Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 21.12.2016 року у справі №909/192/16 Постанова ВГСУ від 21.12.2016 року у справі №909/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 909/192/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А. Сибіги О.М., Швеця В.О.розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2016у справі № 909/192/16 Господарського суду Львівської областіза позовомПершого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області доКолективного сільськогосподарського підприємства "Городенкаплемсервіс"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 пророзірвання договору купівлі - продажу майна № 1354 від 12.07.2012

в судовому засіданні взяли участь представники : - - позивачане з'явились - - відповідачане з'явились- третьої особиОСОБА_5- ГПУТомчук М.О.

В С Т А Н О В И В :

У березні 2016 року Перший заступник прокурора Івано-Франківської області звернувся до Господарського суду Івано-Франківської з позовною заявою в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області до Колективного сільськогосподарського підприємства "Городенкаплемсервіс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, в якій просив суд розірвати договір купівлі - продажу цілісного майнового комплексу № 1354 від 12.07.2012.

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе договірних зобов'язань та обґрунтовано приписами статті, а також тим, що відповідачем без згоди Фонду відчужено ОСОБА_4 майно, що було предметом договору купівлі-продажу єдиного (цілісного) майнового комплексу державного підприємства "Городенківське сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" та просить розірвати останній

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2016 (суддя Матуляк П.Я.), позов прокурора задоволено повністю. Розірвано договір купівлі-продажу єдиного (цілісного) майнового комплексу державного підприємства "Городенківське сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" №1354 від 12.07.2012, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Івано-Франківській області та Колективним сільськогосподарським підприємством "Городенкаплемсервіс". Судове рішення мотивоване доведеністю належними та допустимими доказами та наявністю правових підстав для задоволення позову.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 (головуючий: Скрипчук О.С., судді Давид Л.Л., Матущак Л.Л.) перевірене рішення господарського суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судового збору.

Вказана постанова вмотивована приписами статті 205 Господарського кодексу України, статей 346, 631 Цивільного кодексу України. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про припинення дії спірного договору від 12.07.2012, а тому відсутні підстави для його розірвання.

Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, Заступник прокурора Львівської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Третя особа - ОСОБА_4 у своєму відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів касатора і просить суд залишити його скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанцій залишити без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У справі, яка переглядається, господарські суди встановили, що 12.07.12 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області (продавець) та Колективним сільськогосподарським підприємством "Городенкаплемсервіс" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу єдиного (цілісного) майнового комплексу державного підприємства "Городенківське сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (надалі договір). Згідно умов договору продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) єдиний (цілісний) майновий комплекс державного підприємства "Городенківське сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві", який знаходиться в АДРЕСА_1 площею 27,85 га ( далі - об'єкт приватизації), а покупець - прийняти об'єкт приватизації в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

14.08.2012 року між сторонами було підписано акт приймання-передачі єдиного (цілісного) майнового комплексу державного підприємства "Городенківське сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві".

Умови продажу та способи платежу за об'єкт приватизації визначено згідно з планом приватизації, затвердженим наказом РВ ФДМУ №150 від 18.06.12 (п.1.3 договору).

Пунктами 5.4, 5.7, 5.8 договору сторони погодили обов'язок покупця (відповідача) надавати продавцю (позивачу) необхідні відомості, документи тощо про виконання умов цього договору, зберігати чисельність працюючих у кількості не менше 16 чоловік протягом 3-х років з дня укладання цього договору та забезпечити збереження профілю діяльності КСП в частині проведення селекційно-племінної роботи протягом 10-ти років з дати укладання спірного договору (до 12.07.2022р.)

Пунктом 6.3 зазначеного договору визначено обов'язок продавця (позивача) здійснювати контроль за виконанням покупцем ( відповідачем) умов цього договору.

У відповідності до пунктів 4.1., 4.2. договору кожна сторона зобов'язується виконувати свої обов'язки, належним чином сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків; сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків згідно з цим договором.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

На виконання наказу Фонду державного майна України №2271 від 10.09.14 р. "Про затвердження плану-графіка проведення перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації" комісією у складі представників органу приватизації було проведено перевірку виконання відповідачем умов спірного договору, про що було складено Акт перевірки від 05.12.2014.

Згідно Акту перевірки від 05.12.2014 року встановлено, що відповідач в ході перевірки не надано жодних документів щодо виконання умов договору, а саме п.п. 5.7, 5.8, 5.10, від підпису акта перевірки відмовився.

