ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 924/1941/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівГрека Б.М., Палія В.В.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Дочірнього підприємства "Шелі" від позивача: Тимощук Н.В. від відповідача: Білич І.М., Місяць А.П.на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 рокуу справі№ 924/1941/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Архітектоніка"доДочірнього підприємства "Шелі"простягнення 539 502,79 грн. заборгованостіта за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Шелі"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Архітектоніка"простягнення 225 341,75 грн. - збитків

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектоніка" (далі позивач) звернулось з позовом до Дочірнього підприємства "Шелі" (далі відповідач) про стягнення 500 000 грн. - основного боргу; 29 475, 39 грн. - інфляція 10 027; 40 грн. - 3% річних.

Підставою позовних вимог є невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором Генерального підряду від 09.03.2011 року (далі Договір).

Відповідач звернувся з зустрічним позовом до позивача про стягнення 225 341, 71 грн. - збитків.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.08.2016 року в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено.

Суд прийшов до висновку про те, що матеріали даної справи не містять доказів прийняття всього обсягу робіт, передбачених п.2.1 Договору робочою комісією, до складу якої входять представники замовника, генпідрядника, проектної організації, тобто доказів здійснення останнього етапу робіт. Відсутність доказів проведення останнього етапу робіт, в силу п. 5.5. Договору свідчить про те, що обов'язок оплатити 500 000 грн., на час вирішення даної справи, відсутній.

Що стосується зустрічних позовних вимог відповідача, то вони залишені без розгляду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Рішення суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивача було скасовано. Прийняте в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги позивача були задоволені. З відповідача підлягає стягненню 500 000 грн. - основного боргу; 29 475, 39 грн. - інфляція 10 027; 40 грн. - 3% річних. В іншій частині рішення залишено без змін.

В постанові апеляційної інстанції зазначено про те, що наявність заборгованості у сумі 500 000 грн. була встановлена в межах провадження у справі № 924/325/14, про те у її стягненні було відмовлено, оскільки строк оплати згідно з п. 5.5 Договору не настав. 29.10.2015 року видано сертифікат на підставі акту готовності об'єкту до експлуатації від 07.10.2015 року, яким засвідчено відповідність проектної документації закінченого будівництвом об'єкта, який знаходиться по вул. Кам'янецькій, 122 в м. Хмельницький (далі Об'єкт) та підтверджено його готовність до експлуатації.

При стягненні інфляції та 3% річних судом застосовано ч. 2 с. 625 ЦК України.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 року в частині задоволення позовних вимог позивача, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Відповідач також зазначає, що правова конструкція Договору передбачає, що зобов'язання оплати останнього етапу виконаних робіт виникає у відповідача лише після настання всього обсягу юридичних фактів, які містяться в п. 5.5 Договору. Весь обсяг робіт до цього часу не виконаний і їх прийняття в порядку п.5.5 Договору не відбулося, а отже у відповідача не виникло зобов'язання щодо сплати спірних грошових коштів. Незавершення робіт підтверджено довідкою головного архітектора проекту. Арифметичний розрахунок позовних вимог відповідач не оскаржує.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

09.03.2011 року між сторонами укладено Договір (позивач - генпідрядник, відповідач - замовник). Предметом Договору є виконання комплексу будівельно - монтажних робіт по реконструкції Об'єкту.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що оплата за виконані позивачем та субпідрядними організаціями, роботи проводяться в розмірі 75 % від поданих позивачем актів виконаних робіт за місяць, решта 25% оплати проводиться при розрахунку та оплаті останнього етапу робіт. Сторони домовились, що загальна сума щомісячних недоплат відповідачем позивачу на протязі терміну виконання робіт (25%) на момент оплати останнього етапу робіт не повинно перевищувати 500 000 грн. Оплата вартості останнього етапу виконаних робіт відповідачем проводиться після виконання всього обсягу робіт, передбачених п.2.1 Договору після прийняття їх робочою комісією, в склад якої входять представники позивача, відповідача, проектної організації, але не пізніше ніж через 5 днів після підписання акту виконаних робіт КБ-2, КБ-3.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 21-43) залучені копії судових рішень у справі № 924/325/14 за позовом ТОВ "Архітекктоніка" (позивач у даній справі) до ДП "Шелі" (відповідач у даній справі) про стягнення, у тому числі 1 070 190 грн. основного боргу - заборгованість за Договором (рішення суду першої інстанції датовано 12.03.2015 року).

З ДП "Шелі" на користь ТОВ "Архітектоніка" стягнуто 540 190, 62 грн. - основного боргу в задоволенні стягнення 500 000 грн. - відмовлено. Суд прийшов до висновку, що ТОВ "Архітектоніка" просила стягнути суму боргу буз врахування умов п. 5.5 Договору. Судом взято до уваги та обставина, що докази проведення останнього етапу робіт за Договором відсутні. Обов'язок сплатити 500 000 грн. у ДП "Шелі" настане після виконання всього обсягу робіт, передбачених п.2.1 Договору та після прийняття їх робочою комісією.

В рішенні суду також зазначено про те, що з врахуванням проведеної часткової оплати суми боргу здійсненої під час розгляду справи, сума боргу становила 1 040 190,90 грн.

У подальшому постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 року рішення у справі № 924/325/14 залишено без змін.

Предметом позовних вимог (основана заборгованість) у даній справі є стягнення з відповідача 500 000 грн., в стягненні яких йому було відмовлено при прийнятті рішень у справі № 924/325/14 з підстав зазначених вище.

Відповідно до п.11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджених постановою КМУ від 13.04.2011 року № 461 передбачено, що датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видача сертифіката.

До матеріалів справи (т.2 а.с. 34) залучена копія сертифікату серії 1У № 164153020643 з зазначенням дати видачі - 29.10.2015 року.

В сертифікаті зазначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України засвідчує відповідність закінченого будівництвом Об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. Замовником Об'єкта є відповідач. Сертифікат виданий на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації від 07.10.2015 року.

Відповідно до абз. 3 п.2 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" акт готовності об'єкту до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (в разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком, якщо об'єкт застрахований.

Матеріали зібрані у справі свідчать про те, що Об'єкт, змовником якого є відповідач, зданий в експлуатацію.

Що стосується довідки Головного архітектора проекту (т.1 а.с. 76) щодо недоліків Об'єкту, то вона не може вплинути на взаємовідносини сторін у даній справі, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що зазначений вище сертифікат скасований в установленому законом порядку.

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що судом апеляційної інстанції обгрунтовано задоволені позовні вимоги і відповідно касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги ДП "Шелі" відмовити.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 року прийняту у справі № 924/1941/15 залишити без змін.

Головуючий С.В.Бондар

Судді Б.М.Грек

В.В.Палій