будівля для збереження ємностей (літ. Д) площею 76,0 кв.м ; контрольно- технічний пункт (літ. Ж) площею 3,90 кв.м. Будівлі готельного комплексу розташовані на земельній ділянці площею 2,7540 гектара у межах згідно з планом землекористування, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, якою іпотекодавець постійно користується на підставі Державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 29.06.1999р., виданого відповідно до рішення Чернівецької міської Ради народних депутатів від 07.09.1999р. №624/18. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1230. Право користування зазначеною земельною ділянкою є предметом іпотеки. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями.

Договір іпотеки №510 від імені ВАТ "ТК "Черемош", як досліджено судами, укладено також заступником генерального директора Нежинською Н. Г., яка діє на підставі довіреності, посвідченої 12.04.2006р. приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н.В., зареєстрованої в реєстрі №1485.

Предметом спору уданій справі є визнання зазначених договорів іпотеки № 517 та №510 недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що згідно зі статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Зазначеної позиції дотримується Верховний суд України у постанові Пленуму "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. №9.

Задовольняючи позовні вимоги ВАТ "ТК "Черемош", суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірні договори укладені директором (від імені якого діяла заступник генерального директора Нежинська Н.Г. на підставі довіреності), з перевищенням повноважень, наданих йому на той час чинним законодавством та статутом, що в силу ст.203 та ст.215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання цих договорів недійсними.

Відповідно до ч.1 ст.1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Однією з засад (принципів) цивільного законодавства, визначених у ст.3 Цивільного кодексу України є справедливість, добросовісність та розумність. Аналогічні за змістом положення містяться і в ст.509 Цивільного кодексу України, у якій визначено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Проте цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов'язання та/або суду.

З аналізу положень норм чинного в Україні законодавства та доктрини права, вбачається, що принцип добросовісності слід розцінювати як чесну, сумлінну поведінку суб'єктів зобов'язання, вчинення ними всіх залежних від них дій щодо належного виконання зобов'язання та непорушення прав інших осіб. Цивільним кодексом України у ч.5 ст.12 закріплено презумпцію добросовісності і розумності дій особи, яка здійснює власне право. Добросовісне здійснення особою свого цивільного права передбачає реалізацію правомочностей відповідного права з урахуванням інтересів інших учасників відносин, публічних інтересів держави тощо. Тоді як, розумне здійснення цивільних прав передбачає адекватну оцінку особою цінності певного майнового права, доцільність своїх дій, наслідків здійснення або нездійснення цивільного права. У Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. за №15-рп/2004 у справі №1-33/2004 зазначено, що "справедливість - одна із основних засад права - є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню".

Відповідно до статті 6 та ч.1 статті 43 Господарського кодексу України одним з принципів господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.

Згідно з ч.1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

В свою чергу, згідно з ч.1 статті 92 Цивільного кодексу України, якою визначено цивільну дієздатність юридичної особи, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Тобто здійснення цивільного права відбувається шляхом вчинення фактичних та юридичних дій.

Разом з тим, відповідно до приписів ч.1 ст.12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. В даному випадку цивільне право використовується в розумінні суб'єктивного цивільного права, тобто юридичної можливості визначеного суб'єкта впливати на конкретне благо (майнове чи немайнове). З аналізу зазначеної правової норми слідує, що цивільним законодавством наділено носія цивільного права можливістю за власним розсудом його реалізовувати. Зазначене положення кореспондується з вимогами ч.1 ст.19 Конституції України, згідно якої правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

У ст.237 Цивільного кодексу України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" акціонерне товариство створюється і діє на підставі статуту.

Відповідно до ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 61 та ст. 47 Закону України "Про господарські товариства" виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до п. 12.3.4, п. 12.2.5. статуту ВАТ "ТК "Черемош": "Генеральний директор приймає рішення після погодження їх з Спостережною радою про здійснення правочинів, укладення договорів, контрактів, угод, тощо на суму, яка перевищує 100000 грн.". "Спостережна рада Товариства: погоджує пропозиції Генерального директора про здійснення правочинів, укладення договорів, контрактів, угод, тощо на суму, яка перевищує 100000 грн. (сто тисяч гривень)".

