ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 910/7947/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівГрека Б.М., Палія В.В.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Приватного підприємства "Будпостач" від позивача: Козлюк П.Г. від відповідачів: Пташник Н.М. не з'явилисьна рішенняГосподарського суду міста Києва від 23.06.2016 року та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 року у справі№ 910/7947/16за позовомПриватного підприємства "Будпостач"до1. Міністерства внутрішніх справ України; 2. Державної казначейської служби Українипровідшкодування збитків у розмірі 46 499. 02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Будпостач" (далі позивач) звернулось з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі відповідач 1) та Державної казначейської служби України (далі відповідач 2) про стягнення збитків 46 499, 02 грн. - додаткові витрати пов'язані з вилученням товарів, контейнера та транспортного засобу перед товариством "Форконт Київ" за послуги по зберіганню, наднормативному використанню обладнання, використання інфраструктури порту, простій автотранспорту.

Позивач вважає, що збитки у нього виникли у зв'язку із неправомірними діями органів МВС України, що виразилися у протиправному вилученні товару, разом з контейнером № DFSU 4281975 та транспортного засобу, реєстраційний № ВН 3340АХ/ВН6329 ХТ.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2016 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суди прийшли до висновку про те, що позивач не довів наявності в діях відповідачів складу цивільного правопорушення, в матеріалах справи відсутні докази визнання у передбаченому чинним законодавством України незаконності чи протиправності дії відповідача 1 під час вилучення речей позивача, відсутні докази оскарження ухвали Печерського районного суду міста Києва від 01.11.2013 року у справі № 757/23894/13-к, її скасування в апеляційному порядку. Перевірка правомірності дій чи бездіяльності органів дізнання, досудового слідства чи прокуратури при проведенні дій передбачених КПК України не відноситься до компетенції судів господарської юрисдикції.

Не погоджуючись з рішеннями прийнятими у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення прийняті у справі та прийняти нове, яким зобов'язати відповідача 2 перерахувати з держбюджету України на користь позивача 46 499,02 грн.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Позивач звертає увагу на ту обставину, що наявний причинний зв'язок між неправомірними діями відповідача 1 та завданими позивачу збитками

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

08.04.2013 року між позивачем та компанією Zhejiang TCH Industrial CO. Ltd укладено контракт № 318 (а.с.22-26) на поставку з Китаю в Україну електричних інструментів та запасних частин до них (як зазначено в позовній заяві).

Позивач (клієнт) уклав договір транспортного експедирування № 140613/SМ/IO/01 з ТОВ "Фарконт Київ" (експедитор) про організацію експедитором транспортно-експедиторських послуг по доставці товарів клієнта (а.с.27-33).

12.11.2013 року відповідно до контракту від 08.04.2013 року № 318 та інвойсу від 25.09.2013 року № ТСН13-0216 через митний кордон України із Китаю до Південної митниці на адресу позивача було переміщено обладнання загальною вартістю 93 717 дол. США (а.с.34-35).

12.11.2013 року Південною митницею Міндоходів, товар було взято під митний контроль та оформлено товарно-транспортну накладну СМR №2342 (а.с.36).

13.11.2013 року Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ України до позивача було направлено лист №13/4-045031 про необхідність прибуття представника позивача до Південної митниці Міндоходів для вилучення вантажу відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2013 року (а.с.37).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2013 року, за клопотанням Головного слідчого управління МВС України про надання тимчасового доступу до речей і документів поставленого (ввезеного) в період з 22.10.2013 року по 30.10.2013 року в режимі імпорту на територію України через пункт пропуску Південної митниці на адресу ПП "Будпостач" вантажу, надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів ПП "Будпостач" з можливістю вилучення вантажу, ввезеного в Україну через пункти пропуску Південної митниці (а.с.38-40).

14.11.2013 року відповідачем-1 було вилучено товари, які надійшли на адресу ПП "Будпостач" та містилися в контейнері № DFSU 4281975, та передані на зберігання в ДП "Іллічівський морський торговельний порт". Про це зазначено у листі відповідача 1 від 19.12.2013 року № 13/4-20421 (а.с.42-43). Також у вказаному листі, який адресованого Південній митниці Міндоходів відповідач-1 дозволив пропуск цього товару з ДП "Іллічівський морський торговельний порт".

На думку позивача, збитки у сумі 46 499, 02 грн. склалися з вартості сплачених позивачем послуг наданих ТОВ "Фарконт Київ" зі зберігання, наднормативного використання обладнання, використання інфраструктури порту, простою автотранспорту (див. акт від 04.02.2014 року а.с. 49).

З урахуванням того, що у даному випадку відповідачем 1 є МВС України, і на думку позивача саме в зв'язку з противоправними діями МВС України йому було заподіяно збитки, взаємовідносини між відповідачем 1та позивачем регулюються, у тому числі, ст. 1176 ЦК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків потрібна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач 1 здійснював свої дії на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва, про яку зазначено вище.

В матеріалах справи не міститься інформації про те, що ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01.11.2013 року скасовано.

Аналізуючи матеріали зібрані у справі, колегія суддів вважає, що суди обґрунтовано прийшли до висновку, що у діях відповідача 1 відсутні всі елементи складу цивільного правопорушення при наявності яких можливо, у даному випадку, застосувати цивільно-правову відповідальність, у вигляді стягнення збитків.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Приватного підприємства "Будпостач"

відмовити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 року прийняті у справі № 910/7947/16 залишити без змін.

Головуючий С.В.Бондар

Судді Б.М.Грек

В.В.Палій