Пізніше, комісією в складі представників органу приватизації повторно було проведено перевірку виконання відповідачем умов спірного договору, про що було складено Акт перевірки від 06.08.2015, яким встановлено, що відповідач в порушення взятих на себе договірних зобов'язань: не зберіг чисельність працюючих у кількості не менш 16 чоловік протягом 3-х років (п. 5.7 договору), не забезпечив збереження профілю діяльності КСП в частині проведення селекційної роботи протягом 10-ти років з дати укладення договору (п.5.8 договору); не дотримався вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", що і стало підставою для звернення з позовом до господарського суду.

Під час розгляду справи, судами встановлено, що за договорами купівлі продажу паїв від 25.10.2012, укладених між членами КСП "Городенкаплемсервіс" та ОСОБА_4, останній став власником майнових паїв членів КСП "Городенківське сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві".

Пізніше, на підставі рішення Виконавчого комітету Городенківської міської ради № 212 від 14.12.2012 "Про оформлення права власності на цілісним майновий комплекс КСП "Городенкаплемсервіс", ОСОБА_4 було видано свідоцтво від 27.12.2012 про право власності на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційним господарським судом встановлено, що цілісний майновий комплекс, який був предметом договору купівлі-продажу від 12.07.2012 перейшов у власність ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом від 27.12.2012 про право власності на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з приписами статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" до договору купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, щодо: збереження основних видів діяльності підприємства; технічного переозброєння, модернізації виробництва; виконання встановлених мобілізаційних завдань; погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства; забезпечення соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства; вимоги та додаткові обмеження природоохоронного законодавства до користування об'єктом.

Також, приписами зазначеної норми встановлено, що зобов'язання зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом строку дії цих зобов'язань. Відчуження майна (акцій), обтяжених передбаченими у цій частині зобов'язаннями, можливо виключно за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням. Порядок надання згоди державними органами приватизації встановлюється Фондом державного майна України. У разі подальшого відчуження приватизованого об'єкта новий власник у двотижневий строк з дня переходу до нього права власності на цей об'єкт зобов'язаний подати до державного органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності. Державний орган приватизації зобов'язаний вимагати від нового власника виконання зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу об'єкта приватизації і застосовувати до нього у разі їх невиконання санкції згідно із законом.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про приватизацію державного майна" особи, які придбали державні підприємства, як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

Враховуючи приписи наведеного законодавства, права та обов'язки на спірний об'єкт перейшли від Колективного сільськогосподарського підприємства "Городенкаплемсервіс" до ОСОБА_4.

Тобто, відповідач - Колективне сільськогосподарське підприємство "Городенкаплемсервіс" вибуло з правовідносин визначених спірним договором від 12.07.2012.

Колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити, якщо на думку позивача дані договори укладено з порушенням чинного законодавства то він не позбавлений звернутися до суду за відновленням порушеного права.

Судом першої інстанції помилково не прийнято до уваги, що зобов'язання відповідача припинилися у зв'язку з подальшим переходом права власності на об'єкт приватизації до ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.12.2012.

Отже, вимога про розірвання договору купівлі продажу від 12.08.2012 між Фондом державного майна України по Івано-Франківській області та Колективним сільськогосподарським підприємством "Городенкаплемсервіс", який припинив свою дію, є необґрунтованою, оскільки розірванню підлягає лише діючий договір. Вимог до нового власника в межах цього провадження не заявлено.

Згідно статті 205 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.

Приписами статті 346 Цивільного кодексу унормовано, що право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Відповідно до приписів статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Тому судом апеляційної інстанції зроблено вірний висновок щодо застосування приписів статті 205 Господарського кодексу України, статей 346, 631 Цивільного кодексу України, так як договір купівлі-продажу від 12.07.2012 припинив свою дію, в зв'язку з неможливістю його подальшого виконання відповідачем.

Договір, який припинив свою дію не може бути розірваним, так як розірванню підлягає діючий договір.

Відтак, Львівський апеляційний господарський суд правомірно дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора.

Доводи прокурора про не залучення до участі у справі ПАП "Городенкаплемсервіс" не приймаються до уваги, оскільки, як вбачається зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, власником спірного майнового комплексу є - ОСОБА_4 (а.с. 228). Також, зазначені доводи спростовуються наявною в матеріалах справи ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2016, з якої вбачається, що місцевим господарським судом в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 (а.с. 67).

Колегія вважає зазначені висновки достатньо обґрунтованими та такими, що зроблені у відповідності до вимог діючого законодавства.

Відповідно до приписів статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що апеляційним господарським судом дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

В своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить вирішити питання про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Інші доводи викладені в касаційній скарзі також не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують установленого судами.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 у справі № 909/192/16 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і О. М. Сибіга

В.О. Швець

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст