ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 920/253/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Рогач Л.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Суминафтосервіс"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 22.08.2016у справі№920/253/16 господарського суду Сумської областіза позовомПутивльської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Суминафтосервіс"простягнення 103791,90 грн.У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

В С Т А Н О В И В :

У березні 2016 року Путивльська міська рада звернулась до господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суминафтосервіс" про стягнення збитків в розмірі 103791,90 грн., понесених позивачем у зв'язку з порушення відповідачем умов договорів оренди землі.

Позовні вимоги обґрунтовані зміною відповідачем в односторонньому порядку розмірів орендної плати за користування земельними ділянками без оформлення належним чином змін до договорів оренди землі від 28.12.2004 року.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.05.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2016, позов задовольнити повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Суминафтосервіс» на користь Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області збитки у сумі 103791,90 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1556,89 грн. з підстав того, що дії відповідача по односторонній зміні умов договорів оренди та відмова від здійснення оплати орендної плати не відповідають нормам діючого законодавства та умовам договорів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суминафтосервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою у якій просить рішення господарського суду Сумської області від 12.05.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2016 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Заявник касаційної скарги звертає увагу на порушення судами попередніх інстанції приписів статті 629 Цивільного кодексу України, статей 13, 21 Закону України "Про оренду землі" та п.п 14.1.136 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. На думку скаржника, розмір орендної плати у грошовому виразі (у твердій сумі) у договорах встановлено лише на - 2010 рік; розмір орендної плати з 2011 року у твердій сумі не визначено, а визначено у розмірі 12 % нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок; розмір нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок з 2014 року змінився, оскільки змінилась нормативна грошова оцінка відповідних земельних ділянок; доказами наданими ним 06.04.2016 року підтверджується виникнення переплати на користь позивача здійсненої у 2014 році, що відповідно вплинуло на розмір зобов'язань з платежів за землю в бік зменшення у подальшому, зокрема у 2015 році.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 грудня 2004 року на підставі рішення 16 сесії Путивльської міської ради 24 скликання від 22.10.2004 року «Про надання в оренду ТОВ «Суминафтосервіс» земельних ділянок для будівництва автозаправочних станцій по вул. Комсомольська, 42а та по вул. Червоноармійська, 96а з послідуючим викупом» між сторонами укладено договори оренди земельних ділянок, які були зареєстровані в ДЗК Путивльського районного відділу земельних ресурсів 30 грудня 2004 року, відповідно, за № 31 та за № 30, за умовами яких визначено, що: 1) позивач (орендодавець) надає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування з послідуючим викупом земельну ділянку для несільськогосподарського призначення - землі комунальної власності, яка знаходиться за адресою: Сумська область, м. Путивль, вул. Комсомольська (нова назва Богдана Хмельницького), 42а. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,238 га; 2) позивач (орендодавець) надає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування з послідуючим викупом земельну ділянку для несільськогосподарського призначення - землі комунальної власності, яка знаходиться за адресою: Сумська область, м. Путивль, вул. Червоноармійська (нова назва - Новоселівська), 96а. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,245 га.

Вказані договори оренди укладено терміном на 49 років та посвідчені приватним нотаріусом Путивльського районного нотаріального округу Колесніченко М.Г. за №№ 3608, 3607.

17 грудня 2010 року сторони уклали договори № 2 про внесення змін до вищезгаданих договорів оренди земельної ділянки від 28 грудня 2004 року, зокрема, до пунктів 1.5, 3.1. Ці договори зареєстровані у Державному реєстрі земель 28 березня 2011 року, відповідно, за № 592380004000025 та за № 592380004000024.

У пунктах 1.5 та 3.1 вищезгаданих договорів оренди земельних ділянок від 28.12.2004 року в редакції договорів № 2 про внесення змін до тих договорів від 17.10.2010 року сторони за взаємною згодою встановили розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок у 2010 році, тобто станом на момент укладення договорів № 2 від 17.10.2010 року про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок від 28.12.2004 року. За взаємною згодою сторони також встановили, що орендна плата на рік становить 12,0% від нормативної грошової оцінки землі. Встановили також, що складовими частинами розрахунку орендної плати є: 1) розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - постійна величина, що застосовується для проведення розрахунку орендної плати; 2) нормативна грошова оцінка землі станом на момент укладення договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідач усвідомлював, що саме таким чином здійснюється розрахунок орендної плати і, що розмір орендної плати у договорі у твердій (грошовій) сумі встановлений сторонами не лише на 2010 рік, а й на подальші роки дії договору і сплачував орендну плату у встановленому договорами розмірі у 2011, 2012, 2013 та 2014 роках.