Протоколом засідання Спостережної ради ВАТ "Туристичний комплекс "Черемош" від 09 лютого 2007 року за №9 прийнято рішення, яким: "Погоджено пропозицію Генерального директора ВАТ "Туристичний комплекс "Черемош" Кривобокової Галини Олександрівни щодо передачі в іпотеку ВАТ КБ "НАДРА" будівлі готельного комплексу, в тому числі: готель літ А площею 23289,70 кв. м., що складається з приміщень; готельного господарства площею 1180,40 кв. м., бюро по туризму площею 87,10 кв. м., ресторанного господарства площею 34.03 кв. м., автогосподарства площею 61,10 кв.м., мінінивзвода площею 142,0 кв. м., приміщень іншого призначення плошею 7787,10 кв. м., бокси для автомобілів № 1-9 літ. Б площею 270,20 кв м., гараж-бокс літ. В. площею 54,90 кв. м., трансформаторна електропідстанція літ. Г площею 125,10 кв. м., будівля для збереження ємностей літ Д площею 76,0 кв. м., контрольно-технічний пункт літ. Ж плошею 3,90 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Генеральному агентству по туризму в Чернівецькій області - відкритому акціонерному товариству "Туристичний комплекс "Черемош" на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності серія НОМЕР_2 від 17.02.2006 року для забезпечення кредитних зобов'язань КП "Екопласт" на суму 2600000 (два мільйони шістсот тисяч) доларів США та ОСОБА_11 на суму 1200000 (один мільйон двісті тисяч) доларів США по кредитних договорах, які будуть укладені з ВАТ КБ "НАДРА", а також відсотків (в розмірі не більше 14, 15 % річних), неустойки, збитків та інших платежів, необхідність сплати яких може виникнути при виконанні кредитних договорів. Доручено Генеральному директору Генерального агентства по туризму в Чернівецькій області - відкритого акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Черемош" Кривобоковій Галині Олександрівні: - особисте підписання з ВАТ КБ "НАДРА" відповідного договору (відповідних договорів) іпотеки нерухомого майна на умовах погоджених з банком та здійснити інші необхідні дії для передачі будівель готелю "Черемош" в іпотеку; - або надання довіреності Заступнику Генерального директора Ніжинській Наталії Геннадіївні на підписання з ВАТ КБ "НАДРА" відповідного договору (відповідних договорів) іпотеки нерухомого майна на умовах погоджених з банком та здійснити інші необхідні дії для передачі будівель готелю "Черемош" в іпотеку".

Проте, як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Чернівецької області від 16.04.2009 р. у справі №2/75 за позовом Васильчука Михайла Никифоровича до Генерального агентства по туризму в Чернівецькій області - Відкрите акціонерне товариство "Туристичний комплекс "Черемош" про визнання незаконним рішення Спостережної ради, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2014р. та Постановою Вищого Господарського Суду України від 20.01.2015р. визнано недійсним рішення Спостережної ради Генерального агентства по туризму в Чернівецькій області - Відкрите акціонерне товариство "Туристичний комплекс "Черемош", яке викладене протоколом засідання Спостережної ради від 09 лютого 2007 року за №9.

Таким чином, суди дійшли висновку, що Генеральний директор та його заступник, укладаючи спірні договори іпотеки перевищили свої повноваження, надані їм чинним на той час законодавством України та Статутом, та уклали оскаржувані договори іпотеки не маючи на те відповідних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій та зазначені вище обставини справи та враховуючи, що спірні договори суперечить вимогам ст.ст. 92, 161, 203, 241, 509, 627 Цивільного кодексу України, зокрема не відповідають принципам розумності та справедливості, укладені особою, яка не мала на те відповідних повноважень, та в наступному не були схвалені ВАТ "ТК "Черемош", колегія суддів касаційної інстанції вважає обгрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про визнання на підставі ст.215 Цивільного кодексу України спірних договорів іпотеки №510 та №517 недійсними. Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний суд України у своїй постанові від 21.10.2014р. у справі №26/327.

Тоді як протилежні доводи заявника касаційної скарги є непереконливими, оскільки не спростовують правильності здійснених судами попередніх інстанцій висновків, а відтак, не можуть бути прийняті до уваги судом касаційної інстанції в якості підстави для зміни та/або скасування оскаржуваних судових актів.

Відповідно до вимог ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскільки це суперечить меті касаційного перегляду справи, що полягає у перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, врахувавши, що доводи заявника касаційної скарги щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні ним положень чинного в Україні законодавства, а доводи про порушення судами норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи у суді касаційної інстанції та фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією суду касаційної інстанції з огляду на зазначені вище вимоги ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Стрюкової Ірини Олександрівни залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016р. у справі №926/1859/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

С.Р.Шевчук