У 2015 році відповідач (орендар) мав сплатити позивачеві (орендодавцеві за договорами) 103791,90 грн. орендної плати (56146,85 грн. за користування земельною ділянкою площею 0,238 га по вул. Комсомольській, 42а у м. Путивль та 47645,05 грн. за користування земельною ділянкою площею 0,245 га по вул. Червоноармійській, 96а у м. Путивль), що останнім зроблено не було.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 103791,90 грн., понесених позивачем у зв'язку з порушення відповідачем умов договорів оренди землі.

Відповідно до статей 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 611, 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків; одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно статті 30 Закону України «Про оренду землі», зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Зміна складових розрахунку розміру орендної плати є лише підставою для перегляду встановленого договором розміру орендної плати, підставою для внесення сторонами за взаємною згодою змін до договору.

У разі недосягнення сторонами згоди щодо внесення змін до договору, зокрема, щодо розміру орендної плати, спір вирішується в судовому порядку.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння зміна умов не допускається, як не допускається і одностороння відмова від зобов'язання.

Судами встановлено, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року у справі № 818/2464/14 за позовом ТОВ «Суминафтосервіс» до Відділу Держземагенства у Путивльському районі Сумської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії було визнано протиправними дії Відділу Держземагенства щодо застосування при розрахунках нормативної грошової оцінки земельних ділянок у м. Путивль по вул. Комсомольській, 42а та вул. Червоноармійській, 96а з використанням при її розрахунку коефіцієнта функціонального використання земельних ділянок КФ 2,5 та зобов'язано Відділ Держземагенства вчинити дії щодо видачі ТОВ «Суминафтосервіс» витягу про нормативну грошову оцінку згаданих земельних ділянок з використанням при їх розрахунку коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки КФ 0,5.

На виконання вказаної постанови Сумського окружного адміністративного суду Відділ Держземагенства у Путивльському районі Сумської області видав ТОВ «Суминафтосервіс» (відповідачеві у даній справі) витяг з техдокументації по грошовій оцінці землі від 05.12.2014р. № 2823 з зазначенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2450 кв.м. по вул. Червоноармійській, 96а у м. Путивль у розмірі 63578 грн. (замість 317888 грн.) та витяг з техдокументації по грошовій оцінці землі від 05.12.2014р. № 2824 з зазначенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2380 кв.м. по вул. Комсомольській, 42а у розмірі 62570 грн. (замість 312827 грн.).

При цьому, не вносячи змін до договорів оренди земельних ділянок, відповідач в односторонньому порядку визначив, що він переплатив оренду плату за землю по вищезгаданим двом земельним ділянкам на 47933,74 грн. і задекларувавши у податковій декларації за землю на 2015 рік до сплати 42935,89 грн., враховуючи новий розмір нормативної грошової оцінки та односторонньо визначену суму переплати орендної плати за 2014 рік в розмірі 47933,74 грн. орендну плату у 2015 році за згадані дві земельні ділянки не сплатив.

Матеріалами справи підтверджено, що зміни до договорів оренди землі після 17.10.2010 року, коли сторони уклали договори № 2 про внесення змін до договорів, не вносилися і пункти 1.5 та 3.1 договорів і на даний час діють в редакції договорів № 2 від 17.10.2010 року про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок від 28.12.2004 року.

Отже, дії відповідача по односторонній зміні умов договорів оренди та відмова від здійснення оплати орендної плати не відповідають нормам діючого законодавства та умовам договорів.

З врахуванням зазначеного вище, а також встановленого судами факту порушення відповідачем договірних зобов'язань та недоведеність останнім відсутності вини у порушенні зобов'язання, вмотивованим є висновок судів про наявність у даному випадку підстав для застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення збитків у сумі 103 791,90 грн.

Таким чином, доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення та постанови у справі, оскільки були предметом розгляду у суді апеляційної інстанції з наданням їм відповідної оцінки, а також не спростовують обставин спору, а ґрунтуються на оцінці доказів у справі, що знаходяться за межами компетенції суду касаційної інстанції.

Отже, оскільки скаржником правомірних висновків судів попередніх інстанцій не спростовано, а судом касаційної інстанції порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, судом не виявлено, то колегія суддів визнає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2016 у справі №920/253/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді: Г.М. Мачульський

Л.І. Рогач